Рішення № 140408884, 07.10.2026, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/1031/26

Провадження № 2/685/836/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Самойловича А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь в порядку скороченого провадження без виклику осіб (учасників) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

01 вересня 2026 року від ТОВ «Споживчий центр» надійшов позов, в якому зазначено, що 03 лютого 2026 року між позикодавцем ТОВ «Споживчий центр», позивачем по справі, та позичальником ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 03.02.2026-100000563.

Позивачем заявлена вимога стягнути з позичальника на свою користь заборгованість за даним кредитним договором, яка становить 13552,69 грн. і складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 4481,19 грн., процентах в сумі 5020,65 грн., комісії (пов`язаної з обслуговуванням кредитної заборгованості) в сумі 77,35 грн. та відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України, в сумі 3973,5 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником своїх договірних зобов`язань по поверненню кредиту.

Відповідачеві позивачем було направлено копію позовної заяви з додатками перед поданням позовної заяви до суду за його зареєстрованим місцем проживання по АДРЕСА_1 , а також судом за цією ж адресою направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі, яка була одержана відповідачем.

Відповідач письмового відзиву не направив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.

03 лютого 2026 року між кредитодавцем ТОВ «Споживчий центр» та позичальником ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 03.02.2026-100000563 (кредитної лінії).

Згідно пунктів 2.1 та 2.2 пропозиції про укладення кредитного договору передбачено, що електронний кредитний договір укладається Кредитодавцем та Позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті Кредитодавця; заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Позичальником ОСОБА_1 03 лютого 2026 року було сформовано заявку до кредитного договору, за якою він, як позичальник, був ідентифікований згідно паспорту, з вказівкою його адреси та РНОКПП, а також зазначенням реквізитів належного йому електронного платіжного засобу для надання коштів даним і наступними договорами 4149-51XX-XXXX-8731. В цей же день ТОВ «Споживчий центр» була складена відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 03.02.2026-100000563 (кредитної лінії), яка була підписана позичальником шляхом введення коду «Е183» з смс-повідомлення, яке було відправлене на його фінансовий номер 0970738604.

З наданих доказів вбачається, що сторонами було дотримано в повній мірі процедуру укладення договору в електронній формі, тому факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «Споживчий центр» та позичальником ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження.

Сума та строк кредиту, згідно пунктів 2, 3, 4 кредитного договору, становить 3500 грн. на 140 днів з дати його надання, датою повернення є 22 червня 2026 року. Проценти за користування кредитом, відповідно до пунктів 6 та 7 договору, становлять 1,0 % за один день користування кредитом.

Відповідно до графіку платежів, визначеному у п. 14 договору, позичальник зобов`язаний був у конкретно визначені дати вносити на погашення кредиту по 777,96 грн. впродовж десяти 14-денних періодів, кожен з яких складався зі сплати процентів на погашення кредиту, процентів та комісії (за надання кредиту у перших платежах).

20 лютого 2026 року сторонами аналогічним способом був укладений додатковий договір, відповідно до якого сума кредиту становить 4500 грн. на строк 123 дні, в решті умови не змінилися.

Відповідно до нового графіку платежів, позичальник зобов`язаний був у конкретно визначені дати вносити на погашення кредиту по 984,69 грн. впродовж кожного 14-денного періоду, кожен з яких складався зі сплати процентів на погашення кредиту, процентів та комісії.

На виконання даного договору кредитодавцем в день укладення кредитного договору та додатку до нього позичальнику було надано кредит в сумі 3500 грн. та 1000 грн. шляхом перерахування на платіжну карту позичальника НОМЕР_1 , зазначеній в кредитному договорі (акцепті пропозиції), що підтверджується довідками ТОВ «Універсальні платіжні рішення», надавача послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків (сервіс онлайн платежів іРау).

Як вбачається з довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем, ОСОБА_1 двома платежами вніс кошти на виконання умов договору в сумі 2457,96 грн., які були зараховані на погашення тіла кредиту, процентів та комісії.

Відповідач не надав відомостей про внесення коштів на виконання умов договору у сумі, більшій за вказану позивачем, тому позовна вимога стягнення тіла кредиту та процентів підлягає задоволенню, проте суд не погоджується з визначеним позивачем розміром заборгованості.

Так, пунктом 8 кредитного договору визначено, що позичальник зобов`язана також сплатити комісію, пов`язану з наданням кредиту, в розмірі 20 % від суми кредиту.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 цього закону загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з частиною другою статті 8 закону, до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісії за надання та за обслуговування кредиту.

Водночас, закон розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 закону, після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена комісія за надання кредиту.

Кожна сторона, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплатити одноразову комісію є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Виходячи з нікчемності умов кредитного договору в частині нарахування комісії за надання кредиту, судом вбачається безпідставним задоволення вимог про стягнення заборгованості по комісії та зарахування одержаних від позичальника коштів на погашення комісії з надання кредиту.

Тому судом самостійно визначено заборгованість по тілу кредиту та процентах, яка становить, відповідно, 3471,92 грн. та 3576,07 грн., і саме така сума підлягає стягненню.

При визначенні розміру заборгованості з одержаних коштів спочатку погашалася поточна на день платежу заборгованість по процентах, а на решту суму коштів зменшувалася заборгованість по тілу кредиту, в разі докредитування збільшувалася сума заборгованості по тілу кредиту, на погашення комісії одержані кошти не зараховувалися.

Позивачем також заявлена вимога стягнення з відповідача процентів, нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України, в сумі 3973,5 грн., проте і ця вимога задоволенню не підлягає, оскільки суперечить вимогам пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, яким період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд відхиляє доводи позивача на відсутність заборони на нарахування неустойки за невиконання зобов`язань за договорами споживчого кредитування, відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», яким з 24 січня 2024 року дозволено нарахування неустойки.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Доводи позивача зазначених висновків не спростовують, а лише зводяться до власного тлумачення норм матеріального права, тому підлягають відхиленню.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачки пропорційно розміру задоволених вимог 52,0 %.

Оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи, тому датою ухвалення рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 611, 625, 1046, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 03.02.2026-100000563 (кредитної лінії) від 03 лютого 2026 року в сумі 7047,99 грн. (Сім тисяч сорок сім гривень 99 коп.), яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 3471,92 грн. та заборгованості по процентах в сумі 3576,07 грн.

Відмовити в задоволення решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1384,56 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 07 жовтня 2026 року.

Суддя Самойлович А.П.