Рішення № 140436694, 08.10.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/9522/26

Провадження № 2/521/7028/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Леонова О.С.,

при секретарі судового засідання Должненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та позиція позивача

У червні 2026 року Акціонерне товариство «Кредобанк» (далі АТ «Кредобанк», позивач) через свого представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 10163/2017 від 27.07.2017 року в розмірі 344 251,12 грн та судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.07.2017 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір для придбання транспортного засобу (автомобіля MAZDA CX-5), за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 586 270,58 грн строком до 26.07.2024 року. Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти відповідно до умов договору. Натомість відповідач порушила графік погашення кредиту та сплати відсотків, не виконувала належним чином взяті на себе зобов`язання, досудову вимогу про добровільне погашення боргу проігнорувала. Внаслідок цього утворилася заборгованість, яка станом на момент звернення до суду становить 344 251,12 грн (з яких: 281 123,02 грн заборгованість за тілом кредиту, 63 128,10 грн заборгованість за відсотками), яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 24.06.2026 року відкрито провадження у справі. Враховуючи ціну позову та категорію справи, судом постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача АТ «Кредобанк» у судове засідання не з`явився. До суду подав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подавала. З метою забезпечення права відповідача на справедливий суд та належного її повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, судом було вжито вичерпних процесуальних заходів. Судові повістки направлялися як за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача ( АДРЕСА_1 ), так і за відомим суду з матеріалів справи (копії виконавчого напису нотаріуса № 2631 від 29.11.2023 року) фактичним місцем її проживання ( АДРЕСА_2 ). Поштові відправлення повернулися до суду з довідками відділення поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаними адресами. Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд справи.

Зважаючи на те, що відповідач, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин, не подала відзив на позов, а представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що 05 червня 2017 року ОСОБА_1 підписала та направила до АТ «Кредобанк» анкету-заяву фізичної особи №10163/2017 на отримання кредиту.

27 липня 2017 року між АТ «Кредобанк» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір №10163/2017, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а остання зобовязалася повернути кредит і сплатити проценти за користування ним, комісії та інші платежі на умовах, визначених цим договором.

Згідно з умовами вказаного правочину, кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 586 270,58 грн на строк до 26 липня 2024 року. Кредитні кошти мали цільове призначення для здійснення оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки MAZDA, модель CХ-5, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , укладеного між відповідачем та ТОВ «ФІРМА ІНТЕР АВТО», а також для оплати страхування.

На виконання умов кредитного договору позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти у безготівковій формі за реквізитами, погодженими сторонами, що підтверджується випискою по особовому рахунку та меморіальними ордерами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до умов укладеного договору, повернення суми кредиту та сплата відсотків мали здійснюватися відповідачем щомісячно рівними сумами (ануїтетними платежами) згідно з Графіком погашення заборгованості, який є невід`ємним додатком до кредитного договору.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 28 липня 2017 року між сторонами було укладено договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Медведенко Г.В. Предметом застави виступив придбаний за кредитні кошти автомобіль марки MAZDA CХ-5. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, 29 листопада 2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Моргун О.С. було вчинено виконавчий напис №2631 про звернення стягнення на предмет застави. Проте, як підтверджується матеріалами виконавчого провадження №74141214, стягнення за виконавчим написом не відбулося, транспортний засіб не вилучався та не реалізовувався, а грошові кошти на погашення боргу до банку не надходили.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, порушувала графік платежів, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Досудова вимога АТ «Кредобанк» про усунення порушень та дострокове повернення суми кредиту, направлена на адресу відповідача, була залишена останньою без задоволення, борг не погашено.

Згідно з наданим позивачем детальним розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №10163/2017 від 27 липня 2017 року становить 344 251,12 грн, з яких: 281 123,02 грн заборгованість за тілом кредиту; 63 128,10 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, мають договірний характер та регулюються нормами цивільного законодавства про виконання зобов`язань і кредитний договір.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Здійснивши системний аналіз норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

Загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору. Відповідно до положень статті 627 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Оцінюючи аргументи позивача, суд погоджується з тим, що свої зобов`язання з надання кредиту АТ «Кредобанк» виконало належним чином, тоді як відповідач систематично порушувала умови договору щодо своєчасного повернення коштів. Порушення зобов`язання з боку відповідача призвело до порушення майнових прав позивача, за захистом яких він правомірно звернувся до суду.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості судом перевірений, він є арифметично правильним, відповідає умовам кредитного договору, Графіку погашення та вимогам закону.

Відповідно до частин першої, третьої статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки суд розглядає справу в порядку заочного провадження, правова позиція відповідача щодо позовних вимог суду не відома. Разом з тим, відповідач, скориставшись своїм процесуальним правом не з`являтися в судові засідання, не надала суду жодних доказів на спростування позовних вимог банку, не подала контррозрахунку заборгованості та не довела факту належного виконання нею зобов`язань за кредитним договором або наявності обставин, що звільняють її від цивільно-правової відповідальності. Докази, які б суд мав відхилити, учасниками справи не подавалися. Норми права, на які посилалися б сторони і які суд не застосував би, у цій справі відсутні.

Сам по собі факт вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави не припиняє кредитних правовідносин сторін та не звільняє боржника від обов`язку виконати грошове зобов`язання, оскільки судом достеменно встановлено, що реального стягнення боргу чи реалізації заставного майна в межах виконавчого провадження не відбулося. Банк не позбавлений права обрати інший спосіб захисту свого порушеного права, зокрема шляхом пред`явлення позову про стягнення заборгованості.

За таких обставин, враховуючи, що факт невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором знайшов своє повне підтвердження під час судового розгляду, майнові права позивача є порушеними та підлягають судовому захисту, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог АТ «Кредобанк» та стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості в розмірі 344 251,12 грн у повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, згідно з якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджений судовий збір у розмірі 5 164,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 10163/2017 від 27.07.2017 року в загальному розмірі 344 251 (триста сорок чотири тисячі двісті п`ятдесят одна) гривня 12 копійок, яка складається з:

-заборгованості за тілом кредиту в розмірі 281 123,02 грн;

-заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 63 128,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 164 (п`ять тисяч сто шістдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Хаджибейським районним судом міста Одеси за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк» (місцезнаходження: 79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 09807862).

Відповідач: ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складено 08.10.2026 року.

Суддя О.С. Леонов

08.10.26