Рішення № 140424816, 07.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1680/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Ніконової Д.І.

розглянувши справу № 916/1680/25 за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" /ЄДРПОУ 42399676, адреса - 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, e-mail: ngt@naftogaztrading.com.ua/

до відповідача: Херсонської регіональної державної лабораторії ім. професора Л.С. Ценковського Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів /ЄДРПОУ 21294810, адреса - 73484, Херсонська область, Херсонський район, с. Інженерне, вул. Садова, буд. 37/

про стягнення 490 837,63 грн

за участі представників сторін:

від позивача: приймав участю Кемінь В.В., адвокат за довіреністю, про оголошення вступної та резолютивної частини повідомлений належним чином;

від відповідача: приймала участю Гонтар П.А, адвокат за ордером № 1062750 від 14.05.2025, про оголошення вступної та резолютивної частини повідомлена належним чином.

ВСТАНОВИВ:

28.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. №1714/25/ до Херсонської регіональної державної лабораторії ім. професора Л.С. Ценковського Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про стягнення з відповідача боргу у загальній сумі 490 837,63 грн, у тому числі: основний борг - 292 756,44 грн; пеня - 57 079,42 грн; 3% річних - 26 153,34 грн; інфляційні втрати - 114 848,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за Договором постачання природного газу від 25.11.2021 №20-1225/21-БО-Т.

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 ГК України, ст. ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України.

Ухвалою суду від 01.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1680/25; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін призначено на 27.05.2025 о 12 год.

23.05.2025 відповідач Херсонська регіональна державна лабораторія ім. професора Л.С. Ценковського Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів через систему "Електронний суд" подала клопотання про зупинення розгляду справи, в якому просить провадження у справі №916/1680/25 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах по справі № 908/1162/23. В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що у період, за який позивач просить суд стягнути заборгованість за поставлений ним природний газ відповідачу (березень - квітень 2022 року), місцезнаходженням відповідача була тимчасово окупована територія України.

27.05.2025 відповідач Херсонська регіональна державна лабораторія ім. професора Л.С. Ценковського Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів через систему "Електронний суд" подала відзив на позовну заяву /вх. № 16769/25/, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що від 24.02.2022 зв`язку з оголошенням в Україні воєнного стану Херсонська регіональна державна лабораторія ім. професора Л.С. Ценковського призупинила свою діяльність. Територія місцерозташування відповідача визначена як тимчасово окупована російською федерацією територія України у період з 01.03.2022 до 11.11.2022, а з 11.11.2022 та по 01.05.2023, як територія можливих бойових дій. У зв`язку із чим відповідач вважає, що відсутні підстави для стягнення заборгованості за березень-квітень 2022 року у зв`язку із місцезнаходженням відповідача на тимчасово окупованій території у вказаний період.

27.05.2026 на адресу суду надійшла заява відповідача про проведення судового засідання за відсутності представника /вх. № 16883/25/.

Ухвалою суду від 27.05.2025 зупинено провадження у справі № 916/1680/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах по справі № 908/1162/23.

Судом встановлено, що 03.10.2025 Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалено постанову у справі № 908/1162/23.

Ухвалою суду від 09.12.2025 поновлено провадження у справі № 916/1680/25; постановлено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначити судове засідання для судового розгляду спору по суті на 14.01.2026 об 11:00 год.

17.12.2025 від ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" судом отримано клопотання про зупинення провадження у справі /вх.№40546/25 від 17.12.2025/, в якому представник позивача просить зупинити провадження у справі 916/1680/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 280/5808/23.

При цьому представник позивача посилається на те, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду по справі №280/5808/23 можуть вплинути на результати розгляду поточної справи. Оскільки наразі по справі №280/5808/23 у Верховного Суду виникло питання щодо неможливості автоматичного застосування обмежень, визначених статтями 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", без обов`язкового рішення Кабінету Міністрів України про поширення означених норм на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями. Станом на зараз Верховний Суд вже зупинив ряд справ: 908/157/24, №904/6645/23, 916/1946/23 - до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 280/5808/23.

08.01.2026 від Херсонської регіональної державної лабораторії ім. професора Л.С. Ценковського Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів судом отримано відзив на клопотання про зупинення провадження у справі /вх.№524/26 від 08.01.2026/, в якому відповідач просить Відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №916/1680/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 280/5808/23.

При цьому відповідач посилається на те, що з аналізу статті ст. 228 ГПК України випливає право суду, а не обов`язок зупинення провадження у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З інформації, що міститься у відкритому доступі на сайті Судова влада України вбачається, що справу №280/5808/23 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 05 листопада 2025 року, проте до теперішнього часу Великою Палатою Верховного Суду не прийнято справу до свого провадження. з аналізу статті ст.228 ГПК України випливає право суду зупинити провадження у справі у випадку перегляду у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду не будь-якого рішення суду, а лише судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі). Крім того, у справі № 916/1680/25 ключовим є питання застосування положень статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до правовідносин з постачання природного газу на тимчасово окуповану територію у період березень-квітень 2022 року. Зазначене правове питання вже було предметом розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23, за результатами якого 03 жовтня 2025 року ухвалено постанову, в якій сформульовано чіткий правовий висновок щодо неможливості здійснення господарської діяльності та стягнення плати за товари/послуги, поставлені на тимчасово окуповану територію, незалежно від доведеності фактичного постачання.

Таким чином, як зазначає відповідач, на теперішній час відсутня правова невизначеність, яка б обґрунтовувала необхідність повторного зупинення провадження у справі №916/1680/25, оскільки відповідна правова позиція Верховного Суду вже сформована та підлягає застосуванню судами нижчих інстанцій відповідно до вимог статті 13 ГПК України.

Окрім того, 08.01.2026 від Херсонської регіональної державної лабораторії ім. професора Л.С. Ценковського Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів судом отримано додаткові пояснення /вх.№852/26/, які відповідач просить врахувати при вирішенні справи по суті. Відповідач вказує, що правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. Відповідач зауважує, що позивач з 01.03.2022 не мав права здійснювати господарську діяльність щодо постачання природного газу відповідачу. Враховуючи відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів за газопостачання за період березень-квітень 2022 року та відсутність у відповідача кореспондованого зобов`язання їх сплачувати, підстави для задоволення позовних вимог у наведеній частині відсутні. З огляду на відсутність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу за березень-квітень 2022 року, у задоволенні позову про нарахування на цю суму пені, 3% річних та інфляційних втрат також слід відмовити. Також відповідач вказує на відсутність вини у простроченні виконання грошових зобов`язань, а відтак відсутні правові підстави для стягнення з нього пені у розмірі 57 079,42 грн.

Відповідач зауважує, що стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за умов, коли відповідач перебував під фактичним контролем держави-агресора, був позбавлений доступу до майна та можливості здійснювати розрахунки, суперечило б загальним засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності, визначеним статтею 3 ЦК України.

Ухвалою суду від 14.01.2026 зупинено провадження у справі № 916/1680/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 280/5808/23.

Судом встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2026 справу № 280/5808/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський пух Україна» до Запорізької митниці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський пух Україна» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року повернуто відповідній колегії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Також судом встановлено, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 01.04.2026 ухвалено постанову, якою відмовлено у задоволенні клопотання Запорізької митниці про залишення касаційної скарги без розгляду. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янський пух Україна" задоволено. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року скасовано та залишено в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року та додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року.

Ухвалою суду від 04.09.2026 поновлено провадження у справі № 916/1680/25; постановлено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст.ст.247-252 ГПК України з повідомленням сторін; судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін призначено на 02.10.2026 на 12:30 год.

У судовому засіданні 02.10.2026 судом за участі представників сторін оголошено перерву на стадії ухвалення судового рішення до 07.10.2026 о 09:55 год.

До судового засідання 07.10.2026 сторони не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 25.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник, позивач) та Херсонською регіональною державною лабораторією ім. професора Л.С. Ценковського Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (відповідач, споживач) укладено Договір постачання природного газу від №20-1225/21-БО-Т.

Відповідно до п.1.1-1.2 договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб.

Згідно з п.1.4 договору Споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього Договору у Споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між Споживачем та Оператором газорозподільчої мережі (надалі - Оператор ГРМ) та присвоєний Оператором ГРМ персональний FIC-код та/або укладений договір транспортування природного газу між Споживачем та Оператором газотранспортної системи (надалі - Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний EIC-код (якщо об`єкти Споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережи).

Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе Споживач.

Відповідно до п.1.5 договору у разі, якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює Оператор ГРМ, а саме АТ "Херсонгаз", з яким споживач уклав відповідний договір.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з листопада 2021 року до грудня 2022 року в кількості 82,21 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях:

- жовтень 2021 - 0,00, листопад 2021 - 6,00, грудень 2021 - 15,00, січень 2022 - 15,00, лютий 2022 - 15,00, березень 2022 - 8,00, квітень 2022 - 0,03, травень 2022 - 0,03, червень 2022 - 0,03, липень 2022 - 0,03, серпень 2022 - 0,03, червень 2022 - 0,03, липень 2022 - 0,03, серпень 2022 - 0,03, вересень - 0,03, жовтень - 0,03, листопад - 8,00, грудень - 15,00, всього - 82,81 (п.2.1.1 договору).

Згідно з п.2.2 договору споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1 цього договору, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього Договору.

Відповідно до п.2.3 договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Згідно з п.3.2 договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Відповідно до п.3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписаний уповноваженим представником постачальника (п.3.5.2. договору).

Споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.3.5.3. договору).

У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту, ненадання письмової обґрунтованої відмови проти підписання акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора 1ТС обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (п.3.5.4. договору).

Згідно з п.4.1.1 договору ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг 1 (фіксований) визначається наступим чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,42 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 163,89 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу становить 16 554,00 грн.

Згідно з п.5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту прийманняпередачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що у разі, якщо споживач порушив умови пункту 5.1 цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ, постачальник має право припинити постачання газу шляхом виключення споживача з Реєстру без погодження із споживачем.

Відповідно до п.10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх.

Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п.10.2 договору).

Сторони зобов`язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства (п.10.3 договору).

Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України (п.10.4 договору).

Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику вартості природного газу, поставленого до їх настання (п.10.5 договору).

Відповідно до п.13.1 договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Також судом встановлено, що на виконання договору позивач направляв відповідачу засобами акти приймання-передачі природного газу за період з грудня 2021 по квітень 2022 року (від 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, 31.03.2022, 30.04.2022), а також коригуючий акт від 25.04.2022. Загальний об`єм поставленого природного газу відповідно до актів становить - 26 17411 тис.куб.м. на суму 433 271,88 грн.

Між тим, відповідачем вказані акти не підписано. Доказів надання відповідачем в письмовій формі мотивованої відмови від підписання актів до суду не надано.

Як вбачається з листа оператора ГТС від 20.08.2024 №ТОВВИХ-24-12825, обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000L86MI005 за період з 01.01.2022 по 30.04.2022 внесено в алокацію постачальника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (ЕІС - код 56X930000010610X) та становить: з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 9,888,44 м3; з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 6843,27 м3; з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 940,09 м3; з 01.04.2022 по 30.04.2022 - 14,00 м3.

До матеріалів справи також додано остаточні відбори ПГ (ЕІС - код 56X930000010610X) за період з 01.01.2022 по 30.04.2022.

Відповідно до інформації про надходження коштів на рахунки позивача за період з 25.11.2021 по 06.08.2024, наданої листом АТ "Державний ощадний банк України" від 12.08.2024 №16/2-09/92086/2024, відповідачем за спірним договором було здійснено наступні оплати:

- 30.12.2021 у розмірі 36 756,79 грн та 211 553,14 грн;

- 06.04.2022 у розмірі 107 794,49 грн;

- 20.02.2024 у розмірі 17 515,01 грн;

- 11.03.2024 у розмірі 5964,02 грн;

- 11.03.2024 у розмірі 11 184,99 грн;

- 18.04.2024 у розмірі 7901,34 грн.

Позивачем також надано суду розрахунок заборгованості, згідно з яким основний борг становить 292 756,44 грн, 3% річних - 26 153,34 грн, інфляційні втрати - 114 848,43 грн, пеня - 57 079,42 грн.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату природного газу у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу частин першої, другої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, договір поставки є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що ним було поставлено відповідачеві природних газ за період грудня 2021 по квітень 2022 року в обсязі 26 17411 тис.куб.м. на суму 433 271,88 грн.

Судом встановлено, що відповідачем здійснено оплату за спожитий природний газ за спірний період у розмірі 140 515,44 грн

Таким чином, предметом спору у даній справі є вартість природного газу, спожитого відповідачем у січні-квітні 2022 на загальну суму 292 756,44 грн, 3% річних - 26 153,34 грн, інфляційні втрати - 114 848,43 грн, пеня - 57 079,42 грн.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд під час прийняття рішення враховує висновки Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, відповідно до положень частини четвертої статті 236 ГПК України, оскільки правовідносини у справах є подібними за змістовним критерієм.

Так, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 виснував, що відповідно до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України" правовий статус тимчасово окупованої території Російською Федерацією в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1207-VII не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду також вказав, що підставою для відмови в позові у справі № 908/1162/23, враховуючи положення статті 13-1 Закону № 1207-VII, є заборона передачі електроенергії відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста Мелітополя є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у цьому судовому провадженні.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, Херсонська міська територіальна громада є тимчасово окупованою з 01.03.2022 до 11.11.2022, а з 11.11.2022 по 01.05.2023 як територія можливих бойових дій.

Аналогічні відомості містяться у наказі Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією".

Отже, факт тимчасової окупації Херсонської міської територіальної громади з 01.03.2022 є загальновідомою обставиною.

У свою чергу позивач не заперечує той факт, що заборгованість за спірним договором стосується об`єктів, які розташовані на території Херсонської міської територіальної громади за період, коли територія вже знаходилася під окупацією.

Відповідно до статті 13-1 Закону № 1207-VII її положення застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

На період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Таким чином, враховуючи загальновідомий факт окупації Херсонської міської територіальної громади з 01.03.2022, суд вважає, що у період з 01.03.2022 до 11.11.2022 позивач не мав права здійснювати господарську діяльність з постачання природного газу на окуповану територію.

Вищезазначені обставини, на переконання суду, є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором за період з 01.03.2022 по 30.04.2022.

При цьому, доведення/недоведення позивачем обставин фактичної поставки природного газу на тимчасово окуповану територію, як і здійснення оплати за неї, не має правового значення для вирішення спору у цій справі.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 04.11.2025 у справі № 911/1353/23 та від 04.11.2025 у справі №922/5404/23.

Відтак позивачем правомірно заявлено до стягнення заборгованість з вартості природного газу, поставленого з 01.01.2022 по 28.02.2022.

Отже, виходячи з наявних в матеріалах справи даних щодо остаточних відборів ПГ (ЕІС - код 56X930000010610X) за період з 01.01.2022 по 28.02.2022, суд дійшов висновку, що у вказаний період відповідачем спожито природний газ на суму 276 976,66 грн, які підлягають стягненню з відповідача. У зв`язку із чим позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат та пені суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення Відповідачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, Відповідач зобов`язується сплатити Позивачу 3% річних, інфляційних збитків та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши додані позивачем до позовної заяви розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат суд встановив, що такий розрахунок здійснено позивачем щодо заборгованості за весь заявлений ним період, в той час як судом встановлено обставини несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов`язання лише за період з 01.01.2022 по 28.02.2022, оскільки така поставка природного газу мала місце до моменту окупації Херсонської міської територіальної громади. Так, з відповідача підлягає стягненню 3 % річних у розмірі 24 794,69 грн, інфляційні втрати у розмірі 109 579,56 грн. та пеня у розмірі 53 269,62 грн.

Водночас суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за квітень 2022, з огляду на те, що судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення самої заборгованості за вказаний період (період тимчасової окупації).

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" підлягають частковому задоволенню в повному обсязі, так як частково обґрунтовані та доведені.

При цьому суд зауважує, що у ході розгляду справи відповідач наголошував на безпідставності вимог про стягнення заборгованості за період березня - квітня 2022 року, в який територія Херсонської міської територіальної громади перебувала в окупації. Однак відповідачем не надано заперечень в частині вимог про стягнення коштів за спожитий природний газ до моменту окупації.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 5 890,05 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 0000027530 від 09.04.2025.

Таким чином, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 5575,52 грн підлягає стягненню з відповідача

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" задовольнити частково.

2. Стягнути з Херсонської регіональної державної лабораторії ім. професора Л.С. Ценковського Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів /ЄДРПОУ 21294810, адреса - 73484, Херсонська область, Херсонський район, с. Інженерне, вул. Садова, буд. 37/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" /ЄДРПОУ 42399676, адреса - 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, e-mail: ngt@naftogaztrading.com.ua/ суму боргу у загальній сумі 464 620,53 грн /чотириста шістдесят чотири тисячі шістсот двадцять гривень 53 копійки/, з яких: основний борг - 276 976,66 грн; пеня - 53 269,62 грн; 3% річних - 24 794,69 грн; інфляційні втрати - 109 579,56 грн; а також стягнути судовий збір у розмірі 5575,52 грн /п`ять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять гривень 52 копійки/.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2026 р.

Суддя Н.Д. Петренко