Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 рокуСправа №640/12038/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар Агро» («Горміс Агро») до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, зобов`язання вчинити дії,-
УСТАНОВИВ:
03.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оскар Агро» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, у якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача 1 - Головного управління ДПС у м. Києві від 15 грудня 2021 року:
- № 3529387/40445458 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 16 від 17.03.2021;
- № 3529388/40445458 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 15 від 16.03.2021;
- № 3529389/40445458 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 10 від 10.03.2021;
- № 3529390/40445458 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 5 від 09.03.2021;
- № 3529391/40445458 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 4 від 05.03.2021;
- зобов`язати відповідача 2 - Державну податкову службу України здійснити (вчинити) дії щодо реєстрації податкових накладних № 4 від 05.03.2021, №5 від 09.03.2021, №10 від 10.03.2021, № 15 від 16.03.2021, № 16 від 17.03.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання вказаних податкових накладних.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання договору поставки від 23.02.2021 № V4.1.8.1.00079, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2», позивач поставив покупцеві пшеницю 4 класу врожаю 2020 року власного виробництва та склав податкові накладні № 4 від 05.03.2021, № 5 від 09.03.2021, № 10 від 10.03.2021, № 15 від 16.03.2021, № 16 від 17.03.2021. Реєстрацію цих податкових накладних зупинено з посиланням на відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. На підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, позивач подав пояснення та копії документів щодо походження, зберігання, транспортування та постачання товару, однак відповідач-1 відмовив у реєстрації податкових накладних з підстави ненадання копій первинних документів, не зазначивши, які саме документи не надано. На думку позивача, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили конкретного переліку документів, а оскаржувані рішення не відповідають вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Скарги позивача на ці рішення Державна податкова служба України залишила без задоволення рішеннями від 30.12.2021.
Пропуск строку звернення до суду позивач пояснює введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, обстрілами міста Києва, де розташоване підприємство, обмеженням доступу до офісу, перебуванням більшості працівників за межами міста та обмеженням Державною податковою службою України доступу до електронних сервісів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
09.09.2022 до суду надійшли відзиви відповідачів, у яких вони просили відмовити в задоволенні позову.
Відповідач-1 у відзиві зазначив, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію; комісія уповноважена оцінювати достатність поданих документів для підтвердження реальності господарської операції; подання документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, є обов`язком платника податку, а наданими документами не можливо підтвердити реальність здійсненої операції.
Відповідач-2 у відзиві зазначив, що суд, перевіряючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, не може досліджувати документи, які не подавалися на розгляд комісії, з посиланням на постанову Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18. Вимогу про зобов`язання зареєструвати податкові накладні вважає втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, а належним способом захисту - зобов`язання відповідача-1 повторно розглянути питання реєстрації податкових накладних.
20.09.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечив проти доводів відповідачів і підтримав позовні вимоги.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано. На виконання цього Закону та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, справу передано до Луганського окружного адміністративного суду, ухвалою якого від 17.02.2025 справу прийнято до провадження (провадження № п/360/2419/25).
27.03.2025 відповідач-1 подав додаткові пояснення, у яких просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що рішення прийнято з підстави ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів; перелік документів визначено пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, тоді як обов`язку зазначати в квитанції конкретний перелік документів контролюючий орган не має і не може наперед знати, які документи наявні у платника; за результатами розгляду поданих документів і даних баз ДПС України платником не спростовано попередньо виявлені ризики. Відповідач-1 послався на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 460/33448/22, від 30.09.2024 у справі № 380/16964/23 та Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, від 13.03.2023 у справі № 240/12029/21.
28.03.2025 позивач подав додаткові пояснення, у яких повідомив, що найменування товариства змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Горміс Агро», фактичні обставини справи не змінилися, сторони не вибули, і підтримав позовні вимоги.
Пунктом 3 резолютивної частини рішення Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 № 960/0/15-26 із 01.06.2026 змінено територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
08.09.2026 справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Ремез К.І.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 справу прийнято до провадження, розгляд справи у зв`язку зі зміною складу суду розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
05.10.2026 та 06.10.2026 через підсистему «Електронний суд» представник відповідача-1 Костиріна М. С. подала відзив Головного управління ДПС у м. Києві на адміністративний позов та додаткові пояснення до відзиву, у яких просить відмовити в задоволенні позову. Доводи цих документів повторюють доводи відзиву 2022 року та додаткових пояснень відповідача-1 від 27.03.2025: комісія уповноважена оцінювати достатність поданих документів для підтвердження реальності господарської операції; обов`язку зазначати в квитанції конкретний перелік документів контролюючий орган не має. За даними баз ДПС України позивач не спростував попередньо виявлені ризики. Відповідач-1 знову посилається на постанови Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 820/17987/14, від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, від 13.03.2023 у справі № 240/12029/21 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 09.09.2026 відповідачам встановлено строк для подання відзиву п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали; копію ухвали доставлено до електронних кабінетів відповідачів 10.09.2026, тож цей строк сплив 25.09.2026.
Зазначені документи подано після його закінчення, клопотання про поновлення строку відповідач-1 не заявив.
Водночас пропуск строку, встановленого судом учаснику справи для вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію (частина 5 статті 121 КАС України), ці документи нових доказів не містять, а викладені в них доводи повторюють позицію відповідачів, з якою позивач мав можливість ознайомитися і на яку відповів. З урахуванням завдання адміністративного судочинства та принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі (статті 2, 9 КАС України) суд бере їх до уваги та оцінку наведеним у них доводам суд надає нижче.
Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Горміс Агро» (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оскар Агро», код ЄДРПОУ 40445458) зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.06.2016.
23.02.2021 позивач (постачальник) і Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2» (покупець, код ЄДРПОУ 34325039) уклали договір поставки № V4.1.8.1.00079, специфікацію від 23.02.2021 № РД054-900-0004 та додаткову угоду від 01.03.2021 № 1, якими погоджено поставку пшениці 4 класу врожаю 2020 року в кількості 460 т +/- 10 %.
На виконання договору позивач поставив покупцеві пшеницю за видатковими накладними № 13 від 05.03.2021, № 19 від 09.03.2021, № 21 від 10.03.2021, № 22 від 16.03.2021, № 23 від 17.03.2021 та склав податкові накладні:
- № 4 від 05.03.2021 на загальну суму 862 079,40 грн, у тому числі податок на додану вартість 105 869,40 грн;
- № 5 від 09.03.2021 на загальну суму 876 751,20 грн, у тому числі податок на додану вартість 107 671,20 грн;
- № 10 від 10.03.2021 на загальну суму 183 323,40 грн, у тому числі податок на додану вартість 22 513,40 грн;
- № 15 від 16.03.2021 на загальну суму 892 015,80 грн, у тому числі податок на додану вартість 109 545,80 грн;
- № 16 від 17.03.2021 на загальну суму 632 369,40 грн, у тому числі податок на додану вартість 77 659,40 грн.
Згідно з квитанціями від 31.03.2021 (податкові накладні № 4, № 5, № 10) та від 14.04.2021 (податкові накладні № 15, № 16) податкові накладні прийнято, однак їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з таким обґрунтуванням: «Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=19.4536%, «P»=0».
09.12.2021 позивач подав повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, разом із письмовими поясненнями від 09.12.2021 № 65 та 100 додатками, що підтверджується квитанцією № 2 від 09.12.2021 (реєстраційний номер документа 9374183608).
Згідно з переліком, наведеним у поясненнях, позивач подав, зокрема: договір поставки з покупцем із специфікацією, додатковою угодою і протоколом узгодження розбіжностей; довіреність покупця; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні на перевезення пшениці до складу покупця; квитанції про прийняте зерно; платіжні доручення покупця; картку рахунку 361; договори та акти на вирощування, збирання, перевезення, доробку, очищення та зберігання зерна, у тому числі товарно-транспортні накладні на доставку зерна врожаю 2020 року на склад зберігання; договори оренди складських приміщень; договори поставки посівного матеріалу, добрив і засобів захисту рослин з видатковими накладними; статистичну звітність за формами № 4-сг і № 29-сг за 2020 рік.
15.12.2021 комісія відповідача-1 з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення № 3529391/40445458 (податкова накладна № 4 від 05.03.2021), № 3529390/40445458 (податкова накладна № 5 від 09.03.2021), № 3529389/40445458 (податкова накладна № 10 від 10.03.2021), № 3529388/40445458 (податкова накладна № 15 від 16.03.2021), № 3529387/40445458 (податкова накладна № 16 від 17.03.2021) про відмову в реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних». Форма рішення містить вказівку «документи, які не надано, підкреслити», однак у жодному з рішень конкретний документ не підкреслено, а графа «Додаткова інформація» не заповнена.
Не погоджуючись із цими рішеннями, 22.12.2021 позивач оскаржив їх до Державної податкової служби України, яка рішеннями від 30.12.2021 залишила скарги без задоволення з тієї самої підстави.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній станом на 15.12.2021, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165; тут і далі - в редакції, чинній станом на 15.12.2021).
Відповідно до пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку № 1165) визначено такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520; тут і далі в редакції, чинній станом на 15.12.2021).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку, та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної може бути, зокрема, ненадання платником конкретних копій документів, необхідних для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній. Саме тому затверджена форма рішення зобов`язує комісію підкреслити документи, які не надано, тобто визначити, яких саме документів бракує для прийняття рішення про реєстрацію.
Суд зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних містили лише посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку та загальну пропозицію надати пояснення та копії документів, без зазначення того, яка саме податкова інформація свідчить про ризиковість господарської операції і які документи необхідно подати для її спростування.
Попри це позивач у межах строку, встановленого пунктом 6 Порядку № 520, подав письмові пояснення та 100 додатків, які стосуються як самої операції з постачання пшениці покупцеві (договір, специфікація, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, квитанції про прийняте зерно, платіжні доручення покупця), так і походження товару, його зберігання і транспортування.
Відповідач-1, відмовляючи в реєстрації податкових накладних, відтворив у рішеннях загальне найменування групи документів із пункту 5 Порядку № 520 - «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів…», не зазначивши, який саме документ із цієї групи позивач не надав. Водночас документи саме цієї групи - видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, квитанції про прийняте зерно, договори й акти зберігання позивач подав, і їх наявність у поданому пакеті відповідачі не спростували. Жодних зауважень до змісту чи оформлення поданих документів оскаржувані рішення не містять.
Верховний Суд у постанові від 22.05.2024 у справі № 640/26298/21 за подібних обставин (зупинення реєстрації податкових накладних на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відмова в реєстрації з тієї самої підстави: ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування) погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що такі рішення контролюючого органу не є обґрунтованими та вмотивованими, не містять переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття, оскільки не встановлюють, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати. Верховний Суд зазначив, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у нього сумнівів, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 11.07.2024 у справі № 460/20194/22, зазначивши, що формальне відтворення у квитанції пропозиції надати пояснення та копії документів є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку № 1165, а оскаржувані відмови, які містять лише загальне твердження без зазначення, яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не відповідають критерію обґрунтованості.
Крім того, у зазначених постановах Верховний Суд нагадав, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника на предмет їх реальності: змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатами податкової перевірки, а предметом розгляду в справах цієї категорії є правомірність зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність господарських операцій.
Доводи відповідача-1 про те, що контролюючий орган не має обов`язку зазначати в квитанції конкретний перелік документів і не може наперед знати, які документи є у платника, суд відхиляє. Предметом спору є не зміст квитанцій, а рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, у яких відповідач-1 уже після отримання й розгляду поданих платником документів мав визначити, яких саме документів бракує. Такого висновку оскаржувані рішення не містять.
Посилання відповідача-1 на те, що за даними баз ДПС України платником не спростовано попередньо виявлені ризики, також не може бути взяте до уваги, оскільки ні в квитанціях, ні в оскаржуваних рішеннях, ні в поясненнях, поданих до суду, відповідач-1 не навів, яка саме податкова інформація свідчить про ризиковість господарських операцій позивача, і не подав відповідних доказів.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 та постанова Верховного Суду від 13.03.2023 у справі № 240/12029/21, на які посилається відповідач-1, ухвалені за інших фактичних обставин. Постанова у справі № 160/3364/19 стосується реальності господарських операцій, встановлюваної за результатами податкової перевірки, а не процедури реєстрації податкових накладних. У справі № 240/12029/21, як зазначає сам відповідач-1, подані платником документи стосувалися іншої сільськогосподарської культури та іншого договору, ніж зазначені в податковій накладній, тобто суди встановили суперечність між документами і змістом податкової накладної. У цій справі подані позивачем документи стосуються саме того товару, того покупця і того договору, які зазначені в спірних податкових накладних, і такої невідповідності відповідачі не встановили. Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України не є обов`язковими для врахування при виборі і застосуванні норм права.
Посилання відповідача-1 у відзиві від 05.10.2026 на постанову Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 820/17987/14 щодо того, що господарський договір не є первинним документом, висновків суду також не спростовує, оскільки позивач подав комісії не лише договір поставки, а й первинні документи, що підтверджують фактичний рух товару і коштів: видаткові та товарно-транспортні накладні, квитанції про прийняте зерно та платіжні доручення покупця.
Твердження відповідача-1 у відзиві про те, що підставою для відмови стало надання документів, складених з порушенням законодавства, суперечить змісту самих оскаржуваних рішень, у яких відповідна графа не відмічена, а підставою відмови визначено саме ненадання копій документів. Суд перевіряє правомірність рішення суб`єкта владних повноважень з тих підстав, які в ньому зазначені, і не може обґрунтовувати його правомірність мотивами, наведеними відповідачем лише в суді.
Доводи відповідача-2 про неможливість дослідження судом документів, які не подавалися на розгляд комісії, суд не приймає, оскільки висновки суду у цій справі ґрунтуються на документах, перелік яких наведено в поясненнях позивача від 09.12.2021 № 65, поданих разом із повідомленням від 09.12.2021 № 1, тобто на документах, які були у розпорядженні комісії на час прийняття оскаржуваних рішень. Відповідачі не стверджують, що якийсь із цих документів комісії не надходив.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі не довели, що оскаржувані рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, як того вимагає пункт 3 частини другої статті 2 КАС України.
За таких обставин рішення відповідача-1 від 15.12.2021 № 3529387/40445458, № 3529388/40445458, № 3529389/40445458, № 3529390/40445458, № 3529391/40445458 є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні, суд зазначає таке.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Податкові накладні позивача прийнято, а в їх реєстрації відмовлено виключно з підстави, яку суд визнав необґрунтованою. Інших підстав для відмови в реєстрації податкових накладних відповідачі не навели. Після скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної контролюючий орган не має вибору між кількома юридично допустимими рішеннями, тому його повноваження в цій частині не є дискреційними. Зобов`язання відповідача-1 повторно розглянути питання реєстрації податкових накладних, на якому наполягає відповідач-2, не призведе до остаточного вирішення спору, оскільки комісія вже розглянула подані позивачем пояснення та документи і не навела обґрунтованих підстав для відмови. Єдиний реєстр податкових накладних веде Державна податкова служба України.
Отже, належним способом захисту порушеного права позивача, який забезпечить його ефективне відновлення та остаточне вирішення спору, є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позовну заяву подано в паперовій формі у 2022 році.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2022 становив 2 481,00 грн. Позивач оскаржує п`ять самостійних рішень про відмову в реєстрації п`яти податкових накладних, вимоги про зобов`язання зареєструвати ці податкові накладні є похідними. Отже, позовна заява містить п`ять вимог немайнового характеру, за які згідно з абзацом другим частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується окремо, і позивач сплатив його в розмірі 12 405,00 грн (платіжне доручення від 19.07.2022 № 561), що відповідає встановленій ставці.
Оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 12 405,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у рівних частках по 6 202,50 грн з кожного.
Керуючись ст. 2, 9, 72-77, 90, 121-123, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар Агро» («Горміс Агро») до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2021 № 3529391/40445458 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.03.2021 № 4.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2021 № 3529390/40445458 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.03.2021 № 5.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2021 № 3529389/40445458 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.03.2021 № 10.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2021 № 3529388/40445458 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.03.2021 № 15.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2021 № 3529387/40445458 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.03.2021 № 16.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Горміс Агро» (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оскар Агро», код ЄДРПОУ 40445458) податкові накладні від 05.03.2021 № 4, від 09.03.2021 № 5, від 10.03.2021 № 10, від 16.03.2021 № 15, від 17.03.2021 № 16 датою їх подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горміс Агро» (01004, м. Київ, вул. Дарвіна, буд. 3, нежиле приміщення 2А, код ЄДРПОУ 40445458) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) судовий збір у розмірі 6 202,50 грн (шість тисяч двісті дві гривні 50 копійок).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горміс Агро» (01004, м. Київ, вул. Дарвіна, буд. 3, нежиле приміщення 2А, код ЄДРПОУ 40445458) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір у розмірі 6 202,50 грн (шість тисяч двісті дві гривні 50 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез
Судове рішення № 140391768, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 07.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/12038/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: