Ухвала суду № 140430960, 08.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/18556/26

УХВАЛА

08 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 06.09.2026 позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху. Суд зазначив, що недоліки позову можуть бути усунені шляхом надання доказів сплати судового збору у передбаченому законом розмірі.

Позивач подав клопотання, у якому зазначив, що надає квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2129,92 грн., який раніше був сплачений ним за подання позову у справі №560/14166/26. Ухвалою суду від 12.08.2026 позов у зазначеній справі повернуто без розгляду по суті, а ухвалою від 24.08.2026 постановлено повернути сплачений судовий збір. Як зазначає позивач, фактичне повернення коштів Державною казначейською службою не здійснено, у зв`язку з чим він вважає, що сплачена сума судового збору продовжує обліковуватись за судом та може бути зарахована в рахунок сплати судового збору у цій справі. З огляду на це позивач просить зарахувати кошти у рахунок сплати судового збору за подання позову у цій справі та визнати недоліки позовної заяви усуненими.

Суд не погоджується з доводами позивача з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Порядок повернення судового збору передбачає саме повернення раніше сплаченої суми платнику, а не її автоматичне зарахування в рахунок судового збору за подання іншого позову.

Як встановлено судом, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.08.2026 у справі №560/14166/26 вже вирішене питання щодо повернення ОСОБА_1 судового збору в розмірі 2129,92 грн., сплаченого згідно з квитанцією №0228510027 від 29.07.2026. Отже, після постановляння зазначеної ухвали сплачена сума судового збору не може розглядатись як судовий збір, внесений позивачем у межах справи №560/18556/26.

При цьому саме по собі нездійснення Державною казначейською службою України на момент звернення позивача фактичного перерахування коштів на його рахунок не змінює правового статусу відповідної суми коштів та не створює передбаченої законом можливості зарахувати її як сплату судового збору у іншій справі.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.05.2018 у справі № 520/810/504/17, відповідно до якої судовий збір підлягає сплаті за подання кожного окремого позову, а судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову в одній справі, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання іншого адміністративного позову, у тому числі тим самим позивачем до того самого суду.

У разі повернення позовної заяви особа не позбавлена права звернутись із заявою про повернення сплаченої суми судового збору відповідно до положень статті 7 Закону України «Про судовий збір», що і було реалізовано позивачем у справі №560/14166/26. Водночас законодавством не передбачено можливості використання платіжного документа, за яким судовий збір було сплачено в межах іншої справи та щодо якого судом уже постановлено ухвалу про повернення, як доказу сплати судового збору за подання іншого позову у іншій справі.

У постанові Верховного Суду від 05.08.2021 у справі №160/5879/20 зазначено, що особа при зверненні до суду зобов`язана сплатити судовий збір у встановленому законом порядку та надати документ, який підтверджує його сплату саме у межах відповідного судового провадження.

Таким чином, подана позивачем квитанція №0228510027 від 29.07.2026 підтверджує сплату судового збору при зверненні до суду у справі №560/14166/26, однак не може бути зарахована за подання позову у справі №560/18556/26.

Оскільки позивач не надав належного доказу сплати судового збору у встановленому законом розмірі за подання позову у цій справі, вимоги ухвали суду від 06.09.2026 про залишення позовної заяви без руху не виконано. Суд вважає можливим продовжити строк для виконання вимог ухвали суду від 06.09.2026 на 3 дні з дати отримання ухвали.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для виконання вимог ухвали суду від 06.09.2026 на 3 дні з дати отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяІ.С. Козачок