Рішення № 140389790, 07.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/509/26

Справа №760/7128/25

РІШЕННЯ

Іменем України

07.10.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Кронік В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" (назву якого змінено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг-Понг"), в інтересах якого діє представник Лановий Євген Миколайович, до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг-Понг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 2029147 від 18.02.2020 у розмірі 27 630,97 грн., з яких: 11 888,27 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 782,70 грн. - заборгованість за процентами; 1 680,00 грн. - заборгованість за комісією; 280,00 грн. - пеня, а також про відшкодування судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі на вебсайті miloan.ua було укладено Договір про споживчий кредит № 2029147. За умовами договору первісний кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 14 000,00 грн. строком на 7 днів з датою повернення 25.02.2020 зі сплатою процентів за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування та одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 1 680,00 грн.. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти в сумі 14 000,00 грн. на банківську платіжну картку відповідача. У подальшому, 01.04.2020 між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" (найменування змінено на ТОВ "ВІН ФІНАНС") укладено Договір факторингу № 01/04, відповідно до умов якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ "ФК "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ". 13.12.2021 між ТОВ "ФК "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" та ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" було укладено Договір факторингу № 1/6, згідно з яким право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2029147 від 18.02.2020 на загальну суму 27 630,97 грн. перейшло до ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ". Позивач зазначив, що відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася вказана заборгованість.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Застрожніковій К.С..

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 29.08.2025 задоволено заяву представника позивача від 04.08.2025 та замінено найменування позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг-Понг" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" (код ЄДРПОУ 43657029) у зв`язку з державною перереєстрацією зміни найменування юридичної особи на підставі наказу № 70-к від 01.07.2025 та рішення єдиного учасника № 1778 від 01.07.2025.

17.08.2026 від відповідача ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву із клопотанням про поновлення строку на його подання відповідно до статті 127 ЦПК України. У відзиві відповідач зазначив, що не заперечує проти факту укладення кредитного договору в електронній формі, отримання кредитних коштів у сумі 14 000,00 грн. та залишку непогашеного основного боргу за тілом кредиту в сумі 11 888,27 грн.. Разом з тим відповідач заперечує проти позовних вимог у частині стягнення процентів за користування кредитом та пені, вказуючи, що нарахування процентів за ставкою 1,5% на день після спливу узгодженого 7-денного строку кредитування призвело до збільшення суми процентів майже в 10 разів, що свідчить про їх несправедливий та очевидно кабальний характер у розумінні статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", засад добросовісності, розумності та справедливості. Відповідач просив зменшити розмір процентів до розміру залишку тіла кредиту або іншого справедливого розміру, відмовити у стягненні пені на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, а також відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн., які за своєю природою є "гонораром успіху" відповідно до пункту 4.9 договору від 01.11.2024, або зменшити їх розмір пропорційно до задоволених позовних вимог відповідно до статті 137 ЦПК України.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, враховуючи необхідність забезпечення балансу процесуальних прав сторін, засади змагальності судочинства та право на ефективний судовий захист, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку та визнав за можливе поновити процесуальний строк і прийняти відзив до розгляду.

25.08.2026 від представника позивача Ланового Є.М. через підсистему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що факт отримання коштів відповідачем визнано, нарахування процентів після закінчення початкового строку здійснювалося на підставі погодженого пункту 2.2.3 договору протягом 60 днів, відповідач особисто здійснював пролонгації договору шляхом сплати комісій та процентів 26.02.2020, 04.03.2020, 07.03.2020 та 10.03.2020, а власного контррозрахунку заборгованості суду не надав. Позивач також наголосив, що правомірність встановлення комісії узгоджується із Законом України "Про споживче кредитування", а витрати на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн. підтверджені додатковою угодою від 03.03.2025, детальним описом робіт та актом від 03.03.2025, відповідають ринковій вартості аналогічних послуг та підлягають стягненню в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача у позовній заяві та відповіді на відзив просив розглядати справу за його відсутності. Відповідач про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв про особисту участь чи відкладення розгляду справи не надав.

На підставі частини третьої статті 211 Цивільного процесуального кодексу України та статті 223 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи за наявними матеріалами.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

26.08.2026 суд перейшов до стадії постановлення рішення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд доходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 18.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 2029147 у письмовій (електронній) формі шляхом формування та підписання анкети-заяви на вебсайті https://miloan.ua за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Перед укладенням кредитного договору відповідач пройшов процедуру електронної ідентифікації та верифікації в системі, підтвердив свої персональні дані, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , номер паспорта у формі картки НОМЕР_2 , дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер мобільного телефону НОМЕР_3 та адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також підтвердив згоду з Правилами надання фінансових кредитів Товариства.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 кредитного договору сума кредиту становить 14 000,00 грн., строк кредиту - 7 днів з датою повернення 25.02.2020, комісія за надання кредиту - 1 680,00 грн. (12,00% від суми кредиту одноразово), базова процентна ставка - 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (проценти за 7 днів строку користування - 1 470,00 грн.), сукупна вартість кредиту до повернення на дату 25.02.2020 становить 17 150,00 грн..

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (частина перша статті 205 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина перша статті 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац другий частини другої статті 639 ЦК України).

Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (абзац третій частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Укладення кредитного договору в електронній формі з використанням електронного підпису та електронної ідентифікації узгоджується з нормами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" (постанова Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 546/1283/23).

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів у сумі 14 000,00 грн. відповідачем визнається та не оспорюється, що відповідно до частини першої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України звільняє позивача від обов`язку доказування цих обставин.

Крім того, перерахування кредитних коштів відповідачу в розмірі 14 000,00 грн. на його платіжну картку № НОМЕР_4 підтверджується платіжним дорученням № 15429696 від 18.02.2020 платника ТОВ "МІЛОАН" через фінансового посередника ТОВ ФК "Елаєнс".

Судом установлено, що 01.04.2020 між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" (нова назва - ТОВ "ВІН ФІНАНС", код ЄДРПОУ 38750239) укладено Договір факторингу № 01/04, за умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Кредитним договором № 2029147 від 18.02.2020 щодо боржника ОСОБА_1 , що підтверджується договором факторингу, витягом з Реєстру боржників від 01.04.2020 та платіжними дорученнями про фінансування.

13.12.2021 між ТОВ "ФК "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" та ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" (код ЄДРПОУ 43657029) укладено Договір факторингу № 1/6, відповідно до якого та Витягу з Додатка № 1 до нього до ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2029147 від 18.02.2020 на загальну суму боргу 27 630,97 грн., яка включала: заборгованість за тілом кредиту - 11 888,27 грн., заборгованість за процентами - 13 782,70 грн., заборгованість за комісією - 1 680,00 грн., заборгованість за пенею - 280,00 грн.. Повний розрахунок між сторонами договору факторингу підтверджується повідомленням ТОВ "ВІН ФІНАНС" від 13.11.2024 вих. № 1/6.

Наказом № 70-к від 01.07.2025 на виконання Рішення єдиного учасника № 1778 від 01.07.2025 ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" було перейменовано на ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" (код ЄДРПОУ 43657029), та ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 29.08.2025 здійснено заміну найменування позивача.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (частина перша статті 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Згідно з Відомістю про щоденні нарахування та погашення первісного кредитора ТОВ "МІЛОАН" відповідач ОСОБА_1 здійснював такі платежі на виконання кредитного договору:

26.02.2020 сплачено 2 072,00 грн., з яких: 700,00 грн. - у погашення тіла кредиту, 672,00 грн. - у погашення процентів, 700,00 грн. - комісія за пролонгацію; 04.03.2020 сплачено 1 206,45 грн., з яких: 399,00 грн. - у погашення тіла кредиту, 408,45 грн. - у погашення процентів, 399,00 грн. - комісія за пролонгацію; 07.03.2020 сплачено 1 199,72 грн., з яких: 387,03 грн. - у погашення тіла кредиту, 425,66 грн. - у погашення процентів, 387,03 грн. - комісія за пролонгацію; 10.03.2020 сплачено 2 130,22 грн., з яких: 625,70 грн. - у погашення тіла кредиту, 878,82 грн. - у погашення процентів, 625,70 грн. - комісія за пролонгацію.

Усього відповідач сплатив у погашення основного боргу (тіла кредиту) кошти в сумі 2 111,73 грн., у погашення процентів за користування кредитом - 2 384,93 грн. та сплатив комісії за пролонгацію кредиту в розмірі 2 111,73 грн.

Залишок непогашеної заборгованості відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 11 888,27 грн. (14 000,00 грн. - 2 111,73 грн.). Зазначена сума основного боргу підтверджується первинними розрахунковими документами, не спростована та визнана відповідачем у відзиві, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11 888,27 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи позовну вимогу про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1 680,00 грн., суд виходить з того, що відповідно до пункту 1.5.1 договору сторони погодили нарахування одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 12,00% від суми кредиту (1 680,00 грн.). Загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування"). Кредитодавець має право встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту відповідно до умов погодженого договору (пункт 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)). Судом встановлено, що зазначена одноразова комісія нарахована первісним кредитором при укладенні договору відповідно до його умов, відповідачем сплачена не була та заперечень щодо її розміру у відзиві не висловлено. З огляду на це вимога про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1 680,00 грн. підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 13 782,70 грн., суд виходить з такого.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України).

Проценти за користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за правомірне користування кредитом протягом визначеного договором строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18)).

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Судом установлено, що за змістом кредитного договору № 2029147 строк кредитування первісно встановлювався тривалістю 7 днів - з 18.02.2020 по 25.02.2020.

Разом з тим відповідач скористався передбаченим пунктом 2.3 договору правом на пролонгацію кредиту та здійснив оплату комісій за пролонгацію й часткове погашення боргу, внаслідок чого строк правомірного користування кредитом продовжувався чотири рази: з 26.02.2020 по 04.03.2020 (7 днів); з 05.03.2020 по 07.03.2020 (3 дні); з 08.03.2020 по 10.03.2020 (3 дні); з 11.03.2020 по 17.03.2020 (7 днів).

Остання погоджена пролонгація строку користування кредитом закінчилася 17.03.2020. Відтак період з 18.02.2020 по 17.03.2020 включно охоплювався погодженим сторонами строком кредитування, протягом якого нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 1,50% на день було правомірним.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок процентів за період перебування відповідача у межах узгодженого строку кредитування (з 18.02.2020 по 17.03.2020 включно) та встановив, що первісним кредитором нараховано проценти за користування кредитом у загальному розмірі 5 468,43 грн., а саме: за період з 19.02.2020 по 25.02.2020 (7 днів на залишок 14 000,00 грн.) - 1 470,00 грн. (7 х 210,00 грн.); за 26.02.2020 (1 день на залишок 14 000,00 грн.) - 210,00 грн.; за період з 27.02.2020 по 04.03.2020 (7 днів на залишок 13 300,00 грн.) - 1 396,50 грн. (7 х 199,50 грн.); за період з 05.03.2020 по 07.03.2020 (3 дні на залишок 12 901,00 грн.) - 580,56 грн. (3 х 193,52 грн.); за період з 08.03.2020 по 10.03.2020 (3 дні на залишок 12 513,97 грн.) - 563,13 грн. (3 х 187,71 грн.); за період з 11.03.2020 по 17.03.2020 (7 днів на залишок 11 888,27 грн.) - 1 248,24 грн. (7 х 178,32 грн.).

Із зазначеної суми нарахованих у межах строку кредитування процентів (5 468,43 грн.) відповідачем фактично сплачено 2 384,93 грн. (672,00 грн. + 408,45 грн. + 425,66 грн. + 878,82 грн.).

Таким чином, залишок несплачених процентів за користування кредитом, нарахованих у межах узгодженого строку кредитування, становить 3 083,50 грн. (5 468,43 грн. - 2 384,93 грн.).

Щодо решти нарахованих позивачем процентів у сумі 10 699,20 грн. за період з 18.03.2020 по 16.05.2020 (60 днів х 178,32 грн.), суд зазначає, що вказані кошти нараховані кредитором поза межами строку кредитування.

Посилання позивача на пункт 2.2.3 договору, яким передбачено нарахування процентів за базовою ставкою протягом 60 днів після закінчення строку кредитування за вибором кредитора або як процентів за користування кредитом, або відповідно до статті 625 ЦК України, суд відхиляє. У позовній заяві позивач заявив до стягнення виключно заборгованість за процентами за користування кредитом за статтею 1048 ЦК України, а окремих вимог про застосування наслідків порушення грошового зобов`язання на підставі частини другої статті 625 ЦК України (стягнення 3% річних або інфляційних втрат) не заявляв. Оскільки строк кредитування закінчився 17.03.2020, право кредитора на нарахування регулятивних процентів за статтею 1048 ЦК України припинилося, а відтак нарахування 10 699,20 грн. процентів за користування кредитом за період прострочення є безпідставним і суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом підлягають задоволенню частково в сумі 3 083,50 грн., а в задоволенні решти позовних вимог про стягнення процентів у розмірі 10 699,20 грн. слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 280,00 грн., суд зазначає наступне.

У період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування споживач за договором про споживчий кредит звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань, у тому числі від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором за прострочення виконання зобов`язань (пункт 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України).

Дослідивши Відомість про щоденні нарахування та погашення первісного кредитора ТОВ "МІЛОАН", суд установив, що пеня в сумі 280,00 грн. була нарахована 26.02.2020, однак 21.05.2020 списана самим первісним кредитором за рахунок фінансового результату (рядок відомості від 21.05.2020 "Списання пені за рахунок фінансового результату 280.00"). Враховуючи приписи статті 514 ЦК України, пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України та фактичне списання вказаної пені первісним кредитором до передання права вимоги за договором факторингу від 13.12.2021, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для її стягнення, у зв`язку з чим у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в сумі 280,00 грн. належить відмовити.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 16 651,77 грн., з яких: 11 888,27 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3 083,50 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом у межах строку кредитування; 1 680,00 грн. - комісія за надання кредиту. У задоволенні решти позовних вимог на суму 10 979,20 грн. (10 699,20 грн. процентів за період прострочення та 280,00 грн. пені) належить відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви в електронній формі сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.. Загальний розмір заявлених позовних вимог становить 27 630,97 грн., судом задоволено вимоги на суму 16 651,77 грн., що становить 60,26% від ціни позову. Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 1 459,86 грн. (2 422,40 грн. х 60,2649%).

Щодо вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. та поданого відповідачем клопотання про їх зменшення, суд зазначає наступне.

Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ціною позову та характером спору.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію Договору про надання правової допомоги № 43657029 від 01.11.2024, укладеного між ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" та адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем, Додаткову угоду № 2029147 від 03.03.2025, Акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 03.03.2025 на суму 6 000,00 грн., Детальний опис робіт (наданих послуг) від 03.03.2025 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 5618/10 від 17.03.2016.

Дослідивши клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає його частково обґрунтованим. Суд враховує, що справа є малозначною, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження за типовими правовідносинами мікрокредитування та факторингу, позовна заява складена за сталою формою без необхідності дослідження значного масиву складних доказів, а представник позивача просив розглядати справу без його участі. Крім того, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись принципами розумності, пропорційності та справедливості судових витрат (статті 11, 137, 141 ЦПК України) та зважаючи на пропорцію задоволених позовних вимог (60,26%), суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу частково та стягнути з відповідача на користь позивача 3 615,89 грн. (6 000,00 грн. х 60,2649%).

Керуючись статтями 4, 10, 11, 12, 13, 76-81, 137, 141, 178, 179, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 551, 627, 628, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" (місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 43657029) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 2029147 від 18.02.2020 у загальному розмірі 16 651,77 грн. (шістнадцять тисяч шістсот п`ятдесят одна гривня 77 копійок), яка складається з: 11 888,27 грн. (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 27 копійок) - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 3 083,50 грн. (три тисячі вісімдесят три гривні 50 копійок) - заборгованість за процентами за користування кредитом у межах погодженого строку кредитування; 1 680,00 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят гривень 00 копійок) - комісія за надання кредиту.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" (місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 43657029) судовий збір у розмірі 1 459,86 грн. (одна тисяча чотириста п`ятдесят дев`ять гривень 86 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 615,89 грн. (три тисячі шістсот п`ятнадцять гривень 89 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 07.10.2026

Суддя К.С. Застрожнікова