Рішення № 140426, 22.09.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321

РІШЕННЯ

Іменем України

22.09.2006

Справа №2-17/9418-2006

За позовом ЗАТ “Харківський ювелірний завод” , м. Харків

До відповідача Науково-виробничого підприємства “Екотехніка”, м. Сімферополь

Про стягнення 157 903,30 грн. збитків

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - Семенов В.О., представник, дов. № 86 від 14.02.2006 року

Від відповідача - не з’явився

Сутність спору: Позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 157 903,30 грн., у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 05.02.2003 року № 14/03 про переробку дорогоцінних металів, які складають вартість переданих відповідачу драгметалів.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином - рекомендованою поштою, направлену на його юридичну адресу. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору № 14/03 від 05.02.2003 р. позивач, іменований “здавальник” зобов’язався здавати відходи дорогоцінних металів, які містять срібло, а також оплачувати вартість переробки, а відповідач, іменований «переробник» зобов’язується своєчасно прийняти та переробити матеріали протягом 70 днів з моменту прийомки (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.6).

Так, відповідно до умов вищевказаного договору позивачем були передано відповідачу для переробки срібловмісні сипучі відходи лігатурною вагою 3242604,86 грамів, вага в чистоті (проба 999,9) 315126,76 грамів (накладна № 12 від 06.02.2003 року) та золотовмісні сипучі відходи лігатурною вагою 90646,31 грамів, вага в чистоті (проба 999,9) 768,482 грамів (накладна № 13 від 06.02.2003).

Згідно пункту 2.6 Договору № 14/03 від 05.02.2003 року кінцевий термін переробки кожної партії не пізніше 70 діб з моменту підписання акту прийомки.

Відповідно ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись.

Згідно ст.204 ЦК України, ст. 207 ГК України договор та зобов’язання є дійсними, доки вони в встановленому законом порядку не визнані недійсними.

Необхідно також відмітити, що виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін, суд не вправі давати оцінку договору нам предмет невідповідності законодавству.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Загальна вартість майна позивача, що знаходиться у Науково-виробничого підприємства “Екотехніка” станом на 24 лютого 2006 року складає 157 903,30 грн., що підтверджується розрахунком на підставі первісних документів та довідки Управління НБУ.

Указану суму збитків визнає сам відповідач в акті звірки.

Відповідачем не надано доказів своєчасності переробки матеріалів згідно договору № 14/03 від 05.02.2003 року., а також повернення отриманих матеріалів чи результату робіт їх переробки.

Крім цього, якщо відповідачем отримані матеріали без документів, передбачених договором, згідно ст.ст. 1812-1214 ЦК України він зобов’язаний повернути їх або сплатити їх вартість по цінам на момент розгляду справи.

Відповідно ст. 129 Конституції України сторона вільна в надані суду доказів та в доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки відповідні докази не надані до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після прийняття рішення.

При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню відповідачем.

На підставі викладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з відповідача –Науково-виробничого підприємства “Екотехніка” (95034, м. Сімферополь, вул. Київська 125-А, код ЗКПО 22277280) на користь позивача – Закритого акціонерного товариства “Харківський ювелірний завод” (61125, м. Харків, пр. Гагаріна 12, код ЄДРПОУ 00227258) 157 903,30 грн. збитків; судові витрати – 1579,03 грн. державного мита; 118,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після вступу рішення до законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.