Вирок № 140401197, 07.10.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1252/26

1-кп/302/154/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 рокуселище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорки ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань матеріали кримінального провадження, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071110000166 від 01.09.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, працюючого, раніше несудимого,

в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України,

у с т а н о в и в:

23 серпня 2026 року близько 09:00 год ОСОБА_4 , перебуваючи в урочищі «Петрівчик» у с. Вучкове Хустського району Закарпатської області в обході № 5 кварталі № 21 виділу № 8 Вучківського лісництва Міжгірського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України», з корисливою метою, умисно, самовільно, без будь-якого на те дозволу та відповідних документів, усупереч установленому законом порядку, усвідомлюючи протиправність своїх дій, за допомогою бензопили марки «БТІНЬ - 361» зрізав чотири сироростучі дерева породи «бук», загальною кубомасою 3,22 м куб., із діаметрами на зрізі пнів: 25 см, 32 см, 39 см, 40 см, після чого порізав їх на сортименти та залишив на місці вчинення самовільної порубки, чим спричинив істотну шкоду державі в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Міжгірське лісництво Міжгірського надлісництва ДСГП «Ліси України», згідно додатку № 1 до постанови КМУ від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», на загальну суму 51 032,01 гривень.

Ці дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України, а саме незаконна порубка дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, визнав повністю, надав показання і підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті, та щиро розкаявся в учиненому, а також не заперечив щодо розгляду справи в порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України, і просив суворо його не карати.

Покази обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

У судовому засіданні прокурорка ОСОБА_3 не заперечувала проти розгляду справи в порядку, установленому ч. 3 ст. 349 КПК України, та просила /з урахуванням фактичних обставин цього кримінального провадження, обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого/ призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 246 КК України у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Представниця потерпілої особи Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву від 02.10.2026, в якій просила суд розглянути це кримінальне провадження без її участі та зазначила, що претензій матеріального характеру Міжгірська селищна рада до обвинуваченого немає, цивільний позов заявляти не буде, оскільки заподіяну шкоду відшкодовано в повному обсязі під час досудового розслідування.

Вирішуючи питання щодо обсягу дослідження доказів суд установив, що фактичні обставини справи повністю визнаються учасниками справи, відповідно до їх викладу в обвинувальному акті, та не оспорюються ними.

Суд роз`яснив учасникам справи, що у випадку визнання ними обставин провадження, може бути визнано недоцільним дослідження доказів на підтвердження таких обставин, в такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З`ясувавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, переконавшись, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів у добровільності їх позицій, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим розслідуванням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, досудової доповіді органу пробації відносно нього, та визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Суд оцінює, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 у повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об`єктивних сумнівів у доведеності його винуватості в учинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, у суду немає.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_4 в учиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України як незаконна порубка дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду.

За змістом частин 1 і 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною в учиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Керуючись загальними засадами призначення покарання, принципу його законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації, то при призначенні ОСОБА_4 покарання, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин, дані про його особу, який раніше несудимий, одружений, позитивно характеризується за місцем проживання, на ОСОБА_6 обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога та фтизіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне повне відшкодування завданих збитків та добровільне перерахування 10 000 грн на ЗСУ (військова частина НОМЕР_1 ).

Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

З досудової доповіді Хустського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області від 30.09.2026 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що ризик учинення ним повторно кримінального правопорушення, як і ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства чи окремих осіб, оцінюється як середній що, на думку органу пробації, свідчить про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид і міру покарання в межах установлених у санкції ч. 1 ст. 246 КК України, та враховуючи: - ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення; - його особу; - фактичні обставини справи, наявність декількох обставин, що пом`якшують йому покарання і відсутність обставини, яка обтяжує покарання, а також з урахуванням загальних засад призначення покарання суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, та вважає за недоцільним призначення йому більш суворого виду покарання у межах санкції ч. 1 ст. 246 КК України. При цьому суд переконаний, що, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, саме цей вид (штраф) і міра (розмір) покарання будуть достатніми для виправлення ОСОБА_4 та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень як ним самим, так і іншими особами.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні та під час судового провадження не обирався і підстав для обрання йому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази й процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 368-371, 373-376, 394, 395 та 532 КПК України, суд

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Вирок може бути оскаржений із підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1