Рішення № 140387519, 07.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2860/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/2860/26

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 76, кв. 8, код ЄДРПОУ 37992093)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛЕНПОРТ ОДЕСА (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 101, код ЄДРПОУ 38721941)

про стягнення 899,41 грн.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛЕНПОРТ ОДЕСА 34 059,47 грн., з яких: основний борг по договору поставки №КГ2604-1703П від 17.04.2026 року в сумі 33 160,06 грн., пеня в сумі 817,65 грн. та 3% річних в сумі 81,76 грн., а також стягнення з відповідача судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №КГ2604-1703П від 17.04.2026 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Смелянець Г.Є.) від 20.07.2026р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду шляхом: сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та надання до суду відповідних документів про оплату; зазначення реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг із наданням документу, що підтверджує наявність такого рахунку. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС, що в силу вимог ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою

Відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 30.07.2026 №1562/0/15-26 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку", на виконання пункту 10.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 №17-01/2025, з метою дотримання строків визначених ГПК України, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2995/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026р. справу №916/2860/26 передано на розгляду судді Д`яченко Т.Г.

30.07.2026р. до Господарського суду Одеської області позивачем були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 20.07.2026р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2026р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2860/26. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Запропоновано залученій третій особі, відповідно до ст. 168 ГПК України надати пояснення щодо позову протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

15.09.2026р. до суду відповідачем надано пояснення.

18.09.2026р. до суду позивачем надано заперечення. Відповідно до наданих заперечень, позивач просив суд визнати поважними причини пропуску подання позивачем додаткових доказів на цій стадії розгляду справи. Долучити до матеріалів справи №916/2860/26: податкову накладну № 126 від 21.04.2026 разом із квитанцією ДПС України про її реєстрацію в ЄРПН 11.05.2026; копію підписаного сторонами акта звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2026 по 19.08.2026р.

З урахуванням доводів позивача, суд вважає за можливе поновити позивачу строк на подання доказів, що були додані ним до заперечень, та залучити надані позивачем документи для повного та всебічного розгляду даного спору.

21.09.2026р. до суду відповідачем надано заперечення.

01.10.2026р. до суду позивачем надано заяву про закриття провадження у справі, відповідно до якого ним було зазначено суду, що 29.09.2026р., тобто після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі, відповідач перерахував позивачу 33160,06 грн. Зарахування коштів підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 506 від 29.09.202. У призначенні платежу прямо зазначено: «за кукурудзу зг дог №КГ2604-1703П в т.ч. ПДВ 14% 4072.29 грн». Отже, платіж здійснений саме на погашення заборгованості за договором поставки, який є предметом спору у справі №916/2860/26.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2026р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС від 01.10.2026р. про закриття провадження у справі задоволено. Провадження у справі №916/2860/26 в частині позовних вимог про стягнення боргу у розмірі 33160,06 грн. закрито.

Судом розглядаються позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС про стягнення з відповідача пені 817,65 грн. та 3% річних 81,76грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що 17 квітня 2026р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС» (далі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛЕНПОРТ ОДЕСА» (далі Покупець) було укладено Договір поставки №КГ2604-1703П (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а Покупець зобов`язався прийняти і оплатити кукурудзу українського походження врожаю 2025 року, (надалі Товар), код Товару згідно з УКТ ЗЕД 1005 90 00 00 , насипом відповідно до умов дійсного Договору, загальною кількістю в заліковій вазі 23000 кг +/- 10% (п.2.1. Договору).

Відповідно до розділу 4 Договору, ціна Товару за 1 кг становить 10,85 грн. з ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ становить 249 614,40 грн. (+/-10%.). Строк поставки Товару з 17.04.2026 до 24.04.2026 включно (п.5.3. Договору).

Як зазначає позивач, ним на виконання вимог Договору за видатковою накладною №552 від 21.04.2026 року передало у власність відповідача Товар в загальній кількості 24800 кг на суму 270017,66 грн. з ПДВ, разом з документами, передбаченими п.п.6.1.1.-6.1.4. Договору, тобто виконало свої зобов`язання по Договору у повному обсязі. Податкову накладну зареєстровано 11.05.2026 року.

Відповідно до п.6.1. Договору, Покупець здійснює 86 відсотків оплати за Товар в українських гривнях шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту надання Постачальником Покупцю сканкопій наступних документів: рахунку на оплату (п.6.1.1.); реєстру по вивантаженню Товару в місці призначення, підготовленого Покупцем, згідно товаро-транспортних накладних та вагових даних пункту приймання, вказаного в п. 5.2. даного договору (п.6.1.2.); видаткової накладної на відповідну кількість Товару згідно реєстру, вказаному в п. 6.1.2 (п.6.1.3.); товарно-транспортних накладних на відвантаження Товару з відмітками одержувача про його приймання Товару (п.6.1.4.).

Відповідно до п.6.4. Договору, решту оплати за Товар у розмірі 14 відсотків здійснюється Покупцем у разі отримання Товару, підтвердженого первинними документами в місці призначення, а також оригіналами документів, переліченими в підпунктах 6.1.1.-6.1.5. та копій документів, перелічених в пункті 11.6. Договору, протягом 30 календарних днів після реєстрації податкової накладної. Таким чином, граничний строк для остаточної оплати вартості Товару настав 09.06.2026р.

Як вказує позивач, на виконання умов Договору відповідачем 14.05.2026р. платіжним документом № 174 було здійснено часткову оплату поставленого Товару в сумі 236857,60грн. та заборгованість по оплаті поставленого Товару станом на 08.07.2026 року складала 33160,06 грн.

За час розгляду справи, відповідачем було здійснення сплату грошових коштів у розмірі 33160,06 грн., що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів №506 від 29.09.2026р., у зв`язку з чим судом закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу.

Відповідно до п. 8.13. Договору, у випадку несвоєчасної оплати відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день прострочення, від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача, станом на 08.07.2026р. розмір нарахованої пені складає 817,65грн., а також розмір нарахованих процентів річних складає 81,76 грн.

Надаючи пояснення та заперечення, відповідачем було зазначено суду, що відповідно до умов Договору сторони погодили спеціальний порядок визначення строку оплати поставленого товару.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що позивач зобов`язується надати відповідачу податкову накладну в електронному вигляді належним чином оформлену у відповідності до правил, які встановлені п. 201.1 Податкового кодексу України, зокрема, із обов`язковим зазначенням коду Товару згідно УКТ ЗЕД та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу в момент першої події з урахуванням граничних строків, встановлених абзацом 14 п. 201.10 Податкового кодексу України.

Як зазначає відповідач, сам по собі факт поставки товару не є достатньою підставою для визначення моменту настання строку його оплати. Сторони прямо пов`язали початок перебігу 30-денного строку оплати з іншими юридично значущими обставинами надання зареєстрований податкових накладних по податку на додану вартість.

За доводами відповідача, відсутність самих податкових накладних не дає можливості перевірити, чи відповідають вони поставкам, за якими позивач заявляє заборгованість, та чи були вони належним чином оформлені, оскільки розрахунок заборгованості позивача є недоведеним, зазначений недолік впливає і на розрахунок позовних вимог в частини розрахунку пені, штрафу та інфляційних втрат.

За таких обставин відповідач вважав позовні вимоги недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви про стягнення заборгованості у розмірі 34059,47 грн.

За поясненнями позивача, ним було наголошено суду, що Товар був прийнятий відповідачем без зауважень щодо його кількості, якості, вартості або комплектності документів. У додаткових поясненнях відповідач не спростовує факту отримання товару, його кількості та вартості, не заперечує здійснення часткової оплати та не надає власного контррозрахунку основного боргу.

Крім того, як вказує позивач, після здійснення поставок відповідач надав гарантійні листи № 01- 22/05/26 від 22.05.2026 та № 01-16/06/26 від 16.06.2026, у яких визнав наявність заборгованості та зобов`язався погасити її у визначені ним строки.

За доводами позивача, наявність заборгованості також підтверджується підписаним обома сторонами та скріпленим печатками актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2026 по 19.08.2026.

Позивачем було зазначено, що відповідно до квитанції ДПС України податкову накладну доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 11.05.2026 о 10:05:27, документ прийнято, податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстраційний номер документа 9131307433; Сума податкової накладної № 126 від 21.04.2026 повністю відповідає вартості товару, поставленого позивачем відповідачу за договором поставки № КГ2604-1703П від 17.04.2026.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як з`ясовано судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС», як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛЕНПОРТ ОДЕСА», як Покупцем, виникли на підставі укладеного між ними Договору поставки №КГ2604-1703П від 17.042026р.

Як встановлено судом позивачем на користь відповідача за видатковою накладною №552 від 21.04.2026 року було товар в загальній кількості 24800 кг на суму 270017,66 грн. з ПДВ.

14.05.2026р. відповідачем платіжним документом №174 було здійснено часткову оплату поставленого товару в сумі 236857,60 грн. та заборгованість по оплаті поставленого товару станом на 08.07.2026 року складала 33160,06 грн.

За час розгляду справи відповідачем було здійснення сплату грошових коштів у розмірі 33160,06 грн., що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів №506 від 29.09.2026р., у зв`язку з чим судом закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу.

Отже, дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи.

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.13. Договору, у випадку несвоєчасної оплати відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день прострочення, від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів й отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 817,65 грн. та 3% річних у розмірі 81,76 грн.

Суд, переривши розрахунки пені та 3% річних, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення правомірними.

На спростування доводів відповідача, що були зазначені ним у поясненнях, суд зазначає, що поставлений позивачем товар прийнято відповідачем без заперечень та зауважень, та зворотнього матеріали справи не містять. Судом також враховано, що після отримання товару від позивача, відповідачем було здійснено часткову сплату його вартості, а під час розгляду справи, сплаченого залишок боргу, та на момент розгляду справи основний боргу відсутній. Також, судом враховано, що позивачем було здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, зі стягненням з відповідача пені 817,65 грн. та 3% річних 81,76 грн.

Положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення ст.7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік встановлюють у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року 3328,00 грн.

Поряд з цим, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2662,40 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛЕНПОРТ ОДЕСА (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 101, код ЄДРПОУ 38721941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 76, кв. 8, код ЄДРПОУ 37992093) пеню у розмірі 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 65 коп., 3% річних у розмірі 81 (вісімдесят одну) грн. 76 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Повне рішення складено 07 жовтня 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко