Рішення № 140404828, 07.10.2026, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/2003/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:

головуючого - судді Костюк У. І.

секретар судового засідання Луківської Л.Б.

справа №446/2003/26,

учасники справи:

позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал»;

відповідач ОСОБА_1 ;

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

представник позивача ТОВ Фінансова Компанія «Укр Кредит Фінанс» - Усенко М.І. звернувся до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в якому просив стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за Кредитним договором № 9935492 від 11.06.2024 року, в сумі: 33467,2 грн., на користь ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 11.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 9935492, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 5000 грн. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання, перерахувавши відповідачу кредитні кошти, однак остання взяті на себе зобов`язання щодо їх повернення та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Правомірність укладення кредитного договору в електронній формі підтверджується матеріалами кредитної справи, зокрема фактом реєстрації відповідача в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, використанням особистого кабінету та підписанням договору одноразовим ідентифікатором. Відповідачу також фактично були перераховані кредитні кошти, що підтверджується платіжним документом. 28.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 9935492 від 11.06.2024, що підтверджується відповідним реєстром боржників та актом приймання-передачі. Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та має право вимагати від відповідача виконання зобов`язань у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права вимоги. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору станом на дату подання позову утворилася заборгованість у загальному розмірі 33 467,20 грн., з яких: 5 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1 100 грн. заборгованість за комісіями, 22 467,20 грн. заборгованість за процентами та 4 900 грн. заборгованість за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання. Відповідач добровільно заборгованість не погасила, незважаючи на направлену їй претензію. Отже, оскільки відповідач не виконала належним чином взяті на себе договірні зобов`язання, а позивач є належним кредитором за спірним зобов`язанням, наявні правові та фактичні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за Договором про споживчий кредит № 9935492 від 11.06.2024 у розмірі 33 467,20 грн., а також судових витрат.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено судове засідання.

В судове засідання представник позивача не прибув, однак подав заяву в якій просив суд розглядати справу без його участі, на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечив.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. При цьому на одне із судових засідань, а саме 07.05.2026 подала заяву про його відкладення, яка була судом розглянута. Після цього відповідачка в наступні судові засідання не з`являлася, про причини своєї неявки суд не повідомляла, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала. Про дату, час та місце розгляду справи відповідачка була належним чином повідомлена, що підтверджується матеріалами справи. Будь-яких заперечень проти позовних вимог, доказів на їх спростування чи доказів погашення заборгованості відповідачкою до суду не подано. За таких обставин суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами та наданими сторонами доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 11 червня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 9935492, який відповідно до його умов є самостійним кредитним договором та містить погоджені сторонами істотні умови кредитування.

Відповідно до умов Кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 5 000 грн, який мав бути повернутий на умовах та у строки, визначені договором і графіком платежів. У договорі сторонами погоджено порядок надання кредитних коштів, строк кредитування, розмір та порядок нарахування процентів, комісій, а також наслідки неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронній формі. Перед його укладенням відповідач зареєструвалася в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Мілоан», створила особистий кабінет, зазначила платіжну картку для отримання кредитних коштів та пройшла електронну ідентифікацію. Після схвалення заявки відповідачу було надано можливість ознайомитися з умовами кредитування та проєктом договору в особистому кабінеті.

Після ознайомлення з умовами кредитування відповідач здійснила акцепт пропозиції кредитодавця та підписала кредитний договір одноразовим ідентифікатором. Зазначена обставина підтверджується довідкою з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» про направлення відповідачу відповідного одноразового ідентифікатора у формі SMS-повідомлення. Таким чином, судом встановлено, що волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору було здійснене належним способом, а договір набув чинності відповідно до погоджених сторонами умов.

Згідно з пунктом 2.1 Кредитного договору, кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти шляхом їх безготівкового перерахування на платіжну картку, зазначену відповідачем під час оформлення кредиту. На виконання зазначених умов ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу 5 000 грн, що підтверджується наданим до матеріалів справи платіжним дорученням. Отже, судом встановлено не лише факт укладення договору, а й факт його реального виконання кредитодавцем.

При цьому відповідно до графіка сплати кредитних коштів, який є невід`ємною частиною Кредитного договору, відповідач взяла на себе обов`язок у визначені договором строки повернути отриману суму кредиту та сплатити передбачені договором проценти й комісії. Водночас відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконала, у встановлені строки кредитні кошти та передбачені договором платежі не сплатила.

Судом також встановлено, що пунктом 3.2.6 Кредитного договору кредитодавцю було надано право відступити, передати чи іншим способом відчужити свої права вимоги за договором на користь третіх осіб без додаткової згоди позичальника. Реалізуючи зазначене право, 28 жовтня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ.

На підтвердження переходу права вимоги судом досліджено Договір відступлення прав вимоги, акт приймання-передачі реєстру боржників, платіжну інструкцію за договором відступлення та витяг із реєстру боржників. Із зазначених документів встановлено, що право вимоги за Кредитним договором № 9935492 від 11.06.2024, укладеним із ОСОБА_1 , було передано ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Отже, позивач набув статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні.

Щодо розміру заборгованості судом досліджено відомість про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, виписку з особового рахунку та розрахунок заборгованості. Із зазначених доказів встановлено, що після отримання кредитних коштів відповідач не виконала належним чином обов`язок щодо їх повернення та сплати передбачених договором платежів.

Згідно з наданим розрахунком, загальна сума заборгованості становить 33 467,20 грн, у тому числі: 5 000 грн - прострочена заборгованість за основною сумою кредиту; 1 100 грн - прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту; 22 467,20 грн - прострочена заборгованість за процентами; 4 900 грн - заборгованість за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання; заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту - відсутня.

Таким чином, досліджений судом розрахунок відповідає умовам укладеного сторонами кредитного договору та даними щодо фактичного виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Крім того, судом встановлено, що позивач вживав заходів щодо досудового врегулювання спору та 01.07.2026 направив відповідачу претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23973073/650. Однак доказів повного погашення заборгованості або належного виконання відповідачем умов кредитного договору матеріали справи не містять.

Отже, оцінюючи подані докази в їх сукупності, судом встановлено факт укладення між відповідачем та первісним кредитором кредитного договору, погодження сторонами його істотних умов, отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 5 000 грн, невиконання відповідачем обов`язку щодо їх повернення та сплати передбачених договором платежів, виникнення простроченої заборгованості у визначеному розрахунком розмірі, а також правомірність переходу права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». У зв`язку з цим позивач є належним кредитором та має право вимагати від відповідача виконання порушеного грошового зобов`язання.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання зобов`язання за кредитним договором, а тому до спірних відносин застосуванню підлягають норми матеріального права, зокрема Розділу І Книги п`ятої та Глави 71 Підрозділу 1 Розділу ІІІ ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За частинами 4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було надано кредит, однак відповідачка свої зобов`язання перед позивачем не виконує і не сплачує кошти згідно умов договору, через що у неї наявна заборгованість у сумі 33 467, 20 грн.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи те, що судом встановлено факт отримання ОСОБА_1 коштів за договором позики та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, що не заперечила відповідачка, то суд дійшов висновку про підставність позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом та відсотками. Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотного у суду відсутні.

А враховуючи той факт, що ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та 513 ЦК України, то позов підлягає до задоволення повністю.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн..

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд керується ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Вирішуючи таку вимогу позивача, суд з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України, дійшов висновку, що такі підтверджені належними доказами, зокрема договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, що підтверджується актом наданих послуг № Д/28079 від 15.07.2026; детальним описом наданих послуг за договором про надання правової допомоги.

Судом відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та вивчено матеріали справи, суд вважає, що розмір гонорару в 8 000, 00 грн. є не обґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» суму заборгованості за кредитним договором №9935497 від 11.06.2024 року у розмірі 33 467, 20 грн., що складається з:

- простроченої заборгованості за сумою кредиту - 5000 гривень;

- простроченої заборгованості за комісіями за надання кредиту - 1100 гривень;

- простроченої заборгованості за відсотками становить - 22467,2 гривень;

- заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 4900 гривень;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 07.10.2026.

Суддя У.І. Костюк