Ухвала суду № 140424425, 08.10.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.10.2026 Справа № 908/579/26 (908/1482/26)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши без виклику учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСО69» адвоката Кузнецова Сергія Миколайовича про відвід судді Сушко Лариси Миколаївни від розгляду справи № 908/579/26 (908/1482/26)

за позовом арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНОКС ГРУП» (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 25, код ЄДРПОУ 37593739),

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНОКС ГРУП» (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 25, код ЄДРПОУ 37593739);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСО69» (03067, м. Київ, вул. Олекси Тихого, 55/13, офіс 6, код ЄДРПОУ 45185285),

про визнання недійсним правочину та витребування майна з незаконного володіння,

у межах справи № 908/579/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНОКС ГРУП»,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/579/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНОКС ГРУП».

У межах зазначеної справи суддею Сушко Л.М. розглядається позов арбітражного керуючого Кравченка Р.М., поданий в інтересах ТОВ «ЛЕНОКС ГРУП», до ТОВ «ЛЕНОКС ГРУП» та ТОВ «ЮСО69» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.12.2023 та витребування майна з незаконного володіння.

02.10.2026 через підсистему «Електронний суд» представником відповідача-2 ТОВ «ЮСО69» адвокатом Кузнецовим С.М. подано заяву про відвід судді Сушко Л.М. від розгляду справи № 908/579/26 (908/1482/26).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.10.2026 зазначену заяву передано судді Сушко Л.М. для вирішення питання про відвід у порядку частин другої, третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.10.2026 суддя Сушко Л.М. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу та передала заяву для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку частини першої статті 32 ГПК України.

На виконання зазначеної ухвали розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Запорізької області від 06.10.2026 № П-360/26 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/579/26 (908/1482/26).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2026 заяву про відвід передано на розгляд судді Юлдашеву О.О.

За результатами автоматизованого розподілу, проведеного 06.10.2026 з 14 год. 55 хв. 31 с до 14 год. 55 хв. 37 с, визначено суддю Юлдашева О.О.

Згідно з частиною сьомою статті 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

За таких обставин суд розглядає заяву про відвід без повідомлення та виклику учасників справи.

Заява представника ТОВ «ЮСО69» адвоката Кузнецова С.М. мотивована тим, що, на переконання заявника, під час розгляду справи суддею Сушко Л.М. допущено порушення норм процесуального законодавства, які у своїй сукупності викликають сумнів у її неупередженості та об`єктивності.

Зокрема, заявник посилається на такі обставини.

По-перше, в ухвалі від 18.08.2026 про закриття підготовчого провадження суддя Сушко Л.М., на думку заявника, передчасно сформувала позицію щодо обґрунтованості позовних вимог та оцінки доказів, зазначивши про суттєву різницю між ціною продажу спірного нерухомого майна та його оціночною вартістю.

Заявник зазначає, що в ухвалі суду наведено вартість спірного майна за договором купівлі-продажу від 12.12.2023 у розмірі 253 125,00 грн та оціночну вартість у розмірі 4 404 313,41 грн, що, за висновком, наведеним в ухвалі, свідчить про заниження ціни у 17,4 раза.

На переконання заявника, такі висновки свідчать про сформовану суддею позицію щодо доведеності позовних вимог ще до початку розгляду справи по суті.

По-друге, заявник стверджує, що суддя безпідставно не поновила відповідачу-2 строк для подання відзиву, хоча в ухвалі від 18.08.2026 зазначила про поважність причин його пропуску, пов`язаних із відсутністю доступу до частини документів.

По-третє, заявник посилається на неналежне вирішення клопотань відповідача-2 про ознайомлення з матеріалами справи, перевірку наявності доказів, зупинення провадження у справі та виключення окремих документів із числа доказів.

По-четверте, на думку заявника, суддя безпідставно прийняла додаткові докази, подані позивачем 14.08.2026, без належного вирішення питання про дотримання строків їх подання, встановлених статтею 80 ГПК України.

По-п`яте, заявник стверджує, що під час судового засідання 18.08.2026 ним усно заявлено відвід судді Сушко Л.М., однак суддя не вирішила це питання у встановленому законом порядку.

Крім того, заявник зазначає, що суддею не було належним чином виконано завдання підготовчого провадження, передбачені статтями 177, 182 ГПК України, та не забезпечено реалізацію відповідачем-2 усіх процесуальних прав.

На підтвердження своєї позиції заявник посилається на статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 19 Конституції України, 35 39, 42, 80, 86, 161, 165, 177, 182, 236 ГПК України, а також практику Європейського суду з прав людини.

Оцінивши викладені у заяві доводи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною першою статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем сторони чи інших визначених законом осіб;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Водночас наведена норма не виключає необхідності оцінити, чи свідчать конкретні обставини, на які посилається заявник, про об`єктивно обґрунтований сумнів у безсторонності судді.

Відповідно до частини третьої статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці розмежовує суб`єктивний та об`єктивний критерії безсторонності суду.

Суб`єктивний критерій передбачає встановлення особистих переконань та поведінки конкретного судді, а об`єктивний з`ясування того, чи існують факти, які незалежно від особистої поведінки судді можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

У рішенні у справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що особиста безсторонність судді презюмується, доки не буде доведено протилежне.

У рішенні у справі «Гаусшильдт проти Данії» ЄСПЛ зазначив, що сама по собі участь судді в ухваленні попередніх процесуальних рішень не означає його упередженості. Значення мають характер таких рішень та ступінь попередньої оцінки суддею питань, які належить вирішити під час розгляду справи.

Отже, вирішальним є не лише суб`єктивне переконання учасника справи щодо упередженості судді, а наявність об`єктивних обставин, які можуть виправдати відповідні побоювання.

Заявник стверджує, що суддя Сушко Л.М. в ухвалі від 18.08.2026 передчасно висловилася щодо обґрунтованості позовних вимог, зокрема щодо різниці між договірною та оціночною вартістю спірного нерухомого майна, а також відсутності у боржника іншого майна.

Суд зазначає, що відповідно до статей 177, 182 ГПК України під час підготовчого провадження суд визначає предмет спору, характер спірних правовідносин, обставини, які підлягають установленню, з`ясовує заперечення проти позовних вимог та вирішує питання щодо доказів.

Здійснення таких процесуальних дій може передбачати попередній аналіз доводів учасників справи та документів, на які вони посилаються.

Разом із тим остаточна оцінка доказів та вирішення спору по суті здійснюються відповідно до статей 86, 236 ГПК України за результатами всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження доказів.

Суд бере до уваги, що заявник посилається не лише на згадування суддею доказів, а й на формулювання, які, на його переконання, свідчать про остаточне встановлення спірних обставин.

Однак сама наявність в ухвалі підготовчого провадження висновків щодо окремих обставин справи не є безумовним доказом особистої упередженості судді.

Для встановлення підстав для відводу необхідно з`ясувати, чи свідчить зміст відповідного процесуального рішення про те, що суддя остаточно визначила результат розгляду спору, відмовилася від подальшого дослідження доказів або продемонструвала нерівне ставлення до учасників процесу.

Наведені заявником висловлювання стосуються предмета доказування у справі, а саме обставин укладення спірного договору, вартості майна та майнового стану боржника.

Питання правильності встановлення цих обставин, належності й допустимості відповідних доказів та достатності доказової бази підлягають оцінці під час розгляду справи по суті та перевірці в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Зі змісту заяви про відвід не вбачається належного обґрунтування того, що суддя Сушко Л.М. виявила особисту заінтересованість у результаті розгляду справи або відмовилася від виконання обов`язку неупереджено оцінити всі докази під час ухвалення остаточного рішення.

Таким чином, наведені доводи стосуються передусім змісту та правильності процесуального рішення судді й самі по собі не доводять наявності підстав для відводу, передбачених пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України.

Заявник зазначає, що суддя Сушко Л.М., визнавши поважними причини пропуску строку на подання відзиву, не встановила відповідачу-2 нового строку для його подання та закрила підготовче провадження.

Крім того, заявник посилається на відсутність доступу до окремих документів, зокрема фінансово-економічного звіту, довідки про оціночну вартість нерухомості та інших матеріалів, на які посилався позивач.

Відповідно до статей 42, 46 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення та заперечення.

Статтями 80, 165 ГПК України встановлено порядок подання доказів та відзиву на позовну заяву.

Забезпечення реалізації цих прав є обов`язком суду, а їх безпідставне обмеження може становити порушення процесуального законодавства.

Разом із тим суд зазначає, що предметом розгляду заяви про відвід є не перевірка законності кожної процесуальної дії судді, а встановлення наявності обставин, які свідчать про її упередженість або необ`єктивність.

Із матеріалів, наведених в ухвалі судді Сушко Л.М. від 06.10.2026, убачається, що відповідач-2 користувався процесуальними правами, подавав письмові пояснення, додаткові пояснення, клопотання та заяви щодо доказів.

Зокрема, 04.08.2026 від відповідача-2 надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог, у яких він просив відмовити в задоволенні позову.

12.08.2026 відповідачем-2 подано додаткові письмові пояснення та докази на підтвердження своєї правової позиції.

13.08.2026 та 18.08.2026 відповідачем-2 подано заяви щодо достовірності окремих доказів, наданих позивачем.

Отже, твердження про повне позбавлення відповідача-2 можливості викласти свою позицію щодо спору не узгоджується з відомостями про подані ним процесуальні документи.

Водночас факт подання письмових пояснень не є тотожним належному забезпеченню права на подання відзиву та ознайомлення з усіма доказами.

Питання про те, чи були забезпечені відповідачу-2 належні процесуальні можливості, чи існували підстави для продовження або поновлення процесуального строку та чи правомірно суд закрив підготовче провадження, належать до оцінки дотримання судом норм процесуального права.

Однак заявником не наведено конкретних обставин, які б свідчили, що відповідні процесуальні рішення були зумовлені особистою заінтересованістю судді або її упередженим ставленням саме до відповідача-2.

Відтак наведені обставини не є достатніми для висновку про наявність підстав для відводу судді.

Заявник зазначає, що 14.08.2026 позивач подав додаткові докази, які, на думку відповідача-2, мали бути надані разом із позовною заявою.

Заявник вважає, що прийняття цих доказів без належного вирішення питання про процесуальні строки свідчить про надання позивачу необґрунтованих переваг.

Відповідно до частини другої статті 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.

Разом із тим вирішення питання про прийняття доказів, оцінка причин несвоєчасного їх подання та застосування відповідних процесуальних наслідків належать до повноважень суду, який розглядає справу.

Правильність застосування суддею статті 80 ГПК України може бути предметом перевірки в установленому законом порядку.

Незгода заявника з процесуальним рішенням щодо долучення доказів, навіть за умови наявності аргументів про можливе порушення процесуального порядку, сама по собі не свідчить про упередженість судді.

Заявником не наведено доказів того, що прийняття судом відповідних документів було наслідком особистої заінтересованості судді Сушко Л.М. у результаті розгляду справи.

Заявник посилається на неналежний розгляд суддею Сушко Л.М. клопотань про зупинення провадження у справі, ознайомлення з матеріалами справи, витребування доказів та інших процесуальних заяв.

Крім того, заявник вважає, що суддя не виконала всіх завдань підготовчого провадження, визначених статтями 177, 182 ГПК України.

Суд зазначає, що відповідно до статті 182 ГПК України в підготовчому засіданні суд вирішує питання, необхідні для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно зі статтею 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє відповідні ухвали, зокрема про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Визначення наявності підстав для задоволення чи відхилення процесуальних клопотань здійснюється судом відповідно до обставин справи та вимог процесуального законодавства.

Незгода учасника справи з результатами розгляду його клопотань не є самостійною підставою для відводу судді.

При цьому суд наголошує, що відмова в задоволенні клопотання або залишення його без розгляду не може автоматично ототожнюватися з упередженим ставленням до особи, яка його подала.

Посилання заявника на те, що суддею не було ухвалено жодного позитивного для відповідача-2 процесуального рішення, не доводить упередженості, оскільки суд зобов`язаний вирішувати заяви та клопотання відповідно до закону, а не забезпечувати певну кількість сприятливих рішень для кожного учасника справи.

Заявник зазначає, що в судовому засіданні 18.08.2026 його представником було усно заявлено відвід судді Сушко Л.М., проте суддя не вирішила його в порядку статті 39 ГПК України.

На думку заявника, письмова заява від 02.10.2026 є оформленням та продовженням відводу, заявленого 18.08.2026.

Суд зазначає, що стаття 38 ГПК України визначає строки та порядок заявлення відводу, а стаття 39 цього Кодексу встановлює порядок його вирішення.

Заява про відвід може бути подана з підстав, визначених законом, і повинна бути вмотивованою.

Заявник посилається на звукозапис судового засідання від 18.08.2026 як доказ заявлення відводу.

Водночас саме по собі посилання на усне заявлення відводу не дозволяє без дослідження відповідного технічного запису та матеріалів судового засідання встановити його точний зміст, наведені підстави та процесуальні дії суду у зв`язку із заявленим відводом.

Разом із тим навіть у разі встановлення порушення порядку вирішення раніше заявленого відводу відповідна обставина потребує оцінки з погляду її здатності викликати об`єктивно обґрунтований сумнів у безсторонності судді.

Порушення процесуальної процедури та наявність особистої упередженості судді не є тотожними поняттями.

У цій справі заявником не наведено інших підтверджених обставин, які у сукупності з відповідним доводом свідчили б про особисту заінтересованість судді Сушко Л.М. або наявність об`єктивних перешкод для подальшого розгляду нею справи.

Суд бере до уваги посилання заявника на рішення ЄСПЛ у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Лавентс проти Латвії», «Білуха проти України».

Зазначені рішення закріплюють необхідність забезпечення не лише фактичної безсторонності суду, а й відсутності об`єктивно обґрунтованих сумнівів щодо неї.

Водночас застосування відповідних правових підходів потребує оцінки конкретних обставин кожної справи.

Суд зазначає, що сумніви сторони у безсторонності судді мають бути об`єктивно виправданими, а не ґрунтуватися виключно на незгоді з процесуальними рішеннями чи припущеннях щодо мотивів їх ухвалення.

Заява представника ТОВ «ЮСО69» переважно містить заперечення проти порядку ведення суддею підготовчого провадження, прийняття доказів, вирішення клопотань та змісту ухвали від 18.08.2026.

Такі обставини можуть бути предметом відповідної процесуальної перевірки, однак не свідчать автоматично про наявність упередженості судді.

Саме лише припущення заявника про те, що суддя діє в інтересах позивача, без підтвердження відповідними об`єктивними обставинами не може бути достатньою підставою для відводу.

Оцінивши доводи заяви про відвід у сукупності, суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності обставин, передбачених статтями 35, 36 ГПК України, які унеможливлюють участь судді Сушко Л.М. у розгляді справи № 908/579/26 (908/1482/26).

Доводи заявника переважно стосуються незгоди з процесуальними рішеннями та діями судді під час розгляду справи.

Наведені у заяві обставини не підтверджують прямої чи опосередкованої заінтересованості судді Сушко Л.М. у результаті розгляду справи, а також не утворюють достатніх підстав для висновку про існування об`єктивно обґрунтованих сумнівів щодо її безсторонності.

При цьому суд не здійснює перегляду законності та обґрунтованості ухвали від 18.08.2026 і не вирішує питання правильності застосування суддею Сушко Л.М. норм процесуального права під час розгляду позовних вимог.

Такі питання мають вирішуватися в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

З огляду на викладене заява представника ТОВ «ЮСО69» адвоката Кузнецова С.М. про відвід судді Сушко Л.М. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 35 39, 232 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСО69» (код ЄДРПОУ 45185285) адвоката Кузнецова Сергія Миколайовича від 02.10.2026 про відвід судді Господарського суду Запорізької області Сушко Лариси Миколаївни від розгляду справи № 908/579/26 (908/1482/26) відмовити.

2. Матеріали справи № 908/579/26 (908/1482/26) повернути судді Сушко Л.М. для продовження розгляду.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.

Ухвалу складено та підписано 08.10.2026.

Суддя О.О. Юлдашев