Ухвала суду № 140394859, 06.10.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень

06 жовтня 2026 р.Р і в н е№460/11416/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.В. Друзенко розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення суду від 15.10.2024 у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ;В С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі №460/11416/24, що набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року, починаючи з 23.03.2024 і до зміни законодавства або зміни правового статусу.

19 серпня 2026 року надійшла письмова заява про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Заява мотивована тим, що відповідач не виконує рішення суду.

Згідно наказу Рівненського окружного адміністративного суду №96 від 17.04.2025 надано ОСОБА_2 , судді, заступнику голови Рівненського окружного адміністративного суду, частину щорічної оплачуваної відпустки тривалістю:-18 робочих днів (24 календарних дні) з 03 серпня 2026 року до 26 серпня 2026 року за період роботи з 07 липня 2025 року до 06 липня 2026 року; -3 робочих дні (5 календарних днів) з 27 серпня 2026 року до 31 серпня 2026 року за період роботи з 07 липня 2022 року до 06 липня 2023 року.

У зв`язку з вищенаведеним заява передана судді на розгляд 01.09.2026.

Ухвалою від 01.09.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/11416/24 протягом одного місяця.

01 жовтня 2026 року до суду надійшов звіт суб`єкта владних повноважень.

Звіт подано з додержання вимог частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

У звіті суб`єкт владних повноважень повідомив , що на виконання рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено відповідний перерахунок пенсії позивача та встановлено доплату у розмірі двох мінімальних заробітних плат з 23.03.2024 - 3200 грн у відповідності до ст. 8 Закону України Про Державний бюджет на 2024 рік. Щодо встановлення доплати до пенсії з 01.01.2025 та з 01.01.2026 то відповідач діяв у відповідності до вимог ст. 45 Закону України Про Державний бюджет на 2025 рік та ст. 29 Закону України Про Державний бюджет на 2026 рік. Отже рішення суду виконане в межах повноважень, просить прийняти даний звіт.

Оцінюючи поданий звіт та додані до нього матеріали, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб та підлягає виконанню на всій території України.

За приписами статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Відповідно до частини другої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Отже, сам по собі факт неповного виконання судового рішення на час подання звіту не означає безумовної необхідності відмови у його прийнятті. Оцінці підлягають причини такого стану виконання, заходи, вжиті суб`єктом владних повноважень, та їх достатність.

З поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіту та доданих до нього доказів убачається, що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду з 30.06.2024, визначено суму заборгованості, а її невиплату обґрунтовано особливостями бюджетного фінансування відповідних видатків.

До звіту долучені документи, які підтверджують порядок бюджетного фінансування та заходи, що вживаються Пенсійним фондом України для погашення заборгованості за судовими рішеннями.

За таких обставин суд не встановив передбачених частиною другою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відмови у прийнятті поданого звіту.

Щодо доводів заявника стосовно невиплати з 01.01.2025 та з 01.01. 2026 підвищення до пенсії згідно ст. 39 Закону № 796, то суд зазначає таке.

Предметом судового контролю є виконання судового рішення у межах прав та обов`язків сторін, установлених цим рішенням, а не вирішення нових спорів, які виникли між сторонами після його ухвалення.

Тобто в межах процедури судового контролю суд не здійснює нового розгляду спору та не встановлює права й обов`язки сторін, які не були предметом судового розгляду при ухваленні рішення, що виконується.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 ухвалене з урахуванням нормативного регулювання та фактичних обставин, які існували на час виникнення спірних у тій справі правовідносин з 23.03.2024.

Натомість із 01.01.2025 законодавцем запроваджено нове нормативне регулювання відповідної доплати, зокрема статтею 45 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік, а у 2026 році - статтею 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік.

Саме на ці норми відповідач посилається як на правову підставу зупинення нарахування та виплати доплати позивачу з 01.01.2025 та 01.01.2026 відповідно.

Таким чином, оцінка правомірності застосування відповідачем наведеного вище законодавства потребувала б встановлення змісту нових правовідносин, визначення норм матеріального права, які підлягають застосуванню до них, та перевірки правомірності поведінки суб`єкта владних повноважень у вказаному періоді.

Таке питання виходить за межі судового контролю за виконанням рішення у цій справі та за своєю суттю становить новий публічно-правовий спір, який у разі незгоди позивача з діями або рішеннями органу Пенсійного фонду може бути предметом окремого позовного провадження.

Суд звертає увагу, що саме шляхом звернення з окремими позовами вирішуються спори щодо правомірності застосування органами Пенсійного фонду нормативного регулювання до виплат за статтею 39 Закону №796-XII, починаючи з 01.01.2025. Отже питання про співвідношення положень спеціального законодавства та законів про Державний бюджет України за новий період не може бути вирішене шляхом тлумачення чи фактичного доповнення резолютивної частини рішення від 15.10.2024 у процедурі його виконання.

Інший підхід призвів би до того, що в межах судового контролю суд фактично вирішив би вимоги, які не були предметом розгляду справи №460/11416/24, без подання відповідного позову та без дотримання встановленої Кодексом адміністративного судочинства України процедури вирішення нового публічно-правового спору.

Тому доводи заявника щодо неправомірності визначення розміру доплати з 01.01.2025 та з 01.01.2026 не свідчать про неналежність поданого відповідачем звіту та не є підставою для відмови у його прийнятті.

Водночас зі звіту вбачається, що сума заборгованості, нарахованої безпосередньо на виконання рішення суду за 2024 рік, з урахуванням часткової виплати складає 12679,97 грн. Отже в цій частині судове рішення фактично ще не виконане у повному обсязі.

Разом з тим, станом на 24.09.2026 вказане рішення суду обліковується в Реєстрі судових рішень за № 751360.

Згідно Плану доходів і видатків відповідача на 2026 рік виділено кошти на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень в сумі 73338,1тис.грн.

Неодноразово Верховний Суд у своїх рішеннях зазначав, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу на керівника управління не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18 та у справі № 560/523/19 за адміністративним провадженням № K/9901/7195/20 від 23 квітня 2020 року та у справі № 420/70/19 від 07.11.2019 року.

Таким чином Головне управління не відмовлялось від виконання рішення суду, а виконало його у межах своїх повноважень.

Слід також зазначити, що приписами ч. 11 ст. 382-3 КАС України встановлено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Матеріалами справи стверджується, що рішення суду не виконано лише в частині виплати позивачу перерахованих коштів.

Водночас суд зважає на те, що позивач не акцентує своєї уваги на невиплаті заборгованості за цим рішенням суду. А враховуючи наведені вище положення права стосовно розпорядників бюджетних коштів, та те, що рішення суду виконуються відповідачем в порядку черговості набрання рішеннями суду законної сили, суд не вважає за необхідне встановлювати відповідачу додатковий строк для подання звіту у цій частині рішення суду, позаяк уважає, що таке рішення буде виконано відповідачем безальтернативно, у разі надходження коштів за відповідною бюджетною програмою.

Окрім того суд роз`яснює, що позивач має право також подати заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду щодо стягнення боргу у порядку ст. 378 КАС України.

Зважаючи на вищевикладене в його сукупності, суд дійшов висновку про належне виконання відповідачем рішення суду від 15.10.2024 у адміністративній справі №460/11416/24 в частині нарахування та виплати доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону № 796, тому даний звіт відповідача слід прийняти .

Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання рішення суду по справі №460/11416/24.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 06 жовтня 2026 року

Суддя Н.В. Друзенко