Ухвала суду № 140427917, 08.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

08 жовтня 2026 року 320/38971/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Фонду державного майна України про забезпечення адміністративного позову, подану до подання позовної заяви,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Фонд державного майна України із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд до набрання законної сили судовим рішенням у справі заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам проводити державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІАНА-ЕКО" (ідентифікаційний код юридичної особи 41136873), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Обґрунтовуючи подану заяву, Фонд державного майна України зазначає, що є акціонером Акціонерного товариства "Оріана" та володіє 3 223 961 112 простими іменними акціями, що становить 99,9988 % статутного капіталу АТ "Оріана".

АТ "Оріана" володіє часткою у статутному капіталі ТОВ "Оріана-Еко" у розмірі 187 753 049,00 грн, що становить 51 % статутного капіталу товариства, тоді як ТОВ "Калуська соляна компанія" володіє часткою у розмірі 180 390 184,00 грн, що становить 49 % статутного капіталу ТОВ "Оріана-Еко".

Також заявник посилається на те, що у провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа №910/12113/24 за позовом ТОВ "Калуська соляна компанія" до Міністерства юстиції України, треті особи: ТОВ "Оріана-Еко", АТ "Оріана", Фонд державного майна України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 28.08.2024 №2539/5 у відповідній частині та зобов`язання вчинити реєстраційні дії. Предметом розгляду у зазначеній господарській справі є правомірність реєстраційної дії від 09.07.2024 щодо ТОВ "Оріана-Еко", яка була анульована наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2024 №2539/5.

Фонд державного майна України зазначає, що АТ "Оріана" отримало повідомлення ТОВ "Калуська соляна компанія" про скликання загальних зборів учасників ТОВ "Оріана-Еко", які перенесено на 14.10.2026, до порядку денного яких включено, зокрема, питання про звільнення та призначення керівника ТОВ "Оріана-Еко".

На думку заявника, проведення зазначених зборів та подальше внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру може вплинути на права та законні інтереси Фонду державного майна України.

Як зазначає Фонд, предметом майбутнього адміністративного позову буде вимога про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Міністерства юстиції України вчинити дії, спрямовані на виконання наказу Міністерства юстиції України від 28.08.2024 №2539/5.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову до подання позовної заяви, виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.

У відповідності до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З системного аналізу наведених процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №826/7496/18 та застосована Судом, зокрема у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 420/4037/20.

Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є вірогідність того, що їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зазначає, що з наведених Фондом обставин не вбачається достатніх підстав для висновку про існування реальної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав та інтересів заявника у разі невжиття заявленого заходу забезпечення позову.

Саме по собі проведення загальних зборів учасників ТОВ "Оріана-Еко", включення до порядку денного питання про зміну керівника товариства, а також можливість у подальшому проведення державної реєстрації відповідних змін не свідчать про неможливість або істотне ускладнення виконання можливого судового рішення у майбутній адміністративній справі.

Заявником не наведено конкретних обставин, які б свідчили про те, що у разі проведення відповідних реєстраційних дій виконання можливого рішення адміністративного суду за майбутнім позовом Фонду стане неможливим або потребуватиме вжиття додаткових судових процедур для відновлення порушених прав.

При цьому суд звертає увагу, що предметом майбутнього адміністративного позову, як зазначає сам заявник, має бути визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, спрямовані на виконання наказу Міністерства юстиції України від 28.08.2024 №2539/5.

Натомість заявлений захід полягає у встановленні загальної заборони на проведення будь-яких державних реєстраційних дій щодо ТОВ "Оріана-Еко".

Таким чином, заявлений захід за своїм змістом не є тотожним предмету майбутнього позову та не спрямований безпосередньо на забезпечення виконання конкретного можливого рішення суду за вимогами про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Більше того, запропонована Фондом заборона сформульована надмірно широко та поширюється на невизначене коло майбутніх реєстраційних дій щодо юридичної особи, незалежно від їх змісту, підстав та правової природи.

Такий захід фактично передбачає блокування можливості внесення до Єдиного державного реєстру будь-яких змін щодо ТОВ "Оріана-Еко" до набрання законної сили судовим рішенням у майбутній адміністративній справі, що виходить за межі необхідного для забезпечення заявленого заявником способу захисту.

Суд також бере до уваги, що наведені Фондом обставини безпосередньо пов`язані з корпоративними правовідносинами між учасниками ТОВ "Оріана-Еко" та із правомірністю реєстраційної дії, яка вже є предметом судового розгляду у справі №910/12113/24.

Вказана справа перебуває на розгляді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а тому питання щодо правових наслідків відповідної реєстраційної дії та наказу Міністерства юстиції України від 28.08.2024 №2539/5 є предметом окремого судового провадження.

За таких обставин адміністративний суд при розгляді заяви про забезпечення майбутнього позову не може шляхом застосування заходів забезпечення фактично передвизначати правові наслідки вирішення спору, який перебуває на розгляді іншого суду, або встановлювати обмеження корпоративних правовідносин на невизначений період.

Крім того, Фондом не доведено, що можливі реєстраційні дії щодо ТОВ "Оріана-Еко" самі по собі призведуть до невиконання наказу Міністерства юстиції України від 28.08.2024 №2539/5 або унеможливлять виконання можливого рішення адміністративного суду.

Посилання заявника на те, що до порядку денного загальних зборів учасників ТОВ "Оріана-Еко" включено питання про звільнення та призначення керівника товариства, свідчить лише про можливість настання відповідних обставин у майбутньому, однак саме по собі не підтверджує наявності реальної загрози невиконання майбутнього судового рішення.

Суд зазначає, що ймовірне настання певних негативних наслідків для заявника у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову. Адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав заявника, якщо такі будуть встановлені при вирішенні спору по суті.

Суд також враховує необхідність забезпечення балансу інтересів усіх осіб, яких може стосуватися відповідний захід. Встановлення загальної заборони на проведення державної реєстрації будь-яких змін щодо ТОВ "Оріана-Еко" без визначення конкретних реєстраційних дій та їх зв`язку з предметом майбутнього спору може призвести до необґрунтованого обмеження прав учасників товариства та інших осіб.

Таким чином, за результатами розгляду заяви, судом не встановлено сукупності обставин, які відповідно до статей 150, 151 КАС України є необхідними для застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

Заявником не доведено ані реальної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його прав та інтересів у разі невжиття заявленого заходу, ані належного зв`язку між обраним способом забезпечення та предметом майбутнього адміністративного позову. Крім того, заявлений захід не відповідає вимогам співмірності та адекватності.

За таких обставин заява Фонду державного майна України про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (підписання) ухвали.

Суддя Василенко Г.Ю.