Рішення № 140386466, 28.09.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 вересня 2026 рокуСправа № 903/584/26

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участі секретаря судового засідання Губиш І.О., розглянувши справу

за позовом: Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної (військової) державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Ківерцівський національний природний парк "Цуманська пуща"

до відповідача - 1: Луцької районної державної (військової) адміністрації Волинської області до відповідача - 2: Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

до відповідача - 3: Цуманської селищної ради Луцького району Волинської області

про визнання незаконним та скасувати розпорядження, наказу, рішення, усунення перешкоди державі у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою

Представники сторін:

від позивача: не прибув ;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: Кушнікова Катерина Миколаївна;

від відповідача-3: не прибув;

від третьої особи: не прибув;

від прокуратури: Іванісік Тетяна Сергіївна.

Встановив: Заступник керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної (військової) державної адміністрації звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Луцької районної державної (військової) адміністрації Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Цуманської селищної ради Луцького району Волинської області в якому просить суд:

1)визнати незаконним та скасувати розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації № 342 від 19.12.2013 Про затвердження технічних документацій із землеустрою в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів Холоневичівської сільської ради щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 площею 169,329 га;

2)визнати незаконним та скасувати п. 49 додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 24.11.2020 № 2-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність щодо передачі земельної ділянки площею 169,329 га з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 у комунальну власність Цуманської селищної ради;

3)визнати незаконним та скасувати п. 49 додатку до рішення Цуманської селищної ради № 2/22 від 14.12.2020 Про прийняття у комунальну власність Цуманської селищної ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення щодо передачі земельної ділянки площею 169,329 га з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 у комунальну власність Цуманської селищної ради;

4)усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської військової державної адміністрації) у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 169,329 га з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право 40522048);

5)усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської військової державної адміністрації) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 площею 169,329 га шляхом скасування її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі;

6) Усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної державної військової адміністрації (код ЄДРПОУ: 13366926) у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання Цуманської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04333885) повернути у власність держави із земельної ділянки з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 частину земельної ділянки площею 71,0881 га з координатами: Х 5639924,5893 Y 2263584,3105 Х 5639907,7300 Y 2263629,3100 Х 5639915,2100 Y 2263672,5200 Х 5639875,1600 Y 2263683,7800 Х 5639839,7800 Y 2263663,3400 Х 5639821,6600 Y 2263659,5900 Х 5639774,1800 Y 2263654,1600 Х 5639724,3400 Y 2263632,2900 Х 5639727,5600 Y 2263567,5100 Х 5639735,0700 Y 2263473,4400 Х 5639685,4900 Y 2263478,9300 Х 5639581,7800 Y 2263494,0300 Х 5639501,2700 Y 2263508,4000 Х 5639480,2300 Y 2263527,7600 Х 5639463,9200 Y 2263533,5900 Х 5639447,9300 Y 2263711,2000 Х 5639420,7900 Y 2263852,0300 Х 5639239,1400 Y 2263848,8900 Х 5639214,7500 Y 2263876,9400 Х 5639216,3200 Y 2263955,5400 Х 5639189,9000 Y 2263954,7100 Х 5639193,6600 Y 2264153,2800 Х 5639199,4600 Y 2264147,4400 Х 5639291,7700 Y 2264147,5400 Х 5639290,3500 Y 2264228,6200 Х 5639296,0400 Y 2264309,2400 Х 5639248,1100 Y 2264318,4600 Х 5639286,2100 Y 2264526,2900 Х 5639311,0700 Y 2264655,0800 Х 5639445,2800 Y 2264635,8200 Х 5639553,9305 Y 2264625,5959 Х 5639469,6770 Y 2264655,6140 Х 5639355,2790 Y 2264715,3380 Х 5639352,9950 Y 2264739,5030 Х 5639288,9350 Y 2264758,5680 Х 5639261,8890 Y 2264736,6670 Х 5639192,1360 Y 2264745,8910 Х 5639166,7710 Y 2264767,7970 Х 5639123,3740 Y 2264812,8300 Х 5639092,2490 Y 2264815,3670 Х 5639009,8760 Y 2264568,8390 Х 5638818,1310 Y 2264492,8390 Х 5638744,3830 Y 2264293,8960 Х 5638733,2220 Y 2264263,7890 Х 5638832,0040 Y 2263870,7860 Х 5638735,8890 Y 2263632,1190 Х 5638732,8500 Y 2263624,5730 Х 5638670,2910 Y 2263469,2390 Х 5638740,7950 Y 2263434,1480 Х 5639033,7320 Y 2263351,2870 Х 5639006,6060 Y 2263531,3080 Х 5639042,6320 Y 2263596,8480 Х 5639110,3240 Y 2263591,4820 Х 5639183,3140 Y 2263495,9880 Х 5639253,6010 Y 2263480,0330 Х 5639394,1620 Y 2263458,8410 Х 5639499,2930 Y 2263411,4750 Х 5639591,1130 Y 2263350,9320 Х 5639740,4130 Y 2263477,4670 Х 5639924,5893 Y 2263584,3105. (згідно заяви про зміну предмета спору за вх.№01-87/4813/26 від 17.08.2026, яка прийнята судом).

В обґрунтування позовних вимог прокурор доводить, що розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації від 19.12.2013 №342, наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ГУ Держгеокадастру у Волинській області № 02-ОТГ від 24.11.2020 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність та рішення Цуманської селищної ради № 2/22 від 14.12.2020 Про прийняття у комунальну власність земельних ділянок державної власності стосується земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, які не можуть бути передані у комунальну чи приватну власність поза волею розпорядника - Кабінету Міністрів України (Волинської обласної державної адміністрації), такі рішення суперечать ст. ст. 116, 122, 123, 141, 149 ЗК України та порушують інтереси держави, що згідно зі ст. ст. 16, 21 ЦК України, ст. ст. 21, 152, 155 ЗК України є підставою для визнання їх недійсними в частині, що стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Ківерцівський національний природний парк "Цуманська пуща", підготовче засідання призначено на 22.07.2026. Ухвалою суду від 22.07.2026 відкладено підготовче засідання на 17 серпня 2026 року на 10:00 год.

Згідно довідки про неможливість проведення судового засідання від 17.08.2026р. у зв`язку з тимчасовою не працездатністю судді Дем`як В.М., судове засідання, що призначене на 17 серпня 2026 року на 10:00 год. у справі №903/584/26 не відбулось.

Ухвалою суду від 01.09.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 22.09.2026, підготовче засідання призначено на 07.09.2026.

Ухвалою суду від 07.09.2026 закрито підготовче провадження, та призначено розгляд справи по суті на 28.09.2026 на 10:50 год.

Представник відповідача-3 через систему «Електронний Суд» подав заяву за вх. №01-87/533/26, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника, у задоволені позову просить відмовити з підстав навединих у відзиві.

Представники позивача та відповідача-1 у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату та час проведення судового засідання, що підтверджуєтся довідками про доставку електронного листа від 09.09.2026.

У судовому засіданні представник відповідача-2 та прокурор не заперечили, щодо розгляду справи без участі інших представників.

У судовому засіданні прокурор підтримала заявлені позовні вимоги та просила суд задоволити позов у повному об`ємі.

Представник відповідача-2 заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав навединих у відзиві.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника позивача та відповідача-1 не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами частин третьої та четвертої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 129 Конституції України прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя .

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

При цьому, ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17.

Відповідно до статей 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Згідно зі статтями 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і законами України.

Згідно з частиною п`ятою статті 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Близька за змістом вимога застосовується згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру: прокурор має обґрунтувати наявність підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц зазначила, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia (суд знає закони) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Отже, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави; нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України Земля є унікальним обмеженим природним та базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства, а отже, розподіл землі особливо чутливий до принципів справедливості, розумності й добросовісності.

Необхідність пред`явлення цього позову зумовлена потребою в забезпеченні на загальнодержавному рівні екологічної безпеки та охорони землі як національного багатства, зокрема спірних земельних ділянок природно заповідного фонду.

Позов прокурора про повернення державі спірної земельної ділянки природно-заповідного фонду (особливо цінні землі) спрямований на збереження екосистеми України, захист довкілля і реалізацію екологічних прав громадян, а також контроль за використанням і розпорядженням майном відповідно до загальних інтересів, які полягають у тому, щоб таке використання та розпорядження відбувалося згідно з вимогами законодавства.

Таким чином, держава з метою захисту екосистеми України та дотримання екологічних прав громадян зобов`язана забезпечити належну охорону земель природно-заповідного фонду, у тому числі спірної земельної ділянки, яка входить у межі НПП «Цуманська пуща». Виконання таких зобов`язань якнайкраще відповідає громадським інтересам, оскільки це сприятиме не лише збереженню унікального об`єкта екосистеми і стабільності навколишнього природного середовища, а й дасть населенню доступ до виняткового за красою та різноманітністю природного комплексу.

Правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає. Про це зазначив Верховний Суд у постанові від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19.

Ураховуючи викладене, подання цього позову про повернення земельної ділянки беззаперечно становить державний інтерес, оскільки стосується суспільно значущих правовідносин, а саме у відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення в державну власність землі, що незаконно вибула з такої власності.

Не вжиття заходів до усунення наявних порушень, могло привести до знищення особливо цінних територій, відтак бездіяльність позивача зумовлювала настання невідворотних негативних наслідків.

У цьому випадку звернення прокурора з позовом зумовлено тим, що внаслідок державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, держава протиправно позбавлена будь-якої можливості повноцінно реалізовувати права власника щодо свого майна.

Таким чином, на час звернення з даним позовом до суду Волинська обласна державна адміністрація має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державної форми власності за межами населених пунктів для всіх потреб, а тому вона є належним позивачем у спірних правовідносинах, однак заходів для усунення порушень законодавства не вжила.

Волинською обласною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 25.12.2025 №12-902вих-25 поінформовано Волинську обласну державну адміністрацію про виявлені порушення та з`ясовано питання вжиття адміністрацією заходів позовного характеру щодо повернення спірної земельної ділянки у державну власність (том 1, а.с. 76-77).

Тобто, незважаючи на очевидність порушення інтересів держави, Волинською обласною державною адміністрацією (Волинською обласною військовою адміністрацією) заходів щодо звернення до суду не вжито, що свідчить про нездійснення захисту інтересів держави.

Ураховуючи те, що спірна ділянка належить до земель державного природно заповідного фонду, яка перебуває під особливою охороною держави, невжиття Волинською обласною державною адміністрацією (Волинською обласною військовою адміністрацією) протягом розумного строку, після отримання повідомлення про наявність порушень інтересів держави, заходів щодо їх поновлення є підставою для звернення прокурора до суду.

У відповідь на лист обласної прокуратури адміністрацією інформовано, що остання не заперечує проти подання прокуратурою позову в її інтересах, а також висловлено позицію про неможливість звернення до суду у зв`язку з обмеженням в коштах на сплату судового збору (лист від 05.01.2026 №17/12/2-26). (том 1, а.с. 78).

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» обласною прокуратурою інформовано Волинську обласну військову адміністрацію про намір пред`явити позов (лист від 10.06.2026). (том 1, а.с. 164).

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (п.6.43) зазначено, що сам факт не звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що прокуратурою дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України Про прокуратуру при поданні даного позову до суду.

Згідно з матеріалами справи, 22.02.2010 Указом Президента України №203/2010 (далі Указ) на території Ківерцівського району (на даний час Луцький район) Волинської області створено Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» (далі також Парк, Ківерцівський НПП, НПП). (том 1, а.с. 79-80).

Зазначеним Указом до території НПП погоджено в установленому порядку включення 33475,34 га земель, а саме: 3471,54 га земель, що надаються (у тому числі з вилученням у землекористувачів) національному природному парку в постійне користування і 30003,80 га земель, що включаються до його складу без вилучення.

Згідно додатків № 1 та № 2 зазначеного Указу до території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» включено 1952,59 га земель Ківерцівської районної державної адміністрації (1832,43 га з вилученням та 120,16 га без вилучення).

Вилучення 286,94 га земель запасу Холоневичівської сільської ради при створенні НПП також підтверджується п. 5 Додатку до матеріалів погодження створення Парку, зокрема, Інформації про земельні ділянки, які передбачено включити до складу Ківерцівського національного природного парку «Цуманська Пуща» в розрізі місцевих рад та землекористувачів.

Зокрема, з проекту створення національного природного парку вбачається, що у розрізі уповноважених органів/користувачів/землевласників, серед іншого, погоджено залучити до складу Парку із вилученням у землекористувача Холоневичівської сільської ради (нині Цуманська селищна рада) земель запасу загальною площею 286,94 га в межах землекористування сільської ради за межами населених пунктів.

Згідно ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Частиною п`ятою статті 52 Закону (у редакції станом на 22.02.2010 дата створення парку) визначено, що проекти створення територій та об`єктів ПЗФ передавались центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища чи його органами на місцях у встановленому порядку уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Окрім цього, передача 286,94 га земель запасу Холоневичівської сільської ради із вилученням підтверджується листами Волинської обласної державної адміністрації № 409/28/2-10 від 28.01.2010 та Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області № 136/01-08-07 від 22.01.2010, адресованими Міністерству охорони навколишнього природного середовища України. Указаними листами органи влади повідомили Міністерство про те, що враховуючи згоду землекористувачів та органів місцевого самоврядування, листів-погоджень від управління Держкомзему у Ківерцівському районі Волинської області, листом № 01-4/2790 від 12.12.2009 вони погоджують створення Парку.

З наведеного вище вбачається, що до території Ківерцівського НПП «Цуманська пуща» увійшли землі із вилученням у землекористувача за межами населених пунктів Холоневичівської сільської ради площею 286,94 га, які одночасно із створенням (розширенням меж) вказаного об`єкта природно заповідного фонду віднесено до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Відповідно до Положення про Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 110 від 31.08.2020, Парк є територією природно заповідного фонду загальнодержавного значення (п.1.1.). Парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання (п.1.2.). Загальна площа парку становить 33 475,34 га земель у тому числі 3 471,54 га земель, що надаються у постійне користування парку та 30 003,80 га земель, що включаються до його складу без вилучення (п. 1.6.). Парк створений з метою збереження, відтворення і раціонального використання особливо цінних природних комплексів та об`єктів Волинського Полісся, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення (п.2.1.). (том 1, а.с.141-147).

Передбачені розділом 4 вказаного Положення вимоги щодо структури та режиму територій Парку, в тому числі заборонених видів діяльності на його території є тотожними до визначених у ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд», відповідно до якої на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням.

Таким чином, Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» юридично створений та функціонує з 2010 року, є територією природно заповідного фонду загальнодержавного значення , охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання, включає у тому числі 286,94 га земель, що надаються у постійне користування парку (із вилученням у землевласників) за межами населених пунктів Холоневичівської сільської (на даний час Цуманської селищної) ради. Юридичне створення Парку відповідає матеріалам Проекту створення, який погоджений із землекористувачами, і місцевими органами влади і самоврядування.

Позов прокурора обґрунтовано тим, що опрацюванням загальнодоступної інформації в Публічній кадастровій карті України на геопорталі Kadastr.live, Державному земельному кадастрі встановлено, що Цуманською селищною радою зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 0721887600:03:000:1184 площею 169,329 га, 0721887600:03:000:1253 площею 10,8108 га та 0721887600:03:000:1256 площею 53,007 га, які утворились в процесі проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів Ківерцівського району Волинської області.

На підставі вищевикладеного Волинська обласна прокуратура звернулась листом від 06.02.2026 №12/116 вих-26 до архівного відділу Луцької районної державної адміністрації, з проханням надати належним чином завірену копію розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації № 342 від 19.12.2013 «Про затвердження технічної документації із землеустрою» з додатками, а також технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів Холоневичівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області (том 1, а.с. 21).

У відповідь на лист Волинської обласної прокуратури архівний відділ Луцької РДА, листом від 17.02.2026 № П-17/06-06/2-26, надав копію розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації № 342 від 19.12.2013 (том 1, а.с. 21).

Розпорядженням Ківерцівської районної державної адміністрації (на даний час Луцька РДА) від 22.08.2013 № 224 надано дозвіл на проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів, в тому числі Холоневичівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області площею 428,7707 га. (том 1, а.с. 22-46).

На виконання указаного розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації державним підприємством «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлено технічну документацію, яку затверджено розпорядженням Ківерцівської районної державної адміністрації № 342 від 19.12.2013.

Вказаною технічною документацією, серед іншого, передбачено створення 12 окремих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів Холоневичівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області загальною площею 428,7707 га, при формуванні яких включено і спірну земельну ділянку під №8. ( том 1, 24-46).

Судом встановлено, що в подальшому, наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 17.05.2019 № 3-473/15-19-СГ надано дозвіл Ківерцівському НПП «Цуманська пуща» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування для збереження та використання національних природних парків Ківерцівським НПП «Цуманська пуща» із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення в землі природно заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення розташованих на території Ківерцівського району Волинської області, що також підтверджено актом перевірки Державної екологічної інспекції у Волинській області від 18.01.2022.

Всупереч цьому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №2-ОТГ від 24.11.2020 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №1113 від 16.11.2020 прийнято рішення про передачу Цуманській селищній раді Ківерцівського району у комунальну власність, серед іншого і спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 169, 329 га. 9 (том 1, а.с. 50-53).

Після цього, Цуманська селищна рада прийняла рішення №2/22 від 14.12.2020 про прийняття вказаних земель і зареєструвала за собою право комунальної власності, у тому числі і на земельну ділянку з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 площею 169, 329 га. (том 1, а.с. 54-57).

Відтак, зазначена спірна земельна ділянка вибула з об`єкту природно заповідного фонду загальнодержавного значення НПП «Цуманська пуща».

Розташування земельної ділянки з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 на території вищевказаного об`єкту ПЗФ підтверджується, серед іншого, картою земельних ділянок, що надаються парку у постійне користування, викопіюванням з Публічної кадастрової карти, викопіюванням з Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання, планово-картографічними матеріалами, наданими Управлінням екології та природних ресурсів, Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України. (том 1, а.с. 59-60).

Сертифікованим інженером-геодезистом Трушом А.М. проведено співставлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 та зовнішніх меж об`єкта природно-заповідного фонду НПП «Цуманська Пуща» в результаті чого встановлено, що площа накладення на землі природно-заповідного фонду в межах земельної ділянки становить 135,9343 га. (том 1, а.с. 154-155).

Крім цього, інформація про віднесення земель Холоневичівської сільської ради площею 286, 94 га до території Парку, яка надана у постійне користування підтверджена охоронним зобов`язанням, яке, у зв`язку з адміністративно-територіальною реформою, перевидано на Цуманську селищну раду від 17.03.2025 №215 Управлінням екології та природних ресурсів у Волинської ОДА та підтверджується згідно відповіді №1880/1.15/2-25 від 17.11.2025. (том 1, а.с. 59-60).

Також часткове накладання земельної ділянки з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 на землі Парку підтверджується викопіюванням з офіційного сайту Національного геопорталу «Національна інфраструктура геопросторових даних», відомості до якого вносяться на підставі Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». (том 1, а.с. 167).

У листі НПП «Цуманська Пуща» від 14.01.2026 №01-15/26 на запит обласної прокуратури повідомлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 накладається на землі, які погоджено у встановленому законом порядку до включення в територію Парку із вилученням у землекористувача Холоневичівської сільської ради (правонаступник Цуманська селищна рада). (том 1, а.с. 166-167).

Однак, відповідачі заперечують позовні вимоги, а саме:

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву за вх.№01-87/3833/26 від 01.07.2026 (клопотання)

вказує, що Ківерцівська районна державна адміністрація видаючи оскаржуване розпорядження діяла в правовому полі та на підставі матеріалів проектної документації, які не ставлятся під сумнів, а тому просить суд відмовити в позові

Відповідач -2 у відзиві на позовну заяву за вх.№01-87/3919/26 від 06.07.2026 (клопотання) вказує, що прокурором не надано правових підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки, а тому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач-3 у відзиві на позовну заяву за вх.№01-87/3913/26 від 06.07.2026 вказує, що прокурором не доведено, що спірна земельна ділянка відносится до ПЗФ, а тому вважає позов безпідставним.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив із наступного.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Статтями 43 і 44 ЗК України передбачено, що землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу.

Відповідно до п. «в» ч. 3 ст. 84 ЗК України (в редакції статті станом на 22.02.2010) до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фондута історико- культурними об`єктами, що мають національне та загальнодержавне значення.

Виходячи із вищенаведеного землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення не можуть перебувати в комунальній власності.

Отже, спірна земельна ділянка не могла бути передана у комунальну власність Цуманській селищній раді.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що національні природні парки належать до природно-заповідного фонду України.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України. До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.

Отже, згідно з положеннями ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 3 Закону України «Про природно заповідний фонд України» національні природні парки належать до природно заповідного фонду України.

Територіям природно-заповідного фонду надано особливий, виключний статус.

Відповідно до ст. ст. 53, 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно- заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно заповідного фонду проводиться відповідно до ст. ст. 51 53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.

Статтею 5 Закону України «Про екологічну мережу України» передбачено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду є складовою екомережі.

За ст. 3 указаного Закону, екомережа це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов`язань України підлягають особливій охороні.

У ст. 4 цього Закону зазначено, що збереження цілісності екомережі здійснюється відповідно до принципів забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі, збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України, підлягають особливій державній охороні.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що території та об`єкти природно-заповідного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто відповідно до ст. 178 ЦК України належать до обмежено оборотоздатних об`єктів.

Розташування земельної ділянки з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 в межах об`єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення НПП «Цуманська пуща» згідно з чинним законодавством свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює передачу цієї ділянки у комунальну власність.

Це твердження узгоджується з практикою Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, постанови Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 487/10127/14-ц, від 09.12.2020 у справі № 676/190/18, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19, від 16.09.2022 у справі № 752/3090/19), відповідно до якої земельна ділянка, що перебуває в обмеженому обороті, не може передаватись у приватну власність.

Згідно інформації з державного земельного кадастру, яка наявна в реєстраційній справі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 утворились в процесі проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної форми власності на підставі розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації № 224 від 22.08.2013.

Розпорядженням Ківерцівської районної державної адміністрації № 342 від 19.12.2013 затверджено технічну документацію із землеустрою з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів Ківерцівського району Волинської області. (том 1, а.с. 22-46).

Судом встановлено, що Цуманська селищна рада та ГУ Держгеокадастру у Волинській області віднесли належність вказаної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення, ця обставина не має правового значення, оскільки статус ділянки першочергово визначається тим, що вона розташована в межах об`єкту природно-заповідного фонду, і спеціальним режимом такої території. (том 1, а.с. 54-57).

Крім цього, судом встановлено, що 03.05.2019 Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» звертався до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування для збереження та використання національних природних парків Ківерцівським НПП «Цуманська пуща» із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення в землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, розташованих на території Ківерцівського району Волинської області. Орієнтовний розмір земельних ділянок 912,33 га. Разом з тим, право постійного користування, Парком не оформлено, що також підтверджено Державною екологічною інспекцією у Волинській області при проведенні планового заходу нагляду (контролю) діяльності Парку в період з 04.01.2022 по 18.01.2022.

З наведено вбачається, що посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування всупереч вимогам законодавства та наявним документам неправомірно сформовано земельну ділянку щодо її цільового призначення та передано у комунальну власність.

У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.

Ураховуючи наведене, земельна ділянка з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184, яка зареєстрована на праві комунальної власності за Цуманською селищною, з огляду на імперативні вказівки законодавця належить до земель природно-заповідного призначення у зв`язку з розташуванням на ній об`єкту природно-заповідного фонду НПП «Цуманська Пуща», що узгоджується із зазначеними вище висновками Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16.

У постанові від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18 Верховний Суд вказав, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним.

Згідно із законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Так, за ст. 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду це сукупність науково обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об`єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.

Положеннями ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням.

Проектом організації території НПП «Цуманська пуща», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 300 від 15.08.2022, визначено функціональне зонування території парку. Згідно з картографічними матеріалами, які є додатком до цього Проекту спірна земельна ділянка накладається на господарську зону парку із вилученням у землекористувачів.

За таких обставин установлене спірній земельній ділянці цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва жодним чином не впливає на їх обмежену оборотоздатність і не передбачає можливості їх використання за таким призначенням, оскільки з часу створення НПП «Цуманська пуща» ця територія має статус природно-заповідного фонду та її правовий режим і цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаного об`єкт.

Обґрунтування незаконності рішень органів влади щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Зі змісту ч. ч. 1, 2, 6, 7 ст. 20 Земельного кодексу України вбачається, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних рішень) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відтак, розпорядження щодо спірної земельної ділянки вправі приймати лише Волинська обласна державна адміністрація, яка є розпорядником земель державної форми власності за межами населених пунктів.

Положеннями ст. 21 ЗК України передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Згідно зі ст. 141 ЗК України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, визначених законом.

За ст. 149 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), земельні ділянки, надані в постійне користування із земель державної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Положеннями п. «г» ч. 1 ст. 150 ЗК України передбачено, що до особливо цінних земель, зокрема, відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Спірна земельна ділянка Кабінетом Міністрів України у встановленому законом порядку з державної власності не вилучалася, що підтверджено відповіддю Секретаріату Кабінету Міністрів України від 29.12.2026 №32803/0/2-25. (том 1, а.с. 68).

Передача за рахунок земель природно-заповідного фонду земельних ділянок у комунальну власність легалізувала фактично протиправну зміну Ківерцівською РДА цільового призначення землі всупереч ч. 1 ст. 20 ЗК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 виклала висновок про те, що положення розділу ІІ «Землі України» ЗК України свідчать, що саме цільове призначення ділянки покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель, при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності стосовно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.

Отже з огляду на викладене, розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації від 19.12.2013 №342, наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ГУ Держгеокадастру у Волинській області № 02-ОТГ від 24.11.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та рішення Цуманської селищної ради № 2/22 від 14.12.2020 «Про прийняття у комунальну власність земельних ділянок державної власності» стосується земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, які не можуть бути передані у комунальну чи приватну власність поза волею розпорядника Кабінету Міністрів України (Волинської обласної державної адміністрації), такі рішення суперечать ст. ст. 116, 122, 123, 141, 149 ЗК України та порушують інтереси держави, що згідно зі ст. ст. 16, 21 ЦК України, ст. ст. 21, 152, 155 ЗК України є підставою для визнання їх недійсними в частині, що стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184.

Щодо правових підстав усунення перешкод у здійсненні права розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку у Державному реєстр речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі.

Законодавцем встановлено, що території та об`єкти природно - заповідного фонду можуть використовуватися лише у певних цілях з дотриманням умов та вимог, визначених ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Водночас, державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням, яке суперечить дозволеним видам використання земель на заповідних територіях (в даному випадку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), передання її у комунальну власність та використання для таких цілей порушують вимоги закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про землеустрій»).

Вимоги щодо проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель визначає Порядок проведення інвентаризації земель, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 513.

Згідно з п. 2 Порядку інвентаризація земель проводиться з метою: забезпечення ведення Державного земельного кадастру, здійснення контролю за використанням і охороною земель; визначення якісного стану земельних ділянок, їх меж, розміру, складу угідь; узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, які посвідчують право на земельну ділянку, та у Державному земельному кадастрі; прийняття за результатами інвентаризації земель Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідних рішень; здійснення землеустрою.

Згідно з п. 26 Порядку за результатами проведення інвентаризації земель виконавцем робіт розробляється технічна документація, склад якої встановлений статтею 57 Закону України Про землеустрій.

Відомості, отримані в результаті інвентаризації земель, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (п. 30 Порядку).

Відповідно до п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Під час інвентаризації невірно визначено цільове призначення земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення при тому, що вказана земельна ділянка належить до земель природно-заповідного фонду.

Отже, подальша наявність відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 в Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої повинна перебувати спірна земельна ділянка, оскільки реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення відноситиме її в подальшому до земель комунальної форми власності.

Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; а також якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Положення аналогічного змісту закріплені також у ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, згідно з якими державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Оскільки всі пред`явлені прокурором вимоги є взаємопов`язаними, спрямованими на оспорення права на земельну ділянку в її набувача, відтак підлягає до задоволення вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184, площею 169,329 га, що внесена до Державного земельного кадастру за цільовим призначенням 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та категорією землі землі сільськогосподарського призначення.

Вказана вимога звернута до Цуманської селищної ради, оскільки скасування державної реєстрації земельної ділянки має на меті припинення існування земельної ділянки як складової об`єкту речового права.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Отже, статтею 26 вищезазначеного Закону визначено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 71,0881 га з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 наразі зареєстрована на праві комунальної власності за Цуманською селищною радою (номер відомостей про речове право: 40522048).

Отже враховуючи положення статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки із кадастровим номером 0721887600:03:000:1184, необхідно усунути перешкоди у здійсненні права розпорядження майном шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Щодо підстав для повернення земельних ділянок.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

У разі протиправного вибуття таких об`єктів у комунальну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може охоплювати не тільки фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 та у постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 676/2332/18, від 10.02.2021 у справі № 449/723/17 зазначені можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 викладено висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Судом встановлено що, власник і законний володілець земельних ділянок, які входять у межі об`єкта природно-заповідного фонду, яким у цій справі є держава в особі Волинської обласної державної адміністрації, може вимагати усунення порушення його права власності на ці ділянки, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути ці ділянки з одночасним скасуванням реєстраційних дій вчинених щодо них.

З огляду на викладені обставини справи та порушені права та законні інтереси держави, суд дійшов висновку, що позовна вимога про усунення перешкод державі в особі Волинської обласної (військової) державної адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земльною ділянкою шляхом зобов`язання Цуманської селищної ради повернути Волинській обласній (військовій) державній адміністрації частину земельної ділянки за кадастровим номером 0721887600:03:000:1184, площею 71,0881 га підставна та підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, на підставі належним чином оцінених доказів, відхиливши доводи відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Інші доводи та заперечення судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору задоволення позовних вимог з наведених вище підстав, впливу не мають.

Згідно з приписами ст.129 ГПК, судовий збір покладається на відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації № 342 від 19.12.2013 Про затвердження технічних документацій із землеустрою в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів Холоневичівської сільської ради щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 площею 169,329 га;

3. Визнати незаконним та скасувати п. 49 додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 24.11.2020 № 2-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність щодо передачі земельної ділянки площею 169,329 га з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 у комунальну власність Цуманської селищної ради;

4. Визнати незаконним та скасувати п. 49 додатку до рішення Цуманської селищної ради № 2/22 від 14.12.2020 Про прийняття у комунальну власність Цуманської селищної ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення щодо передачі земельної ділянки площею 169,329 га з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 у комунальну власність Цуманської селищної ради;

5. Усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської військової державної адміністрації) у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 169,329 га з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право 40522048);

6. Усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської військової державної адміністрації) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 площею 169,329 га шляхом скасування її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі;

7. Усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної державної військової адміністрації (код ЄДРПОУ: 13366926) у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання Цуманської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04333885) повернути у власність держави із земельної ділянки з кадастровим номером 0721887600:03:000:1184 частину земельної ділянки площею 71,0881 га з координатами: Х 5639924,5893 Y 2263584,3105 Х 5639907,7300 Y 2263629,3100 Х 5639915,2100 Y 2263672,5200 Х 5639875,1600 Y 2263683,7800 Х 5639839,7800 Y 2263663,3400 Х 5639821,6600 Y 2263659,5900 Х 5639774,1800 Y 2263654,1600 Х 5639724,3400 Y 2263632,2900 Х 5639727,5600 Y 2263567,5100 Х 5639735,0700 Y 2263473,4400 Х 5639685,4900 Y 2263478,9300 Х 5639581,7800 Y 2263494,0300 Х 5639501,2700 Y 2263508,4000 Х 5639480,2300 Y 2263527,7600 Х 5639463,9200 Y 2263533,5900 Х 5639447,9300 Y 2263711,2000 Х 5639420,7900 Y 2263852,0300 Х 5639239,1400 Y 2263848,8900 Х 5639214,7500 Y 2263876,9400 Х 5639216,3200 Y 2263955,5400 Х 5639189,9000 Y 2263954,7100 Х 5639193,6600 Y 2264153,2800 Х 5639199,4600 Y 2264147,4400 Х 5639291,7700 Y 2264147,5400 Х 5639290,3500 Y 2264228,6200 Х 5639296,0400 Y 2264309,2400 Х 5639248,1100 Y 2264318,4600 Х 5639286,2100 Y 2264526,2900 Х 5639311,0700 Y 2264655,0800 Х 5639445,2800 Y 2264635,8200 Х 5639553,9305 Y 2264625,5959 Х 5639469,6770 Y 2264655,6140 Х 5639355,2790 Y 2264715,3380 Х 5639352,9950 Y 2264739,5030 Х 5639288,9350 Y 2264758,5680 Х 5639261,8890 Y 2264736,6670 Х 5639192,1360 Y 2264745,8910 Х 5639166,7710 Y 2264767,7970 Х 5639123,3740 Y 2264812,8300 Х 5639092,2490 Y 2264815,3670 Х 5639009,8760 Y 2264568,8390 Х 5638818,1310 Y 2264492,8390 Х 5638744,3830 Y 2264293,8960 Х 5638733,2220 Y 2264263,7890 Х 5638832,0040 Y 2263870,7860 Х 5638735,8890 Y 2263632,1190 Х 5638732,8500 Y 2263624,5730 Х 5638670,2910 Y 2263469,2390 Х 5638740,7950 Y 2263434,1480 Х 5639033,7320 Y 2263351,2870 Х 5639006,6060 Y 2263531,3080 Х 5639042,6320 Y 2263596,8480 Х 5639110,3240 Y 2263591,4820 Х 5639183,3140 Y 2263495,9880 Х 5639253,6010 Y 2263480,0330 Х 5639394,1620 Y 2263458,8410 Х 5639499,2930 Y 2263411,4750 Х 5639591,1130 Y 2263350,9320 Х 5639740,4130 Y 2263477,4670 Х 5639924,5893 Y 2263584,3105.

8. Стягнути з Луцької Районної адміністрації Волинської області ( 43001, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська 53, ЄДРПОУ 04051425) на користь Волинської обласної прокуратури ( 43000, Волинська обл., вул. Винниченка 15, ЄДРПОУ 02909915) 23 209,15 грн. витрат зі сплати судового збору.

9. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ( 43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка 67, ЄДРПОУ 39767861) на користь Волинської обласної прокуратури ( 43000, Волинська обл., вул. Винниченка 15, ЄДРПОУ 02909915) 23 209,15 грн. витрат зі сплати судового збору.

10. Стягнути з Цуманської селищної ради Луцького району Волинської області ( 45233, Волинська обл., Луцький р-н., смт.Цумань, вул. Грушевського 2, ЄДРПОУ 04333885) на користь Волинської обласної прокуратури ( 43000, Волинська обл., вул. Винниченка 15, ЄДРПОУ 02909915) 23 209,15 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення, повний текст рішення складено 07.10.2026.

Суддя В. М. Дем`як