Рішення № 140392253, 07.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуСправа №160/25181/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу поверненні помилково сплаченого пенсійного збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5621,00 грн;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про повернення позивачу помилково сплаченого, збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 5621,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією до платіжної інструкції № 0033110013 від 14 липня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11 липня 2026 року між позивачем, дружиною позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю. В., та зареєстрований в реєстрі за № 2347, відповідно до якого позивач та його дружина придбали квартиру АДРЕСА_1 . Вказує, що був змушений сплатити збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна по 5621,00 грн з кожного. Підтвердженням платежу є квитанція до платіжної інструкції № 0033110013 від 14 липня 2026 року, хоча житло позивачем придбалось вперше.

На підставі пункту 9 статті Закону України № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» 16 липня 2026 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

31 липня 2026 року позивач отримав відповідь, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не має підстав для складання подання на повернення збору з операції придбання нерухомого майна на суму 5621,00 грн, тому питання повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна може бути встановлена в судовому порядку. З таким рішенням відповідача позивач не погоджується, а тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у вересні 2026 року подало відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що саме на нотаріусів покладений обов`язок щодо звільнення громадян від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна і що саме докази щодо наявності пільги від сплати зазначеного збору повинні подаватись особою безпосередньо нотаріусу. Пояснює, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду України, а питання звільнення від сплати збору повинно було вирішуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судом установлено наступне.

11 липня 2026 року між ОСОБА_1 , його дружиною ОСОБА_2 з однією сторони та ОСОБА_3 з іншої сторони було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю. В., та зареєстрований в реєстрі за № 2347, за умовами якого позивач і його дружина придбали квартиру АДРЕСА_1 .

Перед посвідченням договору купівлі-продажу квартири приватним нотаріусом, позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна у розмірі 5621,00 грн (на бюджетний рахунок управління Державної казначейської служби), що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 14 липня 2026 року № 0033110013.

Позивач стверджує, що помилково сплатив збір в указаному розмірі, оскільки 11 липня 2026 року вперше придбав житло, тому відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» він був звільнений від сплати з цієї операції збору у розмірі 1 % від вартості квартири.

16 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив повернути йому помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5621,00 грн та перерахувати грошові кошти на відповідні банківські реквізити. До заяви були додані: копії паспорту, коду, витягу з Держреєстру, договір купівлі-продажу, квитанція.

Листом від 31 липня 2026 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначило, що під час посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, саме на нотаріуса покладено обов`язок щодо витребування інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Повернення помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів коштів здійснюється виключно на підставі подання, сформованого в електронній формі згідно з додатком 1 до Порядку, яке подається органом, що контролює справляння надходжень бюджету, до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.

Для розгляду заяви щодо повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна Вам необхідно надати документи, які дадуть можливість зробити висновок про такі помилково або надміру сплачені кошти, а саме:

- довідки про реєстрацію місць проживання після 1992 року по 05 листопада 2004 року;

- довідки про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду з усіх місць проживання після 1992 року по 11 липня 2026 року.

Враховуючи вищезазначене, підстави для складання подання на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відсутні. Первинність придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна може бути встановлена в судовому порядку.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

У статті 6 Закону № 400/97 визначено що Кабінет Міністрів України протягом двох тижнів після дня опублікування цього Закону повинен прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Так, на виконання вимог статті 6 Закону № 400/97 Кабінетом Міністрів України 03 листопада 1998 року прийнято постанову № 1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (далі Порядок № 1740), зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26 вересня 2020 року (далі постанова № 866).

Відповідно до пункту 15-2 Порядку № 1740 (у редакції постанови № 866) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26 вересня 2020 року визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

Пунктом 15-2 Порядку № 1740 (у редакції постанови № 866) визначено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання житла не сплачується, якщо:

1) право власності на житло отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (підпункт «б»);

2) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (підпункт «г»);

3) особа придбаває житло вперше, що підтверджується (підпункт «в») такими документами:

- заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя),

- відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

- даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

Отже, в результаті доповнення Порядку № 1740 новими пунктами (15-2, 15-3) держава деталізувала законодавство, котре регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила:

1) коло осіб, котрі в розумінні Закону № 400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

2) перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.

Таким чином, починаючи з 26 вересня 2020 року в рамках Порядку № 1740 держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:

- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,

- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона подати заяву до органу Пенсійного фонду України заяву про повернення коштів з бюджету на підставі Порядку №787.

Разом з тим, звертаючись після 26 вересня 2020 року про повернення з бюджету помилково сплачених коштів, саме фізична особа повинна надати докази на підтвердження того, що помилилася, коли сплачувала збір.

Отже, заявник повинен надати органу ПФУ передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 документи на підтвердження того, що він придбав житло вперше.

Суд не бачить підстав перекладати тягар доказування помилки особи на державу, яка з 26 вересня 2020 року створила цілком доступний та дієвий механізм доказування цієї обставини (придбання особою житла вперше).

Також суд звертає увагу, що у зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку № 1740 (у редакції постанови № 866) деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.

З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його безоплатну приватизацію.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 листопада 2021 року у справі № 280/9714/20.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач виконав вимоги пункту 15-2 Порядку №1740 щодо подання нотаріусу відповідної заяви і документів при посвідченні договору купівлі-продажу квартири.

Повертаючись до оцінки фактичних обставин цієї справи суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про повернення помилково сплачених коштів. Заявник вважає, що сплачений ним збір при укладення договору купівлі-продажу підлягає поверненню, оскільки ним вперше придбавалась квартира.

Оцінюючи подану позивачем заяву на відповідність передбаченим підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 вимогам суд враховує наступне:

1) подана позивачем заява не містять передбачених підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 обов`язкових тверджень-декларацій про те, що ОСОБА_1 до дати посвідчення договору купівлі-продажу квартири не набував права власності на житло в спосіб приватизації, успадковування, приймання в дар, придбання як частки в спільному майні подружжя;

2) до заяв не додано даних про невикористання житлових чеків для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, що охоплюють період з 1992 року та мають бути надані з усіх місць проживання з 1992 року по дату укладення договору купівлі-продажу.

Отже, поданий позивачем до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області пакет документів був недостатнім (некомплектним) для прийняття органом Пенсійного фонду України позитивного рішення.

Суд також вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що суд у цій справі перевірив обґрунтованість відмов ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, наданої листами від 31 липня 2026 року. Проте це рішення не є перешкодою для позивача повторно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із належно оформленою заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з додатками, передбаченими підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740.

Отже, позовні вимоги є безпідставними, тому в їх задоволенні треба відмовити.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Кисіль