Рішення № 140385727, 07.10.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 712/11087/26

Провадження № 2/711/4616/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Кошубінської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в особі представника - адвоката Усенка М.І., звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7366926 від 13.04.2024 у розмірі 76 924,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 13.04.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 7366926, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, передбачених кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі, визначеній договором. Відповідач не повернула кредит, а також не сплатила комісію і проценти за користування кредитом у строк, встановлений кредитним договором. 28.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право грошової вимоги щодо осіб, визначених у реєстрі боржників, включно з правом вимоги за кредитним договором № 7366926 від 13.04.2024, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Заборгованість відповідача перед позивачем становить 76 924,40 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 9 400,00 грн.; простроченої заборгованості за відсотками 61 574,40 грн.; простроченої заборгованості за комісіями за надання кредиту 950,00 грн.; заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання 5 000,00 грн. Відповідачу надсилалася письмова претензія про погашення кредитної заборгованості, однак заборгованість відповідач не погасила. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.08.2026 цивільну справу передано за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

02.09.2026 цивільна справа надійшла до Придніпровського районного суду м. Черкаси та згідно автоматизованого розподілу передана для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.09.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» відомості про емісію платіжної картки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та зарахування на вказану картку кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн. від ТОВ «Мілоан» у період з 13.04.2024 по 20.04.2026.

05.10.2026 на виконання вимог ухвали суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані письмові докази.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; 06.10.2026 адвокат Усенко М.І. подав клопотання, в якому просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила; відзив на позовну заяву не подала; клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Відповідно до частини 8 статті 178, частини 4 статті 223 та частини 1 статті 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.04.2024 між ТОВ «Мілоан» (далі за договором кредитодавець/товариство) та ОСОБА_1 (далі за договором - позичальник) в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 7366926, який підписано відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «222475», надісланим на мобільний телефонний номер НОМЕР_2 . Ідентифікація та верифікація позичальника здійснювалася через Систему BankID НБУ.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3. та 1.4. договору кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим договором, на строк 345 днів надати позичальнику грошові кошти у сумі 10 000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) 24.03.2025.

Згідно з пунктами 1.5., 1.5.1., 1.5.2, 1.5.3. та 1.6. договору загальні витрати позичальника за кредитом складають 65 818,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 75 818,00 грн. Комісія за надання кредиту 1 150,00 грн., яка нараховується за ставкою 11,50% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 511,00% річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 876,00% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно пунктів 1.5.2. та 1.5.3. договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 64 668,00 грн. Тип процентної ставки фіксована. Особливості нарахування та сплати комісії та процентів, а також тіла кредиту встановлені пунктами 2.2.2., 2.2.3. договору.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_3 (пункт 2.1 договору).

Позичальник сплачує кредитодавця комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в пунктами 1.5.1., 1.5.2., 1.5.3. договору відповідно. Комісія за надання кредиту нараховується кредитодавцем одноразово в момент видачі кредиту. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату остаточного погашення заборгованості (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування. Проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена пунктом 1.5.3. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в пункті 1.5.2 процентна ставка протягом встановленого графіком платежів першого розрахункового періоду запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну ставку визначену пунктом 1.5.3 договору. Якщо визначена пунктом 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення першого розрахункового періоду, проценти, починаючи з другого розрахункового періоду встановленого графіком платежів, продовжують нараховуватись за стандартною ставкою, згідно пункту 1.5.3. Договору. Стандартна процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом першого розрахункового періоду є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк та нарахованих на одну базу протягом будь-якого іншого періоду кредитування, це означає, що протягом першого розрахункового періоду позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною ставкою встановленою пунктом 1.5.3. та процентною ставкою визначеною пунктом 1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної ставки не може бути збільшено кредитодавцем без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника (пункти 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3. договору).

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 7366926 визначено графік платежів, відповідно до якого повернення кредиту в розмірі 10 000,00 грн., сплати процентів та комісії має здійснюватися періодичними платежами з кінцевим терміном виконання зобов`язань 24.03.2025.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 у користування кредит у розмірі 10 000,00 грн. шляхом переказу грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_4 , що підтверджується платіжним дорученням № 128205970 від 13.04.2024.

Належність відповідачці банківської карти № НОМЕР_5 та перерахування на неї коштів у розмірі 10 000,00 грн. також підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260921/116047-БТ від 24.09.2026.

З відомості про щоденні нарахування та погашення, сформованої ТОВ «Мілоан» за кредитним договором № 7366926, встановлено, що ОСОБА_1 на виконання умов договору кошти сплачувала частково, у зв`язку з чим станом на 28.10.2024 у неї утворилась заборгованість у розмірі 43 761,20 грн., яка складається з заборгованості за сумою кредиту 9 400,00 грн.; заборгованості за відсотками 28 411,20 грн.; заборгованості за комісіями за надання кредиту 950,00 грн.; заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання 5 000,00 грн.

28.10.2024 між ТОВ «Мілоан» (далі за договором - кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (далі за договором - новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ, відповідно до якого кредитор зобов`язався передати (відступити) новому кредитору за плату, а новий кредитор прийняти належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 111-МЛ від 28.10.2024 ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги за договором № 7366926 від 13.04.2024, укладеним із ОСОБА_1 , загальний розмір заборгованості за яким складає 43 761,20 грн.

З розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунка за кредитним договором № 7366926 від 13.04.2024, сформованих ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», встановлено, що станом на 15.07.2026 заборгованість не погашена та становить 76 924,40 грн., яка складається з: 9 400,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 61 574,40 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.; 950,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією; 5 000,00 грн. - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.

01.07.2026 «ФК «Кредит-Капітал» надіслало ОСОБА_1 письмову претензію про погашення заборгованості за кредитним договором № 7366926 від 13.04.2024 у розмірі 76 924,40 грн. протягом 3 днів з дня її отримання.

Станом на час розгляду справи судом відповідач не надала доказів погашення вказаної заборгованості.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктами 5, 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок підписання правочинів у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладення договору в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису за умови використання відповідного засобу усіма сторонами правочину. В іншому випадку електронний правочин підписується сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором та/або аналога власноручного підпису за наявності письмової згоди сторін зі зразками таких аналогів.

Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи встановлені обставини у сукупності з наведеними нормами права, суд дійшов висновку, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію» та ЦК України укладено договір про споживчий кредит № 7366926 від 13.04.2024. На підставі вказаного правочину відповідач отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн., однак у встановлений строк кошти не повернула, а також не сплатила комісію за наданні кредиту та проценти за користування кредитом.

28.10.2024 на підставі договору відступлення права вимоги № 111-МЛ, відповідно до статей 512, 514, 1077 ЦК України право грошової вимоги за договором про споживчий кредит № 7366926 від 13.04.2024 перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

За таких обставин, оскільки факт укладення кредитного договору та перерахування коштів підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а відповідач у добровільному порядку зобов`язання за договором не виконала та заперечень проти позову не надала, вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9 400,00 грн., заборгованості за комісією у розмірі 950,00 грн. та процентами за користування кредитом у розмірі 61 574,40 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог у частині стягнення штрафу за порушення грошового зобов`язання у розмірі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.1. договору про споживчий кредит № 7366926 від 13.04.2024 у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700,00 грн. за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язань зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 6 днів.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався і триває на момент розгляду справи.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Системний аналіз вказаної норми свідчить, що законодавець встановив заборону на нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за кредитними договорами на весь період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, які в силу частини 4 статті 263 ЦПК України враховуються судом при застосуванні норм права.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли та прострочення виконання зобов`язання відбулося під час дії в Україні воєнного стану, нарахування первісним кредитором штрафу у розмірі 5 000,00 грн. є безпідставним і суперечить вимога чинного законодавства. З огляду на це, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у частині стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 71 924,40 грн., що складає 93,50% від загальної ціни позову (76 924,40 грн.), то із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 489,34 грн.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частини 4, 5 статті 137 ЦПК України).

Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного з АО «Апологет»; акт наданих послуг (правової (правничої) допомоги) № Д/27709 від 15.07.2026; детальний опис наданих послуг від 15.07.2026 до акту № Д/27709 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; ордер надання правничої допомоги від 20.10.2025.

Надаючи оцінку цим доказам, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

У даному випадку, враховуючи характер спірних правовідносин, складність справи (справа є типовою для позивача у відносинах із боржниками) та обсяг виконаної адвокатом роботи (адвокат участі у судовому засіданні не приймав, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним), а також принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 277, 279, 280, 282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів) заборгованість за договором про споживчий кредит № 7366926 від 13.04.2024 у розмірі 71 924,40 грн., судовий збір у розмірі 2 489,34 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн., а всього 76 413,74 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Г. В. Булгакова