Ухвала суду № 140423415, 07.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/70/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.10.2026 Справа № 908/2339/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши заяву Національного банку України про відвід судді Юлдашева О.О. у справі № 908/2339/26

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ОСНОВА», код ЄДРПОУ 34521258 (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 47),

про відкриття провадження у справі про банкрутство,

без виклику сторін,

УСТАНОВИВ:

22.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ОСНОВА» звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про відкриття провадження у справі про власне банкрутство.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2026 справу № 908/2339/26 передано на розгляд судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.09.2026 заяву ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ОСНОВА» про відкриття провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду, справі присвоєно номер провадження 26/70/26, підготовче засідання призначено на 13.10.2026 о 10 год. 45 хв.

07.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від Національного банку України надійшла заява вих. № 18-0017/95239 про відвід судді Юлдашева О.О. від розгляду справи № 908/2339/26.

В обґрунтування права на подання заяви про відвід Національний банк України зазначає, що є забезпеченим кредитором щодо майна ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ОСНОВА».

Як зазначає заявник, виконання зобов`язань ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» перед Національним банком України за відповідними кредитними договорами забезпечено іпотекою належного ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ОСНОВА» майнового комплексу загальною площею 22 621,10 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6.

Національний банк України посилається також на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі № 910/1515/25, яким у рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» перед Національним банком України звернуто стягнення на зазначений предмет іпотеки, та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026, якою відповідне рішення залишено без змін.

Як підстави для відводу судді Юлдашева О.О. Національний банк України посилається на пункти 4, 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Заява про відвід обґрунтована, зокрема, такими обставинами:

суддя Юлдашев О.О. раніше розглядав справу № 908/999/26 щодо банкрутства цього самого боржника та постановив ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство;

постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2026 відповідну ухвалу було скасовано;

на думку Національного банку України, під час розгляду справи № 908/999/26 судом першої інстанції не було належним чином досліджено докази щодо реальності заборгованості, фінансового стану боржника та його спроможності виконувати грошові зобов`язання;

під час розгляду справи № 908/999/26 Національному банку України, на його думку, не було забезпечено достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки заперечень;

після скасування ухвали про відкриття провадження у попередній справі боржник невдовзі звернувся із заявою про власне банкрутство, яка за результатами автоматизованого розподілу знову передана судді Юлдашеву О.О.;

у наявних у Національного банку України документах відображено час автоматизованого розподілу справи № 908/2339/26 23.09.2026 о 12:19:31, тоді як картка руху документа в підсистемі «Електронний суд», за твердженням заявника, містить відмітку про доставку інформації та файлу документа 23.09.2026 о 13:35.

На думку Національного банку України, наведені обставини у своїй сукупності викликають об`єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Юлдашева О.О., а невідповідність часових міток потребує перевірки на предмет дотримання встановленого законом порядку визначення судді для розгляду справи.

Дослідивши заяву про відвід та наведені в ній доводи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечений кредитор є кредитором, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника або майнового поручителя.

Відкриття провадження у справі про банкрутство боржника впливає на порядок реалізації забезпеченим кредитором своїх прав щодо заставленого майна.

З огляду на наведене суд не ставить під сумнів право Національного банку України, який посилається на наявність забезпечення його вимог майном ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ОСНОВА», брати участь у вирішенні питань, які безпосередньо стосуються його прав та інтересів, подавати відповідні заяви, клопотання та заперечення, у тому числі заявляти відвід судді за наявності передбачених процесуальним законом підстав.

Разом із тим наявність у особи права на заявлення відводу не свідчить про обґрунтованість такого відводу та не звільняє заявника від необхідності наведення обставин, які відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України виключають участь судді у розгляді конкретної справи.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи або якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.

Щодо попереднього розгляду суддею Юлдашевим О.О. справи № 908/999/26.

Основна частина доводів Національного банку України ґрунтується на обставинах розгляду суддею Юлдашевим О.О. іншої справи № 908/999/26, предметом якої також було вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ОСНОВА».

Суд враховує, що у зазначеній справі суддею Юлдашевим О.О. було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка у подальшому була переглянута судом апеляційної інстанції.

Разом із тим факт постановлення суддею судового рішення, яке у подальшому було скасоване судом вищої інстанції, сам по собі не є передбаченою законом підставою для відводу судді в іншій справі.

Апеляційний перегляд судового рішення є встановленим процесуальним законом механізмом перевірки його законності та обґрунтованості.

Скасування судового рішення внаслідок іншої оцінки доказів, неповного встановлення обставин справи, неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права саме по собі не свідчить про особисту заінтересованість, упередженість або необ`єктивність судді, який постановив таке рішення.

Інше тлумачення фактично означало б, що кожне скасування судового рішення судом апеляційної чи касаційної інстанції автоматично створює сумнів у неупередженості судді під час розгляду будь-якої іншої справи за участю тих самих осіб, що не відповідає змісту статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, справа № 908/2339/26 не є продовженням розгляду справи № 908/999/26 після її скасування з направленням на новий розгляд.

У справі № 908/2339/26 розглядається нова заява самого боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство, подана у вересні 2026 року, а питання про наявність передбачених Кодексом України з процедур банкрутства підстав для відкриття провадження має вирішуватися виходячи з обставин, які існують на час розгляду цієї заяви, та на підставі доказів, поданих у цій справі.

Отже, попередня оцінка суддею доказів в іншому провадженні не звільняє суд від обов`язку заново, повно та безпосередньо дослідити докази у справі № 908/2339/26 і не свідчить сама по собі про наперед сформовану позицію щодо результату розгляду нової заяви.

Більше того, ухвалою від 30.09.2026 у цій справі суд не вирішував питання про наявність чи відсутність неплатоспроможності боржника по суті, а лише прийняв заяву до розгляду та призначив підготовче засідання.

Одночасно суд зобов`язав боржника надати, зокрема, актуальні відомості про розмір і структуру кредиторської заборгованості, відомості про грошові кошти на рахунках, стан виконавчих проваджень, а також письмові пояснення та докази щодо актуального стану майнового комплексу загальною площею 22 621,10 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, у тому числі щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі № 910/1515/25.

Такі процесуальні дії спрямовані саме на перевірку фактичного майнового та фінансового стану боржника, а не на формальне відтворення висновків, зроблених у попередньому провадженні.

Тому посилання заявника на те, що суддя раніше сформував позицію щодо фінансового стану ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ОСНОВА», саме по собі не свідчить про існування обставин, передбачених пунктом 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо доводів про оцінку доказів у справі № 908/999/26.

Національний банк України детально аналізує висновки суду першої інстанції у справі № 908/999/26 щодо документального підтвердження заборгованості в сумі 600 000,00 грн, фінансової звітності боржника, його активів, дебіторської заборгованості, грошових коштів та пояснень щодо неможливості здійснення розрахунків.

Разом із тим зазначені доводи за своєю суттю стосуються правильності дослідження та оцінки суддею доказів у іншій справі та обґрунтованості постановленого за результатами такої оцінки судового рішення.

Саме для перевірки таких питань процесуальним законом передбачені апеляційний та касаційний перегляд судових рішень.

Той факт, що суд апеляційної інстанції не погодився з оцінкою доказів судом першої інстанції або визнав її неповною, не перетворює відповідні процесуальні недоліки на доказ особистої упередженості судді.

Частина четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України прямо виключає можливість використання незгоди з процесуальними рішеннями судді або його рішеннями в інших справах як самостійної підстави для відводу.

У заяві Національного банку України не наведено конкретних обставин, які б свідчили про особисту, майнову чи іншу заінтересованість судді Юлдашева О.О. у результаті розгляду справи № 908/2339/26, наявність будь-яких позапроцесуальних відносин із боржником чи іншими учасниками справи або інші факти, які об`єктивно могли б свідчити про залежність чи упередженість судді.

Щодо тверджень про обмеження процесуальних прав Національного банку України у справі № 908/999/26.

Національний банк України також посилається на те, що у справі № 908/999/26 звертався із заявами про надання доступу до матеріалів справи, фактичний доступ до яких, за твердженням заявника, було надано лише ввечері 29.04.2026, тоді як підготовче засідання відбулося 30.04.2026, а клопотання про надання додаткового часу для підготовки позиції судом не було задоволено.

Наведені обставини також стосуються процесуальних дій та рішень суду в іншій справі.

Відмова у задоволенні процесуального клопотання учасника справи, навіть якщо відповідний учасник вважає таке рішення неправильним, не є сама по собі доказом особистої упередженості судді.

Висновок заявника про те, що зазначені процесуальні дії нібито свідчили про намір судді якнайшвидше ввести процедуру банкрутства на користь боржника, є оцінкою заявником процесуальної поведінки суду та припущенням щодо внутрішніх мотивів судді.

Водночас відвід не може ґрунтуватися виключно на припущеннях щодо мотивів судді, які не підтверджені об`єктивними даними.

Матеріали заяви про відвід не містять доказів того, що відповідні процесуальні рішення у справі № 908/999/26 були обумовлені особистою заінтересованістю судді або його наміром надати перевагу певному учаснику справи.

Щодо повторного визначення судді Юлдашева О.О.

Посилання Національного банку України на те, що нову заяву про банкрутство того самого боржника знову передано судді Юлдашеву О.О., також саме по собі не є доказом упередженості судді.

Суддя не визначає справи, які передаються йому на розгляд.

Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Таким чином, сам факт повторного автоматизованого визначення судді Юлдашева О.О. для розгляду іншої заяви щодо того самого боржника не може свідчити про суб`єктивну упередженість судді, оскільки визначення складу суду не залежить від волевиявлення відповідного судді.

Щодо доводів про порушення порядку автоматизованого визначення судді.

Окремою підставою відводу Національний банк України визначає пункт 4 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на невідповідність часових міток, відображених у документах щодо автоматизованого розподілу справи та в картці руху документа в підсистемі «Електронний суд».

За твердженням заявника, автоматизований розподіл справи № 908/2339/26 здійснено 23.09.2026 о 12:19:31, тоді як у картці руху документа відображено доставку інформації та файлу документа 23.09.2026 о 13:35.

Суд вважає зазначений довід недостатнім для висновку про порушення встановленого законом порядку визначення судді.

Поняття «доставка документа» у підсистемі «Електронний суд», «реєстрація документа в автоматизованій системі документообігу суду» та «автоматизований розподіл судової справи» характеризують різні інформаційні та процесуальні операції.

Саме по собі відображення різних часових міток у різних інформаційних компонентах системи без встановлення змісту відповідної технічної операції не доводить того, що автоматизований розподіл було проведено до реєстрації судової справи або з порушенням установленого порядку.

При цьому у своїй заяві Національний банк України сам зазначає, що час доставки документа, відображений у підсистемі «Електронний суд», та час його реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду можуть характеризувати різні технічні операції.

Також Національний банк України прямо зазначає, що не стверджує про встановлений факт стороннього втручання або навмисного маніпулювання автоматизованою системою.

Отже, заявник фактично не наводить встановленого порушення порядку визначення судді, а висловлює припущення про можливість такого порушення, яке, на його думку, потребує додаткової перевірки.

Однак підставою для відводу за пунктом 4 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України є саме порушення порядку визначення судді для розгляду справи, а не припущення про можливість такого порушення.

Надані заявником відомості самі по собі не підтверджують ані ручного втручання у процедуру розподілу, ані виключення певних суддів із розподілу всупереч установленим правилам, ані визначення судді поза автоматизованою процедурою, ані будь-якої іншої дії, яка б свідчила про порушення принципу автоматизованого визначення складу суду.

Відтак зазначена заявником невідповідність часових міток без належних доказів порушення порядку автоматизованого розподілу не утворює самостійної підстави для відводу, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо об`єктивного та суб`єктивного критеріїв неупередженості.

Суд погоджується з тим, що неупередженість суду повинна оцінюватися як за суб`єктивним, так і за об`єктивним критерієм, а правосуддя має не лише здійснюватися неупереджено, але й викликати обґрунтовану довіру в учасників процесу.

Водночас сумнів у неупередженості судді повинен бути об`єктивно обґрунтованим.

Особиста безсторонність судді презюмується, доки не доведено протилежне.

За суб`єктивним критерієм заявником не наведено обставин, які свідчили б про особисту упередженість судді Юлдашева О.О. щодо Національного банку України, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ОСНОВА» чи результату розгляду справи № 908/2339/26.

За об`єктивним критерієм наведені заявником обставини також не створюють достатніх підстав для висновку, що у стороннього об`єктивного спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви у безсторонності суду.

Попередній розгляд суддею іншої справи щодо того самого боржника, скасування постановленої у ній ухвали апеляційним судом, незгода заявника з оцінкою доказів та окремими процесуальними рішеннями суду, а також повторне визначення цього судді автоматизованою системою не свідчать без додаткових об`єктивних обставин про упередженість судді.

Не змінює цього висновку й оцінка зазначених обставин у сукупності, оскільки сукупність обставин, кожна з яких стосується передусім здійснення суддею процесуальних повноважень у попередній справі або автоматизованого визначення складу суду, не перетворює припущення щодо упередженості на об`єктивно встановлену обставину.

Суд також враховує, що Національний банк України не позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права у справі № 908/2339/26, зокрема подати заперечення щодо відкриття провадження у справі про банкрутство, надати докази, заявити клопотання та викласти свої доводи щодо фінансового стану боржника, належності йому активів, стану виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/1515/25 та інших обставин, які, на думку Національного банку України, мають значення для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Такі доводи та докази підлягають оцінці судом під час вирішення питання про наявність або відсутність установлених Кодексом України з процедур банкрутства підстав для відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені Національним банком України обставини не підтверджують наявності передбачених пунктами 4, 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу судді Юлдашева О.О., у зв`язку з чим заявлений відвід є необґрунтованим.

Разом із тим суд враховує порядок вирішення заяви про відвід, встановлений статтею 39 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною третьою статті 39 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні або раніше до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Заява Національного банку України про відвід судді надійшла до суду 07.10.2026, тоді як підготовче засідання у справі № 908/2339/26 призначено на 13.10.2026 о 10 год. 45 хв., тобто заява подана за три робочі дні або раніше до наступного судового засідання.

За таких обставин, враховуючи висновок суду про необґрунтованість заявленого відводу, заява Національного банку України підлягає передачі для вирішення іншому судді Господарського суду Запорізької області, який не входить до складу суду, що розглядає справу № 908/2339/26, та має бути визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 232 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 1, 2 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

Визнати заявлений Національним банком України відвід судді Господарського суду Запорізької області Юлдашева Олексія Олексійовича від розгляду справи № 908/2339/26 необґрунтованим.

Заяву Національного банку України вих. № 18-0017/95239 про відвід судді Юлдашева О.О. у справі № 908/2339/26 передати для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу № 908/2339/26, та визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Передати матеріали заяви про відвід уповноваженій особі Господарського суду Запорізької області для здійснення автоматизованого визначення судді для розгляду заяви про відвід у встановленому законом порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 07.10.2026 та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Юлдашев