Рішення № 140389078, 05.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11273/26

Провадження № 2/756/8801/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

05 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 371288070 від 11.10.2024 у розмірі 18 540 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 11.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 371288070, за яким відповідачу надано кредит у загальному розмірі 6 000 грн. Відповідач взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконала.

14.01.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право грошової вимоги за зазначеним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс»), яке 27.02.2026 відступило це право позивачу.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 21 540 грн, з яких 6 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 540 грн - заборгованість за процентами, 3 000 грн - штрафні санкції. Вимог про стягнення штрафних санкцій позивач не заявляв, а тому просив стягнути з відповідача 18 540 грн.

Ухвалою судді від 02.07.2026 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із судовою повісткою про виклик у судове засідання надіслано відповідачу за зареєстрованим місцем проживання.

У встановлений строк відповідач відзив на позов не подала.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 11.10.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 371288070, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному п. 4.10.7 договору.

Умовами договору сторони погодили: кредитний ліміт - 6 000 грн (п. 2.1 договору); перший транш - 3 000 грн, який надається 11.10.2024 (п. 2.3 договору); подальші транші надаються в межах кредитного ліміту протягом дисконтного періоду кредитування (п. 2.4, 6.1 договору); кінцева дата повернення кредиту - 10.11.2029 (п. 7.3 договору); процентна ставка - 1% на день від суми залишку кредиту, що становить 365% річних (п. 8.3 договору); проценти нараховуються щоденно на фактичну суму залишку кредиту до дня закінчення строку дії договору (п. 8.8 договору), а після закінчення дисконтного періоду сплачуються щоденно (п. 7.4.2 договору); кредит надається шляхом переказу коштів за реквізитами платіжної картки НОМЕР_2 (п. 5.1 договору).

Підписавши договір, відповідач підтвердила, що ознайомлена з його умовами, погодилася з ними та зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти у строк та в розмірі, визначені договором.

Зарахування коштів у розмірі 6 000 грн підтверджено платіжними дорученнями ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 11.10.2024 на суму 3 000 грн, від 12.10.2024 на суму 500 грн, від 14.10.2024 на суму 1 000 грн, від 17.10.2024 на суму 1 000 грн та від 19.10.2024 на суму 500 грн з призначенням платежу «Переказ коштів згідно договору № 371288070 від 11.10.2024 … для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2», а також довідками кредитодавця від 02.03.2026 про ідентифікатори та дати завершення зазначених платіжних операцій.

14.01.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/17, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 371288070 від 11.10.2024, що підтверджується копією зазначеного договору та витягом з реєстру прав вимоги від 14.01.2025, в якому щодо відповідача зазначено заборгованість за тілом кредиту 6 000 грн і за процентами 4 020 грн.

27.02.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 27/0226-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за тим самим кредитним договором, що підтверджується копією зазначеного договору та витягом з реєстру прав вимоги № 2 від 27.02.2026, підписаним директорами обох товариств, в якому щодо відповідача зазначено заборгованість за тілом кредиту 6 000 грн і за процентами 12 540 грн.

Як вбачається з розрахунків заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», а також виписки з особового рахунку за кредитним договором станом на 01.05.2026, 08.11.2024 відповідач сплатила 1 545 грн, які зараховано в погашення процентів, після чого платежів не здійснювала, кредит не повернула.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону (зокрема з використанням одноразового ідентифікатора), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договорів факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договори факторингу № МВ-ТП/17 від 14.01.2025 та № 27/0226-01 від 27.02.2026 у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України є правомірними. Отже, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 371288070 від 11.10.2024.

Заборгованість за тілом кредиту становить 6 000 грн, що відповідає загальній сумі отриманих відповідачем траншів; платежів у погашення тіла кредиту відповідач не здійснювала.

Проценти нараховано за погодженою ставкою 1% на день від фактичного залишку кредиту (п. 8.3 договору) в межах строку кредитування, який триває до 10.11.2029 (п. 7.3 договору). Нараховані по 08.11.2024 проценти відповідач сплатила. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 09.11.2024 по 14.01.2025 нарахувало 4 020 грн (6 000 грн х 1% х 67 днів), ТОВ «Таліон Плюс» за період з 15.01.2025 по 05.06.2025 - 8 520 грн (6 000 грн х 1% х 142 дні).

Оскільки право вимоги відступлено в межах строку кредитування, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло й право нараховувати передбачені договором проценти (ст. 514 ЦК України). Отже, заборгованість за процентами становить 12 540 грн (4 020 грн + 8 520 грн), а загальна заборгованість відповідача - 18 540 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості; для визначення розміру таких витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений з Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», додаткову угоду № 25771549279 від 20.04.2026 до нього щодо кредитного договору відповідача та акт приймання-передачі наданих послуг від 05.05.2026, згідно з яким адвокатське бюро надало позивачу послуги на загальну суму 7 000 грн: вивчення матеріалів справи - 1 000 грн, складання позовної заяви - 5 000 грн, підготовка адвокатського запиту - 500 грн, підготовка клопотання - 500 грн.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Справа є малозначною та типовою для спорів про стягнення кредитної заборгованості, не потребувала значного обсягу юридичної та технічної роботи, ціна позову становить 18 540 грн. З урахуванням наведеного суд вважає обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розмір витрат на професійну правничу допомогу 5 000 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

За таких обставин, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 371288070 від 11.10.2024 у розмірі 18 540 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО