Рішення № 140391224, 05.10.2026, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІСправа № 483/822/26

Провадження № 2/483/763/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

01 липня 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернулося до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з зазначеним позовом до ОСОБА_1 . Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29 березня 2019 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (далі АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_1 було укладено договір № 014/0384/82/0337392 (далі договір), відповідно до умов якого, Банк надав відповідачу грошові кошти в розмірі 18633 грн. 54 коп., шляхом перерахування на рахунок позичальника, а останній зобов`язався повернути використану суму в строк до 29 березня 2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 38,3 %. Банк належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому його умовами, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. 30 листопада 2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-47, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 . У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників за кредитними договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, у тому числі за кредитним договором № 014/0384/82/0337392 від 29 березня 2019 року, який укладений між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 . Враховуючи положення ст.ст. 514, 516 ЦК України, згідно з якими до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, а заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги за кредитним договором 014/0384/82/0337392 від 29 березня 2019 року. Загальний розмір заборгованості відповідача за договором, станом на 23 червня 2026 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 35068 грн. 34 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 15413 грн. 75 коп.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відст уплення права вимоги 12473 грн. 39 коп.; заборгованість за нарахованими процентами згідно договору з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 7181 грн. 20 коп. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 35068 грн. 34 коп., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача розгляд справи просив проводити за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення, про що ним було зазначено в позовній заяві.

Відповідач, про причини своєї неявки не повідомив, до суду викликався у порядку, передбаченому п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 3 ст. 131 ЦПК України, а тому вважається таким, що належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Крім того, враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що 29 березня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0384/82/0337392, відповідно до умов якого, Банк надав відповідачу грошові кошти в розмірі 18633 грн. 54 коп., шляхом перерахування на рахунок позичальника, а останній зобов`язався повернути використану суму в строк до 29 березня 2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 38,3 % річних (а.с 7-17).

Листом АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» від 14 вересня 2026 року № 81-15-9/16153-БТ на виконання ухвали суду надано DVD-R диск з інформацією та випискою про рух коштів на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 94-95).

30 листопада 2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-47, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, в тому числі й до боржниці ОСОБА_1 (а.с. 20-31).

Відповідно до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників за кредитними договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», у т.ч. за кредитним договором № 014/0384/82/0337392 від 29 березня 2019 року, що був укладений між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 (а.с. 33-44).

Загальний розмір заборгованості, станом на 23 червня 2026 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 35068 грн. 34 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 15413 грн. 75 коп.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 12473 грн. 39 коп.; заборгованість за нарахованими процентами згідно договору з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 7181 грн. 20 коп. (а.с. 18).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з огляду на викладене та враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору, взяті на себе зобов`язання не виконує, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором.

Також відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним та документально підтверджені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп., сплата яких підтверджується відповідною платіжною інструкцією (а.с. 1).

Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу в сумі 13000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст. ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін., документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування (правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу під час розгляду даної справи, представником позивача надано договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс», прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 2785 від 01 травня 2026 року на надання юридичної допомоги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в сумі 13000 грн., витяг з акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29 травня 2026 року (а.с. 54-61).

Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує також позицію Верховного суду, який неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, значення спору для сторони, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 № 211/3113/16-ц, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18, від 12.05.2021 у справі № 873/79/20 та від 23.01.2023 у справі № 755/2587/17).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 7000 грн., саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження якого: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, в рахунок заборгованості за Договором № 014/0384/82/0337392 від 29 березня 2019 року 35068 (тридцять п`ять тисяч шістдесят вісім) гривень 34 копійки, з яких: 15413 грн. 75 коп. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 12473 грн. 39 коп. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 7181 грн. 20 коп. заборгованість за нарахованими процентами згідно договору з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження якого: вул. Мечнікова,3, оф. 306, в м. Київ витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: