Ухвала суду № 140388994, 06.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

06.10.2026 Справа № 756/3931/15-ц

Справа № 756/3931/15-ц

Провадження № 6/756/1154/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Тихої О.О.,

за участю

секретаря судового засідання Лук`янової Л.В.,

представник заявника - Ярошенко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Марількомфрукт», про звернення стягнення на предмет іпотеки,

У С Т А Н О В И В :

15.09.2026 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника заявника - адвоката Цвери Ірини Сергіївни, подана в інтересах ОСОБА_1 , про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа, виданого Оболонським районним судом м. Києва у справі № 756/3931/15-ц (провадження № 2/756/235/16) на виконання заочного рішення від 26.05.2016.

Заяву обґрунтовано тим, що заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.05.2016, на виконання якого видано зазначений виконавчий лист, у подальшому змінено постановою Апеляційного суду міста Києва від 30.05.2018 в частині визначення способу реалізації предмета іпотеки та початкової ціни його продажу. 06.04.2020 на виконання судового рішення з урахуванням внесених змін судом видано новий виконавчий лист. Отже, первісний виконавчий лист не відповідає змісту судового рішення в чинній редакції, а його виконання фактично означало б виконання рішення в редакції, яку змінено судом апеляційної інстанції. На підставі первісного виконавчого листа 17.10.2018 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2, яке 14.05.2019 завершено поверненням виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», проте відомості про заявника як боржника за цим виконавчим провадженням досі містяться в Єдиному реєстрі боржників. На переконання заявника, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, необхідне для усунення правових наслідків його пред`явлення до виконання, зокрема для виключення відомостей про неї з Єдиного реєстру боржників відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні представник заявника Ярошенко Д.В. заяву підтримав, просив її задовольнити.

Представники заінтересованих осіб - Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Марількомфрукт» у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників заінтересованих осіб.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26.05.2016 у справі № 756/3931/15-ц позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - ПАТ «Укрексімбанк») задоволено частково: в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Марількомфрукт» за договором № 151311К25 від 29.12.2011 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву в розмірі 38 337 366,23 доларів США та 19 450 414,58 грн звернуто стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 на праві власності та є предметом іпотеки за іпотечним договором № 151311Z60 від 10.08.2012, а саме на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , із визначенням способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною договором іпотеки від 10.08.2012, у сумі 1 240 800 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрексімбанк» судовий збір у сумі 3 654 грн.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25.10.2016 заочне рішення змінено в частині визначення способу реалізації предмета іпотеки та початкової ціни, що вбачається з постанови Верховного Суду від 20.03.2020 у цій справі.

Як вбачається з виконавчого листа № 2/756/235/16 (пр. № 756/3931/15-ц) та постанов державного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, зазначений виконавчий лист видано Оболонським районним судом м. Києва 24.11.2016. У ньому відтворено резолютивну частину заочного рішення від 26.05.2016 у первісній редакції, зокрема в частині визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною договором іпотеки, у сумі 1 240 800 грн, та зазначено, що рішення набрало законної сили 25.10.2016.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.06.2017 рішення Апеляційного суду міста Києва від 25.10.2016 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 30.05.2018 апеляційну скаргу ПАТ «Укрексімбанк» задоволено, заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.05.2016 змінено: визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», визнавши початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; у решті рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20.03.2020 (провадження № 61-40977св18) касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.05.2016 в незміненій частині та постанову Апеляційного суду міста Києва від 30.05.2018 залишено без змін.

06.04.2020 Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2/756/235/16 (справа № 756/3931/15-ц), у якому резолютивну частину судового рішення викладено з урахуванням змін, внесених постановою Апеляційного суду міста Києва від 30.05.2018, і зазначено, що рішення набрало законної сили 30.05.2018.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 17.10.2018 на підставі виконавчого листа № 2/756/235/16, виданого 24.11.2016, відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.

Постановою того самого державного виконавця від 14.05.2019 виконавчий лист № 2/756/235/16, виданий 24.11.2016, повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з неможливістю вчинення виконавчих дій на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим; зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 14.05.2022.

Згідно з інформацією з Єдиного реєстру боржників станом на 10.08.2026, у реєстрі міститься запис про ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, виконавчий документ у якому видано Оболонським районним судом міста Києва, орган державної виконавчої служби - ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22) зазначено, що «законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний».

У цій самій постанові Верховний Суд зазначив, що процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема «помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання», а «перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 308/6024/14 (провадження № 61-15084св19).

У постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 604/1331/14-ц (провадження № 61-34121св18) зазначено, що «виконавчий лист має відповідати змісту і сенсу постановлених у справі судових рішень, що набрали законної сили». Визнаючи виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, Верховний Суд у цій справі виходив з того, що виконавчий лист первинно видано правомірно, «втім його зміст в частині стягнення пені повинен відповідати наступним судовим рішенням, постановленим у справі», і виконавчий лист у відповідній частині «видано … на рішення, яке у подальшому скасовано».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що виконавчий лист № 2/756/235/16, виданий 24.11.2016, відтворює резолютивну частину заочного рішення від 26.05.2016 у первісній редакції, а саме щодо реалізації предмета іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною договором іпотеки, у сумі 1 240 800 грн.

Разом з тим, заочне рішення в цій частині змінено постановою Апеляційного суду міста Києва від 30.05.2018, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 20.03.2020: спосіб реалізації предмета іпотеки визначено шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, а початкову ціну - на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної на стадії виконавчих дій. Саме в такій редакції судове рішення набрало законної сили 30.05.2018 і підлягає виконанню.

Крім того, на час видачі виконавчого листа 24.11.2016 заочне рішення вже було змінено в цій самій частині рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25.10.2016, проте виконавчий лист виданий без урахування такої зміни. У подальшому рішення апеляційного суду від 25.10.2016, з датою ухвалення якого у виконавчому листі пов`язано набрання рішенням законної сили, скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.06.2017.

Отже, зміст виконавчого листа, виданого 24.11.2016, не відповідає змісту судового рішення, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, а саме по собі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі такого виконавчого листа означало б примусове виконання рішення в редакції, яка змінена судом апеляційної інстанції.

При цьому на виконання судового рішення в чинній редакції 06.04.2020 судом видано виконавчий лист № 2/756/235/16 з тим самим предметом виконання, тобто щодо одного й того самого обов`язку боржника наразі існують два виконавчі документи. Збереження чинності первісного виконавчого листа створює можливість його повторного пред`явлення до виконання та паралельного примусового виконання одного судового рішення за двома виконавчими документами різного змісту.

За таких обставин суд дійшов висновку, що виконавчий лист № 2/756/235/16, виданий 24.11.2016, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 432 ЦПК України, оскільки після його видачі судове рішення, на виконання якого його видано, змінено в апеляційному порядку, а на виконання рішення в чинній редакції видано інший виконавчий лист. Оскільки виконавчий лист від 06.04.2020 охоплює всю резолютивну частину рішення в чинній редакції, первісний виконавчий лист не підлягає виконанню повністю.

Щодо доводів заявника про виключення відомостей про неї з Єдиного реєстру боржників суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, зокрема, одночасно з винесенням постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону.

Таким чином, вирішення питання про виключення відомостей про заявника з Єдиного реєстру боржників належить до повноважень виконавця, а не суду, і самостійною вимогою в заяві не заявлялося. Визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставиною, з якою закон пов`язує відповідні дії виконавця.

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 260, 261, 353, 354, 432 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 756/3931/15-ц (провадження № 2/756/235/16), виданий Оболонським районним судом м. Києва 24.11.2016 на виконання заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.05.2016 у цивільній справі № 756/3931/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Марількомфрукт», про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Марількомфрукт» (код ЄДРПОУ 33996335) за договором № 151311К25 від 29.12.2011 звернуто стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з визначенням способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною договором іпотеки від 10.08.2012, у сумі 1 240 800 грн, стягувач - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Тиха