Рішення № 140421180, 15.09.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/308/26

Провадження № 2/355/648/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Троценко Т.А.

за участю секретаря судових засідань Ліберацької Ю.В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 16 січня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5250580. За яким ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 25 000 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 360 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 0,95% за кожен день користування кредитом.

ТОВ «Лінеура Україна» виконало своє зобов`язання за договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 25 000 гривень.

Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього виник борг у розмірі 95 733 гривень 18 копійок.

В подальшому, на підставі договорів факторингу ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5250580.

Тому ТОВ «Факторинг Партнерс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 95 733 гривень 18 копійок, що складається: заборгованості за тілом кредиту 23 900 гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 49 570 гривень 03 копійок, заборгованості за відсотками з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку 9 763 гривень 15 копійок, заборгованості за пенею та/або штрафами 12 500 гривень 00 копійок.

Ухвалою судді від 30 березня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом та повідомленням сторін, роз`яснено права та обов`язки, встановлено строки для виконання процесуальних дій.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В резолютивній частині пред`явленого позову міститься вимога про розгляд справи в його відсутності, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Причини неявки суд не повідомив, відзиву, заяв чи клопотань про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.

На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи, про що не заперечував позивач.

Згідно з вимогами частини другої статті 247 ЦПК України - фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 16 січня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №5250580. За яким ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 25 000 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 360 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 0,95% за кожен день користування кредитом (а.с.30-33).

ТОВ «Лінеура Україна» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 25 000 гривень. Вказана обставина підтверджується копією листа директора ТОВ «Пейтек» №20251201-155 від 01.12.2025 (а.с.66).

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що 28 листопада 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу №28-11/25Л (а.с.14-17). За умовами якого сторони домовились про передачу права грошових вимог по сплаті суми боргу за кредитними договорами від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Факторинг Партнерс». ТОВ «Лінеура Україна» передало ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги, яке мало до ОСОБА_1 за кредитним договором №5250580 від 16.01.2025 року. Дана обставина підтверджується актом прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу, витягом з реєстру заборгованостей.

Встановлено, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував грошове зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість за кредитним договором №5250580 від 16.01.2025 року у розмірі 95 733 гривень 18 копійок, що складається: заборгованості за тілом кредиту 23 900 гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 49 570 гривень 03 копійок, заборгованості за відсотками з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку 9 763 гривень 15 копійок, заборгованості за пенею та/або штрафами 12 500 гривень 00 копійок.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитним договором.

Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 95 733 гривень 18 копійок.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 0612300107 від 13 лютого 2026 року (а.с.1) вбачається, що при пред`явленні позову ТОВ «Факторинг Партнерс» сплатило судовий збір у розмірі 2 662 гривні 40 копійок. Позов задоволений. З огляду на це, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 2 662 гривні 40 копійок.

Встановлено, що згідно договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 2 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс») (а.с.41-43), заявки про надання юридичної допомоги № 230 від 01.10.2026 року (а.с.37), витягу з акту про надання юридичної допомоги №27 від 30.01.2026 року (а.с.36) загальна вартість витрат на правову допомогу, які понесло ТОВ «Факторинг Партнерс» становить 25 000 гривень.

Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають стягненню також понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, оф.521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором у розмірі 95 733 (дев`яносто п`ять тисяч сімсот тридцять три) гривень 18 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, оф.521, код ЄДРПОУ 42640371) витрати на оплату судового збору у розмірі 2 662 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000 гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Баришівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя Баришівського

районного суду Т. А. Троценко