Ухвала суду № 140405551, 06.10.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13258/24

1-кп/569/501/26

УХВАЛА

про визнання відсутньою необхідність розпочинати судовий розгляд з початку

06 жовтня 2026 року м. Рівне

Колегія суддів Рівненського міського суду Рівненської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції кримінальне провадження №22023180000000117 від 25.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Рівненського міського суду перебуває кримінальне провадження №22023180000000117 від 25.05.2023 року про обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Судове провадження у вказаній справі здійснювалося колегією суддів Рівненського міського суду Рівненської області у складі головуючого судді ОСОБА_8 та суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 09.04.2026 року № 634/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_8 з посади судді Рівненського міського суду Рівненської області у зв`язку з поданням заяви про відставку» суддя ОСОБА_8 звільнений у відставку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (справа № 569/13258/24, провадження № 1-кп/569/501/26) від 16.04.2026 року у вказаній судовій справі головуючого суддю ОСОБА_8 замінено на суддю ОСОБА_1 .

На день здійснення авторозподілу, для визначення головуючого судді по розгляду кримінального провадження, дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду.

При обговоренні питання щодо необхідності розпочинати судовий розгляд у зазначеному кримінальному провадженні з початку в судовому засіданні сторони зазначили наступне.

Прокурор ОСОБА_5 вважає, що відсутня необхідність розпочинати з початку судовий розгляд, оскільки судовий розгляд перебуває на завершальній стадії, дослідженні письмові докази, окрім того справа перебуває на розгляді більше двох років, і обвинувачена утримається під вартою.

Захисник ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_6 зазначили, що наполягають розпочати з початку судовий розгляд, оскільки на їх переконання докази причетності ОСОБА_6 до злочинів, які ставляться йому у вину, мають бути належно оцінені, тільки у такому випадку буде дотримано принцип незмінності складу суду та безпосередності дослідження судом доказів, що є складовою права на справедливий судовий розгляд.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, приходить наступних висновків.

Частиною 1 ст. 319 КПК визначено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті та ст. 320 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 КПК суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог: (1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді; (2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді. У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.

Вирішуючи питання можливості продовження розгляду зазначеного кримінального провадження, суд враховує наступне.

Принцип безпосередності дослідження доказів є основоположним для кримінального провадження, що передбачає можливість для сторін проводити допити свідків і експертів, а також досліджувати інші докази перед суддею, який прийматиме рішення.

У той же час суд зазначає, що ця вимога сформульована як принцип, яким має керуватися суд, приймаючи процесуальні рішення в конкретній ситуації, і засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. В залежності від обставин цей принцип реалізується в різних формах, оскільки суд має узгоджувати його з іншими засадами кримінального процесу та/або легітимними інтересами суспільства чи окремих осіб.

Суд, серед іншого, має прийняти до уваги свій обов`язок створити необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частина 6 статті 22 КПК), у тому числі свій обов`язок забезпечити розумний строк розгляду справи (частина 2 статті 28 КПК).

Суд відзначає, що до заміни головуючого (судді ОСОБА_8 ) судовий розгляд у цій справі триває з липня 2024 року. Під головуванням попереднього головуючого було визначено обсяг та порядок дослідження доказів і, відповідно до визначеного обсягу та порядку дослідження доказів у даному кримінальному провадженні досліджено письмові докази сторони обвинувачення, допитано майже усіх свідків, отже судовий розгляд перебуває на завершальній стадії.

Головуючий у справі суддя ОСОБА_1 ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, які є в розпорядженні суду, згідний з прийнятими судом процесуальними рішеннями. У суду немає підстав для сумніву, що суддя, який прийшов на заміну, не дослідив документи, надані сторонами та не ознайомився з іншими дослідженими раніше доказами.

Вирішуючи питання необхідності розпочинати судовий розгляд цієї справи з початку, суд зазначає, що норма частини 2 статті 319 КПК не є абсолютною і у подібних ситуаціях розпочинати судовий розгляд з початку слід лише тоді, коли (1) обставини конкретної справи свідчать, що інакше буде суттєве порушення принципу безпосередності дослідження доказів новим суддею, що (2) переважить необхідність забезпечення інших засад кримінального провадження зокрема розумних строків.

На підставі матеріалів судового провадження установлено, що 17.07.2024 року до Рівненського міського суду Рівненської області зі Рівненської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні 22023180000000117 від 25.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

17.07.2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цю справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий ОСОБА_8 , судді ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

У цьому складі колегії суддів 19.11.2024 було проведено підготовче судове засідання, за результатами якого призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта, та розпочато судовий розгляд цього кримінального провадження, визначено обсяг та порядок дослідження доказів у справі.

У ході судового розгляду даного кримінального провадження попереднім складом суду було досліджено значний обсяг доказів, досліджено майже всі письмові докази, які надані прокурором, а сам судовий розгляд перебуває на завершальній стадії.

Суд також приймає до уваги, що вирішальна більшість суддів у колегії два з трьох не були замінені і приймали участь у дослідженні доказів, за таких обставин рішення суду продовжити розгляд справи не виглядає довільним.

Мотивуючи необхідність розпочати розгляд цього кримінального провадження з проведення підготовчого засідання, сторона захисту покликалася на необхідність дотримання вимог щодо незмінності складу суду та безпосередності дослідження доказів, що є забезпеченням права на справедливий суд.

Суд погоджується з тим, що засада безпосередності дослідження доказів є основоположною для кримінального провадження, що передбачає можливість для сторін проводити допити свідків, а також досліджувати інші докази перед судом, який ухвалюватиме рішення. Окрім цього, незмінність складу суду є важливим проявом дії засади безпосередності дослідження та оцінки доказів. Суддя не може належним чином оцінити докази, сформувати повне й об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження, якщо він безпосередньо їх не сприймав.

Проте очевидним є й те, що принцип безпосередності дослідження доказів не є абсолютним, істотність його порушення слід оцінювати виключно в контексті обставин конкретної справи.

Так, засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах, що повністю відповідає законодавству та судовій практиці, яка склалася в Україні. Цей принцип зазнає певних легітимних обмежень у випадках, прямо передбачених КПК: (1) використання як доказу результатів допиту особи під час досудового розслідування в судовому засіданні (ст. 225 КПК); (2) у разі допиту особи, до якої застосовані заходи безпеки або яка відсутня безпосередньо в залі судового засідання (ст. 232 КПК).

Окрім того, у судовій практиці сформовані позиції про допустимі обмеження цього принципу:

- показання, які особа надавала під час минулого судового розгляду, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити явку такої особи під час нового судового розгляду (постанови ККС ВС від 19.11.2019 у справі № 750/5745/15-к, від 02.02.2022 у справі № 127/19452/16-к та від 01.06.2022 у справі № 206/6584/19);

- у більшості випадків допускається обґрунтування судами апеляційної та касаційної інстанцій своїх висновків на показаннях, які були надані в суді першої інстанції (тобто без безпосереднього їх сприйняття судом вищої інстанції), оскільки багаторазовий допит особи в судах різних інстанцій без вагомих причин не тільки був би обтяжливим для такої особи, учасників і суспільства, але й суперечив би самому змісту інстанційності (наприклад, постанова ККС ВС від 17.10.2023 у справі № 638/18452/17);

- не викликає в практиці сумніву підхід, за яким суд апеляційної інстанції може повністю підтвердити висновки суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин без повторного безпосереднього дослідження доказів, а ґрунтуючись лише на матеріалах, які сприймав суд першої інстанції;

- допускається безпосереднє дослідження у судовому засіданні не всього обсягу доказів-документів (письмових матеріалів, електронних доказів тощо), а лише тих їх частин, на які звертають увагу учасники провадження. Водночас суд першої інстанції у вироку на обґрунтування своїх висновків може посилатися навіть на ті частини таких доказів, на які не звертали увагу учасники і які ним вивчалися у нарадчій кімнаті (наприклад, постанови ККС ВС від 03.06.2020 у справі № 686/4267/15-к, від 03.09.2020 у справі № 571/215/16-к, від 03.09.2020 у справі № 129/2268/18, від 22.04.2021 у справі № 173/1411/19, від 06.12.2021 у справі № 756/4855/17 тощо).

Наведені випадки допустимих обмежень принципу безпосередності дають підстави для висновку, що і при зміні складу суду необхідним є дослідження конкретних обставин справи для висновку про порушення цього принципу тим, що суд у новому складі продовжив судовий розгляд, попри заперечення однієї зі сторін.

На переконання суду, жодних підстав для розгляду цього кримінального провадження з початку не установлено з огляду на: 1) дію принципу безпосередності при зміні складу суду в сучасних умовах детальної аудіо-, відеофіксації судового провадження; 2) інші конкретні обставини цієї справи, про які суд зазначив вище.

Очевидним є те, що перебіг усього судового розгляду описується не тільки у журналі судового засідання, але й (що є в цьому контексті особливо важливим) повністю фіксується за допомогою аудіо-, відеозапису. Водночас така фіксація судового розгляду дозволяє детально сприйняти процес, який вже відбувся.

У разі належної фіксації судового розгляду на аудіо-, відеозаписі новий суддя, який ознайомився з такою детальною фіксацією, на переконання суду, не буде відрізнятися від суддів-учасників колегії, які весь час перебували в залі судового засідання і сприймали те саме, що зафіксовано технічними засобами.

У зв`язку із цим розпочинати з початку судовий розгляд при зміні лише одного судді зі складу колегії із трьох суддів, в даному випадку головуючого, необхідно, зокрема, тоді, коли із зафіксованого технічними засобами перебігу судового розгляду новий суддя об`єктивно не може сприйняти весь процес на тому ж рівні, що і судді-учасники колегії суддів.

У даному випадку судді-учасники колегії ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є присутніми у складі суду від часу, коли справа розглядалась під головуванням судді ОСОБА_8 , а потім судді ОСОБА_1 .

У цій справі новий головуючий суддя ОСОБА_1 ознайомився із усіма матеріалами кримінального провадження та відеозаписами судових засідань, на яких, у тому числі зафіксовано дослідження доказів сторони обвинувачення, висловив свою згоду із попередньо ухваленими судом процесуальними рішеннями, а безпосереднє дослідження усіх доказів у судовому засіданні було здійснене двома іншими суддями зі складу колегії.

Водночас про будь-які недоліки технічної фіксації судового розгляду цієї справи суду не повідомлялось, вагомих аргументів про об`єктивну неможливість судді ОСОБА_1 повністю та детально сприйняти перебіг судового розгляду стороною захисту не наведено.

Наполягаючи розпочати судовий розгляд з початку обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_7 не навели жодних вагомих аргументів з посиланням на фактичні обставини цієї справи (окрім покликання на необхідність дотримання вимог щодо незмінності складу суду та безпосередності дослідження доказів), котрі унеможливлювали б продовження її розгляду, зокрема, які саме на їх думку, докази були неправильно оцінені колегією суддів до заміни судді, при тому що остаточна оцінка наданим сторонами доказів, здійснюється судом в нарадчій кімнаті за результатами судового розгляду.

Тому, обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_7 не переконали суд, що продовження судового розгляду може істотно позначиться на їх можливості відстоювати свою позицію у справі та/або може призвести до порушення права обвинуваченої ОСОБА_6 на справедливий суд, зокрема, може мати наслідком істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Обвинувачена ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 не надали суду раціонального пояснення, якою є легітимна мета нового дослідження раніше досліджених доказів, для чого і, для з`ясування яких питань це необхідно здійснити. Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_7 не змогли також повідомити суду і перелік частини доказів, які на їх думку підлягають повторному дослідженню.

Водночас, суд відзначає, що сторона захисту вправі заявити клопотання про повторне дослідження тих чи інших доказів, зокрема і тих, які були досліджені судом до зміни судді у складі колегії, належним чином мотивувавши таке клопотання.

Суд також ураховує, що принцип безпосередності спрямований передусім на найкраще забезпечення права сторін на перехресний допит особи, яка дає показання, що дає стороні можливість з`ясувати усі обставини, які вона вважає важливими для вирішення справи, уточнити показання свідка та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення особи або її репутацію (постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13.06.2023 у справі 461/5454/14-к). У цьому контексті спостереження судді щодо поведінки свідка можуть мати важливі наслідки, проте у цьому проваджені допит свідків ще не відбувався.

Окрім цього, вимога розпочинати судовий розгляд з початку сформульована як принцип, яким має керуватися суд ухвалюючи процесуальні рішення, у конкретному кримінальному провадженні (конкретних обставинах). Поряд із цим, суд також зобов`язаний забезпечити і дотримання розумного строку розгляду справи, зокрема, забезпечити право обвинуваченої на отримання судового рішення протягом такого строку, що може бути порушеним у разі розгляду кримінального провадження з початку, оскільки справа в суді перебуває з липня 2024 року, а обвинувачена увесь цей час перебуває у стані правової невизначеності.

З огляду на це, суд вважає відсутньою необхідність розпочинати судовий розгляд даного кримінального провадженні з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, та переконаний, що це цілком буде відповідати завданням кримінального провадження, ст. 2 КПК, і не спричинить істотних порушень прав обвинувачених.

З цих підстав, керуючись статтями 369-372, 375, 376, 392 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати відсутньою необхідність розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно усі або частину процесуальних дій, які уже здійснені під час судового розгляду до заміни судді, у кримінальному провадженні № 22023180000000117 від 25.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК.

Головуючий суддя ОСОБА_9

Суддя ОСОБА_10

Суддя ОСОБА_11