Рішення № 140409552, 04.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1431/25

Провадження № 2/761/1577/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року

Шевченківський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді: Кондратенко О.О.

за участі:

секретаря: Путря Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту

ВСТАНОВИВ:

В січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив суд:

-зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_2 , який зареєстрований 28.12.2004, реєстраційний номер обтяження №1579548, підстава обтяження: постанова АК №207161 від 15.12.2004, заявник: відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві; стягнути з відповідача судові витрати.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є спадкоємцем всіх трьох співвласників квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Під час оформлення спадщини позивач отримав від нотаріуса інформацію про те, що в Єдиному реєстрі заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна наявні відомості про арешт всього нерухомого майна, яке належало його батьку. Згідно інформаційної довідки №393834330 28.12.2004 на підставі постанови ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Першою державною нотаріальною конторою було зареєстровано обтяження №1579548 про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_2 .

У відповідь на адвокатський запит листом від 31.10.2024 Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі по тексту - відповідач або Шевченківський ВДВС у м. Києві) повідомив, що згідно з відомостями автоматизованої системи виконавчого провадження (за параметрами пошуку в спецрозділі та архіві) інформація щодо боржника - ОСОБА_2 не обліковується. Також, відповідач повідомив, що з огляду на час накладення арешту (постанова АК №207161 від 15.12.2004) та період початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, дані про вказане провадження відсутні. Крім того, порядок роботи з документами в органах ДВС регламентує вилучення та знищення завершених виконавчих проваджень після закінчення трирічного строку їх зберігання. У зв`язку з цим, встановити інформацію про виконавче провадження, в межах якого було накладено арешт на майно боржника, наразі неможливо.

Існування арешту спадкового майна перешкоджає позивачу в реалізації його позивача, що унеможливлює проведення державної реєстрації права власності на успадковану квартиру, у зв`язку з чим він звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2025 відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, встановлені процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.02.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування з Першої київської державної нотаріальної контори письмових доказів (спадкових справ).

Відповідач своїм правом щодо направлення відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позовні вимоги до суду не надіслав.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.11.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установлений законом порядок, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, відповідач про причини неявки свого представника суду не повідомив.

Суд, дослідив надані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини по справі судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого на підставі розпорядження (наказу) Шевченківської районної державної адміністрації в м. Києві від 31.07.2002 №31459, квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , в рівних частках кожному.

Відповідно до довідки Першої київської державної нотаріальної контори від 04.01.2025 №25/02-14, що знаходиться в матеріалах спадкової справи №1019/09 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведеної Першою київською державною нотаріальною контрою 08.09.2009, спадкоємцем за законом згідно ст. 1261 ЦК України є син ОСОБА_1 . Сини - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відмовилися від прийняття спадщини на підставі поданих заяв від 08.09.2009.

Згідно довідки Першої київської державної нотаріальної контори від 04.01.2025 №26/02-14, що знаходиться в матеріалах спадкової справи №864/2010 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , заведеної Першою київською державною нотаріальною контрою 10.09.2010, спадкоємцем за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Пінчук Л.І. 11.03.2010 та зареєстрованим в реєстрі за №15-269, є, зокрема, онук ОСОБА_1 .

Зі змісту вказаного заповіту вбачається, що ОСОБА_3 заповідав ОСОБА_1 належну йому на праві власності частину квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки Першої київської державної нотаріальної контори від 04.01.2025 №24/02-14, що знаходиться в матеріалах спадкової справи №527/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , заведеної Першою київською державною нотаріальною контрою 16.05.2024, спадкоємцем за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Пінчук Л.І. 11.03.2010 та зареєстрованим в реєстрі за №15-270, є ОСОБА_1 .

Зі змісту вказаного заповіту вбачається, що ОСОБА_4 заповідала ОСОБА_1 належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_2 .

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті усіх співвласників квартири АДРЕСА_2 , оскільки, він прийняв спадщину у встановленому законом порядку.

Однак, свідоцтво про право на спадщину він не може отримати, так як, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 06.06.2024 №393834330, 28.12.2004 на підставі постанови ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Першою державною нотаріальною конторою було зареєстровано обтяження №1579548 про арешт усього нерухомого майна ОСОБА_2 .

На адвокатський запит №23/10-2 від 23.10.2024 Шевченківський ВДВС у м. Києві листом від 31.10.2024 №55102/27.10-24 повідомив, що згідно з інформації автоматизованої системи виконавчого провадження за параметрами пошуку «пошук ВД/ВП (спецрозділ), пошук ВД/ВП (архів)» відомості про боржника - ОСОБА_2 - не обліковуються.

Також відповідач повідомив, що враховуючи час накладення арешту, відповідно до постанови АК №207161 від 15.12.2004 та період початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, встановлюється об`єктивна причина відсутності інформації про виконавче провадження відносно вказаного боржника в системі. Також порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби регламентує вилучення для знищення завершених виконавчих проваджень з трирічним строком зберігання.

Враховуючи наведене, відповідач повідомив, що неможливо встановити інформацію про виконавче провадження в межах якого накладено арешт на майно боржника.

Отже, позивач є спадкоємцем майна, на яке накладено арешт у межах виконавчого провадження. Зважаючи на те, що матеріали провадження наразі знищені, а в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень інформація про нього відсутня, позивач не може зняти обтяження в загальному порядку та отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину. Така ситуація призводить до тривалого порушення права власності позивача, а саме права розпоряджатися своїм майном, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Проте, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Таким чином, у спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу з відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Зняття арешту з майна регулюється ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, який був чинний на час накладення арешту на спірне майно), особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Предметом позову є зняття арешту з майна померлого боржника, накладеного в межах виконавчого провадження. Оскільки, позов подано не учасником виконавчого провадження, а його спадкоємцем, який позбавлений можливості оформити право власності в порядку спадкування, це свідчить про порушення його прав. Враховуючи, що наявне обтяження перешкоджає позивачу в отриманні свідоцтва про право на спадщину після смерті боржника ОСОБА_2 , а захистити це право в інший спосіб неможливо, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 316, 321, 391, 1216, 1218, 1220, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ: 34967593, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 110) про зняття арешту - задовольнити.

Зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_2 , який зареєстрований 28 грудня 2004 року, реєстраційний номер обтяження №1579548, підстава обтяження: постанова АК №207161 від 15 грудня 2004 року, заявник: відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві.

Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять ) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: