Рішення № 140429124, 07.10.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1283/26

Провадження № 2/157/827/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 жовтня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Зеленка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» заборгованість за договором про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 000210314916 від 11.03.2021 у розмірі 18248,26 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на понесену правову допомогу в сумі 8000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 11 березня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» та відповідачка в електронній формі уклали договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 000210314916, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 4629 грн на умовах, встановлених договором. За умовами договору відповідачка зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

28.10.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» та позивачем укладено договір факторингу № 20211028-Ф, відповідно до умов якого позивач набув статус кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА», включно і до відповідачки.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором позики, станом на 14.07.2026 заборгованість відповідачки перед позивачем становить 18248,26 грн, що складається із залишку заборгованості за тілом 4629 грн, залишку заборгованості по процентам за користування 2569,20 грн, залишку заборгованості за простроченими відсотками за користування поза межами строку дії договору (нараховано новим кредитором за період 29.10.2021 по 26.01.2022) 10415,25 грн та інфляційне збільшення 634,81 грн (нараховано новим кредитором за період 09.04.2021 до 23.02.2022).

Неодноразово вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору між сторонами шляхом направлення листів на поштову адресу боржника.

Ухвалою судді від 20.07.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Бачинський О.М. у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглянути без участі представника позивача, не заперечив проти винесення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала.

Враховуючи норми ст. 280 ЦПК України, суд вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Судом встановлено, що 11 березня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» та ОСОБА_2 укладено договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 000210314916, згідно з умовами якого кредитор зобов`язується надати позичальнику в користування грошові кошти (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього Договору (а.с. 8-10, 11-13).

Пунктами 1.2 - 1.5, 1.6.1 - 1.6.3, 1.6.7 договору передбачено, що кредит видається в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на платіжну картку, вказану Позичальником в Заявці на отримання кредиту. Кредитодавець надає Позичальнику кредит з цільовим призначенням - споживчі цілі. Тип кредиту (кредитний продукт): Лояльний on-line. Процентна ставка є фіксованою. Сума кредиту 4629 грн. Строк дії договору: кредит надається строком на 30 днів від дати отримання Позичальником кредиту, тобто з 11.03.2021 по 09.04.2021. Дата погашення кредиту 09.04.2021. Процентна ставка після пролонгації: 1,85% в день.

Договір підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором k612740d, який був відправлений їй 11.03.2021 на номер телефону НОМЕР_1 , що встановлено з довідки про ідентифікацію (а.с. 7). Зазначеним одноразовим ідентифікатором відповідачкою також був підписаний паспорт споживчого кредиту (а.с. 14) та додаток до договору про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000210314916 від 11.03.2021 (а.с. 15).

Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано детальний розрахунок заборгованості (виписка з особового рахунку), згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 18248,26 грн, з яких: 4629 грн - залишок заборгованості за тілом, 2569,20 грн - залишок заборгованості за відсотками за користування, 10415,25 грн - залишок заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору, та 634,81 грн - інфляційне збільшення (а.с. 23).

Також судом встановлено, що 28.10.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (далі Фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» (далі Клієнт) укладено Договір факторингу № 20211028-Ф (а.с. 16-18), відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1 договору).

Відповідно до платіжних доручень № 415 від 29.10.2021 (а.с. 20), № 468 від 13.12.2021 (а.с. 20 зворот), № 488 від 13.01.2022 (а.с. 21), витягу з реєстру прав вимоги № 1 до Договору Факторингу № 20211028-Ф від 28.10.2021 (а.с. 22) ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором позики № 3482709163 у сумі 7198,20 грн, з яких 4629 грн - сума заборгованості по тілу та 2569,20 грн - заборгованість за відсотками.

Згідно із зазначеним вище детальним розрахунком заборгованості позивачем з 29.10.2021 до 26.01.2022 нараховувались відсотки за користування позикою в розмірі 2,5 % в день, у зв`язку з чим сума прострочених відсотків за цей період склала 10415,25 грн, а також з 09.04.2021 до 23.02.20222 нарахувалось інфляційне збільшення у розмірі 634,81 грн.

Суд констатує, що пунктами 1.1, 1.2 договору про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 000210314916 від 11.03.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» та ОСОБА_1 визначено, що кредитор зобов`язується надати позичальнику в користування грошові кошти (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього Договору. Кредит видається в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на платіжну картку, вказану Позичальником в Заявці на отримання кредиту. Таке формулювання умов договору - «зобов`язується надати» вимагає підтвердження факту надання/передачі/перерахування коштів для встановлення безспірності виконання Кредитодавцем/Позикодавцем умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З норми законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, в разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі й первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» не надав доказів на підтвердження зарахування коштів на виконання умов договору про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 000210314916 від 11.03.2021. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачкою кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника) за зазначеним договором.

Суд зауважує, що розрахунок заборгованості за договором є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа № 219/1704/17, провадження №61-1211св19.

Надана позивачем довідка про ідентифікацію, у якій зазначено, що ТОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» було здійснено успішний переказ в сумі 4629 грн на картку НОМЕР_2 по договору 000210314916 від 11.03.2021, не може вважатися доказом перерахування та отримання відповідачкою коштів на виконання умов укладеного договору позики, оскільки є лише одностороннім внутрішнім документом фінансової установи, створюється самим кредитодавцем без підтвердження перерахування, не містить підпису позичальника про отримання, не містить обов`язкових реквізитів первинного документа та не замінює виписку руху коштів по картковому рахунку. Також суд зауважує, що надана позивачем довідка про ідентифікацію за своєю структурою містить ознаки втручання, зокрема вставлення тексту перед підписом директора, тому визнається судом недостовірним доказом перерахування коштів за кредитним договором.

Разом з цим суд зазначає, що враховуючи строк розгляду цієї справи, який відкладався у зв`язку з неповідомленням належним чином відповідачки про дату, час і місце судового засідання, у позивача було достатньо часу для подання до суду відповідного клопотання про витребування доказів щодо зарахування та отримання відповідачкою коштів.

З урахуванням того, що на підтвердження позовних вимог позивач не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують надання відповідачці кредитних коштів у розмірі, які були передбачені договором позики, наявність заборгованості за тілом кредиту та процентами, суд дійшов висновку, що позивач не довів факту виконання договору позикодавцем та наявність заборгованості у розмірі, зазначеному в наданому ним розрахунку за договором про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 000210314916 від 11.03.2021.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18, від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26.05.2021 року у справі № 204/2972/20, від 13.10.2021 року у справі № 209/3046/20, від 26.10.2022 року у справі № 686/6783/21.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, надавши об`єктивну оцінку доказам у справі та нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, у достатньому обсязі для ухвалення рішення по суті, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд, відмовляючи у позові, залишає за позивачем понесені ним судові витрати у справі.

Керуючись ст. 76-78, 81, 89, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф», 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 87, офіс 54, код ЄДРПОУ 42655697.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ