Рішення № 140416232, 08.10.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/890/26

Провадження № 2/604/657/26

ЗАОЧННЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянка В.М.,

за участю секретаря Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження при заочному розгляді в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

29 липня 2026 року АТ «Універсал Банк» звернулося до Підволочиського районного суду Тернопільської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту у розмірі 53 204,85 грн.

В обґрунтування вимог вказує, що в рамках проєкту «Monobank» відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проєкту Monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

24 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 24.02.2021 та, встановивши мобільний додаток monobank, отримала розрахункову карту НОМЕР_1 .

На підставі укладеного Договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі.

Відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості, що має відображення у Розрахунку заборгованості.

Станом на 07.06.2026 у відповідачки загальний розмір заборгованості становить 53 204,85 грн, в тому числі: 46 976,24 грн тіло кредиту; 6 228,61 грн штраф (пеня); 0,00 грн за порушення грошового зобов`язання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду.

Ухвалою судді від 30 липня 2026 року було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила, відзив не подала.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 вказав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним.

Суд зазначає, що відповідачка повідомлялася за зареєстрованою адресою, однак поштове відправлення повернулося з відміткою «адресат відсутній», що відповідно до ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням. Отже, відповідачка вважається належним чином повідомленою.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників фіксування технічним засобом не здійснюється; технічний запис не проводився.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд розглядає справу у відсутності відповідачки і ухвалює заочне рішення.

24 лютого 2021 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг Monobank, згідно з яким відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою про наявність рахунку від 07.06.2026, відповідачці відкрито рахунок № НОМЕР_2 , тип рахунку Картка Чорна, валюта UAH, картка НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою про розмір встановленого ліміту від 07.06.2026, відповідачці встановлювався кредитний ліміт: 08.01.2024 10 000 грн; 17.01.2024 15 000 грн; 17.01.2024 25 000 грн; 18.01.2024 30 000 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 07.06.2026 у ОСОБА_1 існує заборгованість загальним розміром 53 204,85 грн, яка складається з: 46 976,24 грн тіло кредиту; 6 228,61 грн штраф (пеня); 0,00 грн за порушення грошового зобов`язання.

Щодо укладення договору та надання кредиту.

Суд вважає доведеним факт укладення 24.02.2021 між сторонами договору про надання банківських послуг «Monobank». Це підтверджується Анкетою-заявою, довідкою про наявність рахунку, довідкою про розмір встановленого ліміту, розрахунком заборгованості та випискою про рух коштів.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, договір про надання фінансового кредиту, підписаний за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, підтверджує укладення між сторонами спірного правочину.

Саме у такий спосіб було підписано Договір про надання банківських послуг від 24.02.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов.

Суд вважає доведеним факт отримання відповідачкою кредитних коштів та користування ними, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою про рух коштів.

Таким чином, суд вважає доведеним факт наявності у відповідачки заборгованості за тілом кредиту в розмірі 46 976,24 грн.

Щодо заборгованості за штрафом (пенею) у розмірі 6 228,61 грн.

Суд встановив, що відповідно до витягу з Тарифів за карткою Monobank, розділ «Санкції за порушення зобов`язань за кредитом» передбачає:

-Від 1 до 30 днів штраф у розмірі 50 грн;

-Від 31 до 90 днів штраф у розмірі 100 грн;

-Від 91 до 120 (210) днів штраф, що розраховується за формулою: 100 грн + 6,2% від суми загальної заборгованості.

У Паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank у розділі «6. Додаткова інформація» зазначено, що пеня «не передбачено», при цьому штрафи передбачені.

Отже, сума 6 228,61 грн за своєю правовою природою є штрафом неустойкою у розумінні ч. 1 ст. 549 ЦК України. Такий висновок базується насамперед на Витягу з Тарифів за карткою Monobank, які є невід`ємною частиною договору. Паспорт споживчого кредиту додатково підтверджує відсутність пені як окремого виду неустойки.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання. Установити, що неустойка (штраф, пеня), нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

24 лютого 2022 року в Україні введено режим воєнного стану. Отже, з 24 лютого 2022 року і дотепер в Україні діє воєнний стан.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Законодавцем звільнено позичальників від сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, сума 6 228,61 грн сформована станом на 01.06.2026, тобто під час дії воєнного стану. Відтак, нарахована сума штрафу підлягає списанню.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за штрафом у розмірі 6 228,61 грн є незаконною та не підлягає задоволенню.

Щодо Паспорта споживчого кредиту.

Суд критично оцінює посилання позивача на Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, оскільки вказаний документ містить застереження: «Ця інформація зберігає чинність та є актуальною до: 01/01/2023».

Отже, на момент виникнення простроченої заборгованості у 2026 році та на момент звернення до суду цей Паспорт втратив актуальність, а тому не може бути належним доказом умов нарахування штрафу станом на 2026 рік.

Разом з тим, суд враховує, що посилання на Паспорт споживчого кредиту, термін актуальності якого закінчився 01.01.2023, не спростовує факт укладення Кредитного договору від 24.02.2021 року. Однак суд враховує саме умови Кредитного договору та норми Закону України «Про споживче кредитування».

Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Отже, суд, вирішуючи спір, керується умовами Кредитного договору та нормами Закону України «Про споживче кредитування», а не Паспортом споживчого кредиту, який втратив актуальність.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 07 червня 2026 року у ОСОБА_1 існує заборгованість загальним розміром 53 204,85 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за тілом кредиту в сумі 46 976,24 грн, штрафу в сумі 6 228,61 грн.

Аналіз поданого позивачем розрахунку заборгованості у сукупності з випискою з карткового рахунку свідчить про те, що відповідачка протягом тривалого часу неодноразово користувалася встановленим за рахунком кредитним лімітом.

Водночас, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідачки штрафу у розмірі 6 228,61 грн, оскільки з урахуванням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, неустойка (штраф, пеня), нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, підлягають списанню кредитодавцем.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню: з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 46 976,24 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Позовні вимоги задоволено на 88,29% (46 976,24 грн / 53 204,85 грн ? 100% = 88,29%).

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 938,29 грн (3 328,00 грн ? 88,29% / 100% = 2 938,29 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 16, 205, 207, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 629, 633, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 7681, 83, 89, п. 1 ч. 2 ст. 141, 258259, 263265, 279, 280282, 354355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 лютого 2021 року в сумі 46 976,24 грн. (сорок шість тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривень 24 копійки), з яких: 46 976,24 грн. (сорок шість тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривень 24 копійки) заборгованість за тілом кредиту, а також суму судового збору в розмірі 2 938,29 грн. (дві тисячі дев`ятсот тридцять вісім гривень 29 копійок), а всього 49 914,53 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень 53 копійки).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сіянко В.М.