Ухвала суду № 140391859, 07.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 жовтня 2026 рокуСправа №160/30962/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі № 160/30962/26,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 160/30962/26 за позовом Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування приписів.

Ухвалою судді від 02 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі №160/30962/26 та визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін.

05 жовтня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву, яка надійшла від позивача в підсистемі «Електронний Суд». В якій заявник просить призначити та проводити розгляд справи №160/30962/26 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. В обґрунтування заяви заявник зазначає, що справа потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин, оскільки вирішення справи по суті має значний інтерес для позивача, вирішення питання по суті має значний вплив на діяльність позивача та може впливати на права значного кола осіб, а також не виключена необхідність залучення до участі у справі третіх осіб, які мають безпосереднє відношення та/або інформацію щодо предмета спору.

Дослідивши матеріали справи, при вирішенні заяви суд виходить з наступного.

Частиною другою та третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В свою чергу частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3, 4 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд констатує, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

В зв`язку з цим суд відхиляє доводи позивача про наявність підстав для розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін, оскільки жодної конкретної підстави для цього позивачем не наведено. Наявні посилання на повноту та всебічність встановлення обставин, значущість справи для учасників справи мають абстрактний характер, будь-якого обґрунтування та конкретизації відповідних тверджень в заяві не наведено.

В свою чергу суд зауважує, що будь-яка справа розглядається за участі сторін, а форма цієї участі визначається судом, учасники справи можуть порушувати відповідне питання перед судом, обґрунтовуючи необхідність обрання конкретної форми адміністративного судочинства.

При цьому сторони не позбавлені права надавати докази та висловлювати свою позицію письмово та спростовувати доводи опонентів у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що позивачем не наведено жодного конкретного аргументу щодо обмеження його можливості представляти власну правову позицію у справі та висловлювати відповідні аргументи під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, що входять у предмет доказування встановлюються визначеними ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України засобами доказування.

Тому, навіть у випадку розгляду справи без проведення судового засідання та без повідомлення сторін, учасники справи не позбавлені можливості подавати докази у порядку та строки встановлені процесуальним законом, висловлювати свою позицію письмово у заявах по суті справи та наводити свої міркування щодо доводів процесуальних опонентів.

Посилання заявника на підвищену складність справи у зв`язку з недостатньою ясністю та суперечливістю правових норм, що підлягають застосуванню, суд також відхиляє, оскільки питання застосування норм матеріального права підлягають вирішенню судом під час ухвалення рішення на підставі письмових доказів і пояснень сторін, викладених у заявах по суті справи, та самі по собі не є підставою для обов`язкового повідомлення (викликом) сторін. В свою чергу жодного прикладу суперечливих правових норм позивачем не наведено, як і не вказано в зв`язку з чим доводи щодо такої суперечності не можуть бути викладені письмово.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи можливість виконання завдання та дотримання основних засад адміністративного судочинства при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження), суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання позивача, в зв`язку з чим у його задоволенні належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 243, 248, 257, 260, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про розгляд справи № 160/30962/26 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.

Суддя Н.В. Боженко