Ухвала суду № 140436767, 07.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16180/26

Провадження 2/522/11281/26

УХВАЛА

07 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: ПАТ АБ «Укргазбанк», приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бежана Андрія В`ячеславовича, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права власності та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: ПАТ АБ «Укргазбанк», приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бежана Андрія В`ячеславовича, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права власності та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування клопотання указує, що на даний час він перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі, у нього відсутній будь-який можливий дохід, у нього викрадено усе майно та речі з обох квартир, якими він володів, увесь свій час він вимушений витрачати на захист свої прав в правоохоронних органах та судах, у зв`язку з чим позбавлений можливості та часу займатися іншою роботою та заробляти на життя. Крім того, на його утриманні перебуває малолітній син, 2017 року народження.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч. 5 цієї статті особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Тобто, законом передбачено перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, вправі відстрочити позивачу (фізичній особі) сплату судового збору.

Отже, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору, розстрочення, відстрочення його сплати чи зменшення його розміру є врахування судом майнового стану сторони.

Вищезазначена норма закріплює дискреційне право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуальної рівноправності сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamskiand Jedamska v. Poland»).

На підтвердження скрутного матеріального становища позивач додав до клопотання копії відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2000 року по травень 2026 року, наданих Одеською державною податковою інспекцією; відомостей з Пенсійного фонду за формами ОК-5, ОК-7; свідоцтва про народження дитини; витягів з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінальних проваджень у 2022 та 2023 роках.

Як слідує з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, дохід позивача за 2025 рік становив у березні у розмірі 479,22 грн, за період з квітня 2025 по лютий 2026 року інформація про доходи відсутня.

Разом із тим сама по собі відсутність відповідних відомостей про доходи у податковому органі не є безумовним доказом повної відсутності у позивача доходів та не дає можливості з достовірністю встановити його реальний майновий стан.

Довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 та ОК-7 містять дані лише по 2017 рік.

Водночас позивачем не надано доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, наявність цінних паперів тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору у визначеному законом розмірі.

Щодо посилань позивача на перебування на його утриманні малолітньої дитини, то це не є самостійною підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір», обов`язковою умовою закону є ухилення іншого з батьків від сплати аліментів або наявність статусу одинокого батька, що в даному не підтверджено.

Крім того, позивачем на підтвердження доводів про викрадення усього майна та речей з обох квартир надано копії витягів з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію за його заявами кримінальних проваджень у 2022 та 2023 роках за ч. 1 ст. 162, ч. ч. 3, 4 ст. 185, ч. ч. 2, 4 ст. 190 КК України.

Однак Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань підтверджує лише факт внесення відомостей до ЄРДР та здійснення досудового розслідування, однак не підтверджує встановлення вини конкретної особи, вчинення кримінального правопорушення саме за обставин, викладених заявником, фактичної втрати позивачем майна, розміру заподіяної шкоди чи настання відповідних майнових наслідків.

За таких обставин, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Водночас вимога сплати судового збору, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, не може вважатися перешкодою у доступі до правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328 гривень.

Як слідує з позовної заяви, позивачем заявлено 3 вимоги немайнового характеру (визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права власності) та 1 вимогу майнового характеру (відшкодування моральної шкоди у розмірі 800 000 грн).

Відтак сплаті позивачем підлягає судовий збір у розмірі 11 993, 60 грн (1 331,20 х 3 + 8 000).

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір та надати суду докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити йому строк для усунення зазначених недоліків поданої позовної заяви.

Реквізити суду на оплату судового збору:

Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526 Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758 Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: ПАТ АБ «Укргазбанк», приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бежана Андрія В`ячеславовича, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права власності та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.

У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА

07.10.26