Рішення № 140436450, 07.10.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/2001/25

Провадження № 2/288/251/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

представника позивача - Матула В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області в режимі відеконференції у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Кредобанк» (далі позивач) звернулось до суду з позовною заявою, в якій вказує, що 19.09.2016 року між позивачем та ОСОБА_1 (далі-відповідач) укладено Кредитний договір № 4990/2198ECLKB36T21.

Згідно до умов даного кредитного договору позивач зобов`язувався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Відповідно до пунктів кредитного договору відповідач прийняв на себе обов`язок повернути позивачу кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим договором та додатковими договорами.

Згідно до умов кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків відповідачем, кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту. В свою чергу, відповідач зобов`язаний достроково погасити кредит та інші нарахування.

Позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредиту.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 22.10.2025 року заборгованість за кредитним договором становить 31785,02 гривень, в тому числі: тіло кредиту - 15147,81 гривень; відсотки - 6404,64 гривень.

Позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредиту, проте відповідач належним чином не повертає отримані кредитні кошти. Відповідач своїх зобов`язань за договором належним чином не виконала, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Таким чином, як вбачається із вищенаведеного, у результаті порушення взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 4990/2198ECLKB36T21 від 19.09.2016 року заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача складає 31785,02 гривень.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 31785 гривень 02 копійки. Також в позовній заяві просить справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги визнав частково, просив відмовити в задоволенні позову в частині стягнення комісії, вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, а також не стягувати з відповідачки судовий збір, в зв?язку з її статусом постраждалої особи внаслідок Чорнобильської АЕС 2 категорії. В судове засідання 07.10.2026 року не з?явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

07 січня 2026 року представником відповідача через канцелярію суду було надано додаткові пояснення по справі./а.с.97-101/

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами ст. ст. 274-279 ЦПК України.

Суд, вислухавши представників сторін, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі письмові докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19 вересня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» далі- банк та ОСОБА_1 далі- позичальник, разом сторони, укладено Кредитний договір зі страхування життя позичальника та можливістю перенесення платежу (рахунок) № 4990/2198ECLKB36T21 (Перенесення платежу поточний), згідно якого банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби, а позичальник зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором в повному обсязі. За даним договором банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) на наступних умовах: сума кредиту - 32035,20 гривень; строк кредитування - 39 платіжних періодів; фіксована процентна ставка за користування кредитом - 12,0000 % річних; комісія за надання кредиту - 1300,00 гривень; комісія за обслуговування кредиту - 593,00 гривень; цільове призначення - поточні потреби; дата повернення кредиту - 21.12.2019 року. Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку. Банк формує Графік платежів із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування кредиту, вартості всіх супутніх послуг та інше. Платіжні періоди у кінці Графіку платежів, в яких не зазначена сума щомісячного платежу, використовуються для перенесення платежу за зверненням позичальника у порядку, визначеному в розділі 3 цього Договору. Перенесений платіж за кредитом сплачується в дату наступного платежу згідно з Графіком платежів, при цьому усі наступні платежі зміщуються на один платіжний період. При перенесенні платежу за кредитом проценти за користування кредитом у відповідному платіжному періоді нараховуються у розмірі 0,0001% річних та комісія за обслуговування кредиту становить 0 гривень 00 копійок. Для видачі та зарахування коштів для погашення кредиту банк відкриває позичальнику рахунок № НОМЕР_1 . Позичальник доручає банку самостійно утримати всі належні комісії, що мають сплачуватися йому при видачі кредиту, перераховувати з рахунку кредитні кошти на поточний рахунок (п. 2.1. договору) та страхові премії на рахунок страховика. Банк перераховує страхові премії на рахунок страховика не пізніше 7 календарних днів з моменту укладання цього договору. Кредит надається банком позичальнику шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , банк ПАТ «ПтБ». У разі ненадходження кредитних коштів на поточний рахунок позичальника у зв`язку з помилкою в банківських реквізитах, яка виникла з вини позичальника, цей договір вважається неукладеним. Кредит надається в сумі, яку позичальник отримав на свій поточний рахунок, збільшеній на суму комісії за надання кредиту та суму страхової премії, розрахованої згідно з розділом 4 цього договору. Проценти за користування кредитом нараховуються банком з дати надання кредиту щомісячно на дату сплати поточної заборгованості за кредитом, виходячи з залишку непростроченої заборгованості за кредитом згідно з додатком №1. Для розрахунку використовується умовна кількість днів у році - 360, у місяці - 30. При цьому кількість днів у періоді з дати надання кредиту по першу дату сплати заборгованості умовно приймається за 30. Комісія за обслуговування кредиту нараховується та сплачується щомісяця починаючи з першої дати сплати заборгованості разом із сплатою процентів та заборгованості за кредитом в дату сплати заборгованості, з урахуванням умов розділу 3 цього договору. Реальна процентна ставка за кредитом становить 143,05 % річних; абсолютне значення подорожчання кредиту становить 39646,07 гривень. Банк має право не нараховувати проценти, комісії на суму заборгованості позичальника після звернення банку до суду про стягнення заборгованості з позичальника та в інших випадках, передбачених Умовами споживчого кредитування банку. Позичальник відповідає перед банком по зобов`язаннях, що виникають згідно з умовами договору, всім майном та коштами, на які може бути звернене стягнення згідно з чинним законодавством України. У разі отримання від банку вимоги про дострокове погашення кредиту, отриманого за даним договором, позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за даним кредитом у повному обсязі у строки, вказані у вимозі банку. Банк не несе відповідальності за неотримання позичальником кредиту у зв`язку з помилкою в банківських реквізитах, яка виникла з вини позичальника. У разі прострочення сплати заборгованості цим договором, позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,3 % від простроченої суми за кожний день прострочення. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань позичальника за даним договором, за виключенням випадку передбаченого п. 2.1. договору. Будь-які зміни чи доповнення до цього договору оформлюються за згодою сторін в письмовій формі і є його невід`ємною частиною. Всі додатки до даного договору, які підписані сторонами, є його невід`ємною частиною. Недійсність частини цього договору не тягне за собою недійсність всього договору. /а.с. 10-13/

Даний договір підписаний відповідачем особисто.

Як вбачається з Заяви/Анкети позичальника від 19 вересня 2016 року, ОСОБА_1 заповнила дану заяву для отримання в ПАТ «Платинум банк» кредиту, в якій зазначено, що бажана сума кредиту 20000,00 гривень, строк кредитування 39 місяців, кількість платежів 36, процентна ставка 12,0000%, комісія за надання кредиту 6,5000%, комісія за обслуговування кредиту (щомісячна) -1,8500%. /а.с. 14/

Відповідно до Заяви/Анкети позичальника № 4990/2198ECLKB36T21 від 19 вересня 2016 року, ОСОБА_1 підтверджує, що з умовами кредитування, наявними формами кредитування з описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача, перевагами та недоліками пропонованих схем кредитування; зокрема щодо можливої суми кредиту, строку, на який кредит може бути одержаний, мети для якої кредит може бути використаний, варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, можливість та умови дострокового повернення кредиту, форми та видів його забезпечення тощо, а також із орієнтовною сукупною вартістю кредиту (з урахуванням процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг в тому числі послуг страхування тощо), ознайомлена та ця інформація надана їй в письмовій формі. /а.с. 15/

Згідно до Досудової вимоги щодо виконання договірних зобов`язань № 18092025 від 18 вересня 2025 року, виданої АТ «Кредобанк», ОСОБА_1 повідомлялась про наявність у неї заборгованості за кредитним договором № 4990/2198ECLKB36T21 від 19.09.2016 року, яка станом на 18.06.2025 року становить 32819 гривень 45 копійок. Також їй надано 30 календарних днів з дня отримання даної вимоги для усунення порушень умов кредитного договору. /а.с. 21/

Дана досудова вимога направлялась на адресу відповідача рекомендованим листом, згідно списку 184/2025 згрупованих відправлень. /а.с. 22-24/

Із матеріалів справи вбачається, що банком на підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунку заборгованості, надано виписку по особовим рахункам з 07.08.2017 по 22.10.2025, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем-1 кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована /а.с. 25-35/.

Як вбачається з меморіального ордеру № DHG26530 від 07 серпня 2017 року, платник ОСОБА_1 , отримувач ПАТ «Платинум банк», банк отримувача АТ «Кредобанк», призначення платежу визнання на балансі активу згідно договору від 04.08.2017 року, сума 24012,39 гривень. /а.с. 36/

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту № 4990/2198ECLKB36T21 від 19.09.2016 року згідно договору від 04.08.2017 року ОСОБА_1 , загальна заборгованість станом на 22.10.2025 року становить 31785,02 гривень, з яких: сума заборгованості за кредитом 15147,81 гривень; сума заборгованості за відсотками 6404,64 гривень, сума заборгованості за комісіями - 10232,57 гривень. /а.с. 39-46/

Згідно до Виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та Статуту, Акціонерне Товариство «Кредобанк» є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому Законом порядку. /а.с. 37-38, 47-55/

Відповідно до Договору про відступлення прав вимоги від 04 серпня 2017 року, укладеного між ПАТ «Платинум Банк», та ПАТ «Кредобанк» та витягу з додатку № 1 до вказаного договору, ПАТ «Кредобанк» є новим кредитором боржника ОСОБА_1 за Договором № 4990/2198ECLKB36T21 від 19.09.2016 року. Загальна сума заборгованості боржника за кредитом становить 24116,44 гривень, з яких: основний борг 24012,39 гривень, борг відсотки, комісії 104,05 гривень. /а.с. 130-133/

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статей 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у встановлений договором строк.

В силу вимог статті 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Керуючись ст.ст. 509, 510 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Положенням статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте відповідачем на даний час зобов`язання щодо погашення вказаної заборгованості за кредитним договором не виконуються.

Частиною другою статті 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та проценти від простроченої суми.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частина 3 статі 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Що стосується стягнення заборгованості по комісії в розмірі 10232,57 гривень, суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі № 204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, положення кредитного договору № № 4990/2198ECLKB36T21 від 19 вересня 2016 року про сплату позичальником комісії, суперечать положенням ч. 1. ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемними з моменту укладення цього правочину.

За вказаних обставин, вимога про стягнення заборгованості по комісії в розмірі 10232,57 гривень задоволенню не підлягає.

Крім того, суд зазначає, що постановою Житомирського апеляційного суду від 21 липня 2026 року апеляційну скаргу АТ «Кредобанк» задоволено, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Кредобанк» про захист прав споживачів в зв?язку з спливом строку позовної давності. Проте в пункті 49 даної постанови апеляційний суд зазначає, що він погоджується з висновком суду першої інстанції про нікчемність положень кредитного договору № 4990/2198ECLKB36T21 від 19 вересня 2016 року щодо встановлення комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредиту на підставі абзацу 3 частини 4 статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»./а.с.177-184/

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за Кредитним договором № 4990/2198ECLKB36T21 від 19 вересня 2016 року, обґрунтованими та виходячи із наданого розрахунку позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 21552 гривні 45 копійок.

Представник відповідача надав заяву в якій просить вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень.

Згідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

До матеріалів справи додано Договір-Доручення про надання правничої допомоги від 17.08.2025 року і додаткову угоду до договору від 24.12.2025 року, укладені між адвокатським бюро Анатолія Яковенка та ОСОБА_1 /а.с. 196-197/, Акт про прийняття-передачу наданих послуг від 31 серпня 2026 року, відповідно до якого виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги: ознайомлення з матеріалами цивільної справи, участь в судових засіданнях при розгляді даної справи, підготовлено та подано письмові пояснення, надано докази нікчемності умов кредитного договору, інші документи фіксована вартість послуги 5000,00 гривень./а.с. 197 на звороті/

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Частиною четвертою, п`ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги у розмірі 21552 гривні 45 копійок із заявлених 31785 гривень 02 копійки, з позивача на користь відповідача необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати, понесені відповідачем у межах цієї справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3390 гривень 35 копійок (5000,00 х 21552,45 / 31785,02).

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1642 гривні 56 копійок (2422 гривні 40 копійок (розмір судових витрат) х 21552 гривні 45 копійок (розмір задоволених позовних вимог) /31785 гривень 02 копійки (розмір заявлених позовних вимог).

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з правовою позицією ВСУ від 01.03.2017 у справі № 6-152цс17 зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» установлено, що коли обидві сторони у цивільній або адміністративній справі звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави в їх фактичному розмірі, але не більше граничних розмірів компенсації таких витрат згідно з додатком; компенсація судових витрат особам, які їх зазнали, здійснюється шляхом перерахування коштів на їх поточні рахунки в банківських установах; підставою для компенсації судових витрат є судове рішення.

Компенсація судових витрат у цивільних та адміністративних справах здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань судів, якими винесено відповідне рішення.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи які потерпіли від Чорнобильської катастрофи категорія 1 та 2, з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Як вбачається з копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 26.10.1999 року, відповідач ОСОБА_1 є особою, постраждалою від Чорнобильської катастрофи (категорія 2)./а.с.198/

Враховуючи те, що відповідач від сплати судового збору звільнена на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд приходить до висновку про те, що понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1642 гривні 56 копійок слід компенсувати позивачу за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 207, 509, 525-527, 530, 598-599, 610, 612, 615, 625, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 212, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354-355 ЦПК України; суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, місто Львів, вулиця Сахарова, будинок 78, код ЄДРПОУ: 09807862) заборгованість за Кредитним договором № 4990/2198ECLKB36T21 від 19.09.2016 року в розмірі 21552 гривні 45 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Компенсувати Акціонерному товариству «Кредобанк» (79026, місто Львів, вулиця Сахарова, будинок 78, код ЄДРПОУ: 09807862) сплачений судовий збір в розмірі 1642 гривні 56 копійок за рахунок держави в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, місто Львів, вулиця Сахарова, будинок 78, код ЄДРПОУ: 09807862) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3390 гривень 35 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник