Ухвала суду № 140418318, 08.10.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8155/26

Провадження № 1-кс/591/2579/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року слідчий суддя Зарічного районного суду міста Суми ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна в частині у кримінальному провадженні за № 42026202510000030,

встановив:

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду міста Суми від 24 липня 2026 року (справа № 591/8155/26) накладено арешт на майно, вилучене 16.07.2026 в ході проведення обшуку квартири за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, на ноутбук сірого кольору марки Lenovo V14 G2 ITL із зарядним пристроєм, мобільний телефон Iphone 16 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 (код 6004) з сім-картою Vodafone НОМЕР_4 у чохлі фіолетового кольору (має тріщину на захисному склі) в робочому стані, з метою збереження речових доказів.

Представник у клопотанні зазначає, що тривалий час ОСОБА_4 позбавлена права володіння майном і арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду міста Суми від 24.07.2026 повинен бути скасований, ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не є підозрюваною. Володіючи даним майном тривалий час слідчі дії не були проведені. А тому у арешті вказаного телефону та ноутбуку відпала необхідність. Просить скасувати накладений арешт.

Аргументи учасників справи

У судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту майна підтримав з наведених у ньому підстав.

Слідчий до суду не прибув , про день та час розгляду справи повідомлений належним чином , причини неявки суду не повідомив.

Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права

Відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення або підлягає застосуванню для інших визначених законом цілей.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, якщо заявником буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, саме на особу, яка звертається з клопотанням про скасування арешту, покладається обов`язок довести наявність хоча б однієї з передбачених ст. 174 КПК України підстав: необґрунтованість накладення арешту або відпадання потреби у його подальшому застосуванні.

Судом встановлено, що арешт на майно, вилучене 16.07.2026 в ході проведення обшуку квартири за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , про скасування в частині якого просить заявник, накладено ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду міста Суми від 24 липня 2026 року (справа № 591/8155/26) у межах кримінального провадження № 42026202510000030

Вилучений мобільний телефон та ноутбук відповідає критерію речового доказу у розумінні ст. 98 КПК України, а арешт застосовано, зокрема, з метою забезпечення його збереження.

Щодо посилання заявника на тривалий строк перебування майна під арештом слідчий суддя зазначає наступне.

Безумовно, тривалість обмеження права власності є обставиною, яка підлягає врахуванню при вирішенні питання про подальшу необхідність арешту. Водночас сам по собі сплив певного проміжку часу з моменту вилучення майна не є безумовною підставою для скасування арешту, якщо процесуальна необхідність у його збереженні продовжує існувати.

У зв`язку з цим доводи заявника про те, що орган досудового розслідування мав достатньо часу для копіювання всієї необхідної інформації, самі по собі не свідчать про завершення відповідних слідчих та процесуальних дій. Матеріалами клопотання не підтверджено, що дослідження вилученого пристрою завершено, усю інформацію, яка має або може мати доказове значення, виявлено та належним чином зафіксовано, а подальше фізичне збереження телефону та ноутбуку втратило процесуальну необхідність.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи мирно володіти своїм майном.

Разом із тим право власності не є абсолютним, а втручання у нього може бути виправданим за умови, що воно передбачене законом, переслідує легітимну мету та є пропорційним такій меті.

У даному випадку арешт застосований у межах кримінального провадження з метою забезпечення збереження речових доказів. Досудове розслідування не завершене, вилучене майно зберігає статус речових доказів.

За таких обставин слідчий суддя не вбачає підстав для висновку, що на даний час подальше застосування арешту створює для власника майна такий надмірний індивідуальний тягар, який би переважав інтерес кримінального провадження у забезпеченні збереження речових доказів.

Доводи клопотання в їх сукупності не спростовують актуального доказового значення вилученого майна та не підтверджують завершення необхідних слідчих чи процесуальних дій з ним.

Таким чином, заявником не доведено, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або що арешт накладено необґрунтовано.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність передбачених ст. 174 КПК України підстав для скасування арешту майна, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись стст. 98, 107, 131, 132, 170, 173, 174, 309, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна в частині у кримінальному провадженні за № 42026202510000030- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1