Рішення № 140403506, 05.10.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10916/26

Провадження № 2-а/161/170/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання Хилько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

21.05.2026 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовною заявою до Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.05.2026 року Управлінням державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 0003699, якою її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000,00 грн.

Зазначає, що в оскаржуваній постанові вказано, що підставою її винесення став Акт № ОАР 004800 від 16.03.2026 року проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, складеним на 435 км а/д М07 Київ-Ягодин 16.03.2026 року об 13 год. 13 хв. Тобто, 16.03.2026 року об 13 год. 13 хв. на 435 км а/д М07 Київ-Ягодин, старший державний інспектор контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області, під час перевірки транспортного засобу марки MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом WIELTON NW33S, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ФОП ОСОБА_2 виявив порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», яке виявилось у перевезенні вантажу згідно ТТН №б/н від 16.03.2026 року перевізником ФОП ОСОБА_2 , з перевищенням вагових норм, а саме фактична маса ТЗ 51,6 т. при допустимих 40,0 т., що становить 29%. З цих підстав її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132-2 КУпАП, інших підстав винесення оскаржуваної постанови сама постанова не містить.

Вказує, що вантажовідправником, ТОВ Ковельський піщаний кар`єр», внесено до ТТН № б/н від 16.03.2026 року, складеній на вантаж (пісок) відвантажений на транспортний засіб марки MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом WIELTON NW33S, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ФОП ОСОБА_2 , відомості про вагу вантажу, яка становить 24,55 т., загальна вага становить 39 770 кг (39,77т), що є доказом відсутності перевищення вагових норм. Відвантаження ТОВ Ковельський піщаний кар`єр» вантажу (піску) здійснювалось шляхом зважування вимірювальною технікою вагою автомобільною ВАТ 60/80-18. Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № Ш-126, чинного до 10.02.2027 року ваги автомобільної тензометричної ВАТ 60/80-18, виробництва ТОВ «Волваг» за результатами повірки встановлено відповідність вимірювальної техніки вимогам ДСТУ ЕN 455-1:2017. Таким чином, ТОВ «Ковельський піщаний кар`єр» відвантажено вантаж (пісок) з застосуванням справної та повіреної вагової техніки, і внесено в ТТН № б/н реальну вагу вантажу (піску). Крім того зазначає, що відпуск вантажу (піску) було проведено не об 13 год. 13 хв. і не на 435 км а/д М07 Київ-Ягодин 16.03.2026 року, а місце завантаження близько 3 км на північ від села Шкурат Ковельського району Волинської області, точне місце розташування визначається географічними координатами, вказаними в спеціальному дозволі на користування надрами, реєстраційний номер 6643 від 09.09.2022 року.

З цих підстав, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 0003699 від 08.05.2026 року, а справу про адміністративне правопорушення відносно неї закрити, у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

05.06.2026 року позивач, ОСОБА_1 , подала до суду клопотання про проведення розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.

09.06.2026 року від представника відповідачів, Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті, до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що оскаржувану постанову винесено у відповідності до вимог законодавства, із належним встановленням всіх фактичних обставин справи. Вказує, що хоч і до матеріалів справи позивачем долучено свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальоної техніки №ПМ056811725 від 10.10.2025 року, середнього класу точності, проте доказів зважування вказаного транспортного засобу на зазначених вагах та результатів такого зважування не надано.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.06.2026 року було здійснено перехід розгляду справи зі спрощеного позовного провадження без виклику сторін до спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні позивач та її представник просили позовну заяву задовольнити з підстав, які у ній зазначені.

У судовому засіданні представник відповідачів просила у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що постановою начальника Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті Соколом П.І. від 08.05.2026 року № 0003699 про накладення адміністративного стягнення, встановлено, що 16.03.2026 року на 435 км а/д М-07 «Київ-Ягодин», при здійсненні перевезення вантажу транспортним засобом MAN TGA 18/440, д.н.з. НОМЕР_1 , згідно ТТН № б/н від 16.03.2026 року, а також акту ОАР 004800 проведено рейдову перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, під час якої виявлено, що вантажовідправником внесені відомості про масу вантажу, що не відповідає фактичним даним та перевищує встановлені законодавством нормативно-вагові параметри на понад 20 відсотків до 30 відсотків включно. На підставі вищенаведеного, Вовк К.М., яка є керівником ТОВ «Ковельський піщаний кар`єр», визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132-2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000,00 грн.

Надаючи свою правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши надані відповідачем матеріали, які покладені в основу прийнятого рішення, суд дійшов висновку, що ним доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132-2 КУпАП.

Так з матеріалів справи слідує, що 16.03.2026 року ТОВ «Ковельський піщаний кар`єр», код ЄДРОУ 43370805, у с. Шкурат Ковельського району Волинської області була складена товарно-транспортна накладна № б/н, згідно якої, з пункту навантаження у с. Шкурат Ковельського району Волинської області до м. Ковель Волинської області слідував транспортний засіб MAN TGA 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом WIELTON NW33S, д.н.з. НОМЕР_3 , що належить ФОП ОСОБА_2 , з піском загальною вагою 24,55 тон. Загальна вага автомобіля з вантажем зазначена як 39,77 тон. Накладна скріплена печаткою вантажовідправника та підписана директором ОСОБА_1 .

В подальшому, а саме 16.03.2026 року на 435 км автодороги М-07 «Київ-Ягодин», уповноваженими працівниками відповідача був здійснений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу MAN TGA 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом WIELTON NW33S, д.н.з. НОМЕР_3 , про що складена довідка № 037381. За даними довідки, навантаження на першу вісь становила 7,55 тон, на другу 14,8 тон, на третю 10,5 тон, на четверту 8,85 тони, на п`яту 9,9 тон, а загальна маса транспортного засобу становила 51,6 тон.

Відомості про масу транспортного засобу зафіксовані приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA. В матеріалах справи наявне відповідне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, яке видано 10.10.2025 року, а також квитанція № 394.767.768 з результатами вагового контролю 16.03.2026 року о 13 год. 13 хв.

Того ж дня, 16.03.2026 року, працівниками відповідача був складений акт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № ОАВ000305, в якому зафіксовані ті ж обставини, що викладені у довідці.

Отже, на переконання суду, відповідач належними та допустимими доказами довів суду факт перевищення вагових параметрів транспортного засобу MAN TGA 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом WIELTON NW33S, д.н.з. НОМЕР_3 .

Суд зазначає, що диспозицією ч. 3 ст.132-2 КУпАП передбачена відповідальність, за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

В даному випадку, відповідно до підпункту «б» пункту 22.5 ПДР, фактична маса трьохвісний автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом на дорозі державного значення не може перевищувати 40 тон. Зафіксована вага транспортного засобу становила 51,6 тон, що на 29% перевищувала допустиму, а тому дії позивача за ч. 3 ст.132-2 КУпАП кваліфіковані відповідачем вірно.

Суд не приймає до уваги твердження позивача з приводу того, що перед внесенням відомостей до ТТН № б/н від 16.03.2026 року, транспортний засіб MAN TGA 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом WIELTON NW33S, д.н.з. НОМЕР_3 , був зважений на ваги ВАТ 60/80-18, які пройшли відповідну повірку, та які показали саме таку вагу, яка внесена в подальшому в ТТН (вага вантажу 24,55 т, загальна вага 39,77 т), оскільки позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження цього, яким міг би бути чек зважування. Більш того, у судовому засіданні позивач підтвердила, що надати такий чек не має можливості.

Крім цього, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що зважування представниками відповідача транспортного засобу, який був завантажений ТОВ «Ковельський піщаний кар`єр», було здійснено з порушенням, так як здійснено не в місці завантаження такого транспортного засобу, оскільки зважування відбувалося в спеціально облаштованому місці, пересувному пункті габаритно-вагового контролю, що розташований на 435 км а/д М-07 «Київ-Ковель-Ягодин», на ваги, які пройшли відповідну повірку, після якого було видано квитанцію, яка була стороною відповідача долучена до матеріалів справи. Контрольне зважування представниками відповідача було зроблено з дотриманням вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контрою та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та /або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою КМУ № 879 від 27.06.2007 року.

Також, суд звертає увагу, що виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відтак, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий». При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.На думку суду, напрацьовані ЄСПЛ положення щодо правові наслідки допущених судами порушень при розгляді справ та критерії його застосування можуть бути вжиті за аналогією й до аналізу оскаржуваного у цій справі адміністративного акту відповідача.

Зокрема, не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки. Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати, позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286,295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення, постанову начальника Управління державного нагляду (контролю) у Волинській області Сокола Павла Ігоровича № 0003699 від 08.05.2026 року - залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 05.10.2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович