Рішення № 140389077, 05.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11110/26

Провадження № 2/756/8717/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

05 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 277809 від 27.02.2025 у розмірі 6 160 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 27.02.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 277809, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 4 000 грн строком на 90 днів зі сплатою процентів за користування кредитом. У встановлений договором строк відповідач кредит не повернула, проценти не сплатила.

19.12.2025 ТОВ «Клай Інвест» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» право грошової вимоги до відповідача за зазначеним договором на підставі договору факторингу № 19122025/1.

Станом на 20.02.2026 заборгованість відповідача становить 6 160 грн, з яких 4 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 160 грн - заборгованість за процентами.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03.07.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подала.

02.10.2026 до суду надійшла заява представника позивача про розподіл судових витрат, у якій позивач також зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 27.02.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 277809. Договір і додаток № 1 до нього (графік розрахунків) підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL4288 (пп. 7.10, 7.11, 8.1 договору), який, згідно з довідкою ТОВ «Клай Інвест» про ідентифікацію, 27.02.2025 надіслано на номер телефону відповідача, зазначений у договорі.

Умовами договору сторони погодили: суму кредиту - 4 000 грн (п. 1.1 договору), строк кредитування - 90 днів, до 27.05.2025 (п. 1.2 договору), фіксовану процентну ставку - 0,72% на добу, що становить 262,8% річних (п. 1.3 договору), нарахування процентів за фактичну кількість днів користування кредитом на залишок заборгованості за кредитом (п. 3.3 договору), повернення кредиту та сплату процентів згідно з графіком розрахунків (п. 3.1 договору, додаток № 1), надання кредиту в безготівковій формі на реквізити платіжної картки, вказаної клієнтом (п. 1.5 договору).

Зарахування коштів у розмірі 4 000 грн підтверджено листом ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів за номером транзакції 44064-90888-35374 від 27.02.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 , реквізити якої відповідач зазначила в договорі.

Підписавши договір, відповідач підтвердила, що ознайомлена з його умовами, погодилася з ними та зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти у строк та в розмірі, визначені договором. У визначений договором строк відповідач кредит не повернула, узятих на себе зобов`язань належним чином не виконала.

Пунктом 4.1.4 договору про надання фінансового кредиту передбачено право кредитодавця без згоди клієнта відступити право вимоги за договором третій особі.

19.12.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/1, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 277809 від 27.02.2025, що підтверджується копією зазначеного договору та витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 19.12.2025, підписаним представниками обох сторін договору факторингу. У витягу щодо відповідача зазначено договір № 277809 від 27.02.2025, суму виданого кредиту 4 000 грн та загальну суму заборгованості 6 160 грн. Право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами реєстру прав вимог (п. 4.1 договору факторингу).

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором № 277809 заборгованість відповідача станом на 20.02.2026 становить 6 160 грн, з яких 4 000 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 2 160 грн - прострочена заборгованість за процентами; комісія, пеня та штрафи не нараховувалися. Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону (зокрема з використанням одноразового ідентифікатора), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Враховуючи, що відповідач отримання коштів не спростовувала, зазначений лист підтверджує факт виконання первісним кредитором зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Договір факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 недійсним не визнавався та відповідачем не оспорювався (ст. 204 ЦК України), а тому позивач набув право вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 277809 від 27.02.2025 в обсязі, зазначеному в реєстрі боржників.

Перевіривши розрахунок заборгованості, суд зазначає, що проценти в розмірі 2 160 грн нараховано за ставкою 0,72% на добу на суму кредиту 4 000 грн за 75 днів користування кредитом, тобто в межах визначеного п. 1.2 договору строку кредитування, а їх розмір не перевищує суми процентів, передбаченої графіком розрахунків. Отже, заборгованість відповідача за тілом кредиту в розмірі 4 000 грн і процентами в розмірі 2 160 грн є доведеною.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 грн. На підтвердження цих витрат надано договір про надання правової допомоги від 09.04.2026, укладений з Адвокатським бюро «Пархомчук та партнери», за яким вартість години роботи адвоката становить 3 000 грн (п. 3.1 договору), акт про отримання правової допомоги від 21.09.2026 з описом наданих послуг (консультація - 0,5 години, складення та подання позовної заяви - 3 години, інші заяви та процесуальні документи - 1,5 години, канцелярські витрати - 500 грн), рахунок № 21.09.2026-147 від 21.09.2026 та платіжну інструкцію № 5181 від 21.09.2026 про сплату 15 500 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, а також чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Справа є типовою, з невеликою ціною позову (6 160 грн), не потребувала дослідження значного обсягу доказів чи вирішення складних правових питань. Адвокат участі в судовому засіданні не брав, а його робота полягала у складенні позовної заяви та заяви про розподіл судових витрат. Заявлений розмір витрат на правничу допомогу у 2,5 раза перевищує ціну позову і не є пропорційним до предмета спору.

З огляду на наведене, враховуючи ціну позову, категорію і нескладність справи та фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

За таких обставин, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 277809 від 27.02.2025 у розмірі 6 160 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», ЄДРПОУ 43561872, адреса: м. Київ, вул. Львівська, 23, офіс 703.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО