Ухвала суду № 140432037, 06.10.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/6092/26

Провадження № 1-кс/0203/6535/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРАУХВАЛА

06 жовтня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпро скаргу представника Міністерства юстиції України ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_4 , від 26 травня 2026 року про закриття кримінального провадження № 62025170030000846, розпочатого з внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 січня 2025 року відомостей за ознаками злочину за ч. 1 ст. 367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2026 року представник Міністерства юстиції України ОСОБА_3 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подала скаргу слідчому судді в порядку п. 3 ч.1 ст. 303 КПК України на рішення у формі постанови від 26 травня 2026 року старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_4 , про закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження № 62025170030000846, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, обґрунтовуючи таку вимогу наявними порушеннями вимог КПК України, оскільки слідчим не проведено жодної слідчої дії для встановлення обставин, визначених ст. 91 КПК України, зокрема, спрямованих на встановлення винних осіб, не допитано жодного свідка, не наведено у діянні яких осіб не встановлено складу кримінального правопорушення, що в своїй сукупності потягло неповноту досудового розслідування та передчасне закриття кримінального провадження без встановлення усіх істотних обставин.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_5 від 01 липня 2026 року скаргу Мінюсту залишено без задоволення.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду 06 серпня 2026 року вказана ухвала слідчого судді скасована, постановлено повернути скаргу Мінюсту на постанову про закриття кримінального провадження на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 09 вересня 2026 року скаргу передано в провадження слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 10 вересня 2026 року та призначено до розгляду з витребуванням матеріалів кримінального провадження.

В судове засідання представник заявника не прибула, подавши засобами електронного зв`язку заяву про розгляд скарги у ї відсутності, у зв`язку з чим, враховуючи положення ч.6 ст.9 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі скаржника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

Слідчий, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте на вимогу ухвали слідчого судді від 10 вересня 2026 року органом досудового розслідування надано для огляду 05 жовтня 2026 року матеріали кримінального провадження № 62025170030000846.

В судовому засіданні встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, під процесуальним керівництвом Дніпропетровської обласної прокуратури, з 22 січня 2025 року здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 62025170030000846, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою заступника Міністра юстиції України ОСОБА_6 щодо встановлення винних осіб, внаслідок дій чи бездіяльності яких Європейським судом з прав людини 11 квітня 2024 року прийнято рішення у справі «Єременко та інші проти України», яким встановлено порушення Державою Україна статті 3 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зобов`язано сплатити заявнику ОСОБА_7 (заява № 36988/22) 7500 Євро (323 101,50 грн.) відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з неналежними умовами тримання під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» та відсутність у заявника ефективного засобу юридичного захисту, що попередньо органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

Постановою слідчого старшого слідчого в особливо важливих справах Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_4 , 26 травня 2026 року кримінальне провадження № 62025170030000846 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

За змістом цієї постанови слідчий на підставі даних протоколів допиту свідків ОСОБА_8 (заступника начальника УВП з інтендантського та комунально-побутового забезпечення начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення ДУ «Дніпровська УВП (№4)» з 29.05.2019) та ОСОБА_9 (заступника начальника УВП з інтендантського та комунально-побутового забезпечення начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення ДУ «Дніпровська УВП (№4)» з 06.08.2009 по 01.08.2012 та з 02.10.2014 по 14.01.2016) про проведений обсяг поточних та капітальних ремонтних робіт та поліпшення побутових умов в установі, та здобутих документів щодо заходів з поліпшення комунально-побутових умов установи з 2017 по 2023 роки, суми асигнувань держави на ці потреби установи, дійшов висновку про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України внаслідок відсутності об`єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення - факту невиконання або неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення, а також заподіяння істотної шкоди, оскільки сплачена державою сума відшкодування моральної шкоди не є прямою шкодою, завданою недбалістю певних конкретних осіб, а є компенсацією від неефективного застосування процесуальних можливостей.

За диспозицією ч.1 ст. 367 КК України кримінальна відповідальність передбачена за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Відповідно до примітки 3 ст.364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 367 КК України, характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності: 1) дія або бездіяльність службової особи; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб; 3) причинний зв`язок між вказаним діями чи бездіяльністю та наслідками.

Як видно з протоколів допиту свідків та наявних в матеріалах кримінального провадження документів щодо ремонтних робіт в установі протягом 2017-2023 років проводилися комплексні роботи з ремонту та поліпшення комунально-побутових умов (опалення, гаряче та холоде водопостачання, освітлення, обладнання місць для сну (в т.ч. ортопедичними матрацами та ін.), ремонт даху та ін. поточні роботи) в межах виділених коштів бюджетних асигнувань на такі витрати, у зв`язку з чим дослідженими доказами службова недбалість не встановлена, що слідчим вмотивовано у постанові.

Крім того, кваліфікуючою ознакою даного злочину є спричинення істотної шкоди. Складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, відсутність хоча б однієї із ознак, встановлених чи передбачених законом для певного злочину, стверджує відсутність цього злочину.

Як видно з матеріалів кримінального провадження виплата коштів з Державного бюджету України на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Єременко та інші проти України» за заявою ОСОБА_7 (заяа № 36988/22) в сумі 323 01,50 грн. (еквівалентній 7500 євро) за платіжною інструкцією № 155 від 21 травня 2024 року сама по собі не свідчить про заподіяння державі шкоди внаслідок кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України. Рішення Європейського суду з прав людини, яким встановлено порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та присуджено відповідну компенсацію, не встановлює факту вчинення конкретною службовою особою кримінального правопорушення, її вини, а також причинного зв`язку між конкретним службовим недбальством та виплаченою сумою компенсації.

Тому посилання у скарзі на те, що охоронюваним законом державним інтересам було заподіяно істотну шкоду, без зазначення конкретних обставин, які б свідчили про наявність у діях певної службової особи ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України, не спростовує наведених висновків слідчого судді.

Не спростовують таких висновків і доводи скарги про те, що слідчим нібито не встановлено обставин щодо умов тримання ОСОБА_7 у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)». Предметом перевірки слідчого судді є не встановлення чи спростування факту порушення умов тримання особи під вартою, а законність постанови слідчого про закриття кримінального провадження та достатність проведеного досудового розслідування для прийняття такого процесуального рішення.

Твердження про те, що в постанові слідчого відсутні посилання на конкретні докази, які підтверджують відсутність складу кримінального правопорушення, також не свідчить про неповноту досудового розслідування. Сам по собі незгода з оцінкою слідчим зібраних матеріалів не означає неповноти досудового розслідування та не є підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження, якщо за результатами перевірки не встановлено обставин, які б свідчили про наявність складу кримінального правопорушення.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Єрьоміна та інші проти України» встановлено порушення ст. 3 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю ефективного засобу юридичного захисту стосовно цих скарг.

Натомість, у скарзі не обґрунтовано, яким чином допит ОСОБА_7 , інших осіб, які разом з ним утримувались, службових осіб ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», може вплинути на висновки про те, що виплачена сума не є прямою шкодою, завданою недбалістю певних осіб, а є компенсацією, виплаченою на виконання рішення Європейського суду з прав людини за встановлене порушення статей 3 та 13 Конвенції у зв`язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю ефективного засобу юридичного захисту стосовно цих скарг, а тому допит зазначених осіб жодним чином не може вплинути на висновки щодо правової природи виплаченої суми.

Одночасно,слідчий суддя враховує, що наведені у заяві Міністерства юстиції України обставини, не є відомостями, які можуть об`єктивно свідчити про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України, а містила лише формальне посилання на рішення Європейського суду з прав людини без розкриття змісту наявних порушень, які кримінальним законом можуть бути віднесені до кримінально-караних діянь. Водночас лише виплата коштів з Державного бюджету України на відшкодування моральної шкоди за рішенням Європейського суду з прав людини не є тим спричиненням збитків державі в розумінні закону про кримінальну відповідальність.

В оскаржуваній постанові слідчим проведено аналіз викладених в заяві обставин та долучених до неї додатків в електронному вигляді, підстав присудження грошової компенсації за завдану моральну шкоду рішенням суду; допитано свідків, досліджено письмові докази, враховано об`єктивну сторону злочину, передбаченого ст.367 КК України та обгрунтовано і вмотивовано у постанові про закриття кримінального провадження зауважено, що між встановленими у рішенні Європейського суду з прав людини порушеннями та визначеної ним компенсації відсутній прямий причинний зв`язок між діяннями на наслідками у вигляді суми компенсації, а тому така компенсація не може визначатися, як шкода завдана кримінальним правопорушенням, оскільки єдиним доказом настання шкоди саме у такому розмірі є рішення суду, яке ґрунтується на висновках аналогічних справ та внутрішньому переконанні.

Натомість, викладені в скарзі доводи носять суб`єктивний характер, не містять даних про залишення недослідженими обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для встановлення причетних осіб до інкримінованого злочину, а також доводів щодо дійсної неповноти досудового розслідування чи не здійснення конкретних слідчих дій тощо.

Самостійність слідчого в його процесуальній діяльності згідно ч.5 ст.40 КПК України на засадах змагальності сторін у кримінальному провадженні відповідно до ст.22 цього Кодексу пов`язана з обстоюванням стороною обвинувачення її правової позиції самостійно, чим визначаються дискреційні повноваження слідчого згідно ст.ст.93,223 КПК України у збиранні доказів за допомогою визначених на власний розсуд слідчих дій.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що під час досудового розслідування було проведено необхідні слідчі дії, повно та всебічно досліджено обставини у кримінальному провадженні, слідчим досліджено та надано належну і мотивовану оцінку встановленим в ході досудового розслідування обставинам та зібраним доказом та прийнято обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, а тому в задоволенні скарги належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги представника Міністерства юстиції України ОСОБА_10 на постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_4 , від 26 травня 2026 року про закриття кримінального провадження № 6 2025 17 003 0000846, розпочатого з внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 січня 2025 року відомостей за ознаками злочину за ч. 1 ст. 367 КК України відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1