Рішення № 140392986, 18.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 вересня 2026 року о 14 год. 30 хв.Справа № 280/3873/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернової Ж.М.,

за участю секретаря судового засідання Рубель А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування окремих пунктів вимоги

ВСТАНОВИВ:

Військова частиниа НОМЕР_1 звернулась із позовною заявою до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, в якій просить суд визнати протиправними дії Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області щодо висунення вимог, які вказані у пунктах 4, 5 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 10.04.2026 №040820-15/923-2026 «Про вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства» та визнати протиправними та скасувати пункти 4, 5 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 10.04.2026 №040820-15/923- 2026 «Про вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства».

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем в п.4 вимоги необґрунтовано зроблено висновок, що в порушення підпункту 1 пункту 2 Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №36, через включення до розрахунків додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн днів, які в ході ревізії документально не підтверджені як участь військовослужбовців у виконанні бойових (спеціальних) завдань тощо, зайво нараховано і виплачено додаткової винагороди військовослужбовцям за січень-лютий 2023 року на загальну суму 20 303 804,68 грн, в тому числі зайво перераховано єдиного внеску 22% у сумі 3 179 142,16 гривень. Так, дослідженням виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн встановлено, що у березні 2023 року за лютий 2023 року за наказами начальника НОМЕР_2 прикордонного загону військовослужбовцям в/ч НОМЕР_1 нараховано та виплачено вказану додаткову винагороду за період виконання бойових (спеціальних) завдань у складі ТГр « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Збройних Сил України поза районами ведення бойових (воєнних) дій. Позивач вважає, що Порядок №36 не міг застосовуватись під час здійснення виплат додаткової грошової винагороди військовослужбовцям за січень 2023 року, а правомірно був застосований для виплати додаткової грошової винагороди за січень 2023 року порядок визначений наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 9 грудня 2022 року №628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», який скасований наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 15.02.2023 №88-АГ «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Адміністрації Держприкордонслужби України». Таким чином, висновок державного аудитора про необхідність застосування Порядку №36 під час виплати додаткової грошової винагороди за січень 2023 року військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , є безпідставним та таким що не ґрунтується на нормах права.

Також, позивач вважає безпідставним встановлені п.5 вимоги порушення, а саме стосовно розрахунків додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн, передбаченої особливостями виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726 за листопад-грудень 2023 року та січень 2024 року, відповідач зазначив: «…Натомість, участь військовослужбовців у виконанні бойових (спеціальних) завдань всіх інших підрозділів в/ч НОМЕР_1 підтверджується лише частково та лише внаслідок дослідження бойових розпоряджень, бойових наказів, бойових завдань начальника НОМЕР_2 прикордонного загону та наданих звітів до них, оскільки журнал виконання бойових (спеціальних) завдань або будь-які інші журнали по таким підрозділам в/ч НОМЕР_1 не ведуться...». На вказане позивачем зазначено, що вимогами діючого законодавства ведення журналу виконання бойових (спеціальних) завдань або будь-яких інших журналів по структурним підрозділам управління військової частині НОМЕР_1 не передбачено, відповідно така вимога державного аудиту не ґрунтується на нормах права, та не може бути вказана підставою що призвела до необґрунтованої переплати коштів. Також, зазначає, що бойовими наказами начальника НОМЕР_2 прикордонного загону, щоденно, визначалось, що резерв начальника прикордонного загону мати згідно бойового наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 24.06.2023 №9 (гриф). Відповідно визначено, що виконання бойових завдань з реагування на зміни обстановки, оборони місць дислокації (пункту тимчасової дислокації, місця розташування підрозділів) та виконання інших спеціальних завдань, визначених бойовим розпорядженням ТГр «СІЧ» від 23.06.2023 №218(гриф)/ТГр забезпечити призначеним складом з числа структурних підрозділів управління та підрозділів прикордонного загону у відповідності до розрахунків особового складу, які додаються до наказу. У зв`язку з цим пункт 5 Вимог державного аудиту, як похідний від зазначеного висновку, також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач адміністративний позов не визнав, вважає викладені в ній доводи та позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні Позивачем норм законодавства, виходячи з наступного. Щодо п.4 Вимоги зазначив, що з набранням чинності 01 лютого 2023 року Порядком №36 передбачено, що виплата додаткової винагороди у лютому 2023 року за січень 2023 року у розмірі до 30 000 грн здійснюється військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, в тому числі у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупуваннями військ (сил), а також у межах операційних зон угрупувань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. При цьому, на момент подання рапортів у лютому 2023 року та на момент видання наказів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям в розмірі 30 000 грн у лютому 2023 року за січень 2023 року, вже був чинний Порядок №36 відповідно до якого, виплата додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн має здійснюватися тим військовослужбовцям, які протягом січня 2023 року виконували бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. Вважає, що виплата додаткової винагороди «з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану» Постановою №168 та Порядком №36 не передбачено. Відповідно до зведеної відомості нарахованих сум додаткової винагороди не у відповідності до Порядку №36 у розмірі 30 000 грн військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону у лютому 2023 року за січень 2023 року, яка є Додатком 11 до акту ревізії, суми нарахованої та виплаченої додаткової винагороди за дні, які не підтверджуються жодним документом як участь військовослужбовців у виконанні бойових (спеціальних) завдань тощо, розраховані ревізією як зайво нараховані та виплачені суми додаткової винагороди.

Щодо порушення в частині виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн у березні 2023 року за лютий 2023 року за період виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями В/Ч НОМЕР_1 у складі ТГр « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Збройних Сил України поза районами ведення бойових (воєнних) дій, слід зазначити наступне (п.5 вимоги), зазначає, що ревізією встановлено, що основною підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди військовослужбовцям тилових підрозділів В/Ч НОМЕР_1 були саме рапорти начальників/заступників начальників відділів/відділень/груп цих самих підрозділів, в яких однаково на всіх зазначено: «...з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану, клопочу про виплату додаткової винагороди із розрахунку до 30 000 грн на місяць, які виконували бойові (спеціальні) завдання у складі ТГр «Січ», ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Збройних Сил України поза районами ведення бойових (воєнних) дій». Співставленням рапортів начальників/заступників начальників відділів/відділень/груп НОМЕР_2 прикордонного загону з бойовими розпорядженнями, бойовими наказами, бойовими завданнями начальника НОМЕР_2 прикордонного загону та наданих звітів до них встановлено, що в рапортах начальники/заступники начальників відділів/відділень/груп НОМЕР_2 прикордонного загону вказували періоди несення служби підлеглим складом з першого по останній день кожного місяця (за виключенням днів відпусток, лікарняних тощо) враховуючи не тільки періоди виконання бойових завдань, бойових наказів та бойових розпоряджень. Отже висновок, що нарахування та виплата додаткової винагороди військовослужбовцям В/Ч НОМЕР_1 у березні 2023 року за лютий 2023 року із розрахунку 30 000 грн, яка в ході ревізії не підтверджена як участь військовослужбовців у виконанні бойових (спеціальних) завдань тощо, здійснено в порушення підпункту 1 пункту 2 Порядку №36 та призвело до зайво нарахованої та виплачено додаткової винагороди на загальну суму 8 870 324,06грн (в тому числі зайво перераховано єдиного внеску 22% у сумі 1 382 452,35 грн), є законодавчо обґрунтованим та об`єктивним.

Відтак, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою від 04 травня 2026 року було відкрито спрощене позовне провадження по справі №280/3873/26.

За ініциативою суду ухвалою від 26 червня 2026 року розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.07.2026.

Враховуючи клопотання представника відповідача та думку представника позивача, судом було відкладено розгляд справи, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07.08.2026.

В судовому засіданні 07.08.2026 було оголошено перерву до 27.08.2026.

В судовому засіданні 27.08.2026 оголошено перерву до 18.09.2026.

В судовому засіданні 18.09.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рнішення.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на виконання пункту 3.6.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІV квартал 2025 року, проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності В/Ч НОМЕР_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2025. За результатами ревізії складено Акт від 23.02.2026 №040808-20/2, який підписаний із запереченнями 26.02.2026, висновок на які надано 27.03.2026.

В/Ч НОМЕР_1 за результатами ревізії позивачу було направлено вимогу щодо усунення виявлених порушень законодавства від 10.04.2026 №040820-15/923-2026.

Як вбачається з тексту позовної заяви позивач з пунктами 4, 5 Вимоги не погоджується і вважає, що вимога ґрунтується на помилковому застосуванні відповідачем норм законодавства, отже є незаконною та необґрунтованою.

Пунктом 4 Вимоги встановлено зобов`язання: «Забезпечити відшкодування відповідно до статей 130-136 Кодексу Законів про працю України, на користь державного бюджету зайвих видатків з виплати додаткової винагороди із розрахунку 30 000 грн. за січень-лютий 2023 року у сумі 20 303 804,68 грн., в тому числі провести коригування єдиного внеску 22% на суму 3 179 142,16 гривень».

Пункт 5 Вимоги зобов`язує: «Забезпечити відшкодування відповідно до статей 130-136 Кодексу Законів про працю України, на користь державного бюджету зайвих видатків з виплати додаткової винагороди із розрахунку 30 000 грн. за листопад-грудень 2023 року та січень 2024 року у сумі 11 545 490,52 грн., в тому числі провести коригування єдиного внеску 22% на суму 1 814 291,37 гривень».

Стосовно п.4 Вимоги:

відповідачем встановлено, що виплата додаткової винагороди у лютому 2023 року за січень 2023 року у розмірі до 30 000 грн здійснюється військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, в тому числі у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупуваннями військ (сил), а також у межах операційних зон угрупувань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

В обгрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що протягом 2022 року постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» зі змінами визначала тільки два розміри додаткової винагороди, а саме:

- розмір 30 000 грн поширювався на всіх військовослужбовців без виключення, для цього було достатньо факту зарахування до особового складу військової частини та отримання статусу військовослужбовця;

- розмір до 100 000 грн збільшувався для тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Надалі, на виконання пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168» (яка набрала чинності 21.01.2023), наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №36 затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, яким в свою чергу, змінюються умови та порядок виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн військовослужбовцям.

Пунктом 2 Порядку №36 визначено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань та пунктом 6 Порядку № 36 при цьому передбачено, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється щомісяця за минулий місяць.

Дата набрання чинності Порядку №36, тобто 01 лютого 2023 року це дата, з якої нормативно-правовий акт набув юридичної сили, стаючи обов`язковим для виконання, тобто відповідач вважає, що з дня набрання чинності Порядком №36 передбачена виплата додаткової винагороди у лютому 2023 року за січень 2023 року.

Додаткову винагороду військовослужбовцям В/Ч НОМЕР_1 за січень 2023 року у розмірі 30000 грн нараховано та виплачено у лютому 2023 року на підставі наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 06.02.2023 № 40-ОС «Про виплату додаткової винагороди» пропорційно часу проходження служби за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 та наказу начальника від 03.02.2023 №33-ОС «Про виплату додаткової винагороди» з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану, а також за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період зазначених заходів.

Як підтвердженням та підставою включення військовослужбовців до зазначених наказів, до ревізії було надано рапорти начальників/заступників начальників відділів/відділень/груп НОМЕР_2 прикордонного загону, в яких для всіх однаково зазначено: «з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану, клопочу про виплату додаткової винагороди із розрахунку до 30 000 грн на місяць за період з 01.01.2023 по 31.01.2023...».

Відповідач зазначає, що періоди безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів надані рапорти начальників/заступників начальників відділів/відділень/груп НОМЕР_2 прикордонного загону не підтверджують.

Також, виплата додаткової винагороди «з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану» Постановою № 168 та Порядком №36 не передбачено.

В підтвердження участі військовослужбовців НОМЕР_2 прикордонного загону у виконанні бойових (спеціальних) завдань протягом січня 2023 року до ревізії надано бойові накази, бойові розпорядження та бойові завдання начальника НОМЕР_2 прикордонного загону, журнали бойових дій та витяги з них, відповідно до яких було частково підтверджено участь військовослужбовців у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Тобто, підрозділами В/Ч НОМЕР_1 , які дійсно виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами, бойовими розпорядженнями та бойовими завданнями ведуться журнали бойових дій, а також прикладаються звіти про виконання цих самих бойових завдань, наказів, розпоряджень начальника НОМЕР_2 прикордонного загону та ці дні враховано ревізією, як дні виконання бойових (спеціальних) завдань.

Відповідно до зведеної відомості нарахованих сум додаткової винагороди не у відповідності до Порядку №36 у розмірі 30 000 грн військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону у лютому 2023 року за січень 2023 року, яка є Додатком 11 до акту ревізії, суми нарахованої та виплаченої додаткової винагороди за дні, які не підтверджуються жодним документом як участь військовослужбовців у виконанні бойових (спеціальних) завдань тощо, розраховані ревізією як зайво нараховані та виплачені суми додаткової винагороди.

В свою чергу, позивач не погоджується з позицією перевіряючих, в обгрунтування зазначеного посилається на преамбулу Постанови №168 та на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а як зазначено в преамбулі вищевказаного Закону цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, то відповідно, виплати передбачені Постановою №168 та спрямовані на підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану.

Позивачем зазначено, що для виплат додаткової грошової винагороди за січень 2023 року застосовувався порядок визначений наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 9 грудня 2022 року № 628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», як було і до січня 2023 року.

За правилами пункту 1 Наказу №628 - військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби.

Щодо застосування Порядку №36 для виплат додаткової грошової винагороди військовослужбовцям прикордонного загону за січень 2023 року, суд погоджується з позицією позивача та зазначає наступне.

Вирішуючи питання дії норми права в часі, обов`язково необхідно враховувати зміст конституційного принципу незворотності дії закону у часі та негайної дії норми процесуального права, а також аналізувати рішення Конституційного Суду України щодо порядку застосування норми права у часі та вже сформовану практику Верховного Суду із зазначеного питання.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, від 5 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналогічний підхід застосовується і щодо дії процесуальної норми права. Зокрема, у ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. При цьому, закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі. Це положення процесуального закону узгоджується з підходами Європейського суду з прав людини, який вважає, що принцип унеможливлення зворотної дії закону в часі не застосовується, коли нове законодавство ставить особу в сприятливіший стан (Scoppola v. Italy, заява №126/05, п. 102-111).

Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп).

Суд також, повністю підтримує висновок позивача, що розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом.

Таким чином, Порядок №36 не повинен був застосовуватись під час здійснення виплат додаткової грошової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону за січень 2023 року, та позивачем правомірно був застосований для виплати додаткової грошової винагороди за січень 2023 року порядок визначений наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 9 грудня 2022 року №628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», який скасований наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 15.02.2023 року №88-АГ «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Адміністрації Держприкордонслужби України».

Враховуючи вказане, суд прийшов до висновку про задоволення позовної вимоги стосовно визнання протиправними дії Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області щодо висунення зобов`язання, яке встановлено пунктом 4 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 10.04.2026 №040820-15/923-2026 «Про вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства», та визнати протиправними та скасувати зазначений пункт.

Щодо встановленого пунктом 5 порушення в частині виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн у березні 2023 року за лютий 2023 року за період виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями В/Ч НОМЕР_1 у складі ТГр « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Збройних Сил України поза районами ведення бойових (воєнних) дій, перевіряючисми встановлено наступне.

Виконання бойових завдань підрозділами НОМЕР_2 прикордонного загону у складі ТГр « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Збройних Сил України здійснювалось відповідно до отриманих бойових розпоряджень, які доводились до в/ч НОМЕР_1 під грифом «таємно» на рівні всього прикордонного загону в цілому, без зазначення будь-яких прізвищ/посад тощо.

До ревізії надані бойові накази, бойові розпорядження та бойові завдання командира В/Ч НОМЕР_1 , якими визначено конкретні завдання та особовий склад, із зазначенням військового звання, прізвища та власного імені, а також мету та терміни виконання, які доводились до особового складу в/ч НОМЕР_1 на підставі отриманих бойових розпоряджень ТГр «Січ», ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Збройних Сил України.

При цьому ревізією встановлено, що основною підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди військовослужбовцям тилових підрозділів В/Ч НОМЕР_1 були саме рапорти начальників/заступників начальників відділів/ відділень/груп цих самих підрозділів, в яких однаково на всіх зазначено: «...з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану, клопочу про виплату додаткової винагороди із розрахунку до 30 000 грн на місяць, які виконували бойові (спеціальні) завдання у складі ТГр «Січ», ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Збройних Сил України поза районами ведення бойових (воєнних) дій».

Співставленням рапортів начальників/заступників начальників відділів/ відділень/груп НОМЕР_2 прикордонного загону з бойовими розпорядженнями, бойовими наказами, бойовими завданнями начальника НОМЕР_2 прикордонного загону та наданих звітів до них встановлено, що в рапортах начальники/заступники начальників відділів/відділень/груп НОМЕР_2 прикордонного загону вказували періоди несення служби підлеглим складом з першого по останній день кожного місяця (за виключенням днів відпусток, лікарняних тощо) враховуючи не тільки періоди виконання бойових завдань, бойових наказів та бойових розпоряджень.

Відповідно до зведеної відомості нарахованих сум додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону із розрахунку 30 000 грн у березні 2023 року за лютий 2023 року, яка разом з рапортами начальників/заступників начальників відділів/відділень/груп НОМЕР_2 прикордонного загону є Додатком 13 до акту ревізії, дні, які В/Ч НОМЕР_1 не підтверджені жодним документом як участь військовослужбовців тилових підрозділів у виконанні бойових (спеціальних) завдань тощо, розраховані ревізією як зайво нараховані та виплачені кошти додаткової винагороди.

Підпунктом 3 пункту 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726 визначено, що на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі 30 000грн військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Пунктом 4 Особливостей №726 визначено, що до бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, виконання яких передбачає виплату додаткової винагороди, визначеної в підпункті 3 пункту 2 цих Особливостей, належать такі завдання, що виконуються відповідно до бойових наказів (розпоряджень) військовослужбовцями:

1) включеними до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави:

-з усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

-з організації та ведення військового спостереження за суміжною територією, а також визначеними військовим командуванням об`єктами та окремими ділянками державного кордону прикордонними комендатурами, відділами прикордонної служби, прикордонними заставами, прикордонними комендатурами швидкого реагування (у тому числі зведеними органами та підрозділами) на ділянках відповідальності органів Держприкордонслужби;

-з польотів, пов`язаних із перевезенням (евакуацією) військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів, що здійснюються екіпажами пілотованих повітряних суден;

-з бойового чергування або сприяння цивільному судноплавству відповідно до міжнародних зобов`язань України екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового перебування;

-з наземної охорони та оборони військових об`єктів (військових містечок, пунктів тимчасової дислокації, базових таборів, місць зосередження сил і засобів, об`єктів (пунктів) логістичного забезпечення, місць навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово-медичних закладів, місць стоянок корабельно-катерного складу), що виконуються у межах областей, які межують з українсько-російською, українсько-білоруською ділянками державного кордону, узбережжям Чорного моря, а також українсько-молдовською ділянкою державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова, а на іншій території - у разі безпосередньої оборони цих об`єктів від вогневих уражень противника, відбиття нападу, звільнення їх у разі захоплення;

-з керівництва реалізацією стабілізаційними та оборонними заходами, визначеними командувачами угруповань військ (сил) Збройних Сил України для управлінь прикордонних загонів, загонів морської охорони, органів забезпечення, регіональних управлінь, що перебувають поза районами ведення воєнних (бойових) дій;

-з проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, що виконуються в межах українсько-російської, українсько-білоруської ділянок державного кордону, узбережжя Чорного моря, а також українсько- молдовської ділянки державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова;

-з обладнання вогневих позицій та опорних пунктів за замислом військового командування на ділянках відповідальності органів Держприкордонслужби;

-із безпосереднього забезпечення безперебійного функціонування систем зв`язку, які застосовуються на пунктах управління (в оперативних штабах) для обміну та захисту інформації в системі управління військами;

-з несення прикордонної служби (бойового чергування) у складі прикордонних нарядів або призначеного підрозділу з охорони та оборони державного кордону в межах українсько-російської, українсько-білоруської ділянок державного кордону, узбережжя Чорного моря, а також українсько-молдовської ділянки державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова;

-з пошуку та ліквідації ворожих диверсійно-розвідувальних груп у взаємодії з підрозділами Збройних Сил України, Національної гвардії України або Сил територіальної оборони (під загальним керівництвом військового начальника);

2) бойової служби на блокпостах або контрольних постах органами, включеними до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, а також у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, областей, які межують з українсько-російською, українсько-білоруською ділянками державного кордону, узбережжям Чорного моря, а також українсько-молдовською ділянкою державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова, а на іншій території - у разі безпосередньої оборони цих об`єктів від вогневих уражень противника, відбиття нападу, звільнення їх у разі захоплення;

3) без обов`язкової умови включення до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з виявлення повітряних цілей та інших об`єктів противника.

Ревізією встановлено, що виконання бойових завдань підрозділами НОМЕР_2 прикордонного загону у складі ТГр « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Збройних Сил України, здійснювалось відповідно до отриманих бойових розпоряджень, які доводились до В/Ч НОМЕР_1 під грифом «таємно».

При цьому, факт зазначення НОМЕР_2 прикордонного загону в бойових розпорядженнях до ТГр « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Збройних Сил України на виконання певних бойових (спеціальних) завдань на рівні всього прикордонного загону в цілому, без зазначення військових звань, прізвищ та власних імен військовослужбовців, не є єдиною та остаточною підставою для виплати додаткової винагороди всім військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону із розрахунку 30 000 грн з першого по останній день кожного місяця.

Співставленням рапортів начальників/заступників начальників відділів/ відділень/груп НОМЕР_2 прикордонного загону з бойовими розпорядженнями, бойовими наказами, бойовими завданнями начальника НОМЕР_2 прикордонного загону та наданих звітів до них, встановлені випадки, коли в рапортах начальники/заступники начальників відділів/відділень/груп НОМЕР_2 прикордонного загону вказували не тільки періоди виконання підлеглим складом бойових завдань, бойових наказів та бойових розпоряджень, а також вказувались періоди, коли військовослужбовці були визначені як резерв начальника прикордонного загону, який виконуватиме бойові завдання у разі зміни обстановки, оборони місць дислокації (пункту тимчасової дислокації, місця розташування підрозділів тилу, місця розташування підрозділів забезпечення тощо).

У зведених відомостях-розрахунках нарахованих сум додаткової винагороди за листопад грудень 2023 року та січень 2024 року, які є Додатками 16, 17, 18 до акту ревізії, суми зайво нарахованої та виплаченої додаткової винагороди за дні перебування військовослужбовців у резерві, розраховані шляхом дослідження бойових розпоряджень/наказів/завдань начальника НОМЕР_2 прикордонного загону та опрацювання окремих додатків-розрахунків за листопад-грудень 2023 року та січень 2024 року, якими визначались конкретні дні перебування окремих військовослужбовців у резерві.

Відповідач вважає, що перебування у резерві (в тому числі за бойовими наказами начальника прикордонного загону) та бути готовими до виконання бойових (спеціальних) завдань у разі зміни обстановки, передбачає саме готовність та не може вважатись самим виконанням бойових (спеціальних) завдань. За перебування у резерві та за готовність до виконання бойових (спеціальних) завдань у разі зміни обстановки або за перебування в стані очікування тощо, виплата додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн Особливостями № 726 не передбачено.

Суд не підтримує висловлену відповідачем позицію, з огляду на наступне.

Облік військовослужбовців, які ведуть бойові дії здійснюється на виконання наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.08.2023 №73 «Про внесення змін до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.12.2022 №104» в журналі бойових дій прикордонного загону, в додатку 2 до даного наказу зазначено, що «Список особового складу в Журналі бойових дій управління органу Держприкордонслужби не ведеться....».

Позивач звертає увагу, що в бойових розпорядженнях ТГр «Січ», ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Збройних Сил України зазначено НОМЕР_2 прикордонний загін в цілому (або окремі підрозділі), а чинним законодавством та вимогами до бойового управління військами не встановлено обов`язок військовому командуванню визначати завдання на рівні полку/бригади поіменно кожному військовослужбовцю, а саме з визначенням на рівні організаційно-штатної одиниці, то відповідно участь у виконанні бойового розпорядження приймає весь особовий склад організаційно-штатної одиниці (підрозділу), як це передбачено Статутами ЗСУ, та проходження служби (виконання обов`язків військової служби) в даному підрозділі свідчіть про виконання такого бойового розпорядження військовослужбовцем.

До того ж, позивач звертає увагу, що самі перевіряючи зауважують, що бойовими наказами начальника НОМЕР_2 прикордонного загону кожного дня призначається склад добового наряду з метою підтримання внутрішнього порядку, охорони персоналу, озброєння, техніки та майна прикордонного загону, недопущення раптового нападу та забезпечення належного рівня готовності сил та засобів для реагування на зміни в обстановці, відповідно це відповідає вимогам абз. 5 п.п.1 п. 4 та абз.10.п.п.1 п.4 Особливостей.

У 2023 році військовослужбовці управління та підрозділів забезпечення прикордонного загону виконували бойові (спеціальні) завдання з охорони та оборони місць розташування військ, забезпечення діючих угрупувань військ (сил) оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, та відповідно були включені до елементу службового порядку - резерву начальника НОМЕР_2 прикордонного загону, який призначався згідно наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.11.2020 №62 (гриф) «Про сили та засоби реагування на зміни обстановки» та вимог бойових наказів та розпоряджень тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Збройних Сил України для реагування на зміни в обстановці в опорних пунктах відділів прикордонної служби та в місцях розосередженого розміщення особового складу (військових об`єктах, пунктах тимчасової дислокації, місцях зосередження сил і засобів, об`єктах (пунктах) логістичного забезпечення) із завданнями згідно з бойовими наказами начальника прикордонного загону, витяги з яких було надано перевіряючим встановленим порядком.

Бойовими наказами начальника НОМЕР_2 прикордонного загону, щоденно, визначалось що резерв начальника прикордонного загону мати згідно бойового наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 24.06.2023 №9 (гриф). Відповідно визначено, що виконання бойових завдань з реагування на зміни обстановки, оборони місць дислокації (пункту тимчасової дислокації, місця розташування підрозділів) та виконання інших спеціальних завдань, визначених бойовим розпорядженням ТГр «СІЧ» від 23.06.2023 №218(гриф)/ТГр забезпечити призначеним складом з числа структурних підрозділів управління та підрозділів прикордонного загону у відповідності до розрахунків особового складу, які додаються до наказу.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №28(гриф) від 28.12.2022 року «Про організацію оперативно-бойової діяльності в 2023 році» в п.1 визначено НОМЕР_2 прикордонному загону на виконання бойового розпорядження командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 10.07.2022 №218(гриф), бойового розпорядження командира ТГр « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.12.2022 №68(гриф), бойового наказу ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23.12.2022 №14(гриф), у взаємодії... (перелік доданих підрозділів СОУ), іншими правоохоронними органами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування виконувати бойові (спеціальні завдання) з оборони на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових завдань ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Згідно бойового статуту Збройних Сил України - всебічне забезпечення бою (дій) полягає в організації та здійсненні заходів, спрямованих на збереження боєздатності підрозділів, їх підготовку та ефективне застосування під час виконання бойового завдання. Воно проводиться як під час підготовки, так і в ході ведення бою (дій).

У військовій частині організовуються та здійснюються бойове, морально-психологічне, технічне, тилове, медичне забезпечення.

Також, враховуючи вимоги бойового розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 17.07.2023 №187(гриф)/окп, бойового розпорядження ТГр «Січ» від 23.06.2023 №218(гриф)/ТГр, бойового розпорядження ТГр «Січ» від 02.05.2023 №145(гриф)/ТГр, бойового розпорядження ТГр «Січ» від 01.12.22 №68 (гриф), бойового розпорядження оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 10.07.2022 №218 (гриф)/ОКП/БР, зважаючи на оборонні заходи які здійснювали підрозділи НОМЕР_2 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_1 ), управління прикордонного загону підпадає під дію абз.6 п.п.1 п.4 Особливостей та абз.2 п.п.3 п.4 Особливостей.

Суд підтримує зауваження позивача, що відповідачем не взято до уваги положення абзацу шостого підпункту 1 пункту 4 та абзацу другого підпункту 3 пункту 4 Особливостей виплати додаткової винагороди, затверджених наказом від 01.09.2023 №726, які прямо передбачають можливість виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, які здійснюють діяльність з керівництва, управління, забезпечення та організації виконання бойових (спеціальних) завдань, у тому числі поза безпосередніми районами ведення бойових дій.

Також, суд погоджується з позивачем стосовно того, що перебування військовослужбовців у резерві в умовах воєнного стану не може ототожнюватися з бездіяльністю або станом фактичного невиконання службових обов`язків, оскільки за своєю суттю є невід`ємною складовою функціонування військового органу управління, спрямованою на забезпечення безперервності, стійкості та оперативності реагування сил оборони на зміну бойової обстановки. Резерв у військовому розумінні є елементом бойового порядку, що перебуває у постійній готовності до негайного залучення до виконання визначених завдань, у тому числі в умовах раптової зміни обстановки, загрози прориву противника, необхідності підсилення угруповань військ або реагування на інші виклики.

З огляду на це, сам факт перебування військовослужбовця у резерві за відповідним бойовим наказом чи розпорядженням вже свідчить про його залучення до виконання завдань оборони держави, оскільки така особа перебуває під постійним оперативним управлінням, обмежена у свободі пересування, зобов`язана дотримуватись режиму бойової готовності та бути готовою до негайного виконання наказу. Такий стан не має нічого спільного із звичайним проходженням служби у мирний час і є безпосереднім проявом виконання функцій, пов`язаних із відсіччю збройної агресії.

Більше того, нормативне регулювання виплати додаткової винагороди не містить імперативної заборони щодо її нарахування за періоди перебування у резерві, натомість передбачає необхідність оцінки фактичного залучення військовослужбовців до виконання завдань оборони держави, що повинно здійснюватися з урахуванням реального змісту їх діяльності, а не виключно формальних ознак документального підтвердження. Ігнорування цієї обставини свідчить про підміну змістовного підходу формальним, що суперечить принципам верховенства права та обґрунтованості рішень суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, позиція відповідача фактично зводиться до необґрунтованого звуження прав військовослужбовців шляхом виключення із переліку оплачуваних періодів тих проміжків часу, які об`єктивно та беззаперечно є складовою виконання бойових (спеціальних) завдань, що не лише не відповідає змісту правового регулювання, але й суперечить цілям запровадження додаткової винагороди як елементу соціального та матеріального забезпечення осіб, які забезпечують оборону держави в умовах збройної агресії, в т.ч. такі дії Відповідача можна розцінювати як намагання негативно вплинути на морально-психологічний стан військ задіяних до відсічі збройної агресії російської федерації, через зменшення розміру соціального забезпечення військовослужбовців, що, в свою чергу, є важливою складовою підтримки військовослужбовців у цей складний для Держави час.

В судовому засіданні представник позивача звернув увагу суду, що раніше було проведено внутрішній аудит в межах системи Державної прикордонної служби за період, який було також перевірено відповідачем. Фактично у даній справі склалася ситуація, за якої один і той самий період діяльності військової частини був предметом контролю з боку двох державних органів, однак за результатами такого контролю зроблено діаметрально протилежні висновки. При цьому орган внутрішнього аудиту, який функціонує в межах системи Державної прикордонної служби України, має повний доступ до службової, оперативної та за необхідності інформації з обмеженим доступом, а також володіє спеціальними знаннями щодо організації та специфіки діяльності військових підрозділів, не встановив жодних порушень.

Щодо тверджень відповідача про те, що всі документи, які підтверджують підстави для виплати додаткової винагороди, повинні зберігатися виключно у Військовій частині НОМЕР_1 , суд підтримує позицію позивача та вважає, що вказане не відповідає реальній системі військового управління. Бойові накази, розпорядження та завдання формуються, доводяться та деталізуються на різних рівнях військового управління, зокрема ТГр «Січ», ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », і далеко не завжди містять повну персоніфіковану інформацію на рівні окремої військової частини. Більше того, значна частина таких документів має обмежений доступ, централізовано зберігається на вищих рівнях управління або доводиться у формі, що не передбачає їх повного відтворення у документації підрозділу.

Таким чином, враховуючи вказане, суд вважає, що вимога позивача щодо визнання протиправними дії Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області щодо висунення вимоги, яка вказані у п.5 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 10.04.2026 №040820-15/923-2026 «Про вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства» та визнання протиправним та скасування п.5 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 10.04.2026 №040820-15/923- 2026 «Про вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства» - підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.129, код ЄДРПОУ 41127371) про визнання протиправними та скасування окремих пунктів вимоги - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області щодо висунення вимог, які вказані у пунктах 4, 5 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 10.04.2026 № 040820-15/923-2026 «Про вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства».

Визнати протиправними та скасувати пункти 4, 5 вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 10.04.2026 № 040820-15/923 2026 «Про вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства».

Стягнути на користь Військової частини НОМЕР_1 сплачену суму судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривнi 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.10.2026.

Суддя Ж.М. Чернова