Рішення № 140423184, 01.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026м. ДніпроСправа № 904/2960/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Мороза А.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514)

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Старостенко Валерія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл" (49000, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15-А; ідентифікаційний код 40043500)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Виконавчий комітет Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 04052092)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Лесі Українки, буд. 55; ідентифікаційний код 21927416)

про визнання недійсним договору від 01.03.2021 №8-010321 на проведення рекламних кампаній

Представники:

від позивача: Риженко М.С. - представник (самопредставництво);

від відповідач-1: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача-2: Крюкова Д.О. - адвокат;

від третьої особи-1: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від третьої особи-2: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Дніпровська міська рада звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2267/26 від 21.05.2026) до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Старостенко Валерія Анатолійовича, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл" про визнання недійсним договору від 01.03.2021 №8-010321 на проведення рекламних кампаній, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілл" та фізичною особою-підприємцем Старостенком Валерієм Анатолійовичем.

Також просить судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке відбудеться 17.06.2026 о 14:30 год., залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 04052092), залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Лесі Українки, буд. 55; ідентифікаційний код 21927416).

Позивач у клопотанні про призначення експертизи у справі просить призначити у справі за позовом Дніпровської міської ради до фізичної особи-підприємця Старостенко Валерія Анатолійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл" про визнання недійсним договору на проведення рекламних кампаній, судово-технічну експертизу документів із метою встановлення давності їх виготовлення (експертизу давності документа), проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На розгляд та вирішення експерта поставити такі питання:

- Чи виготовлені (виконані) дані документи, а саме: Договір №8-010321 на проведення рекламних кампаній укладений 01.03.2021 року між ТОВ "Сілл" та ФОП Старостенком Валерієм Анатолійовичем; та всі додатки до нього (адресні програми): Додаток №3 від 17.05.2021 до Договору №8-010321 на проведення рекламних кампаній від 01.03.2021 року (Адресна програма), (фрагменти документа) у різний час?;

- Чи нанесений відтиск печатки (штампа) на Договорі №8-010321 на проведення рекламних кампаній, що укладений 01.03.2021 року між ТОВ "Сілл" та ФОП Старостенком Валерієм Анатолійовичем у той час, яким датовано зазначений договір?;

- Чи нанесений відтиск печатки (штампа) у той час яким датовано наступний документ: Додаток №3 від 17.05.2021 до Договору №8-010321 на проведення рекламних кампаній від 01.03.2021 року (Адресна програма);

- Чи виготовлений рукописний текст у той час, яким датований документ, а саме: Договір № 8-010321 на проведення рекламних кампаній укладений 01.03.2021 року між ТОВ "Сілл" та ФОП Старостенком Валерієм Анатолійовичем; Додаток №3 від 17.05.2021 до Договору №8-010321 на проведення рекламних кампаній від 01.03.2021 року (Адресна програма)?;

- У який період часу був виконаний рукописний текст у наступних документах: Договір №8-010321 на проведення рекламних кампаній укладений 01.03.2021 року між ТОВ "Сілл" та ФОП Старостенком Валерієм Анатолійовичем; Додаток №3 від 17.05.2021 до Договору №8-010321 на проведення рекламних кампаній від 01.03.2021 року (Адресна програма)?;

- В один чи різні періоди часу виконано рукописні тексти в наступних документах: Договір №8-010321 на проведення рекламних кампаній укладений 01.03.2021 року між ТОВ "Сілл" та ФОП Старостенком Валерієм Анатолійовичем; Додаток №3 від 17.05.2021 до Договору №8-010321 на проведення рекламних кампаній від 01.03.2021 року (Адресна програма)?.

Третя особа-2 у письмових поясненнях (вх.№27650/26 від 04.06.2026) просить позовну заяву Дніпровської міської ради до фізичної особи підприємця Старостенка Валерія Анатолійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл" про визнання недійсним договору на проведення рекламних кампаній від 01.03.2021 № 8-010321 задовольнити повністю, справу розглянути без участі представника КП "Дніпровські активи".

Відповідач-2 у відзиві (вх.№28242/26 від 08.06.2026) на позовну заяву просить суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви Дніпровської міської ради до фізичної особи-підприємця Старостенка Валерія Анатолійовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору виконавчий комітет Дніпровської міської ради, Комунальне підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради, про визнання недійсним договору від 01.03.2021 № 8-010321 на проведення рекламних кампаній, застосувати наслідки спливу позовної давності відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України, стягнути з Дніпровської міської ради усі понесені ТОВ "Сілл" судові витрати: сплату судового збору, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням спеціалістів, експертів та проведенням експертиз, а також інші витрати, пов`язані із розглядом цієї справи, які може понести ТОВ "Сілл", посилаючись на те, що: - заявлений позов фактично не спрямований на захист порушеного права чи законного інтересу Дніпровської міської ради у зв`язку з укладенням договору від 01.03.2021 № 8-010321, а є спробою поставити під сумнів правові та фактичні обставини, які вже були предметом дослідження судами під час розгляду справи №904/3376/22 про відшкодування збитків, завданих незаконним демонтажем рекламних конструкцій, при цьому сам позивач визнає у позовній заяві, що підставою для його звернення до суду є саме використання ТОВ "Сілл" договору № 8-010321 та документів щодо його виконання як доказів у справі №904/3376/22, а також потенційні бюджетні наслідки розгляду зазначеної справи; - оспорюваний договір від 01.03.2021 №8-010321 укладений між ТОВ "Сілл" та ФОП Старостенком В.А., Дніпровська міська рада не є стороною договору, не брала участі у його укладенні, не набувала за ним будь-яких цивільних прав, не несла за ним будь-яких цивільних обов`язків, не здійснювала його виконання, не проводила оплату за договором, не є кредитором чи боржником за спірним зобов`язанням, більше того, позивач не зазначає у позовній заяві жодного конкретного права Дніпровської міської ради, яке було б порушене саме укладенням договору №8-010321, фактично у позовній заяві відсутня відповідь на ключове питання: яке саме право Дніпровської міської ради було порушено укладенням між ТОВ "Сілл" та ФОП Старостенком В.А. договору від 01.03.2021; - позивач посилається виключно на те, що у справі № 904/3376/22 заявлено вимоги про відшкодування збитків, проте навіть потенційне стягнення коштів за результатами розгляду іншої судової справи не означає, що відповідне право порушене саме договором № 8-010321; - позивач фактично ототожнює незгоду з правовими наслідками справи №904/3376/22 із наявністю права вимагати визнання недійсним договору між двома приватними суб`єктами господарювання; - на момент укладення оскаржуваного у цій справі договору рішення Виконкому від 27.04.2021 № 441, від 02.07.2021 № 693 та 16.07.2021 № 750, які покладені в основу позовних вимог ТОВ "Сілл" у справі №904/3376/22 та визнані судами протиправними, ще не були прийняті та навіть не існували як юридичні акти, станом на 01.03.2021 демонтаж рекламних конструкцій не проводився, жодних рішень про їх демонтаж не приймалося, будь-які обмеження щодо використання рекламних площин були відсутні, а ТОВ "Сілл" на законних підставах здійснювало господарську діяльність з використанням відповідних рекламних засобів; - за таких обставин твердження позивача про те, що ТОВ "Сілл" вже на момент укладення договору було обізнане про майбутню неможливість його виконання, є суто припущенням, яке не підтверджене жодним належним та допустимим доказом; - наведена позивачем позиція фактично ґрунтується на припущенні, що ТОВ "Сілл" у березні 2021 року мало передбачити майбутнє прийняття самим Виконкомом рішень про демонтаж рекламних конструкцій, їх подальшу реалізацію, виникнення численних судових спорів та подальше визнання таких рішень протиправними судами; - у своїй позовній заяві на сторінці 7 Дніпровська міська рада посилається на постанову Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.06.2021 у справі №761/12692/17, в якій зроблено висновок, що тлумачення статей 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину, встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду, як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину, у зазначеній постанові Верховний Суд прямо вказав, що для задоволення вимоги про визнання правочину недійсним необхідним є встановлення не лише підстав недійсності правочину, а й факту порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, отже, звернення до суду з вимогою про визнання правочину недійсним є допустимим виключно за умови, якщо такий правочин порушує права або інтереси позивача, натомість у даній справі Дніпровська міська рада не є стороною оспорюваних договорів, не доводить порушення свого права саме на момент їх укладення, обґрунтовує позов виключно можливими наслідками розгляду іншої судової справи, при цьому Верховний Суд окремо наголосив, що як наявність підстав для визнання правочину недійсним, так і факт порушення права або інтересу позивача повинні існувати саме на момент вчинення оспорюваного правочину, таким чином, навіть правова позиція, на яку посилається сама Дніпровська міська рада, фактично спростовує заявлені нею позовні вимоги; - Договір № 8-010321 укладено 01.03.2021, позов пред`явлено у 2026 році, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки, позивач знав або повинен був знати про існування спірного договору та про обставини, на які він тепер посилається, щонайпізніше у 2022 році під час виникнення правовідносин у справі № 904/3376/22 (дата подання позовної заяви 05.10.2022), жодних об`єктивних причин для такого пізнього звернення до суду не наведено, у зв`язку з цим ТОВ "Сілл" заявляє про сплив позовної давності та просить суд застосувати наслідки її спливу.

Також відповідач у заяві (вх.№29271/26 від 15.06.2026) просить суд відмовити у задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про призначення судово-технічної експертизи документів у справі № 904/2960/26 у повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що: - предметом даного спору є вимога Дніпровської міської ради про визнання недійсним договору № 8-010321 від 01.03.2021 з підстав його фіктивності відповідно до статті 234 ЦК України, отже, заявлена позивачем підстава позову зводиться до твердження про те, що сторони договору нібито уклали його без наміру створення реальних правових наслідків, водночас у поданому клопотанні про призначення експертизи позивач фактично відходить від заявленої правової конструкції та намагається перевести спір у зовсім іншу площину площину можливого виготовлення документів у інший час, ніж зазначено у них, тобто фактично ставить під сумнів автентичність самих документів, іншими словами, якщо у позовній заяві позиція позивача ґрунтується на тезі "договір є фіктивним", то у клопотанні про призначення експертизи фактично просувається інша теза "документи могли бути виготовлені заднім числом або сфальсифіковані"; - фіктивність правочину та фальсифікація документів є різними правовими категоріями, які мають різний предмет доказування, різні юридичні ознаки та різні правові наслідки; - Дніпровська міська рада просить доручити проведення судово-технічної експертизи Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, разом з тим, ТОВ "Сілл" звертає увагу суду на обставини, які об`єктивно ставлять під сумнів забезпечення неупередженості експертного дослідження у разі його проведення зазначеною установою, оскільки відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 22.12.2021 № 2/14 "Про внесення змін до рішення міської ради від 16.12.2020 № 13/1-2 "Про бюджет Дніпровської міської територіальної громади на 2021 рік" Дніпровською міською радою виділяється 5 000 000,00 грн субвенції з міського бюджету для фінансування Дніпропетровського дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, за таких обставин між Дніпровською міською радою та запропонованою нею ж експертною установою існують фінансові взаємовідносини, що створює об`єктивний ризик виникнення сумнівів у незалежності та неупередженості експертного дослідження у цій справі.

Позивач у відповіді (вх.№29869/26 від 17.06.2026) на відзив просить суд задовольнити позовну заяву Дніпровської міської ради у повному обсязі, посилаючись на те, що: - ТОВ "Сілл" уклало договір на проведення рекламних кампаній з фізичною особою-підприємцем Старостенком Валерієм Анатолійовичем (договір від 01.03.2021 № 8-010321), згідно з яким ТОВ "Сілл" зобов`язувалось надати послуги з розміщення (проведення) рекламної кампанії на рекламній конструкції згідно Адресної програми та інших доповнень згідно вказаного договору, у той самий час, як зазначено ТОВ "Сілл" у своєму позові (справа №904/3376/22), на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради вирішено питання про демонтаж рекламних засобів та затверджено їх перелік; - у зв`язку з тим, що належні ТОВ "Сілл" рекламні конструкції були демонтовані, останній, зазначаючи про зрив рекламних кампаній, які він планував провести згідно договору від 01.03.2021 № 8-010321, звернувся до суду, серед іншого, з вимогою про стягнення збитків з місцевого бюджету Дніпровської міської територіальної громади, представником якої є Дніпровська міська рада; - позовні вимоги про стягнення збитків у справі № 904/3376/22 у загальному розмірі 49 341 375,60 грн., які обраховані ТОВ "Сілл", у тому числі, на підставі оскаржуваного у даній позовній заяві договору на проведення рекламних кампаній, заявлено стягнути з бюджету Дніпровської міської територіальної громади, що підтверджує право Дніпровської міської ради на оскарження вищевказаного договору на проведення рекламних кампаній, оскільки саме Дніпровська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, на яку покладено повноваження представляти Дніпровську міську територіальну громаду, стягнення збитків з бюджету Дніпровської міської територіальної громади є фактично стягненням збитків з Дніпровської міської ради; - у зв`язку з тим, що договір на проведення рекламної кампанії був укладений відповідачами без реального наміру їх належного виконання та без очікування настання передбачених ним правових наслідків, такий правочин мають ознаки фіктивності та вчинений з порушенням принципів добросовісності, розумності й справедливості, визначених цивільним законодавством, укладення договору за відсутності внутрішньої волі сторін на досягнення передбаченого результату свідчить про невідповідність волевиявлення їх дійсним намірам, що є підставою для визнання таких правочину недійсним у судовому порядку; - вказаний договір на проведення рекламної кампанії порушує права та законні інтереси міської ради, оскільки не лише створює видимість правомірної господарської діяльності без реальної мети настання наслідків з метою їх укладання, але й може призвести до протиправного заволодіння коштами місцевого бюджету Дніпровської міської територіальної громади шляхом стягнення з виконавчого комітету Дніпровської міської ради збитків, які обраховуються ТОВ "Сілл" відповідно до недійсного, укладеного формально, договору, який є предметом оскарження у даній позовній заяві, таким чином, укладення та використання відповідачами договору на проведення рекламної кампанії завдає шкоди публічним інтересам, підриває принцип законності у сфері господарських правовідносин та суперечить засадам добросовісності й розумності здійснення цивільних прав; - формальне створення договірних відносин за відсутності реальної господарської мети спотворює зміст правочинів, створює уявну правову підставу для виникнення прав та обов`язків, а також може бути використане для отримання необґрунтованих переваг чи уникнення встановлених законом обов`язків, такі дії не лише порушують баланс приватних і публічних інтересів, а й негативно впливають на належне функціонування механізмів контролю та управління у сфері господарської діяльності.

У судове засідання 17.06.2026 з`явився представники позивача та відповідача-2, представники відповідача-1 та третіх осіб -1, -2 у судове засідання не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2026 продовжено підготовче провадження в межах розумного строку, відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 29.07.2026 о 16:00 год.

Відповідач-2 у клопотанні (вх.№29999/26 від 17.06.2026) про зобов`язання позивача надати відповіді на письмові питання в порядку статті 90 ГПК України просить суд зобов`язати Дніпровську міську раду надати вичерпні відповіді окремо на кожне письмове запитання ТОВ "Сілл", поставлене у відзиві на позовну заяву, у формі заяви свідка в порядку ст. 90 ГПК України, встановити позивачу строк для подання відповідних відповідей, у разі подальшого ненадання відповідей врахувати зазначену процесуальну поведінку позивача при оцінці доводів сторін, поданих доказів та добросовісності реалізації ним процесуальних прав та посилається на те, що: - позивач не виконав обов`язок, прямо передбачений статтею 90 ГПК України, та фактично проігнорував письмове опитування відповідача-2, єдиним документом, поданим позивачем після отримання відзиву, є відповідь на відзив, однак відповідь на відзив за своєю процесуальною природою не є належною формою виконання обов`язку, передбаченого ст. 90 ГПК України, відповідь на відзив є процесуальним документом, у якому сторона викладає свої заперечення щодо доводів іншого учасника справи; - письмове опитування в порядку статті 90 ГПК України передбачає надання персоналізованих відповідей у формі заяви свідка керівником юридичної особи або іншою посадовою особою за його дорученням із персональною відповідальністю за повноту та достовірність повідомлених відомостей; - позивач фактично проігнорував письмові запитання відповідача-2.

Позивач у додаткових поясненнях (вх.№30627/26 від 22.06.2026) зазначає: - щодо першого-п`ятого питань письмового опитування, то позивачем подано клопотання про проведення експертизи, який, у разі його задоволення, буде вважатись доказом по справі; - оскаржуваний договір на проведення рекламних кампаній укладено 01.03.2021, а безпосередньо рекламна кампаній починалась через тривалий час, а саме з липня 2021 року, у час коли було здійснено демонтаж рекламних конструкцій, позивач вважає, що вказаний збіг обставин, свідчить про формальне укладення зазначеного договору, без мети настання реальних наслідків, а виключно з метою заволодіння коштами місцевого бюджету Дніпровської міської територіальної громади; - усі обставини в сукупності надають можливість дійти до обґрунтованого висновку про те, що договір на проведення рекламних кампаній, додатки до цього договору (адресні програми), за рахунок яких ТОВ "Сілл" намагається стягнути з місцевого бюджету грошові кошти, було створено не в дати, які зазначені в цьому документі, є підстави вважати, що такі документи було створено значно пізніше ніж датовано та лише з метою штучного завищення ціни позову; - щодо шостого питання, то, ураховуючи підстави, згідно яких заявлено Дніпровською міською радою клопотання про проведення експертизи, міська рада вважає, що договір на проведення рекламних кампаній, додатки до цього договору (адресні програми), за рахунок яких ТОВ "Сілл" намагається стягнути з місцевого бюджету грошові кошти у справі № 904/3376/22, було створено не в дати, які зазначені в цьому документі, є підстави вважати, що такі документи було створено значно пізніше ніж датовано; - щодо сьомого питання, то, як зазначено міською радою у позовній заяві, листування між відповідачем-1 та відповідачем свідчить про існування правовідносин, які покликані стягнути з місцевого бюджету грошові кошти у справі № 904/3376/22; - щодо восьмого питання, то позовні вимоги про стягнення збитків у справі № 904/3376/22 у загальному розмірі 49 341 375, 60 грн., які обраховані ТОВ "Сілл", у тому числі, на підставі оскаржуваного у даній позовній заяві договору на проведення рекламних кампаній, заявлено стягнути з бюджету Дніпровської міської територіальної громади, що підтверджує право Дніпровської міської ради на оскарження вищевказаного договору на проведення рекламних кампаній; - щодо дев`ятого питання, то про існування спірного договору міській раді стало відомо з господарської справи №904/3376/22; - щодо десятого питання, то згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; - звернення до суду є виключно право, а не обов`язок, крім того у договірні зобов`язання є триваючими правовідносинами.

Відповідач-1 у клопотанні (вх.№31298/26 від 24.06.2026) про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору та відсутністю реального спору про право просить суд закрити провадження у справі № 904/2960/26 у зв`язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на те, що: - у даній справі відсутній реальний спір про право між позивачем та відповідачами; - предметом судового розгляду у господарському процесі є реальний юридичний спір щодо прав, обов`язків або охоронюваних законом інтересів сторін, судовий захист спрямований на вирішення саме спору про право, а не на надання абстрактної правової оцінки правочинам між іншими особами, однак у даній справі Дніпровська міська рада не є стороною договору № 8-010321 від 01.03.2021, укладеного між ТОВ "Сілл" та ФОП Старостенком В.А.; - між Дніпровською міською радою та сторонами договору відсутній самостійний матеріально-правовий конфлікт, який потребував би судового вирішення, позов фактично спрямований на отримання судової оцінки доказу в іншій справі; - зі змісту позовної заяви прямо вбачається, що фактичний інтерес позивача пов`язаний не з самим договором від 01.03.2021 № 8-010321, Дніпровська міська рада обґрунтовує подання позову існуванням справи №904/3376/22, у межах якої ТОВ "Сілл" заявлено вимоги про стягнення збитків; - фактично позивач прагне поставити під сумнів доказове значення спірного договору, послабити доказову базу ТОВ "Сілл", створити вигідні для себе висновки, які можуть бути використані в іншому провадженні, тому предметом цього позову фактично є не спір про право, а спроба отримати окреме судове рішення для подальшого використання в іншій справі; - господарський процес не передбачає можливості ініціювання окремого позову виключно з метою процесуального впливу на інше судове провадження, суттєвим є те, що Дніпровська міська рада фактично оспорює не власне право, обов`язок чи правовий статус, а доказове значення договору, який використовується ТОВ "Сілл" в іншому судовому провадженні, однак доказ як процесуальна категорія не може бути самостійним предметом окремого позову, оцінка належності, допустимості, достовірності та доказової сили договору №8-010321 від 01.03.2021 має здійснюватися судом саме у межах справи № 904/3376/22 під час дослідження доказів у сукупності, а не шляхом ініціювання окремого спору про недійсність такого договору, іншими словами, позивач намагається перенести питання оцінки доказів з однієї справи в іншу, штучно створивши новий судовий процес.

Також відповідач-1 у відзиві (вх.№31313/26 від 24.06.2026) на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про призначення експертизи, відмовити у задоволенні позову Дніпровської міської ради у повному обсязі, застосувати наслідки спливу позовної давності відповідно до статті 267 ЦК України, розгляд справи здійснити без участі ФОП Старостенка В.А. за наявними матеріалами справи, судові витрати покласти на позивача, обґрунтовуючи це тим, що: - позовні вимоги Дніпровської міської ради в частині, заявленій до ФОП Старостенка В.А., є юридично необґрунтованими, фактично побудованими на припущеннях та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, поданий позов не спрямований на захист реально порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача, а фактично є спробою використати механізм судового захисту як процесуальний інструмент впливу на результати розгляду іншої справи - № 904/3376/22; - стосовно договору від 01.03.2021 № 8-010321, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2, позивач Дніпровська міська рада, яка не є стороною спірного правочину, фактично стверджує, що має право оспорювати договір, оскільки у справі №904/3376/22 заявлені вимоги про стягнення збитків з бюджету територіальної громади, спірний договір є фіктивним правочином, оскільки сторони нібито усвідомлювали неможливість його виконання, відсутність частини додатків у матеріалах іншої справи ставить під сумнів факт існування таких документів, листування сторін та сплата штрафних санкцій є елементами штучного формування збитків, такими діями порушується публічний інтерес та створюється ризик неправомірного заволодіння коштами місцевого бюджету, однак жодне із наведених тверджень не підтверджене належними, допустимими та достатніми доказами у розумінні статей 73-79 ГПК України; - фактичні обставини справи спростовують твердження позивача про фіктивність договору № 8-010321 від 01.03.2021 та підтверджують реальний характер господарських правовідносин між ФОП Старостенком В.А. та ТОВ "Сілл"; - сам по собі факт існування іншої судової справи № 904/3376/22, у межах якої заявлено вимоги про відшкодування шкоди, не трансформує Дніпровську міську раду у сторону приватноправового договору між двома самостійними суб`єктами господарювання, посилання позивача на те, що потенційне стягнення коштів з бюджету територіальної громади автоматично свідчить про порушення прав Дніпровської міської ради, є юридично помилковим; - сам факт визнання договору недійсним не породжує автоматичного повернення коштів до бюджету, не припиняє жодних бюджетних зобов`язань та не усуває сам по собі жодного майнового наслідку, на який посилається позивач, фактично позивач просить суд ухвалити рішення, яке не має самостійного відновлювального ефекту, це свідчить про неналежність обраного способу захисту; - заявлення виключно вимоги про визнання договору недійсним без одночасного застосування наслідків недійсності правочину свідчить, що справжньою метою позивача є не захист порушеного права, а отримання преюдиційного судового акта для використання в іншому судовому процесі, зокрема у справі № 904/3376/22, тобто процесуальна мета подання цього позову полягає не у захисті права як такого, а у створенні вигідної доказової позиції в іншому спорі; - позивач посилається на статтю 234 ЦК України та стверджує, що договір від 01.03.2021 № 8-010321 є фіктивним правочином, проте сторони погодили всі істотні умови договору, включаючи адресні програми щодо конкретних рекламних конструкцій, строків розміщення та вартості рекламних кампаній, між сторонами велося реальне ділове листування щодо виконання договору, ТОВ "Сілл" офіційно повідомляло ФОП Старостенка В.А. про обставини, які перешкоджають належному виконанню зобов`язань, ФОП Старостенко В.А. у відповідь вимагав належного виконання договору або компенсації відповідно до його умов, сторони здійснювали переговори щодо врегулювання наслідків порушення договору, ТОВ "Сілл" фактично сплатило ФОП Старостенку В.А. штрафні санкції, передбачені пунктом 7.1.4 договору, тобто сторони вчиняли реальні юридично значимі дії, характерні для належного виконання господарського договору та врегулювання наслідків його порушення, це виключає висновок про відсутність наміру на настання правових наслідків; - позивач стверджує, що сторони спірного договору усвідомлювали неможливість його виконання у зв`язку з рішеннями органів місцевого самоврядування щодо демонтажу рекламних конструкцій, однак щодо договору, укладеного між ТОВ "Сілл" та ФОП Старостенком В.А., такі доводи не відповідають фактичним обставинам справи, Договір на проведення рекламних кампаній № 8-010321 укладено 01.03.2021, водночас рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 441 від 27.04.2021, № 693 від 02.07.2021 та № 750 від 16.07.2021, на які позивач посилається як на підставу нібито очевидної неможливості виконання договору, були прийняті значно пізніше, отже, на момент укладення договору №8-010321 зазначені рішення Виконкому ще не існували, а будь-які юридичні обмеження щодо використання рекламних площин були відсутні.

Відповідач-2 у запереченні (вх.№31219/26 від 24.06.2026) на відповідь на відзив Дніпровської міської ради просить суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви Дніпровської міської ради до фізичної особи-підприємця Старостенка Валерія Анатолійовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору виконавчий комітет Дніпровської міської ради, Комунальне підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради, про визнання недійсним договору від 01.03.2021 № 8-010321 на проведення рекламних кампаній, застосувати наслідки спливу позовної давності відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України, стягнути з Дніпровської міської ради усі понесені ТОВ "Сілл" судові витрати, а саме сплату судового збору, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням спеціалістів, експертів та проведенням експертиз, а також інші витрати, пов`язані із розглядом цієї справи, які може понести ТОВ "Сілл" та посилається на те, що: - ключовим недоліком позовної заяви, який не усунуто і у відповіді на відзив, залишається відсутність належного обґрунтування того, яке саме суб`єктивне право або охоронюваний законом інтерес Дніпровської міської ради було порушено безпосередньо укладенням договору від 01.03.2021 № 8-010321; - той факт, що потенційне задоволення позову у справі № 904/3376/22 може мати бюджетні наслідки для територіальної громади, сам по собі не свідчить про те, що саме укладення договору між ТОВ "Сілл" та ФОП Старостенком В.А. порушило права Дніпровської міської ради, фактично позивач намагається ототожнити можливі майбутні фінансові наслідки іншої справи із наявністю порушеного права у даному спорі; - жодного належного доказу, який би підтверджував обов`язковий елемент фіктивності спільний умисел обох сторін на створення лише видимості правовідносин позивач суду не подав; - на момент укладення договору 01.03.2021 жодного рішення про демонтаж рекламних конструкцій не існувало, демонтаж фактично не проводився, будь-які адміністративні обмеження щодо використання рекламних площин були відсутні, не існувало жодного судового спору щодо законності майбутніх рішень Виконкому, ТОВ "Сілл" здійснювало господарську діяльність у звичайному режимі та на законних підставах, за таких обставин твердження позивача фактично означає, що ТОВ "Сілл" мало передбачити майбутнє прийняття рішень самим Виконкомом, зміст цих майбутніх рішень, їх подальшу реалізацію шляхом демонтажу конструкцій, майбутні адміністративні спори, майбутнє визнання цих рішень протиправними судами, інакше кажучи, позивач фактично пропонує суду виходити з того, що відповідач-2 у березні 2021 року повинен був передбачити весь ланцюг майбутніх управлінських рішень, дій комунальних підприємств та подальших судових процесів.

Також відповідач-2 у клопотанні (вх.№31962/26 від 26.06.2026) про зобов`язання позивача надати відповіді на письмові запитання в порядку статті 90 ГПК України просить суд зобов`язати Дніпровську міську раду надати належні, повні та вичерпні відповіді окремо на кожне письмове запитання ТОВ "Сілл", поставлене у відзиві на позовну заяву, у формі заяви свідка в порядку статті 90 ГПК України, встановити позивачу строк для подання відповідних відповідей, у разі подальшого ненадання належних відповідей врахувати зазначену процесуальну поведінку позивача під час оцінки доказів відповідно до статті 86 ГПК України, а також при оцінці добросовісності реалізації ним процесуальних прав та обґрунтовує це тим, що: - 19.06.2026 через підсистему "Електронний суд" представником Дніпровської міської ради Риженко Мариною Сергіївною долучено документ під назвою "Додаткові пояснення у справі, відповіді на запитання ТОВ "Сілл", поставлені в порядку ст. 90 ГПК України", поданий Дніпровською міською радою документ не відповідає формі заяви свідка у розумінні ст. 90 ГПК України, оскільки є звичайними письмовими поясненнями представника сторони, а не персоналізованими показаннями керівника або іншої уповноваженої посадової особи, до зазначеного документа не долучено жодного доказу, який би підтверджував повноваження Риженко Марини Сергіївни на надання показань у якості свідка від імені Дніпровської міської ради; - сам зміст поданих позивачем пояснень свідчить про відсутність у нього належних та допустимих доказів на підтвердження доводів щодо фіктивності спірного договору, а відповідна правова позиція ґрунтується виключно на припущеннях, при цьому пояснення позивача містять внутрішні суперечності, а саме з одного боку, Дніпровська міська рада стверджує про фіктивність договору та відсутність наміру сторін створити правові наслідки, з іншого боку, у відповіді на запитання №7 позивач фактично визнає існування між сторонами правовідносин, підтверджених листуванням, претензіями та взаємними вимогами.

Позивач у запереченні (вх.№37402/26 від 29.07.2026) на клопотання просить суд повернути клопотання Старостенко Валерія Анатолійовича про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору та відсутністю реального спору без розгляду як таке, що подане без додержання вимог пункту 1 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що 24.06.2026 об 13:08 через підсистему Електронний суд до Господарського суду Дніпропетровської області від Старостенко Валерія Анатолійовича надійшло клопотання про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору та відсутністю реального спору про право, відповідач-1 просить суд закрити провадження у справі № 904/2960/26 у зв`язку з відсутністю предмета спору, проте подане клопотання не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, оскільки з поданого клопотання можливо встановити, що заявник при поданні клопотання зазначив власні прізвище, ім`я та по-батькові без вказівки на статус фізичної особи підприємця, так як згідно позовної заяви та відомостям господарської справи, а також за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Старостенко Валерія Анатолійовича здійснює підприємницьку діяльність та є фізичною особо-підприємцем, тому клопотання відповідача-1 про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору та відсутністю реального спору про право подано з порушенням приписів пункту 1 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивач у клопотанні (вх.№37405/26 від 29.07.2026) про залишення заяви без розгляду просить суд залишити без розгляду відзив ФОП Старостенко В. А. відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з поданням ФОП Старостенко В. А. відзиву на позовну заяву поза межам строку, визначеного ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026, а також відсутність клопотання про поновлення процесуального строку, можливо дійти висновку про залишення без розгляду відзиву відповідача-1 на позовну заяву відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивач у запереченні (вх.№37410/26 від 29.07.2026) на клопотання просить суд залишити клопотання ТОВ "Сілл" про зобов`язання позивача надати відповіді на письмові питання в порядку статті 90 ГПК України без задоволення, посилаючись на те, що: - ТОВ "Сілл" було заявлено письмові питання в порядку статті 90 ГПК України, на які представником (у порядку самопредставництва) Дніпровської міської ради було надано відповіді, проте, 26.07.2026 представником ТОВ "Сілл" було повторно заявлено клопотання про зобов`язання позивача надати відповіді на письмові питання в порядку статті 90 ГПК України, обґрунтовуючи його тим, що він не вбачає прав у представника міської ради для надання зазначених відповідь, а також через невдоволеність отриманими відповідями; - здійснення представництва Дніпровської міської ради посадовою особою відбувалось у порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень; вимога окремого доручення керівника суперечить природі цього інституту, позивач як юридична особа може діяти в суді через свого керівника, іншу уповноважену посадову особу або процесуального представника, так, представництво Дніпровської міської ради здійснюється у порядку самопредставництва щодо чого долучено до матеріалів справи відповідну інформацію з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вказана інформація є відкритою та доступною на офіційній платформі Міністерства юстиції України); - Дніпровською міською радою надано відповіді на питання, поставлені у порядку статті 90 ГПК України у вигляді Додаткових пояснень, які направлені за допомогою програмного забезпечення Електронний суд у зв`язку з тим, що у вказаному програмному забезпеченні наявний документ "Заява свідка", проте не передбачене її направлення учасникам судового процесу, у зв`язку з вказаними технічними причинами, вказаний документ було направлено у вигляді Додаткових пояснень, но у жодній мірі не є порушенням з боку позивача, а виключно покликане бажанням дотриматись положень статті 90 ГПК України щодо надання відповідей на письмові питання.

Відповідач-1 у заяві (вх.№37415/26 від 29.07.2026) зазначає, що оскільки функціонал підсистеми "Електронний суд" не передбачає можливості змінювати відомості про особу під час формування процесуальних документів з метою окремого зазначення статусу "фізична особа-підприємець", то просить вважати всі подані відповідачем-1 у цій справі процесуальні документи такими, що подані фізичною особою-підприємцем Старостенком Валерієм Анатолійовичем, оскільки під час формування відповідних процесуальних документів відповідачем-1 було обрано статус особи "фізична особа-підприємець" шляхом проставлення відповідної відмітки, однак через особливості роботи підсистеми Електронний суд зазначений статус не відображається у сформованих документах.

Позивач у додаткових поясненнях (вх.№37417/26 від 29.07.2026) просить суд долучити письмові пояснення разом із додатками до матеріалів справи, врахувати викладені у цих поясненнях обставини пов`язаності сторін договору на проведення рекламних кампаній при оцінці доказів та вирішенні спору по суті та зазначає, що відомості відкритих державних реєстрів та офіційних джерел (Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дані Центральної виборчої комісії, Державний реєстр свідоцтв України на торговельні марки, Єдиний державний реєстр судових рішень, аналітична система YouControl) свідчать, що обидві сторони цього договору належать до однієї групи пов`язаних осіб, об`єднаної навколо родини Баско та Дніпровської міської організації політичної партії "Громадська сила", тому спірний договір укладений не між незалежними учасниками ринку, а всередині одного кола осіб, що має вирішальне значення для оцінки його дійсності, реальності виконання та доказової сили створених на їх підставі документів.

У судове засідання 29.07.2026 з`явилися представники позивача та відповідача-2, представники відповідача-1 та третіх осіб -1, -2 у судове засідання не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2026 відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 26.08.2026 о 15:00 год.

У судове засідання 26.08.2026 з`явилися представники позивача та відповідача-2, представники відповідача-1 та третіх осіб -1, -2 у судове засідання не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2026, відмовлено у задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про призначення експертизи, відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл" (вх.№29999/26 від 17.06.2026 та вх.№31962/26 від 26.06.2026) про зобов`язання позивача надати відповіді на письмові питання в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України, відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Старостенко Валерія Анатолійовича (вх.№31298/26 від 24.06.2026) про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору та відсутністю реального спору про право, відмовлено у задоволенні клопотання Дніпровської міської ради (вх.№37402/26 від 29.07.2026) щодо повернення клопотання Старостенко Валерія Анатолійовича про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору та відсутністю реального спору про право та відмовлено у задоволенні клопотання Дніпровської міської ради (вх.№37405/26 від 29.07.2026) щодо залишення без розгляду відзиву Фізичної особи-підприємця Старостенко Валерія Анатолійовича; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 01.09.2026 о 16:30 год.

У судове засідання 01.09.2026 з`явились представники позивача та відповідача-2, представники відповідача-1 та третіх осіб-1,-2 у судове засідання не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2026 у судовому засіданні по розгляду справи по суті (загальне позовне провадження) було оголошено перерву на 23.09.2026 о 15:30 год.

У судове засідання 23.09.2026 з`явились представники позивача та відповідача-2, представники відповідача-1 та третіх осіб-1,-2 у судове засідання не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2026 у судовому засіданні по розгляду справи по суті (загальне позовне провадження) було оголошено перерву на 28.09.2026 о 16:30 год.

У судове засідання 28.09.2026 з`явились представники позивача та відповідача-2, представники відповідача-1 та третіх осіб-1,-2 у судове засідання не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2026 оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи по суті (загальне позовне провадження) на 01.10.2026 о 15:00 год.

У судове засідання 01.10.2026 з`явились представники позивача та відповідача-2, представники відповідача-1 та третіх осіб-1,-2 у судове засідання не з`явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між відповідачем-1 - Фізичною особою-підприємцем Старостенко Валерієм Анатолійовичем, як замовником, та відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілл", як виконавцем, було укладено Договір від 01.03.2021 №8-010321 на проведення рекламних кампаній (надалі - Договір) (т. 1, а.с. 12-16).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що відповідно до умов даного Договору виконавець зобов`язується надати послуги з проведення рекламної кампанії замовника згідно адресної програми та інших доповнень до цього договору, які складаються у вигляді додатків, додаткових угод до договору та є його невід`ємними частинами, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцю зазначені роботи (послуги). Кількість адресних програм, які складаються у вигляді додатків, додаткових умов до договору та є його невід`ємними частинами, є необмеженою.

Відповідно до пункту 2.3. Договору визначено, що термін проведення рекламної кампанії становить не менше ніж один календарний місяць (з першого по останнє число календарного місяця).

Згідно із пунктом 7.1.4. Договору у разі відмови виконавця надати послуги з розміщення рекламної кампанії замовнику з будь яких причин, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 35% від вартості не проведеної рекламної кампанії, узгодженої сторонами у відповідній адресній програмі.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 року включно, але в будь якому випадку - до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з цього договору. Якщо за 30-ть календарних днів жодна зі сторін у письмовій формі не виявила бажання щодо припинення дії договору або його зміни, договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 5.1. Договору).

Сторонами також підписано Адресну програму, яка є Додатком №3 до Договору, та в якій зазначено, що загальна вартість рекламної кампанії складає 3 871 000 грн. 00 коп. без ПДВ (т.1, а.с. 17-18).

В подальшому, відповідачем-2 у листі від 19.07.2021 №24/1907 повідомлено відповідача-1, що ввечері в п`ятницю 16.07.2021 було здійснено незаконний демонтаж рекламних конструкцій, на яких розміщувалась реклама згідно з Договором (т.1, а.с. 19-21).

У відповідь на лист відповідача-2 відповідачем-1 листом від 20.07.2021 вх.№1 було зазначено, що його не влаштовують інші з наявних місць для розміщення реклами та просить негайно надати роз`яснення щодо строків усунення ситуації, що виникла (т.1, а.с. 24-25).

Відповідач-2 листом від 13.08.2021 №11/1308 повідомляє відповідача-1, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілл" подано заяви до правоохоронних органів щодо вчинення злочину та позови до суду щодо незаконного демонтажу рекламних конструкцій, на яких розміщувалась реклама згідно з Договором (т.1, а.с. 22-23).

У відповідь на лист відповідача-2, відповідачем-1 листом від 19.08.2021 вх.№1 було зазначено, що у попередніх листах просив надати роз`яснення щодо строків усунення ситуації, що склалася у зв`язку з демонтажем рекламоносіїв, на яких розміщена реклама, та повторно просить надати інформацію щодо точних строків усунення ситуації, що спричинена демонтажем конструкцій (т.1, а.с. 26).

Відповідачем-2 у листі від 02.09.2021 №10/0209 повідомлено відповідача-1, що справи по незаконному демонтажу конструкцій, на яких розміщувалась реклама згідно із Договором, знаходяться у судовому провадженні, розгляд справ може тривати декілька місяців, відповідно повернення неправомірно демонтованих рекламних конструкцій на свої місця буде здійснено через певний час - після завершення розгляду справу у суді та винесення відповідного рішення (т.1, а.с. 27).

Відповідачем-1 листом від 28.09.2021 №1 у відповідь на лист відповідача-2 зазначено, що сторони знаходяться у договірних відносинах, що зобов`язує діяти згідно з договором, умовами договору передбачено штраф у розмірі 35% від всієї вартості рекламної кампанії а не за 1 місяць, спираючись на це, вважає що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл" повинно виплатити штраф у розмірі 35% від всієї вартості рекламної кампанії, у разі відмови буде вимушений відстоювати свої права у судовому порядку (т.1, а.с. 28).

В подальшому, відповідачем-2 у листі від 05.10.2021 №5/0510 зазначив, що розуміє позицію відповідача-1 та згідно пункту 7.1.4 Договору буде перераховано штраф у розмірі 35% вартості всієї рекламної кампанії, узгодженої сторонами у відповідній адресній програмі (т.1, а.с. 29).

Матеріали справи містять копії платіжних доручень щодо сплати штрафу передбаченого пунктом 7.1.4 Договору у розмірі 35% (т.1, а.с. 30-35).

Позивач зазначає, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/3376/22 з вимогами про стягнення збитків у загальному розмірі 49 341 375 грн. 60 коп. з бюджету Дніпровської міської територіальної громади.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 у справі 904/3376/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН", Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ" залишено без задоволення.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН", Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17.03.2026 справу 904/3376/22 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Позивач стверджує, що Дніпровська міська рада, як представник Дніпровської міської територіальної громади, є заінтересованою особою, яка наділена правом на оскарження договору на проведення рекламних кампаній, який є предметом оскарження, оскільки у справі 904/3376/22 заявлено вимоги про стягнення збитків саме з бюджету територіальної громади міста Дніпра, у зв`язку з тим, що укладений договір щодо проведення рекламних кампаній став підставою для заявлення таких вимог позивач має безпосередній майновий інтерес у його оскарженні, оскільки вважає, що такий договір укладений формально, без мети настання реальних наслідків, а тому має бути визнаний недійсним, відповідачі проти вказаного заперечують, що і стало причиною виникнення спору і звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач) вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину.

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинен довести конкретні факти порушення його майнових прав та інтересів, а саме має довести, що його права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права позивача буде захищено та відновлено.

Отже, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 Цивільного кодексу України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17 та від 13.07.2022 у справі №363/1834/17).

Позивач вказує, що оскаржуваний договір був укладений не з тією метою, яка в ньому зазначена, відповідачі не вчиняли жодних дій щодо виконання цього договору, в тому числі щодо сплати грошових коштів.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 в справі № 761/26815/17 (провадження № 61- 16353сво18) зроблено висновок, що "недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим".

У постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.06.2021 у справі №761/12692/17, в якій зроблено висновок, що тлумачення статей 215, 216 Цивільного кодексу України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

Отже, звернення до суду з вимогою про визнання правочину недійсним є допустимим виключно за умови, якщо такий правочин порушує права або інтереси позивача.

Натомість Дніпровська міська рада не є стороною оспорюваного договору, не доводить порушення свого права саме на момент їх укладення та обґрунтовує позов виключно можливими наслідками розгляду іншої судової справи.

При цьому, Верховним Судом неодноразово наголошувалося, що визнання правочину недійсним не з метою відновлення порушеного права (та/або інтересу), а з метою створення підстав для подальшого звернення з іншим позовом або формування преюдиційної обставини для іншого судового провадження суперечить завданням господарського судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19; постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21).

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, де наголошено, що звернення до суду з вимогою про визнання правочину недійсним не може бути спрямоване виключно на створення преюдиційних обставин для іншого судового провадження.

Особливого значення зазначені правові висновки набувають у цій справі, оскільки сама позовна заява фактично містить визнання того, що підставою звернення до суду є саме існування справи № 904/3376/22 та заявлені у ній вимоги про відшкодування збитків.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження правомірності правочину є менш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати у справі зі сплати судового збору слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514) до Фізичної особи-підприємця Старостенко Валерія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл" (49000, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15-А; ідентифікаційний код 40043500), третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Виконавчий комітет Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 04052092), третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Лесі Українки, буд. 55; ідентифікаційний код 21927416) про визнання недійсним договору від 01.03.2021 №8-010321 на проведення рекламних кампаній.

2. Судові витрати у справі віднести за рахунок Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514).

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

07.10.2026