Ухвала суду № 140424905, 08.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

08.10.2026 Справа № 917/20/24(917/1811/26)

м. Полтава

Суддя Паламарчук В.В., розглянув матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантрейд", вул.Халаменюка, буд. 8, офіс 125, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського 1Д, м.Київ, 01001

про стягнення 21 050 909,00грн

в межах справи №917/20/24

за заявою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантрейд", вул.Халаменюка, буд.8, офіс 125, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

за участю уповноваженої особи учасників ТОВ "Кантрейд" - адвоката Пшеничного Олександра Леонідовича

про банкрутство

Встановив: у провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/20/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантрейд" на стадії ліквідації, введеної постановою Господарського суду Полтавської області від 20.08.2024.

14.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантрейд" надійшла позовна заява (вхід. №1880/26 від 14.09.2026) про стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 21 050 909,00грн.

Крім того, у позовній заяві та у доданому клопотанні, ліквідатор прохала суд звільнити ТОВ "Кантрейд" від сплати судового збору або відстрочити його сплату за подання позовної заяви в межах справи про банкрутство.

Ухвалою від 21.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Кантрейд" про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору; надано позивачу строк (10 днів з дня вручення даної ухвали) для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви шляхом надання доказів в підтвердження сплати судового збору у розмірі 252610,91грн.

01.10.2026 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантрейд" про усунення недоліків, в якій позивач зазначив, що судом повинні бути враховані наступні обставини щодо неможливості сплати судового збору у справі №917/20/24(917/1811/26) та можливості звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати позивачем судового збору з огляду, зокрема, на:

- те, що формування ліквідаційної маси триває, господарська діяльність банкрута припинена, а необхідні грошові кошти, які могли б бути спрямовані на фінансування судових витрат, відсутні. Будь-яка сплата судового збору здійснюється виключно за рахунок активів банкрута, які складають ліквідаційну масу та призначені для задоволення вимог кредиторів у порядку та черговості, визначених Кодексом України з процедур банкрутства;

- судову практику Верховного суду;

З урахуванням вищевикладеного, ліквідатор вважає, що обставини наведені у клопотанні про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, та подані на їх підтвердження докази свідчать про відсутність у позивача на цей час об`єктивної можливості сплатити судовий збір.

Разом з тим, з посиланням на ст.129 ГПК України вказує на те, що у разі задоволення позовних вимог судовий збір буде стягнуто з відповідача, який є державним банком, у повному обсязі в дохід державного бюджету. Відстрочення сплати не зменшує розміру збору та не призводить до втрат бюджету, а лише переносить момент його сплати до ухвалення рішення.

До вказаної заяви ліквідатором серед іншого долучено виписку АТ КБ "Приват Банк" за період з 20.08.2024 по 30.09.2026, акт інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами станом на 27.05.2025 з якого вбачається, що дебіторська заборгованість складає 61 713 503,59грн, акт про результати проведення інвентаризації грошових коштів станом на 25.05.2025, який свідчить про відсутність залишку грошових коштів, банківські довідки про закриті рахунки боржника та проміжний звіт про проведену роботу за період з 01.09.2025 по 30.09.2025.

Суд зазначає, що таке клопотання подано в межах строку, встановленого судом для усунення недоліків.

З урахуванням чинних положень Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду в межах справи про банкрутство позовної заяви майнового та немайнового характеру судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначенні ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Положенням п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, зокрема, що заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Станом на дату подання до суду позовної заяви ТОВ "Кантрейд" не перебуває у процедурах розпорядження майном, санації чи реструктуризації боргів у межах справи про банкрутство. Постановою господарського суду від 20.08.2024 ТОВ "Кантрейд" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. При цьому предметом спору згідно поданого позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд зазначає, що відповідно до КУзПБ ліквідатор наділений повноваженнями щодо прийняття майна банкрута, забезпечення його збереження, управління та розпорядження ним, проведення інвентаризації та формування ліквідаційної маси.

В клопотанні ТОВ "Кантрейд" про звільнення від сплати судового збору та відстрочення сплати судового збору позивач посилається на висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2026 у справі №917/1219/24 та від 21.01.2026 у справі №925/1293/19.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20 зазначено, що: "сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено".

Таким чином, аналіз вище наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.

Отже, вирішуючи питання про звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, суд зобов`язаний дослідити та оцінити подані заявником докази його майнового стану і встановити, чи становить визначений законом розмір збору непропорційний та непосильний тягар, який фактично позбавляє особу можливості реалізувати право на доступ до суду.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів).

Частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, п.25, Серія А №11; п.27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010).

Право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід`ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах "Голдер проти Сполученого Королівства" [Golder v. the United Kingdom], від 21.02.1975, пункт 36, Серія А №18, "Пономаренко проти України" [Ponomarenko v. Ukraine], заява №13156/02, пункт 36, від 14.06.2007, "Мацюк проти України" [Matsyuk v. Ukraine], заява №1751/03, пункт 28, від 10.12.2009 та "Кузьменко проти України" [Kuzmenko v. Ukraine], заява №49526/07, пункт 25, від 09.03.2017).

З урахуванням частини першої статті 32 Конвенції щодо поширення юрисдикції ЄСПЛ на всі питання її тлумачення і застосування, частини другої статті 19 Конституції України щодо обов`язку органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, частин 1, 3 статті 124 Конституції України та частини першої статті 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", можна зробити висновок, що всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї є компетенцією ЄСПЛ, а застосування норм матеріального і процесуального права та вирішення юридичних спорів під час здійснення правосуддя в Україні є виключними повноваженнями національних судів.

Верховний Суд у постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 за дещо схожих обставин не прийняв рішення про направлення позову на розгляд суду по суті, а направив справу для ретельного здійснення дослідження та оцінки вже поданих Товариством доказів його майнового стану з точки зору пропорційності відмови у відстроченні/звільненні від судового збору та оцінки на надмірність тягаря сплати судового збору.

При цьому суд звертає увагу заявника, що обставини є "схожими" лише за мотивами в обох справах (відсутність коштів), але не за доказами і не за діями, які були вжиті позивачами для доступу до суду і захисту порушеного права. Так у цій справі:

1) позов подано у межах справи про банкрутство, отже майновий стан банкрута має доводитись на дату подачі позову, з урахуванням здійснених дій з розшуку активів, існуючої ймовірності їх повернення, тощо, а не ґрунтуватися лише на постанові про визнання боржника банкрутом;

2) наявність справи про банкрутство не звільняє ліквідатора банкрута від процесуального обов`язку вказувати і надавати докази кожної обставини, на яку посилається позивач;

3) докази і обґрунтування мають переконати суд, що сплата будь-якого розміру судового збору становить надмірний тягар для заявника.

Водночас господарський суд констатує, що заявником не подано актуальної фінансової звітності (балансу) ТОВ "Кантрейд" за останні звітні періоди, відомостей щодо вчинення дій зі стягнення дебіторської заборгованості, а також інших доказів, які б у своїй сукупності давали можливість суду встановити дійсний майновий стан позивача саме на дату звернення до суду з позовною заявою.

Суд також звертає увагу, що наведені заявником обставини щодо необхідності збереження коштів ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів не можуть самі по собі бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

В силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За результатом дослідження клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого позивач посилається на скрутне матеріальне становище, господарський суд, враховуючи необхідність уникнення накопичення боргу перед спеціальним фондом Державного бюджету України, до якого зараховується судовий збір, дійшов висновку про відсутність підстав його задоволення.

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно із частиною 6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню.

Суд зазначає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись статтями 164, 174, 234, 235, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ТОВ "Кантрейд" про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору - не підлягає задоволенню.

2. Позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.

В зв`язку з тим, що заява подана через електронний суд, фактичного повернення матеріалів справи не відбувається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя Паламарчук В.В.