Рішення № 140395802, 07.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15144/24

Провадження №2/522/2549/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання - Юрченка В. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про визнання прав заставодержателя на рухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Сенс-Банк» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про визнання прав заставодержателя на рухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до договору застави майна № 07-15/560, укладеного між ОСОБА_1 та АМБ СР «Укрсоцбанк», заставодавець передає заставодержателю в заставу таке майно: автомобіль Lexus LX 470, 2007 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , заводський номер VIN НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , видане РЕВ 1 МРВ ДАІ ГУМВС в Одеській області 05 травня 2007 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН: НОМЕР_4 . Правонаступником АТ «Укрсоцбанк» є АТ «Альфа-Банк», яке в подальшому змінило назву на АТ «Сенс-Банк». На даний час АТ «Сенс-Банк» не володіє інформацією про місцезнаходження заставного майна.

Після звернення з адвокатським запитом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській, Херсонській області позивачем отримано часткову відповідь, а саме, що автомобіль марки Lexus LX 470, 2007 року випуску, об`єм двигуна 4664 м3, дата реєстрації 03.10.2007, зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 ; згідно з відомостями єдиного державного реєстру транспортних засобів інформація про вказаний транспортний засіб відсутня.

Зазначив, що один транспортний засіб Lexus LX 470, номерний знак НОМЕР_1 , одного власника ОСОБА_1 має два VIN НОМЕР_2 та НОМЕР_5 , де VIN НОМЕР_2 вказано у свідоцтві про реєстрацію НОМЕР_3 , виданому РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУМВС України в Одеській області 05.05.2007 та VIN НОМЕР_5 , який зареєстровано 03.10.2007. Позивач вважає, що це є можливим при описці, помилці, оскільки як не змінювався державний номерний знак.

Після таких змін ОСОБА_1 не звернувся до фінансової установи для впорядкування договору застави, а приховав зазначені зміни, а AT «Сенс Банк» довідався про зміни у VIN транспортного засобу Lexus LX 470, номерний знак НОМЕР_1 із запиту Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, яким здійснюється оперативне супроводження матеріалів кримінального провадження № 42023100000000580 від 21.11.2023, внесеного за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 368-4, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Добровільно внести зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна можливості не має, як і немає можливості укласти додаткову угоду до договору застави майна №07-15/560 від 08.05.2007 через відсутність зв`язку з ОСОБА_1 .

На підставі наведеного позивач просить визнати за АТ «Сенс Банк» права заставодержателя на автомобіль Lexus LX 470, номерний знак НОМЕР_1 , що має заводський номер VIN НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн. НОМЕР_4 , а також здійснити розподіл судових витрат.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив його задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином шляхом направлення судових повісток на адресу його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_2 ), відзиву на позовну заяву від нього до суду не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52).

Отже, оскільки відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позовну заяву, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Зважаючи на викладене, суд, відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення є 07.10.2026.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив таке.

08.05.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 660/36-303.

Відповідно до п.п. 1.3., 1.3.1. Договору в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором за цим договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором, кредитор укладає з позичальником договір застави майна - легкового автомобіля Lexus LX 470, 2007 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , реєстраційний № НОМЕР_1 , тип легковий універсал.

02.06.2008, 03.10.2008, 12.01.2009 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладалися додаткові угоди № 1, № 2 та № 3 до договору кредиту № 660/36-303 від 08.05.2007, якими вносилися зміни до п. 1.1. договору кредиту, а також щодо відомостей про паспортні дані позичальника ОСОБА_1

08.05.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір застави майна № 07-15/560.

Відповідно до п. 1.1.1. предметом застави є: легковий автомобіль Lexus LX 470 2007 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , реєстраційний № НОМЕР_1 , тип легковий універсал, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 видане РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУМВС в Одеській області 05 травня 2007 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

02.06.2008, 12.01.2009, 20.08.2009 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладалися додаткові угоди № 1, № 2 та № 3 до договору застави майна № 07-15/560 від 08.05.2007, якими вносилися зміни до п. 1.3.1., 1.3.2., п. 1. 3. (щодо терміну повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом) договору застави, а також щодо відомостей про паспортні дані позичальника ОСОБА_1 .

Як слідує з Витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 12520754 від 16.05.2007 та № 22700502 від 24.02.2009, реєстратором «Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 16.05.2007 зареєстровано обтяження: застава рухомого майна, підстава обтяження: договір застави майна № 07-15/560 від 08.05.2007, об`єкт обтяження: автомобіль легковий, автомобіль Lexus LX 470, тип легковий універсал, чорного кольору, 2007 року випуску, номер об`єкта: НОМЕР_2 , номер державної реєстрації: НОМЕР_1 , обтяжувач: АКБ «Укрсоцбанк», боржник: ОСОБА_1 .

Внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за передавальним актом від 15.10.2019 є АТ «АльфаБанк».

На підставі Протоколу № 2/2022 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 12.08.2022 вирішено згідно протоколу п. 2.1. змінити найменування Банку AT «Альфа-банк» на АТ «Сенс Банк».

Відповідно до листа Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, адресованого голові правління АТ «Сенс Банк», згідно з відомостями з Єдиного реєстру транспортних засобів МВС, автомобіль легковий, Lexus LX 470, номерний знак НОМЕР_1 має заводський VIN НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн. НОМЕР_4 . Однак, згідно з відомостями з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, об`єктом обтяження є автомобіль легковий, Lexus LX 470, номер об`єкта НОМЕР_2 , номер державної реєстрації НОМЕР_1 .

Крім того, в ході розгляду справи на виконання ухвали суду від 08 жовтня 2025 року, до суду надійшов лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській, Херсонській області № 31/30/5141-2025 від 31.10.2025, в якому зазначено, що згідно з архівними даними РСЦ МВС в Одеській області автомобіль Lexus LX 470, 2007 р. виг., об`ємом двигуна 4664 см.куб, VIN код НОМЕР_5 05.05.2007 в РЕВ-1 УДАІ УМВС України в Одеській області було зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 , на підставі довідки-рахунок ЄГП 590536 від 04.05.2007, виданої ТОВ «Діамант Альянс», та вантажної митної декларації 511000106/7/004287 від 20.04.2007, виданої Одеською регіональною митницею з видачею номерного знаку НОМЕР_1 . Документи, які стали підставою до реєстрації автомобіля, знищені по закінченню терміну зберігання, на той час 5 років.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень 16 ЦК України кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 546 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).

У частині першій статті 574 ЦК України вказано, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно із частиною першою статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави (частини перша, друга статті 583 ЦК України).

У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо) (стаття 584 ЦК України).

Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про заставу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) застава це спосіб забезпечення зобов`язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча вимога або вимога, яка може виникнути в майбутньому, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог, та/або про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання.

Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором (ст. 4 Закону України «Про заставу»).

Сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно (ст. 11 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов`язань, установлених законом (ст. 28 Закону України «Про заставу»).

Звертаючись до суду із даним позовом позивач посилається на наявність розбіжностей у VIN-коді транспортного засобу, належного відповідачу, що зазначений у договорі застави № 07-15/560 від 08.05.2007, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та зазначеному у відомостях РСЦ МВС в Одеській області щодо реєстрації транспортного засобу.

Водночас, суд звертає увагу, що за своєю юридичною природою застава є акцесорним зобов`язанням та вона не може існувати самостійно і повністю залежить від основного зобов`язання, в даному випадку кредитного.

Отже, визнати право застави можна лише щодо дійсної вимоги (дійсного зобов`язання).

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, кредитний договір укладено між сторонами 08.05.2007, з терміном повернення кредиту не пізніше 07.05.2014.

Позивач звернувся до суду з даним позовом у 2024 році, при цьому останній не зазначає та не надає доказів, що основне зобов`язання між сторонами є дійсним, в тому числі, що відповідач має заборгованість за вказаним кредитним договором.

Отже, доказів того, що на час звернення з позовом до суду застава не припинилася позивачем суду не надано.

Водночас судовий захист має бути ефективним і повинен призводити до реального поновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

У зв`язку відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про визнання права заставодержателя на рухоме майно відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА