Ухвала суду № 140425153, 07.10.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

07 жовтня 2026 рокуСправа № 926/2803/26

Господарський суд Чернівецької області у складі суду головуючого судді Тинок Олександра Сергійовича, розглянувши заяви Фізичної особи-підприємця Курущак Дар`ї Данівни про відвід судді у справі

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Фізичної особи-підприємця Курущак Дар`ї Данівни (відповідач-1)

ОСОБА_1 (відповідач-2)

про солідарне стягнення заборгованості в сумі 468469,38 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судових засідань Аниськова К.В.

Представники:

від позивача Калмикова С.С.

від відповідача 1 не з`явився

від відповідача 2 не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою (з урахуванням задоволеної судом заяви про зміну предмету позову) до Фізичної особи-підприємця Курущак Дар`ї Данівни та ОСОБА_1 , в якій просить суд:

- стягнути солідарно з Фізичної особи підприємця Курущак Дар`ї Данівни та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Чернівецьке облуправління АТ "Ощадбанк" прострочену заборгованість перед державою за договором кредитної лінії №927-ДГ від 19.08.2022 зі змінами та доповненнями у розмірі 468469,38 грн;

- стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України судовий збір у розмірі 14054,08 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 липня 2026 року справу №926/2803/26 передано на розгляд судді Тинок О.С.

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

16 липня 2026 року представник позивача через підсистему Електронний суд направила до суду заяву про усунення недоліків (вх. №2907).

Ухвалою суду від 20 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19 серпня 2026 року.

17 серпня 2026 року представник позивача подала до суду клопотання (вх. №3355) про викладення нової редакції позовної заяви.

Ухвалою суду від 19 серпня 2026 року постановлено: у задоволені клопотання представника Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вх. №3355 від 17 серпня 2026 року) відмовити; відкласти підготовче засідання на 16 вересня 2026 року; повідомити Фізичну особу-підприємця Курущак Дар`ю Данівну, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про дату, час і місце розгляду справи, розмістивши оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України та на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області.

13 вересня 2026 року представник позивача подала до суду заяву про зміну предмету позову (вх. №36841).

15 вересня 2026 року відповідач-2 через підсистему Електронний суд направив до суду клопотання про об`єднання справ в одне провадження (вх. №3678).

Ухвалою суду від 16 вересня 2026 року постановлено: заяву представника Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про зміну предмету позову (вх. №3681 від 15 вересня 2026 року) задовольнити; подальший розгляду справи №926/2803/26 здійснювати з урахуванням задоволеної заяви про зміну предмету позову (вх. №3681 від 15 вересня 2026 року); клопотання ОСОБА_1 про об`єднання позовних вимог (вх. №3678 від 15 вересня 2026 року) залишити без розгляду; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 07 жовтня 2026 року.

07 жовтня 2026 року, перед початком судового засідання, відповідач-1 через підсистему Електронний суд направила до суду заяви про поновлення процесуального строку та відвід судді (вх. №3967 та №3968).

Суд зазначає, що заява про відвід судді за вх. №3967 містить обрізаний зміст тексту заяви про відвід судді за вх. №3968. Оскільки заява за вх. №3967 не містить повного обгрунтування заявленого відводу, а її зміст ідентичний заяві за вх. №3968, то наступне викладене обгрунтування позиції відповідача-1 базується на змісті заяви саме за вх. №3968.

Заява обґрунтована тим, що під час розгляду цієї справи виникли обставини, які, на переконання відповідача, у своїй сукупності створюють об`єктивно обґрунтований сумнів щодо безсторонності та об`єктивності судді Тинок О.С., у зв`язку з чим відповідач вважає необхідним заявити йому відвід.

Відповідач-1 вказує про одночасність перебування у Господарському суді Чернівецької області цієї справи та справи за №926/2806/26, яка також пов`язана з правовідносинами між АТ «Ощадбанк» та відповідачем/пов`язаними учасниками правовідносин. Таким чином, у межах одного суду одночасно розглядаються два взаємопов`язані спори, які мають спільну фактичну та правову основу і можуть передбачати дослідження взаємопов`язаних доказів та обставин. Саме ця обставина має істотне значення для оцінки об`єктивної безсторонності судового розгляду. Відповідач-1 зазначила, що не стверджує про наявність особистої зацікавленості або особистої упередженості судді Тинок О.С.. Навпаки, ця заява ґрунтується саме на об`єктивному критерії безсторонності. Відповідач-1 також вказала, що розуміє, що питання об`єднання справ є окремим процесуальним питанням і саме по собі не є підставою для відводу. Однак у цій заяві йдеться не про незгоду з окремою ухвалою суду. Йдеться про необхідність оцінки сукупності обставин через призму об`єктивного критерію безсторонності.

Прохаючи поновити пропущений процесуальний строк на подання заяви про відвід судді відповідач-1 вказує, що у випадку пропуску цього строку закон передбачає можливість заявлення відводу у виняткових випадках, якщо про відповідну підставу відводу заявнику не могло бути відомо раніше. Причиною пропуску строку є те, що обставини, які в сукупності стали підставою для цього відводу, набули для відповідача очевидного та належного процесуального значення лише у процесі подальшого розгляду справи, зокрема у зв`язку з розглядом питання щодо взаємопов`язаного провадження №926/2806/26 та процесуальними рішеннями суду щодо неможливості об`єднання справ.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

З огляду на те, що заяви про відвід судді Тинок О.С. у справі №926/2803/26 надійшли до Господарського суду Чернівецької області у день призначеного судового засідання 07 жовтня 2026 року, то зазначені заяви підлягають розгляду суддею Тинок О.С.

Розглянувши, безпосередньо у судовому засіданні 07 жовтня 2026 року, заяви відповідача-1 про відвід судді Тинок О.С. від розгляду справи №926/2803/26 (вх. №3967 та №3968 від 07 жовтня 2026 року), заслухавши думку представника позивача, яка повідомила у судовому засіданні про те, що вказані заяви не були направлені позивачу, а підстави для відводу відсутні, суд зазначає наступне.

Положеннями частини 1 статті 39 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За змістом статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.

Підстави для відводу (самовідводу) визначені статтями 35, 36 цього Кодексу, серед яких порушення порядку визначення судді для розгляду справи та наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (пункти 4, 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У поданій заяві про відвід судді Тинок О.С. від розгляду справи № 926/2803/26 (вх. №3968 від 07 жовтня 2026 року), прохаючи про поновлення пропущеного процесуального строку відповідач-1 вказує на те, що причиною пропуску строку є те, що обставини, які в сукупності стали підставою для цього відводу, набули для відповідача очевидного та належного процесуального значення лише у процесі подальшого розгляду справи, зокрема у зв`язку з розглядом питання щодо взаємопов`язаного провадження № 926/2806/26 та процесуальними рішеннями суду щодо неможливості об`єднання справ. Отже, заявник не мав реальної можливості належним чином сформулювати та заявити цей відвід до того моменту, коли відповідні обставини стали йому відомі та набули характеру об`єктивної підстави для сумніву в безсторонності.

Судом встановлено, що подані заяви про відвід судді Тинок О.С. обґрунтовані безсторонністю вказаного судді за наслідком незадоволення поданого відповідачем-2 клопотання про об`єднання справ. Висновки розгляду вказаного клопотання було викладено в ухвалі суду від 16 вересня 2026 року.

Відповідач-1 копію вказаної ухвали суду отримала 22 вересня 2026 року о 17:05, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Господарського суду Чернівецької області про доставку електронного листа до зареєстрованого електронного кабінету Фізичної особи-підприємця Курущак Дар`ї Данівни.

Згідно з частинами 1,4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак дводенний строк для заявлення відводу судді почав свій перебіг 24 вересня 2026 року. Водночас вказані заяви відповідача-1 щодо відводу судді подані до суду 07 жовтня 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частин 4, 6 статті 119 Господарського процесуального кодексу України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

За наслідками розглянутої заяви про відвід судді Тинок О.С. (вх. №3968 від 07 жовтня 2026 року), суд дійшов висновку про поновлення відповідачу-1 процесуального строку на подання заяви про відвід судді Тинок О.С. задля уникнення надмірного формалізму, належному здійсненню правосуддя та з метою надання заявнику ефективного доступу до суду.

Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Відповідно до частини 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 Господарського процесуального кодексу України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Відтак, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Метою відводу судді є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Як вбачається із змісту заяв про відвід судді Тинок О.С. (вх. № 3967 та №3968 від 07 жовтня 2026 року), відповідач-1 піддає сумнівам безсторонність головуючого судді Тинок О.С. у справі №926/2803/26, оскільки останній не об`єднав провадження справ №926/2803/26 і №926/2806/26 в одне задля спільного розгляду справи і не враховував взаємопов`язаність вказаних справ.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 16 вересня 2026 року у справі №926/2803/26 ОСОБА_1 було залишено без розгляду клопотання про об`єднання позовних вимог (вх. №3678 від 15 вересня 2026 року). Судом було прийнято вказане рішення, у зв`язку із тим, що відповідач-2 подав вказане клопотання поза межами встановленого процесуальним законом строку, адже у справі №926/2803/26 вже було проведено підготовче засідання, що унеможливлює об`єднання проваджень в одне згідно з положеннями частини 3 статті 173 Господарського процесуального кодексу України. Водночас клопотання (вх. №3678 від 15 вересня 2026 року) не містило клопотання про поновлення процесуального строку на його подання.

Окрім того заявник просив об`єднати справу №926/2806/26 до справи №926/2803/26 за головуванням судді Тинок О.С., який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі. Однак у справі №926/2806/26 було прийнято позовну заяву Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та відкрито провадження у справі ухвалою від 10 липня 2026 року, а підготовче провадження було призначено на 29 липня 2026 року. Натомість суддя Тинок О.С. прийняв позовну заяву та відкрив провадження у справі №926/2803/26 лише 20 липня 2026 року, а підготовче засідання було призначено на 19 серпня 2026 року. Означене було вказано суддею Тинок О.С. заявнику в ухвалі суду від 16 вересня 2026 року.

Отже відвід судді Тинок О.С. з розгляду справи №926/2803/26 за своєю суттю зводиться до незгоди з прийнятим процесуальни рішення суду у цій справі.

Водночас суд звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, подані відповідачем-1 заяви про відвід судді за своєю суттю зводяться до незгоди з процесуальною діяльністю суду в цій справі, що відповідно до вимог частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для відводу.

Розглянувши матеріали справи та заяви відповідача-1 про відвід головуючого судді Тинок О.С. від розгляду справи № 926/2803/26, з огляду на встановлені обставини вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому заяви (вх. №3967 та №3968 від 07 жовтня 2026 року) про відвід задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що вказані заяви Фізичної особи-підприємця Курущак Дар`ї Данівни про відвід судді Тинок О.С. від розгляду справи №926/2803/26 надійшли у день призначеного судового засідання 07 жовтня 2026 року, тобто менш ніж за три дні до призначеного засідання, то вирішення питання про відвід судді Тинок О.С. не підлягає передачі іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

Суд звертає увагу заявника на те, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд.

Згідно з статтею 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже процесуальним законом на осіб, які беруть участь у господарській справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись статтями 32, 35, 36, 38, 39, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяв Фізичної особи-підприємця Курущак Дар`ї Данівни (вх. №3967 та №3968 від 07 жовтня 2026 року) про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Тинок О.С. у справі № 926/2803/26 відмовити.

Ухвала складена та підписана 08.10.2026 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя Олександр ТИНОК