Рішення № 140385893, 06.10.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

357/178/26

2/707/2703/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

за участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 698249 від 30.03.2023 у сумі 38 820,00 грн, а також судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №698249, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором.

Товариство свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами Договору. Однак, відповідач не виконала належним чином умов кредитного договору.

01.02.2024 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №01022024-1 від 01.02.2024. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №698249 від 30.03.2023.

Оскільки позичальник не виконала зобов`язання за кредитним договором у встановлені строки, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звертається до суду з метою захисту своїх законних прав та інтересів шляхом стягнення заборгованості. На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості відповідача становить: 38 820,00 грн та складається з: заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн; заборгованість за відсотками 33 820,00 грн.

Враховуючи наведене, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження. Постановлено клопотання представника позивача задовольнити та витребувати від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про зарахування кредитних коштів.

04.05.2026 від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду надійшла запитувана інформація.

11.05.2026 від відповідача до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнає у повному обсязі, в обґрунтування посилається на неналежне повідомлення.

12.05.2026 від відповідача до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнає у повному обсязі, в обґрунтування посилається не надання належних та допустимих доказів укладення кредитного договору. До матеріалів справи не додано договору, який би містив власноручний підпис або належне підтвердження укладення електронного договору відповідно до вимог законодавства України. Також відсутні належні докази того, що саме вона укладала будь-який договір із первісним кредитором, проходила ідентифікацію, підтверджувала умови кредитування або отримувала одноразові ідентифікатори (SMS-коди) для підписання договору. Відповідь від АТ КБ «ПриватБанк» не підтверджує факту отримання кредиту саме від позивача або первісного кредитора. У наданій банківській інформації відсутні відомості про відправника коштів, призначення платежу, номер договору, реквізити кредитора та інші дані, які б підтверджували, що саме ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» або інша вказана позивачем фінансова установа перераховувала грошові кошти як кредит. Сам по собі факт зарахування коштів на банківську картку не є беззаперечним доказом укладення кредитного договору саме з позивачем або первісним кредитором, оскільки у той період на картку могли надходити кошти від різних осіб та джерел. Крім того, позивачем не надано належних первинних бухгалтерських документів.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.08.2026 цивільну справу направлено на розгляд до Черкаського районного суду Черкаської області.

Дана цивільна справа надійшла до суду 01.09.2026.

Згідно зі ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст.ст. 36, 37 ЦПК України, визначено головуючого суддю Суходольського О.М.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 06.10.2026 клопотання відповідача про витребування доказів, залишено без задоволення.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду від 02.09.2026 відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

Одночасно сторонам було роз`яснено, що відповідно до частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та зазначено строки подання такого клопотання.

Зокрема, відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії ухвали суду за місцем її реєстрації, внаслідок чого до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою «вручено особисто». Відтак відповідач належним чином повідомлена.

З клопотаннями про відкладення розгляду справи учасники справи не звертались.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 30.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 698249 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 5 000,00 грн на умовах визначених кредитним договором, а споживач зобов`язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Строк кредиту 420 днів; стандартна процентна ставка 2.2 % в день; мета кредиту споживчі (особисті) потреби.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Додатком №1 до договору встановлено Графік платежів, який розраховувався, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Дата погашення 24.03.2024.

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з якою укладено договір № 698249 від 30.03.2023 ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): Х022.

Відповідно до листа, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пейтек» (надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкритих рахунків) повідомило Товариству з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» про успішний переказ коштів на платіжну карту клієнта № НОМЕР_3 в розмірі 5 000,00 грн.

Витребуваним від АТ КБ «ПриватБанк» повідомленням, підтверджено факт випуски банківської картки № НОМЕР_3 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Витребуваним від АТ КБ «ПриватБанк» повідомленням про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_3 за 30.03.2023 підтверджено нарахування коштів.

01.02.2024 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу № 01022024, відповідно до умов якого клієнт (первісний кредитор) відступає (передає) фактору (новий кредитор) права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Згідно з копією платіжної інструкції від 01 лютого 2024 року № 74877 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Селфі Кредит» у сукупності грошову суму у розмірі 2 528 538,65 грн.

Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників від 01.02.2024 за договором про відступлення права вимоги № 01022024 від 01.02.2024, ТОВ «Селфі Кредит» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло реєстр боржників кредитора кількістю 11 550.

Згідно з витягом з реєстру боржників до про відступлення права вимоги № 01022024 від 01.02.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 698249 у загальному розмірі 38 820,00 грн та складається з: заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн; заборгованість за відсотками 33 820,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 698249 від 30.03.2023 заборгованість ОСОБА_1 38 820,00 грн та складається з: заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн; заборгованість за відсотками 33 820,00 грн.

За змістом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (стаття 3 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про електронну комерцію» сторони електронного правочину можуть користуватися послугами постачальників послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.

Довідкою про ідентифікацію підтверджено ідентифікацію відповідача з якою укладено договір № 698249 від 30.03.2023 та вказано Акцепт договору (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): Х022.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що укладення між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем договору № 698249 від 30.03.2023 в електронній формі відповідає приписам статей 6 та 627 ЦК України, статей 11 та 12 ЗУ «Про електронну комерцію», а аргументи останньої щодо відсутності належних та допустимих доказів щодо укладення вказаного договору не знайшли свого підтвердження.

Суд не погоджується із заперечення відповідача щодо відсутності належних доказів на підтвердження перерахування коштів.

Витребуваним від АТ КБ «ПриватБанк» повідомленням, підтверджено факт випуски банківської картки № НОМЕР_3 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), також підтверджено нарахування кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн від 30.03.2023. Крім того, листом Товариствоа з обмеженою відповідальністю «Пейтек» (надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкритих рахунків) повідомлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» про успішний переказ коштів на платіжну карту клієнта № НОМЕР_3 в розмірі 5 000,00 грн. Номер картки співпадає з рахунком споживача визначеного пунктом 2.1. договору.

Відтак, стягнення з відповідача тіла кредиту у розмірі 5 000,00 грн є обґрунтованим.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Вищевказаний Договір факторингу, є дійсними та чинними, відомості про те, що він оскаржувався в судовому порядку, відсутні.

Суд також враховує постанову Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц в якій вказано, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Відтак, суд погоджується з доводами представника позивача щодо переходу до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як до нового кредитора, права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Спір виник внаслідок порушення відповідачем зобов`язань у частині повернення кредитних коштів і наявності/відсутності підстав для стягнення заявленої позивачем заборгованості за кредитами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до змісту частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 627 ЦК України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами першою та другою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як установлено вище, матеріали справи містять належні докази того, що сторони у належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору, погодивши розмір кредиту, порядок і строки здійснення платежів на його погашення, а також досягли домовленості щодо виду, розміру та строків сплати процентів за користування кредитними коштами.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом суд приходить до наступного.

Судом із договору № 698249 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», установлено, що він укладений: 30.03.2023 та зі строком дії до 24.03.2024 (420 днів).

Згідно з розрахунком заборгованості нарахування відсотків здійснювалося в межах кредитування з 30.03.2023 (дата видачі кредиту) по 01.02.2024, стандартна процентна ставка не перевищувала 2,2%, що відповідає умовам договору та не перевищувало дозволеного розміру денної процентної ставки, яка визначена Законом України «Про споживче кредитування» на вказаний період часу. Відтак, заборгованість по відсоткам у розмірі 33 820,00 грн підлягає стягненню з відповідача.

Отже, оскільки відповідач не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 698249 від 30.03.2023 у загальному розмірі 38 820,00 грн в установлені строки, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кошти, на що він розраховував при укладенні договору факторингу, а тому з відповідача на користь позивача потрібно стягнути заборгованість за вказаним договором.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Що стосується заявлених до стягнення витрат за надання позивачеві правничої допомоги в сумі 8 000,00 грн, суд вважає, що вказаний розмір витрат є завищеним з урахуванням категорії спору, складності справи, розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, реально затраченого часу адвокатом, тому суд вважає необхідним задовольнити витрати за надання позивачеві правничої допомоги частково, на суму 4 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355, ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «Креді Агріколь Банк», місце за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх) заборгованість за кредитним договором №698249 від 30.03.2023 у загальному розмірі 38 820,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

У стягненні решти витрат за надання правничої допомоги відмовити.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. М. Суходольський