Ухвала суду № 140389060, 01.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/16696/26

Номер провадження № 1-кс/756/2909/26

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 01.06.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100050001115, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шабельня, Жовківського району Львівської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

УСТАНОВИВ:

28.09.2026 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 01.06.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100050001115, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 у невстановлені досудовим розслідуванням час, день та місці, без передбаченого законом дозволу, придбав у невстановленої особи автомат, який належить до довгоствольної бойової нарізної вогнепальної зброї, - автомат системи Калашникова моделі «АКС-74», № НОМЕР_2 (на ствольній коробці), № НОМЕР_5 (на затворній рамі та затворі), № НОМЕР_3 (на кришці ствольної коробки), калібру 5,45?39 мм, виготовлений саморобним способом шляхом збирання в одну конструктивну одиницю частин промислового виготовлення, після чого почав зберігати його у невстановленому місці з метою збуту.

Продовжуючи реалізацію умислу на збут вогнепальної зброї, 01.07.2026 приблизно о 13:00 ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, буд. 8, незаконно збув вказаний автомат ОСОБА_7 за грошові кошти у сумі 1 100 доларів США.

Крім того, ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлені час, день та місці придбав автомат Калашникова моделі «АК-74» № НОМЕР_4 калібру 5,45?39 мм, виготовлений промисловим способом у 1989 році в СРСР, який почав зберігати у невстановленому досудовим розслідуванням місці, після чого 03.07.2026 приблизно о 20:45, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, буд. 8, незаконно збув його ОСОБА_7 за грошові кошти у сумі 40 000 грн.

Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у придбанні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують. Крім того, на виконання вимог ст. 194 КПК України, в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, на думку прокурора, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 , усвідомлюючи невідворотність покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином і за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що свідки у цьому кримінальному провадженні безпосередньо судом не допитані, а суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України), тому ризик впливу на свідків існує до моменту отримання судом їх показань. Такий вплив може здійснюватися шляхом використання підозрюваним знайомств, зв`язків та обізнаності про осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, з метою спонукання їх до зміни показань або відмови від їх надання.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку прокурора, свідчить те, що незаконний вплив на свідків шляхом примушування їх до відмови від давання показань або до давання завідомо неправдивих показань містить ознаки самостійного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на те, що підозрюваний проходить військову службу в ЗСУ, має відзнаки та незадовільний стан здоров`я.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо обгрунтованості підозри, а також щодо застосування запобіжного заходу, заперечував свою причетність до злочину, у вчинені якого підозрюється, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Вислухавши клопотання прокурора, думку захисника та підозрюваного, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 01.06.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100050001115, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

25.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у рамках зазначеного кримінального провадження.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано такі докази:

- рапорт від 01.07.2026;

- протокол огляду місця події від 01.07.2026;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7 ;

- висновок експерта № СЕ-19/111-26/35556-БЛ від 03.07.2026;

- рапорт від 03.07.2026;

- протокол огляду місця події від 03.07.2026;

- висновок експерта № СЕ-19/111-26/36008-БЛ від 01.09.2026;

- протоколи за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 02.07.2026;

- протоколи за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 06.07.2026;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 01.07.2026;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 01.07.2026;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 01.07.2026.

Отже, дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_5 в інкримінованому злочині, тобто можливості того, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, зберігання та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

При цьому, суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як видно з пояснень прокурора в судовому засіданні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, а саме можливість ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, обставини, які суд уважає доведеними в якості обґрунтованості підозри, беручи до уваги пояснення підозрюваного, захисника, а також особистість ОСОБА_5 , суд погоджується з тим, що на даний час наявним є ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду обумовлений тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі доведення його винуватості, - позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також тим, що місце його реєстрації та місце фактичного проживання знаходяться за межами міста Києва. Ризик незаконного впливу на свідків обумовлений тим, що свідки у кримінальному провадженні, у тому числі особа, якій, за версією сторони обвинувачення, підозрюваний збув зброю, безпосередньо судом не допитані, а їх показання мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення суд вбачає у тому, що ОСОБА_5 підозрюється у двох епізодах збуту бойової вогнепальної зброї протягом нетривалого проміжку часу - 01.07.2026 та 03.07.2026, при цьому джерело її придбання та місце зберігання досудовим розслідуванням не встановлено.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені, на думку суду, обставини свідчать, що у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тобто існування ризиків (п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) та наявність достатніх підстав для застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам.

Так, суд приймає до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений, є військовослужбовцем, проте зареєстрований та проживає за межами міста Києва, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним обігом бойової вогнепальної зброї, що в умовах воєнного стану становить підвищену суспільну небезпеку. Даних про те, що за станом здоров`я ОСОБА_5 не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора, суду не надано.

Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_5 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Отже, клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 01.06.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100050001115, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року для працездатних осіб складає 3 328 гривень.

Слідчий просив визначити підозрюваному заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Разом з тим, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , кількості інкримінованих епізодів збуту бойової вогнепальної зброї, встановлених ризиків та даних про особу підозрюваного, суд вважає, що застава у такому розмірі не здатна достатньою мірою гарантувати виконання ним покладених на нього обов`язків.

За таких обставин, враховуючи майновий стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, судом також перевірено, що підозрюваному ОСОБА_5 25.09.2026 було, відповідно до вимог ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що свідчить про відсутність порушень прав ОСОБА_5 .

Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 206, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 01.06.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100050001115, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Установити ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд в залежності від стадії кримінального провадження.

З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 зобов`язання з`являтися за першим викликом до слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження, а також обов`язки строком на два місяці з моменту звільнення:

- не відлучатися із м. Києва, без дозволу слідчого або суду відповідно до стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд відповідно до стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

У разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а останнім днем строку дії ухвали є 30.11.2026.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1