Рішення № 140424628, 30.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2026Справа № 910/5856/26Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна»

до 1. Акціонерного товариства «Українська залізниця»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Трансавтоматика»

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання договору недійсним

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: Гуйван І.В.;

від відповідача 2: Бобиль В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.05.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна» з вимогами до Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Трансавтоматика» про визнання протиправним та скасування рішення, визнання договору недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій №3 від 23.02.2026 про відхилення пропозиції учасника, було прийнято відповідачем із порушенням законодавства, оскільки в порушення положень ч. 16 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 43 Особливостей №1178 не надано позивачу строку для усунення невідповідностей в поданих документах в складі тендерної пропозиції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, вказані судом в увалі від 25.05.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 відкрито провадження у справі №910/5856/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.07.2026, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

19.06.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що він правомірно відхилив пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна». Крім того, відповідач 1 вказав на те, що позивач обрав неефектвиний спосіб захисту.

25.06.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 1, яку суд долучив до матеріалів справи.

29.06.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 01.07.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.07.2026.

08.07.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову.

15.07.206 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залишення без розгляду відзиву відповідача 2, в задоволенні якого судом було відмовлено у підготовчому засіданні 15.07.2026.

У підготовчому засіданні 15.07.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 29.07.2026.

29.07.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 2, яку суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 29.07.2026 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.09.2026.

У судовому засіданні 02.09.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 16.09.2026.

У судовому засіданні 16.09.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 23.09.2026.

Призначене на 23.09.2026 судове засідання не відбулось у зв`язку з тривалою повітряною тривогою, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2026 судове засідання у справі №910/5856/26 було призначено на 30.09.2026.

У судове засідання 30.09.2026 представник позивача не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином шляхом отримання ухвали суду в своєму електронному кабінеті.

Представник відповідачів у судовому засіданні 30.09.2026 надали усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечили.

У судовому засіданні 30.09.2026 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.02.2026 Філією «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» оголошено відкриті торги на закупівлю (ПК-26Т_042_ВО) Перетворювачі електричної енергії ДК 021:2015: 31120000-3 - Генератори. Ідентифікатор закупівлі: UA-2026-02-02-011601-a.

09.02.2026 було опубліковано Тендерну документацію «Зміни 1 Нова редакція для процедури закупівлі Перетворювачі електричної енергії словником ДК 021:2015: 31120000-3 - Генератори». Додаток 1 до тендерної документації «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» містив, серед іншого, вимогу щодо габаритних розмірів для перетворювачів типу: DC/AC 54-220В та 110-220В не більше (ШхГхВ) 485х475х180 мм.

Для участі у закупівлі подано свої тендерні пропозиції такими учасниками:

1) Товариством з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна» (позивач), остаточна пропозиція 2.601.225,00 грн;

2) Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО «Трансавтоматика» (відповідач 2), остаточна пропозиція 2.764.800,00 грн.

На підтвердження вимоги Додатку 1 до тендерної документації «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» позивачем надано наступні документи: лист за вих. №88 від 09.02.2026 «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» (технічна специфікація.pdf), в якому вказано габаритні розміри для перетворювачів типу: DC/AC 54-220В та 110-220В не більше (ШхГхВ) 485х475х180 мм; лист за вих. №86 від 09.02.2026 р. «Порівняльна таблиця технічних та якісних характеристик згідно предмета закупівлі запчастин для ЕЧТ» (п. 10 таблиці габаритні розміри, не більше мм 180х475х485).

За результатами розкриття тендерних пропозицій найбільш економічно вигідною пропозицією визначено пропозицію позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна».

Однак, Протоколом від 23.02.2026 тендерну пропозицію позивача відхилено як таку, що не відповідає абз. 2 пп. 2 п. 44 Особливостей №1178.

Замовник вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна» в складі пропозиції надано порівняльну таблицю технічних вимог, відповідно якої на показник додатка А ТД «Габаритні розміри для перетворювачів типу: DC/AC 54-220В та 110-220В не більше (ШхГхВ) 485х475х180 мм», зазначено «габаритні розміри, не більше мм 180x475x485».

Відтак, габаритний розмір В (висота) не відповідає технічним вимогам Тендерної документації.

Протоколом №1 від 02.03.2026 прийнято рішення про визначення переможцем закупівлі учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Трансавтоматика» за результатами оцінки та розгляду пропозиції, предмет закупівлі: Класифікатор ДК 021:2015 - 31120000-3 Генератори (Перетворювачі електричної енергії 5 кВт), UA-2026-02-02-011601-a та оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, ціна пропозиції: 2764800,00 грн. без ПДВ.

30.03.2026 укладено Договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/26293/Ю (за результатами процедури закупівлі UA-2026-02-02-011601-a).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що він не погоджується з відхиленням його тендерної пропозиції, оскільки наданими в складі тендерної пропозиції документами підтверджувалася відповідність його тендерної пропозиції вимогам тендерної документації. Як вказує позивач, замовником в порушення положень ч. 16 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 43 Особливостей №1178 не надано позивачу строку для усунення невідповідностей в поданих документах в складі тендерної пропозиції, внаслідок чого замовником допущено порушення принципу максимальної економії.

За таких обставин позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій №3 від 23.02.2026 про відхилення пропозиції учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна»;

2) визнати недійсним Договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/26293/Ю (за результатами процедури закупівлі UA-2026-02-02- 011601-a) від 30.03.2026, укладений між Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО «Трансавтоматика».

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3 , 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 Цивільного кодексу України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі №363/1834/17).

З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Закупівлі згідно ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично. Критеріями оцінки є: 1) ціна; або 2) вартість життєвого циклу; або 3) ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов`язані із предметом закупівлі.

Відповідно до ч. 8 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції/пропозиції, крім ціни, замовником застосовуються інші критерії оцінки, у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу.

Згідно з ч. 9 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Згідно з ч. 11 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.

Частиною 16 цієї ж статті передбачено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.

Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.

Аналогічні положення закріплені в п. 43 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості №1178).

Відповідно до п. 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Отже, на замовника покладено обов`язок надати строк для усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, у тому випадку, коли виправлення невідповідностей не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції.

Додаток 1 до тендерної документації «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» містив вимогу щодо габаритних розмірів для перетворювачів типу: DC/AC 54-220В та 110-220В не більше (ШхГхВ) 485х475х180 мм; DC/DC 54-220В та 110-380В не більше (ШхГхВ) 725х120х260 мм; DC/DC 110-24В не більше (ШхГхВ) 190х75х170 мм; DC/DC 110-12В не більше (ШхГхВ) 60х40х20 мм; DC/DC 12-5В не більше (ШхГхВ) 50х32х20 мм.

На виконання вимог Додатку 1 до тендерної документації «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» позивачем надано наступні документи:

1) Лист за вих. №88 від 09.02.2026 р. «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» (технічна специфікація.pdf), в якому вказано габаритні розміри для перетворювачів типу: DC/AC 54-220В та 110-220В не більше (ШхГхВ) 485х475х180 мм; DC/DC 54-220В та 110-380В не більше (ШхГхВ) 725х120х260 мм; DC/DC 110-24В не більше (ШхГхВ) 190х75х170 мм; DC/DC 110-12В не більше (ШхГхВ) 60х40х20 мм; DC/DC 12-5В не більше (ШхГхВ) 50х32х20 мм;

2) Лист за вих. №86 від 09.02.2026 р. «Порівняльна таблиця технічних та якісних характеристик згідно предмета закупівлі запчастин для ЕЧТ». У п. 10 таблиці зазначено габаритні розміри, не більше мм 180х475х485. У п. 10 таблиці змінено порядок зазначення габаритних розмірів, замість (ШхГхВ) 485х475х180 мм вказано (ВхГхШ) 180х475х485.

На переконання суду, вказані позивачем недостовірності предмета закупівлі є такими, виправлення яких не змінює предмета закупівлі, адже очевидним є те, що допущена була помилка у черговості/порядку зазначення габаритних показників.

В такому випадку замовник повинен був розмістити повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Однак, замовник (залізниця) вказаних дій не вчинив.

Натомість, Акціонерне товариство «Українська залізниця» прийняло рішення, яке оформлене Протоколом №3 від 23.02.2026, про відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна» на підставі абз. 2 пп. 2 п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджених постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Особливості) - «не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей».

Однак, таке рішення замовника суд вважає неправомірним з наведених вище підстав (так як недостовірності предмета закупівлі є такими, виправлення яких не змінює предмета закупівлі, адже очевидним є те, що допущена була помилка у черговості/порядку зазначення габаритних показників).

За наведених обставин суд дійшов висновку в обгрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна» про визнання протиправним та скасування рішення, яке оформлене Протоколом розгляду тендерних пропозицій №3 від 23.02.2026, про відхилення пропозиції учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна».

Водночас, суд відхиляє заперечення відповідачів про те, що такий спосіб захисту є неефективним.

Так, позивач оскаржує не те рішення, яким визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО «Трансавтоматика» переможцем торгів та яке призвело до укладення договору між відповідачами (тому таке рішення є фактично виконане і визнання його недійсним є неефективним способом захисту, так як слід визнавати недійсним сам договір, укладений за результатами процедури закупівлі), а саме те рішення, яким відхилено пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна».

Таке рішення оформлене Протоколом №3 від 23.02.2026 та саме воно спрямоване на припинення прав позивача як переможця конкурсу, а тому визнання недійсним вказаного рішення є належним та ефективним способом захисту для Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна», оскільки визнання його недійсним призведе до поновлення позивача у статусі переможця торгів, що буде підставою для укладення договору з ним (договір про закупівлю укладається з переможцем торгів, а без поновлення позивача у статусу переможця відсутні підстави укладати з ним відповідний договір).

Як вбачається з матеріалів справи, після того як тендерну пропозицію позивача було відхилено, залізниця прийняла рішення, оформлене Протоколом №1 від 02.03.2026, про визначення переможцем закупівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Трансавтоматика».

За результатами такого рішення 30.03.2026 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО «Трансавтоматика» (постачальник) укладено Договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/26293/Ю.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (частина друга статті 16 Цивільного кодексу України).

Суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 сформувала правову позицію про те, що торги є правочином і якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 серпня 2023 року у справі № 924/1288/21 сформувала такий правовий висновок:

"137. Якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту.

138. При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору)".

Схожий висновок послідовно підтримувався Верховним Судом, зокрема, у постановах: від 23 серпня 2023 року у справі №903/745/22, від 28 вересня 2023 року у справі №912/1562/22, від 11 жовтня 2023 року у справі №911/2629/21, від 11 червня 2024 року у справі №918/565/22, від 12 червня 2024 року у справі №906/633/21.

За наведених обставин, оскільки суд дійшов висновку про те, що тендерна пропозиція позивача була необгрунтовано та неправомірно відхилена Акціонерним товариством «Українська залізниця» і таке рішення залізниці суд дійшов висновку визнати недійсним, позовна вимога про визнання недійсним Договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/26293/Ю від 30.03.2026, укладеного між відповідачами, є належним та ефективним способом захисту прав позивача, адже відновлює становище, яке існувало до порушення прав та повертає учасників торгів попередній стан визначеності.

При цьому, можливість визнання судом недійсним договору не залежить від факту його виконання, тобто, та обставина, що Договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/26293/Ю від 30.03.2026 є повністю виконаний його сторонами не впливає на можливість суду визнати такий правочин недійсним (за наявності відповідних підстав).

До того ж у постанові Верховного Суду від у справі №916/3725/25 суд дійшов висновку, що «…що спірний договір був укладений відповідачами 05 вересня 2025 року, позивач звернувся до суду з позовом 10 вересня 2025 року, до виконання цього договору, отже, обраний ним спосіб захисту в частині визнання спірного договору недійсним відповідав висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформованим у справі №924/1288/21. До того ж поставка товару за спірним договором здійснена ТОВ «Інком Інтергруп» 30 вересня 2025 року, а його оплату Ліцей здійснив лише 02 жовтня 2025 року, після цього позивач доповнив позов вимогою (заява від 07 листопада 2025 року) про застосування реституції, що свідчить про те, що позивач вчиняв дії на захист свого порушеного права внаслідок відхилення його тендерної пропозиції та укладення спірного договору».

Як вбачається з матеріалів даної справи, спірний договір між відповідачами було виконано 22.06.2026, тоді як позивач подав позов до суду 18.05.2026, а тому обраний позивачем спосіб захисту є ефективним та таким, що узгоджується із судовою практикою.

Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна» в частині визнання недійсним Договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/26293/Ю від 30.03.2026, який укладено між Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО «Трансавтоматика».

Відносно ж заперечень відповідачів про те, що оскільки позивач не заявляє реституцію, то його позовні вимоги є неефективними та у зв`язку з цим задоволенню не підлягають, суд зазначає, що така категорія як ефективність підлягає оцінці судом виключно стосовно позивача та його заявлених вимог, а в даному спорі позивач не є стороною Договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/26293/Ю від 30.03.2026 та його позов не спрямований на повернення того, що було передане ним за вказаним правочином.

Категорія «ефективність» позовних вимог в даному спорі, де позивачем виступає не сторона договору, яка його оскаржує, не залежить від того, заявив позивач позовну вимогу про застосування наслідків недійсності правочину чи не заявив, оскільки ті позовні вимоги, які заявлені позивачем, є ефективними та достатніми для відновлення його порушених прав.

Обраний позивачем спосіб захисту без застосування реституції є для позивача ефективним, а тому заперечення відповідачів у вказаній частині є необгрунтованими.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судовий збір покладається на відповідачів у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Акціонерного товариства «Українська залізниця», яке оформлене Протоколом розгляду тендерних пропозицій №3 від 23.02.2026, про відхилення пропозиції учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна».

3. Визнати недійсним Договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/26293/Ю від 30.03.2026 (за результатами процедури закупівлі UA-2026-02-02- 011601-a), укладений між Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО «Трансавтоматика».

4. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна» (02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 2/1; ідентифікаційний код: 36301549) судовий збір у розмірі 3993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн 60 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Трансавтоматика» (49006, Дніпропетровська обл, м. Дніпро, проспект Лесі Українки, буд. 49, офіс 503; ідентифікаційний код: 20257178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпо Україна» (02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 2/1; ідентифікаційний код: 36301549) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 08.10.2026.

Суддя О.М. Спичак