Рішення № 140424958, 28.09.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 вересня 2026 рокум. ТернопільСправа № 921/222/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання Баб`юка А.В.

розглянув справу

за позовом - Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури (Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4) в інтересах держави, в особі:

позивача 1 - Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008)

позивача 2 - Борщівської міської ради (вул. Михайла Грушевського, 2, м. Борщів, Чортківський район, 48702)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство Борщівський комунальник Борщівської міської ради (48702, вул. Гніздовського, 2, м. Борщів, Чортківський район, Тернопільська область, ЄДРПОУ 44044801)

до відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01601)

про стягнення шкоди в сумі 1999871,60 грн.

За участі від:

прокуратури Куліковська Л.Б.

позивача 1 Жмуд Н.В.

позивача 2 не з`явився

третьої особи не з`явився

відповідача Довгопола К.А.

Зміст позовних вимог.

07.04.2026 Заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, Борщівської міської ради з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 1999871,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є постійним користувачем земельної ділянки із кадастровим номером 6120883700:01:001:0544 за межами населеного пункту с. Королівка на території Борщівської міської ради Чортківського району Тернопільської області, в межах якої розташований квартал 72, у тому числі виділ 1 Борщівського лісництва. Сусідня від неї земельна ділянка із кадастровим номером 6120883700:01:001:0702 перебуває у постійному користуванні КП «Борщівський комунальник».

Відповідачем видано лісорубний квиток № 20250219-000107 щодо проведення прохідної рубки - рубки догляду у кварталі 72 виділ 1 Борщівського лісництва (ДП «Чортківське ЛГ») Чортківського надлісництва щодо рубки 471 м. куб. деревини, початок дії якого розпочинався з 20.02.2025.

Працівниками ДП «Ліси України» у 2024 році проведено роботи з відведення лісу у рубку. Згідно з матеріалами відведення у рубку відведено всього 883 дерева різних порід (ясен, граб, черешня, дуб, берест, клен, бук) та діаметрів. Наведене підтверджується Польовою переліковою відомістю дерев, призначених у рубку, складеної 23.08.2024 працівниками ДП «Ліси України». Також, працівниками саме цього підприємства у 2025 році складено план лісосіки щодо проведення прохідної рубки у Борщівському лісництві у кварталі 72, виділі 1.

Згідно з умовами укладеного між ДП «Ліси України» та ПП «Заліщицькі ліси» договору № 153-2025.04.11-3, останнім надано лісозаготівельні послуги та передано їх відповідачу згідно з актами приймання-передачі робіт та послуг за квітень - червень 2025 року. Відповідачем вказані послуги оплачено.

КП «Борщівський комунальник» 21.05.2025 виявлено, що на належній йому на праві постійного користування земельній ділянці з кадастровим номером 6120883700:01:001:0702 здійснюється незаконна рубка лісу.

За вказаним фактом до ЄРДР 24.05.2025 внесено відомості про кримінальне провадження № 62025140140000291 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

В ході проведеного в рамках кримінального провадження огляду місцевості складено протокол огляду місцевості від 27.05.2025, відповідно до якого в лісах комунальної форми власності, що передані у постійне користування КП «Борщівський комунальник», які розташовані в межах земельної ділянки із кадастровим номером 6120883700:01:001:0702 за межами населеного пункту с. Королівка Чортківського району встановлено факт незаконного вирубування дерев на землях лісогосподарського призначення, а саме: 167 дерев (з яких породи дуб 11 шт., породи ясен 128 шт., породи граб 15 шт., породи берест 6 шт., породи черешня 5 шт., породи липа 1 шт., породи клен 1 шт.).

ДП «Ліси України» у листі від 20.01.2026 № 597/38-4-3-2026 зазначено, що лісові насадження, що знаходились на земельній ділянці комунальної форми власності та у постійному користуванні КП «Борщівський комунальник» були ними включені у матеріали відводу та надалі зрубані, а вся заготовлена лісопродукція вивезена з місця заготівлі, ними облікована та реалізована.

28.05.2025 ДЕІ у Тернопільській області проведено розрахунок розміру шкоди, розмір якої складає 1999871,60 грн.

Відповідно до висновку експерта від 13.08.2025 за № 408/25-22 за результатами проведеної судової інженерно-екологічної експертизи розмір збитків (шкоди) становить 1999871,60 грн.

Відповідно до висновку експерта від 27.03.2026 № 202-26-22 усі 167 шт. виявлених у ході огляду місцевості події пнів дерев розташовані у межах земельної ділянки з кадастровим номером 6120883700:01:001:0702 та не входять до кварталу 72 виділу 1 лісового масиву Борщівського лісництва Чортківського надлісництва ДП «Ліси України».

Прокурором стверджено, що працівниками ДП «Ліси України» здійснено незаконну порубку лісу комунальної форми власності іншого лісокористувача, а також здійснено використання заготовленої лісопродукції від цієї незаконної рубки, що стало підставо для звернення до суду з позовом про стягнення з нього завданої шкоди.

Позиція позивача 1 - Державної екологічної інспекції у Тернопільській області.

Від Державної екологічної інспекції у Тернопільській області заперечень щодо заявленого прокуратурою позову не надходило. Протягом розгляду справи її представник позовні вимоги прокурора підтримав.

Позиція позивача 2 - Борщівської міської ради.

Від Борщівської міської ради заперечень щодо заявленого прокуратурою позову не надходило. Протягом розгляду справи її представник позовні вимоги прокурора підтримав.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство Борщівський комунальник Борщівської міської ради.

Третя особа у письмових поясненнях підтримала позов.

Позиція відповідача.

Відповідач у заявах по суті справи просив суд відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування цьому ним зазначено наступне:

- протокол огляду місця події від 27.05.2025 не може виступати достовірним доказом підтвердження обставин вчинення незаконної рубки на землях комунальної власності в постійному користуванні третьої особи, оскільки наявна у ньому інформація не дозволяє достовірно підтвердити: 1) фактичне місцезнаходження незаконної рубки у визначеному виділі та кварталі Борщівського лісництва (зокрема, із територіальною прив`язкою до земельної ділянки з кадастровим номером 6120883700:01:001:0702); 2) точні числові відомості щодо зрубаних дерев, які покладаються в основу розрахунку розміру завданої навколишньому середовищу шкоди;

- розрахунок шкоди від 28.05.2025 було проведено представником позивача «керуючись додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Пункт 1 Порядку індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затвердженого Постановою № 665, визначає, що індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться починаючи з 1 січня 2009 р. за формулою Ні = Нп х І / 100, де Ні - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; Нп - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків.

Зміст наведеної норми свідчить, що достовірність обрахунку завданої довкіллю шкоди, у разі індексації такси згідно додатку 1 до Постанови № 665, передбачає первинне встановлення конкретного року вчинення незаконної рубки, яке б так само підтверджувалось достовірними доказами.

В розрахунку від 28.05.2025 з коефіцієнту 1,120 формули за пунктом 1 вказаного Порядку вбачається, що останнім роком застосування індексації такс представником позивача було визначено 2024 рік (індекс інфляції 12%).

Жодних доказів вчинення у Борщівському лісництві у 2024 або 2025 роках незаконної рубки акт за результатами огляду (обстеження) від 27.05.2025 та протокол огляду від 27.05.2025 не містять, що свідчить про недоведеність відповідної обставини задля застосування до розміру завданої довкіллю шкоди індексації такс згідно Постанови № 665, а отже і безпідставність відповідного розрахунку як доказу заявленої ціни позову;

- висновок експерта не є достовірним доказом підтвердження розміру завданих збитків, первинно розрахованих представником позивача 28.05.2025;

- про недопустимість долучених до позовних матеріалів доказів з матеріалів кримінального провадження № 62025140140000291, враховуючи: 1) фактичну відсутність дозволу (в процесуальному значенні змісту статті 222 КПК України) процесуального керівника у кримінальному провадженні № 62025140140000291 на використання і розголошення матеріалів досудового розслідування; 2) відсутність визначеного обсягу передання матеріалів кримінального провадження; 3) порушення порядку засвідчення копій письмових доказів, які є офіційними документами в матеріалах кримінального провадження;

- матеріали справи не містять належних та допустимих доказів встановлення фактичної межі ділянки, яка на праві постійного користування належить третій особі та на якій виявлено порушення, а тому і неможливість встановлення точної кількості зрізаних дерев на зазначеній земельній ділянці;

- всупереч вимогам ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор у даній справі не надав доказів бездіяльності позивачів або неналежного їх виконання щодо реагування на порушення інтересів держави, зокрема шляхом подання позову, чи неспроможності самостійно звернутися до суду за захистом порушених інтересів.

У письмовій промові в судових дебатах відповідачем також зазначено, що прокурором не доведено існування всіх елементів, необхідних для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166ЦК України, оскільки постійним лісокористувачем земельної ділянки із кадастровим номером є 6120883700:01:001:0702, на якій відбулась незаконна рубка дерев, є не відповідач, а третя особа.

Разом з тим зазначено, що у провадженні Борщівського районного суду Тернопільської області перебуває розгляд справи № 594/719/26 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України (службова недбалість). Станом на час розгляду справи №921/222/26, вироку, який би набрав законної сили та підтверджував вину працівників ДП «Ліси України» немає, а тому позовна заява у господарській справі є необґрунтованою та передчасною.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/222/26 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.05.2026, яке відкладалось на 08.06.2026.

13.04.2026 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство Борщівський комунальник Борщівської міської ради.

Ухвалою суду від 08.06.2026 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті на 07.07.2026, який відкладався на 04.08.2026.

У зв`язку з перебуванням судді Шумського І.П. у відпустці та неможливістю проведення судового засідання 04.08.2026, ухвалою суду від 28.07.2026 продовжено строк розгляду справи по суті на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та призначено розгляд справи по суті на 17.09.2026.

Прокурором, представниками позивачів та третьої особи в судовому засіданні 17.09.2026 підтримано позовні вимоги.

Представником відповідача в судовому засіданні 17.09.2026 заперечено проти позову.

17.09.2026 судом відкладено ухвалення та проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення на 28.09.2026, про що постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи.

28.09.2026 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно з Витягом №320987755 від 24.01.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» з 19.01.2023 є постійним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 6120883700:01:001:0544.

В межах земельної ділянки із кадастровим номером 6120883700:01:001:0544 розташований квартал 72, у тому числі виділ 1 Борщівського лісництва.

Згідно з Витягом №369909323 від 14.03.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Комунальне підприємство «Борщівський комунальник» з 11.03.2024 є постійним користувачем земельної ділянки із кадастровим номером 6120883700:01:001:0702.

За даними Державного земельного кадастру земельні ділянки лісогосподарського призначення 6120883700:01:001:0702 та 6120883700:01:001:0544 є сусідніми.

Працівниками ДП «Ліси України» у 2024 році проведено роботи з відведення лісу у рубку. Згідно з матеріалами відведення у рубку відведено всього 883 дерева різних порід (ясен, граб, черешня, дуб, берест, клен, бук) та діаметрів. Наведене підтверджується Польовою переліковою відомістю дерев, призначених у рубку, складеної 23.08.2024 працівниками ДП «Ліси України».

ДП «Ліси України» видано лісорубний квиток № 20250219-000107 щодо проведення прохідної рубки - рубки догляду у кварталі 72 виділ 1 Борщівського лісництва (ДП «Чортківське ЛГ») Чортківського надлісництва щодо рубки 471 м. куб. деревини, початок дії якого розпочинався з 20.02.2025. Працівниками відповідача у 2025 році складено план лісосіки щодо проведення прохідної рубки у Борщівському лісництві у кварталі 72, виділі 1.

11.04.2025 між Державним спеціалізованим господарським підприємством Ліси України (як замовником) та Приватним підприємством «Заліщицькі ліси» (як виконавцем) укладено договір № 153-2025.04.11-3, відповідно до умов п. 1.1 якого останній зобов`язався надати замовнику лісозаготівельні послуги.

У п. 4.2.3 договору зазначено, що виконавець зобов`язаний прийняти для розробки лісосіку та підписати акт приймання-передачі лісосіки для розробки протягом 1 календарного дня з дати, визначеної в пп. 4.2.2 договору. У разі незгоди виконавця з зазначеним в акті приймання-передачі лісосіки для розробки виконавець зобов`язаний викласти в акті свої обгрунтовані заперечення у день його складання.

Відповідно до п. 4.2.4, 4.2.17, п. 4.2.18 договору виконавець зобов`язаний: розпочати лісозаготівлю протягом _ робочих днів з моменту підписання акта приймання-передачі лісосіки для розробки; передати замовнику всю отриману в процесі розробки лісосіки лісопродукцію відповідно до Карти технологічного процесу на франко-верхньому або франко-проміжному складі, що визначається у Технічному завданні; складати та надавати замовнику акти приймання-передачі робіт та послуг.

Замовник зобов`язаний надати Технічне завдання, а також у строк 3 робочих дні з дня підписання акта приймання-передачі лісосіки для розробки допустити виконавця до надання послуг (п. 4.4.1 договору).

Матеріали справи містять акт приймання передачі лісосіки для розробки.

Згідно з актами приймання-передачі робіт та послуг за квітень, травень, червень 2025 року ПП «Заліщицькі ліси» передало ДП «Ліси України» роботи та заготовлену у кварталі 72 виділі 1 Борщівського лісництва деревину, а останнє оплатило надані послуги, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

Роботи щодо рубки лісу фактично було проведено протягом квітня - червня 2025 року.

КП «Борщівський комунальник» 21.05.2025 виявлено, що на належній йому на праві постійного користування земельній ділянці з кадастровим номером 6120883700:01:001:0702 здійснюється незаконна рубка лісу.

За вказаним фактом Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління ДБР, розташованого умісті Львові до ЄРДР 24.05.2025 внесено відомості про кримінальне провадження № 62025140140000291 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

У витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025140140000291 зазначено, що прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво є Слободзян В.Я., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Гуль В.І., Ясеник Б.3., Бенев`ят С.В.

26.05.2025 слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Помилуйко Денисом Володимировичем винесено постанову про залучення до проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №62025140140000291 спеціаліста Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, який володіє спеціальними знаннями для надання інформації щодо законності проведення прохідної рубки на території лісового кварталу № 72 Борщівського лісництва Чортківського надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства ДП «Ліси України» та на території КП «Комунальник» Борщівської міської ради, на підставі лісорубного квитка № 20250219-000107. У випадку проведення вказаної рубки з порушенням вимог чинного законодавства, просив провести розрахунок шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Згідно з проведеним 27.05.2025 старшим оперуповноваженим Третього ОВ ТУ ДБР, розташованого у місті Львові Ямнюком В.Б., на підставі доручення старшого слідчого в ОВС Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові Качмара С.В. оглядом місцевості, за участі спеціалістів - державних інспекторів з ОНПС в Тернопільській області Дуди В.І., Вітряка О.В., а також працівників КП «Борщівський комунальник» та ДП «Ліси України», складено протокол огляду місцевості від 27.05.2025.

Відповідно до його змісту об`єктом огляду була земельна ділянка із кадастровим номером 6120883700:01:001:0702 та лісові насадження на ній. Вказано, що на цій земельній ділянці працівниками ДП «Ліси України» здійснено відведення дерев у рубку, які в подальшому ними були зрубані. В ході огляду виявлено 167 зрізаних дерев різних порід.

При цьому, в ході огляду здійснено розмежування двох земельних ділянок 6120883700:01:001:0702 та 6120883700:01:001:0544 та встановлено, що такі є сусідніми, що підтверджується схемою розташування, складеною інженером геодезистом ТОВ «Зеніт-експерт». В ході проведення огляду використовувався GNSS приймач Trimble R4.

На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 26.05.2025 № 96, винесеного на підставі звернення, розміщеного на сервісі фіксації «Екозагроза» від 22.05.2025 № 004834 проведено огляд (обстеження), результати якого зафіксовано у відповідному акті обстеження від 27.05.2025 № 004834/9.

Зокрема органом контролю встановлено, що в лісах комунальної форми власності, що передані у постійне користування КП «Борщівський комунальник», які розташовані в межах земельної ділянки із кадастровим номером 6120883700:01:001:0702 за межами населеного пункту с. Королівка Чортківського району встановлено факт незаконного вирубування дерев на землях лісогосподарського призначення, а саме: 167 дерев (з яких породи дуб 11 шт., породи ясен 128 шт., породи граб 15 шт., породи берест 6 шт., породи черешня 5 шт., породи липа 1 шт, породи клен 1 шт). На пнях зрубаних дерев наявні відбитки клейма відводу проставлені червоною фарбою. В акті обстеження вказано, що з інформації представника КП «Борщівський комунальник» дозвільні документи на порізку вищевказаних дерев не видавались, вирубування дерев на суміжній земельній ділянці проведена працівниками ДП "Ліси України" на підставі лісорубного квитка №20250219-000107 від 19.02.2025.

ДП «Ліси України» у листі від 20.01.2026 № 597/38-4-3-2026 визнало, що лісові насадження, що знаходились на земельній ділянці комунальної форми власності та у постійному користуванні КП «Борщівський комунальник» були ними включені у загальний перелік дерев до ділянки у кварталі 72 виділ 1 Борщівського лісництва, а вся заготовлена лісопродукція вивезена з місця заготівлі, ними облікована та реалізована.

Аналогічні дані містяться і в нотаріально посвідченій заяві свідка ОСОБА_5 .

Згідно з проведеним 28.05.2025 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, на підставі Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, розрахунком розміру шкоди, її розмір складає 1999871,60 грн.

Листом №4-12-1725 від 04.06.2025 Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області направлено слідчому вказаний розрахунок розміру шкоди, акт обстеження, польову перелікову відомість та схему розташування земельної ділянки.

За результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №62025140140000291, судовим експертом Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 13.08.2025 складено висновок експерта №408/25-22, у якому зазначено, що розмір збитків (шкоди) розрахований Державною екологічної інспекцією у Тернопільській області внаслідок незаконної (як встановлено слідством) рубки 167 дерев посадовими особами Борщівського «Подільський лісовий лісництва Чортківського надлісництва філії офіс» ДП «Ліси України» на земельній ділянці з кадастровим номером 6120883700:01:001:0702 площею 6,2297 га, яка перебуває у постійному користуванні КП «Комунальник» Борщівської міської ради становить 1999871, 60 грн.

В ході проведеного в рамках кримінального провадження огляду місцевості складено протокол огляду місцевості від 18.03.2026, згідно з яким здійснено повторну ідентифікацію 167 пнів різних порід на земельній ділянці із кадастровим номером 6120883700:01:001:0702, виявлених під час огляду місця події від 27.05.2025 та здійснено їх фіксацію на місцевості за допомогою приладу GNSS приймача Trimble R2 та контролера Trimble TSC3.

За результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №62025140140000291, судовим експертом Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 27.03.2026 складено висновок експерта №202/26-22, у якому зазначено, що усі 167 шт. виявлених пнів дерев у ході огляду місця події розташовані у межах земельної ділянки із кадастровим номером 6120883700:01:001:0702 та не входять до кварталу 72 виділу 1 лісового масиву Борщівського лісництва Чортківського надлісництва ДП «Ліси України».

Суд зазначає, що ці відомості стали відомі прокурору під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025140140000291.

26.01.2026 прокурором у кримінальному провадженні начальником відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях відділу слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Слободзяном Василем Ярославовичем винесено постанову про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025140140000291 від 24.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Вказана постанова мотивована посиланням на приписи ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 222 КПК України та пов`язаною з встановленням наявності підстав для представництва інтересів держави в суді відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» необхідністю у розголошенні відомостей досудового розслідування №62025140140000291.

Статтею 222 КПК України визначено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом. Тобто, слідчий та/або прокурор самостійно визначають які саме відомості та на якій саме стадії досудового розслідування підлягають розголошенню.

Враховуючи викладене, а також норми ст. 36, 214 КПК України, Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, витяг доданий до позовної заяви є належним доказом підтвердження повноважень прокурора у кримінальному провадженні №62025140140000291 від 24.05.2025.

Наведене свідчить про дотримання вимог КПК України щодо попереднього надання дозволу на розголошення даних досудового розслідування уповноваженою особою, що в свою чергу вказує на те, що долучені з матеріалів кримінального провадження докази є допустимими.

У письмовому повідомленні ОСОБА_6 - процесуального керівника у кримінальному провадженні №62025140140000291, зазначено, що станом на 12.03.2026, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває. Осіб, винних у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не встановлено. Жодній особі у межах вказаного кримінального провадження про підозру не повідомлено.

В ході розгляду справи судом з`ясовано, що відповідно до інформації офіційного сайту Єдиний державний реєстр судових рішень та на офіційному веб-сайті Борщівського районного суду Тернопільської області у розділі «Інформація щодо стадій розгляду судових справ», доступ до яких є безоплатним, вільним та цілодобовим, ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 18.05.2026 у справі №594/719/26 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62025140140000291 від 24.05.2025 по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 16.06.2026, який надалі призначено на 22.06.2026.

Потерпілим у кримінальному провадженні №62025140140000291 виступає Комунальне підприємство Борщівський комунальник Борщівської міської ради.

На підставі наказу №132-к ОСОБА_1 з 26.07.2023 виконував обов`язки помічника лісничого Скала-Подільського лісництва філії «Чортківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, а на підставі наказу №175-к від 30.12.2022 ОСОБА_2 з 02.01.2023 виконував обов`язки помічника лісничого Наддністрянське лісництво філії «Чортківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Зазначаючи про те, що позивачами не здійснювались заходи щодо звернення до суду з позовом про стягнення завданої самовільною вирубкою лісу шкоди, прокурором пред`явлено позов в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Борщівської міської ради.

Статтею 4 ГПК України гарантовано право юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. А також зазначено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 (про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. Водночас інтереси держави можуть як збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі №924/1237/17 від 20.09.2018, у справі №918/313/17 від 27.02.2018.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті цього ж Закону).

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Так, частиною 3 ст. 53 ГПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За висновком Конституційного Суду України, наведеним у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, поняття "інтереси держави" є оціночним; в кожному конкретному випадку прокурор, який звертається до суду із заявою, повинен обґрунтувати в суді наявність підстав для представництва інтересів держави (в тому числі публічних інтересів територіальної громади), але виключного переліку обставин, які можуть використовуватися, закон не передбачає.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Отже, державні органи та інші суб`єкти владних повноважень зобов`язані вживати (реалізовувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав, в межах визначених законодавством повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Слід зазначити, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і в адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже, поведінка органів, через які діє держава в цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави в цивільних (господарських) або адміністративних відносинах. При цьому відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, як у цивільних (господарських), так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.

Державу в судовому процесі, зокрема як позивача, може представляти орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. В свою чергу, у відповідних законодавчих положеннях, законодавець саме Держекоінспекцію уповноважив здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу. Відтак, остання є позивачем у даній справі.

Як встановлено земельна ділянка з кадастровим номером 6120883700:01:001:0702 на праві власності перебуває у Борщівської міської ради та у постійному користуванні КП «Борщівський комунальник».

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 29 ч. 3 п. 7 та ст. 69-1 ч. 1 п. 4 Бюджетного кодексу України, збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних сільських рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Зверненню прокурора 07.04.2026 з позовом до суду передували його звернення до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області з листами №12-171 вих - 26 від 13.03.2026 та №12-198-вих-26 від 26.03.2026 з проханням у строк до 20.03.2026 та до 31.03.2026 повідомити про вжиті заходи для відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної порубки працівниками ДП «Ліси України» 167 дерев різних порід на земельній ділянці з кадастровим номером 6120883700:01:001:0702, що передана у постійне користування КП «Борщівський комунальник» та чи планується вжиття заходів щодо відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, у тому числі шляхом ініціювання проведення заходу державного нагляду (контролю) та подання відповідної позовної заяви до суду.

Листами №8-05-780 від 24.03.2026 та №8-05-835 від 27.03.2026 Держекоінспеція повідомила прокуратуру, що інформація з приводу досудового розслідування на її адресу не надходила, виходячи з чого не здійснювалось вжиття претензійно - позовних заходів. Разом з тим, у своїй відповіді позивач повідомив прокуратуру про те, що він не заперечує щодо розгляду питання вжиття заходів представницького характеру, зважаючи на обмежене фінансування коштів для сплати судового збору.

Тернопільська обласна прокуратура листами №12-169 вих - 26 від 13.03.2026 та №12-197-вих-26 від 26.03.2026 також повідомила Борщівську міську раду про встановлені факти незаконної рубки дерев та про розмір завданої шкоди. Також просила надати інформацію до 20.03.2026 та 31.03.2026 про те чи буде Борщівська міська рада звертатись із позовом до суду з метою стягнення заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

У свою чергу, Борщівська міська рада листами №03-18/438 від 20.03.2026 та №03-18/504 від 31.03.2026 повідомила прокуратуру, що не заперечує щодо вжиття прокуратурою заходів задля відшкодування шкоди у розмірі 1999871,60 грн, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою про її стягнення.

Матеріали справи не містять доказів самостійного звернення позивачів з аналогічними позовами до суду.

Навпаки, з наведеного вбачається, що позивачі не планували вживати відповідних заходів для відшкодування шкоди, що в свою чергу, свідчить про їх бездіяльність.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено позицію, згідно якої розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Відтак, прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави при зверненні з даним позовом до суду.

Суд вважає, що звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор дотримався вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України щодо умов такого звернення, а саме: обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

На виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", листами №12-222вих-26 від 01.04.2026 та №12-224вих-26 від 01.04.2026 Тернопільською обласною прокуратурою попередньо повідомлено відповідно Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області та Борщівську міську раду про представництво інтересів держави в їх особі.

Предметом спору у цій справі є стягнення шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають навколишнє природне середовище як сукупність природних і природносоціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 1 Лісового кодексу України визначено, що ліс це тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 №1003 "Деякі питання реформування управління лісової галузі" прийнято рішення про утворення державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України та приєднання до нього спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, з подальшим перетворенням державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі.

Згідно статуту ДСГП "Ліси України" (нова редакція, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.05.2024 №141, ДСГП "Ліси України" (надалі - підприємство) засноване на державній власності та належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

Пунктами 3.1, 3.2.2 вказаного статуту передбачено, що підприємство створено, зокрема з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання і відтворення лісів. Одним із основних завдань підприємства є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідно до матеріалів справи, а саме висновку судової земельно-технічної експертизи № 202-26-22 від 27.03.2026, усі 167 шт. виявлених пнів дерев у ході огляду місця події розташовані у межах земельної ділянки із кадастровим номером 6120883700:01:001:0702 та не входять до кварталу 72 виділу 1 лісового масиву Борщівського лісництва Чортківського надлісництва ДП «Ліси України».

Вказана обставина відповідачем не спростована, оскільки ДП «Ліси України» у листі від 20.01.2026 № 597/38-4-3-2026 зазначено, що лісові насадження, що знаходились на земельній ділянці комунальної форми власності та у постійному користуванні КП «Борщівський комунальник» були ними включені у матеріали відводу та надалі зрубані, а вся заготовлена лісопродукція вивезена з місця заготівлі, ними облікована та реалізована.

Статтею 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

У відповідності до ст. 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів, відповідно до законодавства, на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею 89 ЛК України визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

До основних завдань державної лісової охорони, як зазначено в ст. 90 ЛК України, входить здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства та забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 86 та ст. 90 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Статтями 93, 90 ЛК України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів (у тому числі через бездіяльність).

Забезпечення охорони та захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Установчими документами ДСГП "Ліси України" передбачений обов`язок щодо збереження лісових насаджень.

Так, у відповідності до положень статуту підприємство створене, зокрема, з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів (п. 3.1 статуту).

Відповідно до п.3.2 статуту, основними напрямками статутної діяльності підприємства є: відтворення та підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживання інших заходів відповідно до законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу; запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з пунктом "е" ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки. Поведінка заподіювача шкоди може полягати не тільки в його активних діях, а й у бездіяльності. Бездіяльність визнається протиправною, якщо особа, яка зобов`язана вчинити певні дії, свідомо їх не виконує.

Суди, розглядаючи спори про стягнення збитків, мають встановлювати обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

При зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається у тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 16.12.2021 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).

Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2025 у справі № 907/48/24 вказав на те, що системний аналіз положень ст. 86, п. 1 ч. 2 ст. 105, ст. 107 ЛК України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, до того ж, підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно зі статтею 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

В даному випадку порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища виявлено у лісових насадженнях на земельній ділянці, постійним користувачем якої є третя особа, а працівниками відповідача - ДП «Ліси України» здійснено незаконну порубку лісу комунальної форми власності іншого лісокористувача (третьої особи), а також здійснено використання заготовленої лісопродукції від цієї незаконної рубки.

Відповідно до проведеного 28.05.2025 ДЕІ у Тернопільській області розрахунку розміру шкоди, її розмір складає 1999871,60 грн.

Відповідно до висновку експерта від 13.08.2025 за № 408/25-22 за результатами проведеної судової інженерно-екологічної експертизи розмір збитків (шкоди) також становить 1999871,60 грн.

Згідно з нормами Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1).

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом (ст. 7 Закону України "Про судову експертизу").

Стаття 98 ГПК України встановлює вимоги до висновку експерта. Так, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

При цьому, висновки експерта, складені у межах кримінального провадження атестованим судовим експертом, який був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а самі висновки відповідають положенням 98 ГПК України, що не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку.

Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 686/23256/16-ц виклав висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі.

Також, Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 у справі №752/21411/17 вказано, що суд враховує допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.

Відтак, висновок експерта є належним та допустимим доказом, яким підтверджено розмір заподіяної шкоди в сумі 1999871,60 грн.

Доказів на спростування даних, вказаних у розрахунку та висновку судової експертизи, відповідачем не надано.

За таких обставин ДСГП "Ліси України" має відшкодувати шкоду, заподіяну лісу (навколишньому природному середовищу) внаслідок порушення лісового та природоохоронного законодавства.

Вищенаведене свідчить про наявність складу цивільного правопорушення та наявність підстав для відшкодування ДСГП "Ліси України" шкоди, завданої діяннями осіб, які вчинили незаконну порубку лісу.

Відповідач цю обставину не спростував.

З наведеного вище вбачається, що судом була надана оцінка наявним у справі доказам у їх сукупності та встановлено наявність складу правопорушення: незаконної порубки дерев на відомчій третьої особи території, що свідчить про протиправність поведінки відповідача; шкоди, розмір якої доказово підтверджено; причинно-наслідкового зв`язку шкоди з протиправною поведінкою відповідача.

Доводи відповідача про перебування у провадженні Борщівського районного суду Тернопільської області справи № 594/719/26 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України (службова недбалість) суд не бере до уваги, через іншу кваліфікацію.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача (як юридичну особу) відповідальності у вигляді відшкодування збитків, завданих інтересам держави, а тому позовні вимоги Тернопільської обласної прокуратури про стягнення з ДСГП "Ліси України" 1999871,60 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, суд задовольняє в повному обсязі.

Відповідно до п.7 ч.3 ст. 29, п.4 ч. 1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів є 70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об`єднаних територіальних громад.

Отже, розмір завданої шкоди підлягає стягненню та зарахуванню до спеціального фонду органу місцевого самоврядування.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 20, 50, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

1. Cтягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (вул. Руставелі Шота, 9А м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 44768034) на користь держави 1999871 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сімдесят одну) грн 60 (шістдесят) коп. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати на відповідний розподільчий рахунок Борщівської міської ради (UA678999980333149331000019707; отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг м.Борщiв/24062100; код отримувача 37977599; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету 24062100; Найменування коду класифікації доходів бюджету - Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).

Видати наказ.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (вул. Руставелі Шота, 9А м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 44768034) 23998 (двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 40 (сорок) коп. витрат по сплаті судового збору на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ - 2800).

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя І.П. Шумський