Рішення № 140408815, 07.10.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2542/26

Провадження № 2/682/1957/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Матвєєвої Н.В.

за участю секретаря судового засідання Кисельової А.М.

представника позивача - адвоката Андрієвського О.А.

представника відповідача - Івашенюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута Хмельницької області за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андрієвський Олександр Антонович до Державної організації "Комбінат Естафета" Державне агенство з управління резервами України про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андрієвський Олександр Антонович до Державної організації "Комбінат Естафета" Державне агенство з управління резервами України про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування поданого позову вказано, що ОСОБА_1 з 02 вересня 2021 року (Наказ №35-к від 31.08.2021 року про призначення) по 12.01.2026 року (Наказ №4-к від 15.01.2026 року про звільнення) працював в Державному підприємстві «Комбінат «Естафета» на посаді водія пожежного автомобіля. Зазначене підтверджується наказами про прийняття на роботу та звільнення, а також записами у трудовій книжці НОМЕР_1 .

Відповідач здійснював позивачу нарахування сум заробітної плати та за наявності коштів, виплачував її. Починаючи з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року, Державною організацією «Комбінат «Естафета» була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 114884,20 грн, яку відповідач визнає як безспірну суму боргу.

Просить суд стягнути з Державної організації «Комбінат «Естафета» Державне агенство з управління резервами України на користь ОСОБА_1 нараховану, але не невиплачену йому заробітну плату за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року в сумі 114 884,20 грн., а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 31202,52 грн., всього в сумі 146 086,72 грн.

02.09.2026 року у даній справі відкрито провадження та розгляд справи у спрощеному позовному провадженні.

Представник позивача - адвокат Андрієвський О.А. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні частково визнала позов, заперечувала проти стягнення середнього заробітку за період розрахунку при звільненні, оскільки ОСОБА_1 не був звільнений з посади, а наказом №4-к від 15.01.2026 року увільнений у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації зі збереженням місця роботи (посади) на період проходження військової служби, а відтак відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні на підставі ст.117 КзпП України.

Окрім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2024 № 1117 Державне агентство резерву України, до сфери управління якого відносилася Державна організація "Комбінат "Естафета", знаходиться в стані ліквідації. В зв`язку зі скасуванням дії Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державне агентство резерву України" від 08.10.2014 № 517 в повноваження ліквідаційної комісії не входить управління підвідомчими підприємствами та організаціями Держрезерву. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2024 № 1118, урядом створено новий центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних резервів Державне агентство з управління резервами України. У період з 01.01.2025 по 01.06.2026 року Державна організація "Комбінат "Естафета", яка входила до сфери управління Державного агентства резерву України та фактично залишилась без керуючого органу управління, в результаті чого, відсутнє фінансування із загального фонду бюджету на 2025-2026 роки та була відсутня можливість затвердження кошторису та штатного розпису на 2025-2026 роки. Виплата заборгованих коштів відбувається тільки за рахунок і в межах бюджетних призначень, через відсутність коштів відповідного бюджетного призначення у період з 01.01.2026 по 01.06.2026 ДО "Комбінат "Естафета" не мала змоги здійснити відповідні виплати, оскільки фінансування ДО "Комбінат "Естафета" відбувається виключно за рахунок коштів Державного бюджету України з відповідними бюджетними призначеннями.

Заслухавши вступні слова учасників судового процесу, дослідивши докази у справі в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст.89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Ст. 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Як визначено у ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 97 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За практикою Європейського суду з прав людини (справа «Будченко проти України», заява № 38677/06) концепція «майна» не обмежується існуючим майном, може охоплювати активи, включаючи вимоги, стосовно яких можна було би довести, що заявник принаймні мав «законні сподівання» щодо отримання можливості ефективного володіння правом на власність. Тобто невиплачена заробітна плата є майном та однозначно підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Положеннями ст. 21 Закону України «Про оплату праці» визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зі ст. 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Як визначено у ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КзпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02 вересня 2021 року по 12.01.2026 року працює в Державному підприємстві «Комбінат «Естафета» на посаді водія пожежного автомобіля, що підтверджується наказом про прийняття на роботу №35-к від 31.08.2021 року, а також записами трудовій книжці НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу Державної організації «Комбінат «Естафета» №4-к від 15.01.2026 року ОСОБА_1 увільнено від роботи з 12 січня 2026 року у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, зі збереженням місця роботи (посади) на період проходження військової служби.

З 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року, Державною організацією «Комбінат «Естафета» була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 114884,20 грн. (сума вказана з урахуванням відрахованих податків та обов`язкових платежів), що підтверджується довідкою.

Враховуючи викладене, у суду є підстави для стягнення із відповідача заборгованості із заробітної плати у сумі 114884,20 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року, суд виходить з наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.02.2020 року справі 821/1083/17 зазначила, що виходячи зі змісту трудових правовідносин працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Оскільки позивач був увільнений із займаної посади з 12 січня 2026 року, у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, зі збереженням місця роботи (посади) на період проходження військової служби, тобто позивач не був звільнений з посади, ст.117 КзпП України застосовується в разі звільнення працівника з посади та не виконанням роботодавцем вимог ст.116 КзпП України при звільненні працівника щодо виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, відтак у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір, який підлягав сплаті за подання цієї позовної заяви, підлягає стягненню відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави в сумі 1148,84 грн.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 47, 94, 115, 116, 117 КзпП України, ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андрієвський Олександр Антонович до Державної організації "Комбінат Естафета" Державного агенства з управління резервами України про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Державної організації «Комбінат «Естафета» Державного агенства з управління резервами України (місце знаходження: вул. Г. Охман, буд.3-А, село Стригани Шепетівського району Хмельницької області Код ЄДРПОУ 14373331) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 114 884,20 грн, судовий збір на користь держави в сумі 1148,84 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі "Електронний суд".

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва