Рішення № 140387327, 01.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 Справа № 914/2241/26

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Благо Буд, м.Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія ВЕСТ РЕЙ ПЛЮС, м.Львів

про стягнення 326180,40грн попередньої оплати за Договором підряду №19/24/п-ББ від 15.01.2024

Суддя Ділай У.І.

Без участі представників сторін

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026, справу №914/2241/26 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 21.07.2026 позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків, зазначених у ній.

28.07.2026 від позивача надійшла заява, з якою долучено докази усунення недоліків.

Ухвалою від 31.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін.

Ухвалою від 30.09.2026 зобов`язано позивача надати суду довідку про актуальний (станом на дату отримання ухвали суду) стан заборгованості відповідача. Станом на 01.10.2026 позивач не повідомив суд про стан заборгованості.

Про розгляд справи відповідач повідомлений шляхом надсилання ухвали від 31.07.2026 на адресу, яка зазначена в позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Конверт з ухвалою від 31.07.2026 повернутий поштовим відділенням із відміткою «за закінчення встановленого терміну зберігання».

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 cуд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).

Станом на 01.10.2026 від відповідача відзив на позов не надходив.

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 01.10.2026. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Згідно з позовом, Між Товариством з обмеженою відповідальністю Благо Буд (надалі замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО- БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕСТ РЕЙ ПЛЮС» (надалі підрядник, відповідач) укладено договір підряду № 19/24/п-ББ від 15 січня 2024 року, відповідно до п. 1 якого, підрядник зобов`язувався виконати роботи із влаштування підсвітки фасаду, на об`єкті забудови: нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщення громадського призначення на вулиці Хотинській/вул. Бельведерській у м Івано-Франківську (ЖК «А-5», буд.2), а замовник зобов`язувався прийняти і оплатити їх.

Згідно з додатком № 3 договору, загальна вартість робіт (з матеріалами) становить 465 972,00 грн з ПДВ. Аванс 326 180,40 грн з ПДВ, що становить від вартості робіт (з матеріалами).

Відповідно до Додатку №11 Договору, визначено перелік робіт та матеріалів на суму 492 463,30 грн.

На виконання взятих зобов`язань позивач сплатив аванс у розмірі 70% від вартості робіт (з матеріалами), що становить 326 180,40 грн з ПДВ. На підтвердження подано копію платіжної інструкції № 99 від 23.01.2024.

Згідно з додатком № 2 до договору, відповідач зобов`язаний почати роботи через 10 днів після отримання авансу та завершити їх протягом 4 календарних місяців з моменту отримання авансу.

Як зазначено в позові, оскільки аванс був сплачений 23.01.2024, граничний строк виконання робіт настав 24 травня 2024 року.

За твердженням позивача підрядник до виконання робіт не приступив. Роботи відповідачем не були виконані.

З метою досудового врегулювання спору та повернення сплачених коштів в сумі 326 180,40 грн з ПДВ, 22.01.2026 позивач направив відповідачу вимогу № 115 про повернення авансу та сплату штрафних санкцій. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення

Спір виник внаслідок того, що відповідач належним чином не виконав взятих зобов`язань. Відтак, ТОВ Благо Буд подало позов до Господарського суду Львівської області, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 326 180,40 грн основного боргу.

Відповідач відзиву не подав та проти позову не заперечив.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір підряду № 19/24/п-ББ від 15 січня 2024 року, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.

Згідно з п. 12.5 договору, термін дії цього договору до 31.12.2024.

За договором підряду, відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 853 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За умовами п. 33 договору підрядник зобов`язався приступити до виконання та виконати роботи, у строк та на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього, а замовник зобов`язався, згідно з п. 35 договору, прийняти та оплатити виконані роботи.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з додатком № 3 договору, аванс 326180,40 грн з ПДВ, що становить від вартості робіт (з матеріалами). Повний розрахунок за виконані роботи проводиться після 20 числа місяця, наступного за місяцем в якому виконувались роботи на підставі підписаних сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт.

Як встановлено судом та не заперечено сторонами 23 січня 2024 року замовником на рахунок постачальника було здійснено авансовий платіж у розмірі 326180,40 грн. На підтвердження долучено копію платіжної інструкції №99 від 04.08.2025.

Згідно з додатком № 2 до договору, відповідач зобов`язаний почати роботи через 10 днів після отримання авансу та завершити їх протягом 4 календарних місяців з моменту отримання авансу.

З огляду на зазначене, оскільки аванс був сплачений 23.01.2024, граничний строк виконання робіт настав 24 травня 2024 року.

Суд звертає увагу, що сторонами не повідомлено про існування між ними інших правовідносин, ніж ті, що зазначені в позові.

Відповідач не виконав взятих зобов`язань, внаслідок чого позивач не отримав виконання обумовлених робіт (влаштування підсвітки фасаду на об`єкті забудови).

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Суд відзначає, що про невиконання зобов`язання можна говорити якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання, тобто не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо, або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися. Другим випадком порушення зобов`язання є його неналежне виконання тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 2 - 4 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 - 5 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Листом-вимогою від 22.01.2026 № 115 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми авансового платежу. Вказана вимога направлена після завершення строку дії договору (п. 64 до 31 грудня 2024 року).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, зазначила, що аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Оскільки попередню оплату позивачем за договором підряду здійснено в порядку визначеному в договорі, обумовлені роботи відповідачем не передано (актів прийому-передачі виконаних робіт матеріали справи не містять), відтак у замовника виникло право повернення суми попередньої оплати від підрядника, який її отримав за виконання робіт, які загалом не виконані.

Отже, внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань позивач у повній мірі позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору.

Враховуючи наведене, суд зазначає про доведеність позивачем обставини, що має наслідком виникнення обов`язку до повернення сплачених позивачем коштів за договором. Відтак, Господарський суд Львівської області вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Благо Буд» 326180,40 грн.

Судовий збір покладається на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія ВЕСТ РЕЙ ПЛЮС (79024, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, 367-А, ідентифікаційний код 45277873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Благо Буд (76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Євгена Коновальця, 35, ідентифікаційний код 42410233) 326180,40 грн основного боргу та 3914,17грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 06.10.2026.

Суддя Уляна ДІЛАЙ