Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
07 жовтня 2026 року № 520/23626/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Зеленова А.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Харківського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:
Визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. за виконання бойових (спеціальних) завдань протиправною.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. за виконання бойових (спеціальних) завдань за період з серпня 2024 року по грудень 2025 року в розрахунку на кожен місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
В обґрунтування позову зазначає, що за час військової служби Позивач виконував бойові завдання: у період з 01.06.2024 по 18.08.2024 (бойовий наказ 603/т); у період з 03.09.2024 по 30.11.2024 (бойовий наказ 782/т); у період з 01.12.2024 по 03.01.2025 (бойовий наказ 14/т); у період з 04.01.2025 по 30.04.2025 (бойовий наказ 14/т); у період з 01.05.2025 по 10.08.2025 (бойовий наказ 14/т); у період з 26.08.2025 по 19.09.2025 (бойовий наказ 14/т); у період з 27.10.2025 по 09.12.2025 (бойовий наказ 14/т). Проте, позивачеві за зазначені періоди не здійснено виплату додаткової винагороди, всупереч положенням розділу ХХХІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018. Ураховуючи те, що право Позивача на отримання додаткової винагороди порушене, останній вимушений звернутись до суду із позовною заявою.
Ухвалою суду від 06.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
У відзиві Військова частина НОМЕР_2 просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що твердження Позивача про ненарахування та невиплату Відповідачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. за період з серпня 2024 року по грудень 2025 року не відповідають дійсності та спростовуються письмовими доказами, долученими Відповідачем до даного відзиву. Також, на користь Позивача нараховувались та виплачувались інші види додаткової винагороди протягом спірного періоду, зокрема у розмірі 100 000 грн за безпосередню участь бойових діях, що виключає виконання військовослужбовцем у вказаний період інших завдань, за які виплачується додаткова винагорода. Крім того, відповідно до правил, зазначених у абзаці 28 п. 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 260 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), військовослужбовцям, зазначеним у розділах ХХХIV, ХХХV цього Порядку, які одночасно мають право на отримання додаткової винагороди за різними умовами, ця додаткова винагорода виплачується в більшому розмірі. Також, протягом спірного періоду Позивач вибував у відпустки та у відрядження з метою навчання. Нарахування додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн у таких випадках не передбачено. За таких умов, обставини справи, викладені Позивачем у позові не відповідають дійсності.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 в період з 08.11.2022 по 14.01.2026.
На звернення позивача від 16.02.2026, з питань виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 гри. за участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань, відповідач листом від 03.03.2026 №1758/вихЗВГ/3 повідомив, що особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану регулюються положеннями розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (далі - Порядок). Позивач у період з серпня 2024 по січень 2026 року перебував на виконанні бойових наказів командира військової частини НОМЕР_2 603/т (з 01.06.2024 до 18.08.2024), 782/т (у період з 03.09.2024 по 30.11.2024), 14/т (у період з 01.12.2024 по 03.01.2025; у період з 04.01.2025 по 30.04.2025, у період з 01.05.2025 по 10.08.2025; у період з 26.08.2025 по 19.09.2025; у період з 27.10.2025 по 09.12.2025). Під час розгляду звернення встановлено, що всі рапорти про виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. за періоди та з підстав передбачених розділом XXXIV Порядку, які надходили до командування щодо позивача, розглянуті та задоволені у повному обсязі (пропорційно часу виконання відповідних завдань). У зв`язку з викладеним, позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн. (пропорційно часу виконання відповідних завдань) у серпні 2024 року, а також у період з жовтня 2025 по січень 2026 року. Інших рапортів відповідних командирів підрозділів, що слугували б підставою нарахування та виплатні додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. до командування військової частини НОМЕР_2 не надходило. За таких умов, підстави для виплати додаткової винагороди за інші періоди зазначені у зверненні а відповідно до вимог розділу XXXIV Порядку відсутні. За результатами розгляду звернення, підстав для вжиття заходів реагування до військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 не встановлено.
Листом від 04.05.2026 №1758/1378 відповідач повідомив позивача про те, що бойові накази 603/т, 782/т та 14/т містять інформацію з обмеженим доступом, у зв`язку з чим витяги з них не можуть бути наданні на адвокатський запит.
Позивач вважаючи, що за періоди з серпня 2024 року по грудень 2025 року йому протиправно ненараховано та невиплачено у повному обсязі додаткову винагороду у розмірі 30000 гривень в розрахунку на кожен місяць пропорційно часу виконання таких завдань, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII). Згідно з частинами 1, 4 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введений воєнний стан з 24 лютого 2022, який триває до цього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 ухвалена постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» .
Пунктом 1-1 постанови № 168 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану:
- військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;
- військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Розмір додаткової винагороди за категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) встановлюється згідно з додатком.
Згідно з пунктом 1-2 постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 (далі - Порядок № 260).
Згідно із пунктом 2 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку № 260 установлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 доповнено Порядок № 260 новим розділом «XXXIV Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану». Згідно із пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Вказані документи згідно з їх функціональним призначенням, повинні мати індивідуальний характер щодо юридичної ситуації конкретної особи, тобто стосуватися не обставин діяльності військової частини (установи, організації), наприклад, їх функціонування як таких, визначення їх завдань, а саме конкретної особи (містити відомості про її залучення/участь у бойових (спеціальних) завданнях.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 10 розділу XXXIV Порядку № 260).
Отже, для виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень повинна бути задокументована підстава - виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), відповідний рапорт безпосереднього командира та наказ командира військової частини, де зазначено коли (період) та відповідно до яких бойових наказів (розпоряджень) військовослужбовець виконував певне завдання та має право на отримання додаткової винагороди.
Відповідно до положень пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 (у редакції Наказу Міністерства оборони №566 від 26.09.2023 який набрав чинності 29.09.2023) на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" виплачується в таких розмірах, зокрема:
30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту);
6000 гривень - військовослужбовцям строкової військової служби в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби (пропорційно часу проходження служби).
Верховний Суд у своїх рішеннях у аналогічних справах звертав увагу на те, що за приписами статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 №1932-XII "Про оборону України" (далі - Закон №1932-XII) бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі.
У бойовому наказі вказуються: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру.
У бойовому розпорядженні зазвичай командир вказує: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій). За необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання військової частини (підрозділу), сусідів та інші дані.
З наявних у справі доказів судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 в період з 08.11.2022 по 14.01.2026.
За спірний період позивач вибував на виконання бойових (спеціальних) завдань та прибував з їх виконання, направлявся у відрядження з метою навчання, вибував у відпустки на підставі наказів командира військової частини (по стройовій частині): № 155 від 01.06.2024; № 222 від 07.08.2024; № 249 від 03.09.2024; №337 від 30.11.2024; № 338 від 01.12.2024; № 4 від 04.01.2025; №6 від 06.01.2025; № 93 від 03.04.2025, №114 від 24.04.2025; № 121 від 01.05.2025; №121 від 01.05.2025; № 154 від 03.06.2025, №159 від 08.06.2025; № 216 від 04.08.2025; №238 від 26.08.2025; № 260 від 17.09.2025; № 300 від 27.10.2025; № 343 від 09.12.2025.
Суд вказує. що матеріали справи не містять належних доказів виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) за весь спірний період з серпня 2024 року по грудень 2025 року.
За період, відповідно до заявлених вимог, позивачу виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн. у розмірі:
- 20322,58 грн. у серпні 2024 року за період з 01.07.2024, по 21.07.2024 на підставі наказу командира військової частини (з адміністративно-господарської діяльності) № 336 від 05.08.2024;
- 3870,97 грн. у жовтні 2025 року за період з 08.08.2025 по 09.08.2025 та з 28.08.2025 по 29.08.2025, на підставі наказу командира військової частини (з адміністративно-господарської діяльності) № 429 від 02.10.2025;
- 3000 грн. у листопаді 2025 року за 04.09.2025, 10.09.2025, 16.09.2025, на підставі наказу командира військової частини (з адміністративно-господарської діяльності) № 465 від 04.11.2025;
- 967,74 грн у грудні 2025 року за 28.10.2025, на підставі наказу командира військової частини (з адміністративно-господарської діяльності) № 491 від 02.12.2025;
- 4000 у січні 2026 року за 01.11.2025, 06.11.2025, 15.11.2025, 21.11.2025, на підставі наказу командира військової частини (з адміністративно-господарської діяльності) № 20 від 03.01.2026;
- 2903,23 грн. у лютому 2026 року за 01.12.2025, 04.12.2025, 07.12.2025, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 14 від 14.01.2026.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.01.2026 № 14, Позивача, звільненого наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 23.12.2025 № 1763, відповідно до частини тринадцятої статті 6 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», пунктів 10,12 та 144 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та направлено до нового місця служби. Також, відповідно до вищезазначеного наказу Позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. за виконання бойових (спеціальних) завдань (у розрахунку на місяці пропорційно часу участі у таких діях та заходах) а саме: у складі діючих угруповань військ (сил) оборони держави, згідно з переліком завдань, затверджених Міністром оборони України за: 01.12.2025, 04.12.2025, 07.12.2025.
Враховуючи викладене, твердження Позивача про ненарахування та невиплату Відповідачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. за період з серпня 2024 року по грудень 2025 року не відповідають дійсності та спростовуються письмовими доказами, долученими Відповідачем до відзиву.
Підтвердженням участі кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань є рапорт командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у таких діях.
Водночас, за період незалучення позивача до виконання бойових (спеціальних) завдань у останнього не виникло права на отримання додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань. Доказів протилежного суду не надано.
Суд виходить з того, що для наявності права на отримання передбаченої постановою №168 додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн. недостатньо посилання на факт участі військової частини та відповідно військовослужбовця у бойових (спеціальних) завданнях. Необхідним є визначення конкретних обставин такої участі, включаючи опис, умови виконуваних завдань та підтвердні документи.
У той же час, наявні у справі докази не підтверджують виконання позивачем у спірні періоди бойових (спеціальних) завдань, які б давали підстави для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою №168 в розмірі 30000 грн.
Щодо тверджень позивача про порушення його права на отримання додаткової винагороди внаслідок бездіяльності відповідача, яка нібито виразилася у наявності «негласного» розпорядження керівництва військової частини не приймати рапорти від безпосередніх командирів, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечений. Згідно зі статтями 73, 74 КАС України, докази мають бути належними та допустимими, а суд не може ґрунтувати свої висновки на припущеннях.
Суд вказує, що позивачем не надано жодного належного, допустимого та документально підтвердженого доказу, який би свідчив про існування будь-яких офіційних розпоряджень, наказів чи фактів протиправного блокування процесу подання та прийняття рапортів на виплату додаткової винагороди за спірний період. Самі по собі посилання на наявність «негласних усно-розпорядчих вказівок» керівництва є суто суб`єктивними припущеннями позивача, які не мають сили правового доказу в розумінні процесуального закону.
Порядок нарахування та виплати додаткової винагороди військовослужбовцям є чітко регламентованою процедурою, яка здійснюється на підставі первинних документів бойового обліку (наказів по стройовій частині, журналів бойових дій, бойових донесень та затверджених рапортів командирів). Зважаючи на відсутність доказів протиправного неприйняття таких документів, а також з огляду на непідтвердження існування будь-яких недокументованих заборон керівництва військової частини, суд відхиляє зазначені твердження позивача як необґрунтовані.
Щодо посилань позивача на факт його безперервного перебування на виконанні бойових наказів командира військової частини НОМЕР_2 (зокрема № 603/т у період з 01.06.2024 по 18.08.2024, № 782/т у період з 03.09.2024 по 30.11.2024, та № 14/т у періоди з 01.12.2024 по 03.01.2025, з 04.01.2025 по 30.04.2025, з 01.05.2025 по 10.08.2025, з 26.08.2025 по 19.09.2025, з 27.10.2025 по 09.12.2025), суд зазначає таке.
Специфіка правового регулювання та порядок видання бойових наказів (розпоряджень) в органах військового управління передбачає, що такі документи визначають загальні тактичні, стратегічні чи оперативні завдання для військової частини або її структурних підрозділів (батальйонів, рот, взводів, тактичних груп) у цілому, а не персонально для кожного окремого військовослужбовця.
Саме по собі видання командиром військової частини бойового наказу відносно підрозділу не є автоматичним та безумовним підтвердженням того, що кожен військовослужбовець, який числиться у списках цього підрозділу, брав безпосередню особисту участь у виконанні бойових завдань у кожен конкретний день зазначеного періоду.
Персональний облік військовослужбовців, які безпосередньо залучалися до виконання бойових (спеціальних) завдань та перебували в районах ведення воєнних дій, здійснюється на підставі інших первинних документів бойового обліку та кадрового діловодства - зокрема, наказів командира по стройовій частині, журналів бойових дій, бойових донесень, журналів обліку особового складу, який виконує завдання, та затверджених рапортів безпосередніх командирів, а тому суд відхиляє вказані доводи позивача як обґрунтовані.
З огляду на зазначене, судом не встановлено, що відповідач вчинив протиправні дії стосовно позивача або вийшов за межі наданих повноважень, відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.
Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Зеленов А.С.
Судове рішення № 140430859, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 07.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/23626/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: