Ухвала суду № 140395150, 07.10.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4624/21

Провадження № 2/496/90/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши заяву - клопотання про відвід судді Портної О.П. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Біляївський ринок» Одеської облспоживспілки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Біляївська міська рада Одеського району Одеської області про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткової угоди, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні судді Біляївського районного суду Одеської області Портної О.П. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Біляївський ринок» Одеської облспоживспілки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Біляївська міська рада Одеського району Одеської області про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткової угоди.

07.10.2026 року позивач надав до суду заяву-клопотання про повторне звернення про відвід судді Портної О.П. В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що після отримання ухвали суду від 05.10.2026 року, постановленої за результатами розгляду його попередньої заяви про відвід судді, у нього, за його твердженням, посилилася недовіра до суду та судді Портної О.П. Вважає, що зміст зазначеної ухвали свідчить про необ`єктивне та упереджене ставлення судді до нього, зокрема як до особи з інвалідністю. Заявник стверджує, що суддя неналежним чином оцінює та викладає наведені ним обставини, перекручує факти, не враховує його заяви та клопотання, не надає належної оцінки його доводам, а також безпідставно розцінює його процесуальну поведінку як зловживання процесуальними правами. На думку заявника, такі дії свідчать про порушення принципів об`єктивності, неупередженості та справедливого судового розгляду. Крім того, ОСОБА_1 повторно посилається на порушення його прав як особи з інвалідністю, стверджує про приниження його честі та гідності, неналежне ставлення до нього, нерозуміння судом змісту його доводів та ігнорування поданих ним заяв і клопотань. У зв`язку із цим посилається на положення Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та законодавства України щодо соціального захисту осіб з інвалідністю. Також заявник наводить доводи щодо необхідності дотримання принципів рівності сторін, змагальності, забезпечення ефективного доступу до правосуддя, повного та всебічного встановлення обставин справи, витребування і дослідження доказів та належного мотивування судових рішень. Посилається на обставини, пов`язані зі спірним майном, та вважає, що неврахування наведених ним обставин і доказів порушує його право на справедливий судовий розгляд. Крім того, заявник посилається на обставини розгляду щодо нього адміністративних матеріалів, висловлює незгоду з оцінкою його дій у відповідних провадженнях та зазначає про процесуальні рішення інших суддів, зокрема суддів Дранікова С.М., Пендюри Л.О. та Трушиної О.І., які, на його думку, також не забезпечили належного дослідження обставин та доказів. Наведене заявник пов`язує із загальним, на його переконання, неналежним ставленням до нього та порушенням його права на справедливий судовий розгляд. Заявник зазначає, що не погоджується з висновками, викладеними в ухвалі суду від 05.10.2026 року, та вважає їх додатковим підтвердженням упередженості судді Портної О.П. Вказує на відсутність у нього довіри до подальшого розгляду справи цим складом суду. На підставі викладеного ОСОБА_1 наполягає на відводі судді Портної О.П. від розгляду цивільної справи № 496/4624/21 та просить забезпечити об`єктивний і неупереджений, на його думку, розгляд справи з дотриманням вимог національного законодавства та міжнародних стандартів у сфері прав людини.

Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Стаття 36 ЦПК України містить підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до положень статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Як передбачено вимогами статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами частини третьої та частини четвертої статті 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Дослідивши зміст заяви-клопотання ОСОБА_1 від 07.10.2026 року та доводи, наведені ним у попередніх заявах про відвід судді Портної О.П., суд зазначає наступне.

Право учасника справи заявити відвід судді є передбаченою процесуальним законом гарантією розгляду справи незалежним та неупередженим судом. Разом з тим реалізація такого права здійснюється у порядку та з підстав, визначених цивільним процесуальним законом, і не означає безумовного усунення судді від розгляду справи виключно у зв`язку із суб`єктивно висловленою учасником справи недовірою до судді.

Положення статті 36 ЦПК України визначають обставини, за наявності яких суддя не може брати участі у розгляді справи та підлягає відводу. Відповідно до статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Суд звертає увагу, що у заяві від 07.10.2026 року ОСОБА_1 повторно посилається на недовіру до судді Портної О.П., необ`єктивність та упередженість судді, порушення його права на справедливий суд та неналежне, на думку заявника, врахування його статусу особи з інвалідністю. Заявник знову висловлює незгоду з процесуальними діями та рішеннями суду, результатами розгляду заявлених ним клопотань, оцінкою наведених ним доводів та доказів, а також із наданою судом оцінкою його процесуальних звернень як зловживання процесуальними правами. Крім того, заявник повторно наводить обставини, пов`язані зі спірним майном та необхідністю належного дослідження обставин справи.

Аналогічні за своїм фактичним змістом доводи вже неодноразово наводилися ОСОБА_1 у попередніх заявах про відвід судді Портної О.П. та отримували процесуальну оцінку під час вирішення таких заяв.

Зміна викладення таких тверджень, їх доповнення загальними посиланнями на положення Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а також на поняття позитивних і негативних прав людини не змінює фактичного змісту обставин, якими заявник обґрунтовує відвід судді.

Право ОСОБА_1 на повагу до його честі та гідності, судовий захист, справедливий суд та рівність перед законом і судом незалежно від стану здоров`я чи інших ознак гарантується Конституцією України та законом.

Разом з тим наявність у особи інвалідності не звільняє учасника цивільного процесу від дотримання встановленого ЦПК України порядку реалізації процесуальних прав та не змінює визначених статтями 36, 39 ЦПК України підстав і порядку заявлення відводу судді.

Застосування судом до всіх учасників справи однакових вимог процесуального закону саме по собі не може розцінюватися як приниження особи, дискримінація за ознакою інвалідності або прояв упередженого ставлення суду.

Жодних конкретних обставин, які б свідчили, що суддя Портна О.П. обмежила процесуальні права ОСОБА_1 саме у зв`язку з його інвалідністю, надала йому менший обсяг процесуальних прав порівняно з іншими учасниками справи або застосувала до нього відмінні процесуальні вимоги з цієї підстави, у заяві від 07.10.2026 року не наведено.

Суд окремо звертає увагу на посилання заявника на обставини розгляду адміністративних матеріалів щодо нього та пов`язування таких обставин з упередженістю судді Портної О.П. Разом з тим суддя Портна О.П. адміністративні матеріали, на які посилається заявник у заяві про відвід, не розглядала та будь-яких процесуальних рішень у відповідних провадженнях не ухвалювала. Відтак наведені заявником обставини стосуються розгляду адміністративних матеріалів іншими суддями та об`єктивно не можуть свідчити про упередженість чи необ`єктивність судді Портної О.П. під час розгляду цієї цивільної справи. Посилання заявника на зазначені адміністративні матеріали не становить нової підстави для відводу судді Портної О.П., оскільки такі матеріали не перебували у її провадженні та жодних процесуальних рішень у них нею не ухвалювалося.

Щодо тверджень заявника про те, що суд не надає йому можливості «довести» порушення його прав та не задовольняє подані ним клопотання про витребування і дослідження доказів, суд зазначає, що право учасника справи подавати заяви, клопотання та докази не є тотожним безумовному обов`язку суду задовольнити кожну подану таким учасником заяву чи клопотання.

Суд вирішує заяви та клопотання учасників справи відповідно до вимог процесуального закону, виходячи з предмета та підстав позову, предмета доказування, належності, допустимості та необхідності відповідних доказів і процесуальних дій.

Незгода учасника справи з результатом вирішення його клопотання або з мотивами процесуального рішення суду сама по собі не свідчить про особисту упередженість судді.

Суд окремо зазначає, що право особи на справедливий суд не означає «абсолютного права довіряти чи не довіряти» конкретному судді з наслідком його обов`язкового усунення від розгляду справи за суб`єктивним волевиявленням учасника процесу.

Інститут відводу судді має на меті забезпечення неупередженості суду за наявності визначених законом обставин, а не надання учаснику справи можливості обирати суддю залежно від його ставлення до постановлених цим суддею процесуальних рішень.

Суб`єктивна недовіра учасника справи до судді підлягає оцінці у сукупності з конкретними обставинами, які могли б об`єктивно викликати сумнів у неупередженості судді. У заяві від 07.10.2026 року таких нових обставин ОСОБА_1 не наведено.

Суд враховує, що ОСОБА_1 звертався із заявами про відвід судді Портної О.П. 27.02.2026, 11.06.2026, 15.06.2026, 16.06.2026, 17.06.2026, 24.06.2026, 30.06.2026, 06.07.2026, 09.07.2026, 13.07.2026, 09.09.2026 та 29.09.2026 року.

Таким чином, заява від 07.10.2026 року є тринадцятою заявою про відвід судді Портної О.П.

Наведені у ній твердження про недовіру до судді, упередженість, необ`єктивність, приниження заявника як особи з інвалідністю, неналежну оцінку його доводів, незгоду з вирішенням заяв і клопотань та процесуальними рішеннями суду вже були предметом оцінки під час вирішення попередніх заяв про відвід.

Посилання заявника на порушення принципу презумпції невинуватості ґрунтується на його незгоді з наданою судом процесуальною оцінкою попереднім зверненням та мотивами постановлених за результатами їх розгляду ухвал і не свідчить про виникнення нової обставини, передбаченої ст. 36 ЦПК України, яка могла б бути підставою для відводу судді».

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Фактично кожне наступне процесуальне рішення, постановлене судом за результатами розгляду попередньої заяви-клопотання про відвід, використовується заявником як додаткова підстава для подання наступної заяви про відвід.

Отже, посилання заявника на зміст ухвали від 05.10.2026 року фактично є незгодою з процесуальним рішенням судді та відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України не утворює самостійної нової підстави для відводу.

Такий підхід призводив би до можливості необмеженого послідовного заявлення відводів лише з мотивів незгоди з результатом вирішення попереднього відводу, що не відповідає змісту та процесуальному призначенню інституту відводу судді.

Відповідно до частини п`ятої статті 39 ЦПК України, якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Таким чином, заява- клопотання ОСОБА_1 від 07.10.2026 року про відвід судді Портної О.П. підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву - клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Портної О.П. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Біляївський ринок» Одеської облспоживспілки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Біляївська міська рада Одеського району Одеської області про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткової угоди - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 07.10.2026 року.

Суддя О.П. Портна