Ухвала суду № 140427464, 08.10.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"08" жовтня 2026 р. справа № 300/1581/26

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши заяву представника позивача від 20.09.2026 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених на виконання судового рішення, та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

20.09.2026 ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою від 20.09.2026, в якій просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вчинені на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 у справі №300/1581/26, які полягають у продовженні виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі 26376,20 грн після набрання зазначеним рішенням законної сили, незважаючи на визначення після перерахунку розміру пенсії у сумі 31716,40 грн.;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо продовження після 14.07.2026 застосування до пенсії ОСОБА_1 обмежувального механізму, який призводить до фактичної виплати пенсії у розмірі 26376,20 грн замість визначеного судовим рішенням розміру без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області усунути порушення прав ОСОБА_1 шляхом забезпечення фактичної виплати пенсії у розмірі, визначеному на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 у справі №300/1581/26, без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити виплату належної ОСОБА_1 різниці між розміром пенсії, визначеним на виконання рішення суду, та фактично виплаченими сумами, з урахуванням установленого законодавством порядку фінансування судових рішень;

встановити судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 у справі №300/1581/26;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до статті 382 КАС України подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення від 23.04.2026 у справі №300/1581/26 у строк, встановлений судом.

Заява мотивована тим, що рішення суду у цій справі набрало законної сили 14.07.2026, однак рішення суду не виконано в повному обсязі. Так, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 у справі №300/1581/26 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії. Водночас, відповідач фактично не виконав рішення суду в частині виплати пенсії у визначеному судом розмірі та продовжив застосовувати обмеження. Листом від 15.09.2026 №0900-0202-8/51606 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 у справі №300/1581/26 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату в сумі 32041,20 грн. за період з 01.03.2026 по 31.08.2026, та в сумі 5340,20 грн. за період з 01.09.2026 по 30.09.2026. Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача обчислено в сумі 31716,40 грн., однак фактично пенсія виплачується в розмір 26376,20 грн., тобто відповідач продовжує виплачувати пенсію ОСОБА_3 з обмеження максимального розміру.

З огляду на зміст заяви представника позивача від 20.09.2026, така заява фактично стосується двох питань: встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, порядок встановлення якого регламентовано статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених на виконання судового рішення, порядок вирішення якого регламентовано статтею 383 КАС України.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, то суд вказує на таке.

Відповідно до частини 1 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви (частина 4).

У відповідності до статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду (частина 1).

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2).

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (частина 3).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 у справі 300/1581/26, яке набрало законної сили 14.07.2026, позов задоволено повністю. Крім іншого, вирішено: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.03.2026 нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум пенсії».

На виконання вказаного судового рішення, Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

В матеріалах судової справи не міститься доказів виконання рішення суду від 23.04.2026 у справі 300/1581/26, яке набрало законної сили 14.07.2026, тому наявні підстави для встановлення судового контролю за його виконанням.

З огляду на вищенаведене, заяву представника позивача в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 23.04.2026 у справі 300/1581/26 слід задовольнити. Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 23.04.2026 у справі 300/1581/26.

Щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених на виконання судового рішення, то суд вказує на таке.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина четверта статті 372 КАС України).

Відповідно до приписів статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як зазначено в частині першій статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII).

Порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентовано статтею 383 КАС України.

Так, відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною другою статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до частини третьої статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Частиною четвертою статті 383 КАС України визначено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи - позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.

Водночас, суд звертає увагу на те, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначений приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

В постанові від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а Верховний Суд виснував, що звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження стосовно вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належить передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, до якої вдаються тоді, коли позивач вичерпав усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Вказаний висновок суду підтримано Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 у справі №807/220/18.

Аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 260/636/19, від 18.12.2020 у справі № 200/5793/20-а та від 13.09.2021 у справі №9901/235/20.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.12.2021 року у справі № 9901/235/20 зазначила, що вказана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

В спірному випадку, представник позивача не надав суду жодних доказів вчинення стягувачем дії з метою виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII. Так, заява від 20.09.2026 не містить інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження, що обов`язково має бути зазначено згідно з вимог частини другої статті 383 КАС України.

Отже, за встановлених обставин та правового регулювання спірних процесуальних обставин, з врахуванням правової позиції Верховного Суду щодо застосування норми статті 383 КАС України, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для застосування передбаченого статтею 383 КАС України такого крайнього заходу як визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду від 23.04.2026 у справі №300/1581/26.

Підсумовуючи, заяву представника позивача в частині визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вчинених на виконання рішення суду від 23.04.2026 у справі 300/1581/26, подану в порядку статті 383 КАС України, необхідно залишити без задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача від 20.09.2026, - задовольнити частково.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 у справі №300/1581/26.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в строк протягом 30 днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 23.04.2026 у справі №300/1581/26 в частині: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.03.2026 нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум пенсії».

Заяву представника позивача від 20.09.2026 в частині визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вчинених на виконання рішення суду від 23.04.2026 у справі 300/1581/26, подану в порядку статті 383 КАС України, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу суду в частині залишення заяви представника позивача від 20.09.2026 без задоволення може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Григорук О.Б.