Рішення № 140385700, 06.10.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/509/26

Провадження № 2/702/612/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Барської Т.М.,

секретар судового засідання Карабань З. І.,

представник позивача, відповідач не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит- Капітал» (далі по тексту також ТОВ «ФК «Кредит- Капітал», позивач), в інтересах якого діє представник Усенко М. І., звернулося до суду з вимогою до відповідача ОСОБА_1 (далі по тексту також відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за Кредитним договором в сумі 18018,00 грн., сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Заявлені вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 09.12.2019 між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір №1491091, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора, за умовами якого ОСОБА_1 отримала в кредит 6000,00 грн. на погоджений умовами Договору строк у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, зобов`язалась повернути їх і сплатити позикодавцю проценти за користування цими коштами.

27.03.2020 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №49-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №49-МЛ від 27.03.2020 ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 18018,00 грн, з яких 6000,00 грн основного боргу (тіла кредиту), 9018,00 грн боргу за відсотками та 3000,00 грн. штраф/пеня.

Посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить суд стягнути на свою користь борг за Кредитним договором №1491091 від 09.12.2019, а також понесені ним судові витрати.

Постановленою 27.05.2026 ухвалою у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін та визначений термін для подачі відповідачем відзиву, заперечень на відповідь на відзив, позивачем - відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 07.08.2025 витребувані докази щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткового рахунку з маскою картки НОМЕР_2 та надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_2 коштів у розмірі 6000,00 грн у період з 09.12.2019 по 16.12.2019.

Представник позивача у судове засідання не з`явився про дату, час та місце його проведення повідомлений у встановленому законом порядку, у позовній заяві просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення, у випадку неявки у судове засідання відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленою про час та місце розгляду справи за адресою її зареєстрованого місця проживання, у судове засідання не з`явилась, заяв та клопотань не подавала, правом на надання відзиву на позов вона не скористалась.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, розгляд справи за відсутності сторін на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову, продовжений.

Оскільки розгляд справи відбувається у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Паперова копія Кредитного договору №1491091 (індивідуальна частина) підтверджує, що 09.12.2019 між ТОВ «Мілоан» (далі у тексті також кредитодавець, первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі у тексті також відповідач, позичальник) укладений Кредитний договір №1491091(далі у тексті також Договір №1491091, Договір, Кредитний договір, правочин) (а.с.11-13).

Кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором U45911, який був надісланий 09.12.2019 о 16:06:59 на вказаний нею номер телефону НОМЕР_3 , що підтверджено довідкою від 10.09.2025. Зі сторони первісного кредитора правочин підписаний ОСОБА_2 (а.с.13, 14).

Відповідно до умов Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 6000,00 грн. строком на 30 днів, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним та комісію в порядку та умовах, визначених цим Договором, відповідно до Графіку платежів (додаток № 1).

Відповідно до п.1.5.2 Договору проценти за користування кредитом: 18.00 грн., нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором - фіксована.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору (п.1.6. Договору).

Відповідно до п. 2.2.3. Договору проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 Договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо).

Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базово) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено кредитодавцем в односторонньому порядку. При цьому сторони погодили, що після зупинення товариством в односторонньому порядку нарахування процентів кредитодавець вправі в будь який момент без погодження з позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням кредитодавця.

Згідно з пунктом 2.1. Договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника.

Позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, а також інші платежі, передбачені цим Договором, у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6 та п. 2.4. правочину (п. 3.3.2. Договору).

Пунктом 2.3.1. Договору сторони обумовили, що позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на тих самих умовах, якщо позичальнику доступна така можливість відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження /поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування позичальник має сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості за Договором. Зокрема, для продовження пільгового періоду на 3 дні максимальний розмір комісії становить 5,00%, на 7 днів - 10,00%, на 15 днів - 20,00%.(а.с.11 на звороті).

Пункт 6.1 Договору визначає, що цей правочин укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, який створений на веб-сайті.

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через сайт, мобільний додаток, месенджери. На Договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення Договору.

Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2. Договору).

Укладення ТОВ «Мілоан» Кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4.Договору). Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. Договору).

Згідно із пунктом 7.1. цей Договір що складається з Правил та індивідуальної частини, набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Копія Правил суду для дослідження не надана.

Додатком № 1 до Договору є Графік платежів, яким сторони узгодили, що кредит в сумі 6000,00 гривень та 18,00 гривень процентів за користування ним підлягають поверненню 08.01.2020 (а.с.13 на звороті).

Анкета-заява на кредит №1491091 від 12.03.2024 містить відомості про погоджені відповідачем ОСОБА_1 умови кредитування - сума кредиту 6000,00 гривень, строк кредитування 30 днів з 09.12.2019, проценти за користування кредитом 18,00 гривень, а також відомості про її персональні дані (ПІБ; дата народження; документ, що посвідчує особу; місце реєстрації і місце проживання; дохід; канал залучення; контактні особи і їх номери телефонів (а.с.14 на звороті, 15).

Згідно із платіжним дорученням №4311901 від 09.12.2019 в означену дату ТОВ «Мілоан» з дебету рахунку НОМЕР_4 перерахувало 6000,00 грн. на кредит рахунку № НОМЕР_2 , з призначенням платежу - кошти згідно договору 1491091 (а.с.19).

Відповідно до складеної ТОВ «Мілоан» відомості про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №1491091 09.12.2019 обліковано надання кредиту в сумі 6000,00 гривень.

Проценти за користування кредитом первісний кредитор нараховував з 10.12.2019 по 08.03.2020 з розмірі 0,60 грн. за кожен день кредитування (30 днів). З 09.01.2020 по 08.03.2020 за кожен день користування кредитом по 150,00 гривень (60 днів).

За змістом виписки з особового рахунку за Кредитним договором №1491091 від 09.12.2019 заборгованість ОСОБА_1 станом на 14.04.2026 становить 18018,00 грн. з яких заборгованість за сумою кредиту 6000,00 грн., заборгованість за відсотками - 9018,00 грн., заборгованість за штрафами 3000,00 грн. (а.с.17 на звороті).

Надані АТ «Ощадбанк» на вимогу суду відомості підтверджують, що ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банк випустив банківську платіжну картку НОМЕР_5 до рахунку № НОМЕР_6 у гривні.

В результаті аналізу операцій, здійснених по вищевказаній картці, на цей рахунок 09.12.2022 банком вчинена транзакція із зарахування 6000,00 гривень (а.с.60, 61).

Дослідженням копії Договору про відступлення прав вимоги суд встановив, що 27.03.2020 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали цей Договір №49-МЛ і відповідно до його умов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за Кредитним договором №1491091 від 09.12.2019 (а.с.17 на звороті - 21).

Розмір компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги складає 3201648,48 гривень (п.7.1) (а.с.19).

Відповідно до Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 27.03.2020 до Договору відступлення прав вимоги №49-МЛ від 27.03.2020 згідно з вимогами п.8.3. Договору відступлення прав вимоги №49-МЛ від 27.03.2020 кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кредитора від 27.03.2020, складений за формою згідно із Додатком №1 до Договору. Кількість боржників 4346. Загальна сума заборгованості 73132891,73 грн (а.с.25 на звороті).

Факт сплати ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за відступлення прав вимоги ТОВ «Мілоан» грошових коштів згідно Договору №49-МЛ від 27.03.2020 підтверджує досліджена судом платіжна інструкція №17922 від 27.03.2020, відповідно до якої ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало ТОВ «Мілоан» 3201648,48 гривень оплати згідно Договору відступлення прав вимоги №49-МЛ від 27.03.2020 (а.с. 26).

Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №49-МЛ від 27.03.2020 заборгованість відповідача перед позивачем становить 18018 грн. з яких заборгованість за сумою виданого кредиту 6000,00 грн., заборгованість за відсотками - 9018,00 грн., заборгованість за штрафами 3000,00 грн. (а.с.26 на звороті).

01.04.2026 позивач склав претензію на адресу ОСОБА_1 , в якій запропонував виплатити борг за Кредитним договором в загальній сумі 18018,00 грн., а також повідомив про відступлення прав вимоги та надав реквізити для перерахування заборгованих сум (а.с.27).

Доказів надсилання претензії відповідачу суду не надано.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Досліджений судом Договір відступлення прав вимоги №49-МЛ від 27.03.2020, витяг з реєстру боржників та платіжна інструкція підтверджують, що за умовами цього правочину позивач набув право вимоги до відповідача, а тому його позов про стягнення заборгованості за кредитним договором №1491091 від 09.12.2019 підлягає судовому вирішенню, а порушене право - судовому захисту.

Вирішуючи юридичний спір між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ОСОБА_1 суд встановив, що 09.12.2019 відповідач уклала з кредитором в особі ТОВ «Мілоан» Кредитний договір, умови якого передбачали її обов`язок повернути кредитодавцю отримані в позику 6000,00 гривень, сплатити проценти за користування ними.

ТОВ «Мілоан» виконало своє грошове зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти в позику у розмірі 6000,00 гривень, що підтверджує копія платіжного доручення №4311901 від 09.12.2019 та надані на вимогу суду АТ «Ощадбанк» відомості про те, що на ім`я відповідача банк емітував банківську платіжну картку НОМЕР_5 до рахунку № НОМЕР_6 у гривні 09.12.2019 на цей рахунок зараховано 6000,00 гривень, платник ТОВ «Мілоан» (а.с.60, 61).

Отже, між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналізуючи надані позивачем і досліджені судом докази, суд встановив, що відповідач отриману у кредит 6000,00 гривень не повертала ні первісному кредитору, ні його правонаступникам за договорами факторингу.

На спростування цих доводів позивача відповідач жодного доказу не надала, заперечень проти них не заявила.

За користування цими отриманими у кредит грошовими коштами позивач просить стягнути з відповідача відсотки в загальній сумі 9018,00 гривень, які з 10.12.2019 по 08.01.2020 (30 днів) обраховані з розрахунку 0,60 грн.(0,01%) за кожен день кредитування, з 09.01.2020 по 08.03.2020 (60 днів) з розрахунку 120,00 грн. (2,00%) та 150,00 (2,50%) грн. за кожен день кредитування.

Обраховуючи відсотки за користування кредитом поза межами визначеного умовами п.1.4 Договору строку кредитування, позивач керувався п.2.2.3, за змістом якого проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною упродовж всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначений п.1.4. Договору (30 днів), якщо позичальник всупереч умовам Договору продовжує користуватися кредитом, окрім випадків, коли визначена в п.1.5.2. (0,01%) процентна ставка є нижча за стандартну (базову) ставку, встановлену у п.1.6. Договору (2,50%).

Однак, якщо визначена п.1.5.2. (0,01%) процента ставка є нижчою від від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п.1.4.Договору продовжують нараховуватися за базовою ставкою відповідно до п.1.6. (2,50%) Договору упродовж 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинене кредитодавцем в односторонньому порядку.

Водночас паперова копія анкети- заяви на кредит №1491091, яку створила відповідач, містить умову про строк кредиту в 30 днів - з 09.12.2019 по 08.01.2020 включно.

Досліджені судом докази підтверджують, що строк Кредитного договору сплив 08.01.2020 і його сторони дію цього правочину у спосіб, передбачений п.2.3. не пролонгували.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 в справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) виснувала, що очікування кредитодавця того, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними, незважаючи на те, що сторони в кредитних договорах визначили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у прийнятій 07.09.2026 у справі №552/672/23 зазначила, що при виникненні спорів як еx ante, так і еx post контроль за договірними умовами і використання договору в цілому (хоча парламент конструює ті чи інші імперативні приватно-правові норми) здійснює суд.

Об`єднана палата звернула увагу, що положення договору та заяви-анкети передбачали різні підходи до визначення розміру процентів. За таких обставин при вирішенні спору суд має тлумачити зміст договору, а нечіткі або двозначні його положення відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» тлумачаться на користь споживача.

Це пов`язано з тим, що тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Отже, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів, відповідно до статті 1048 ЦК України, поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

За наведеного суд приходить до висновку, що відповідач має сплатити на користь позивача 18,00 гривень відсотків за користування отриманими у кредит 6000,00 гривень.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача 3000,00 грн. в рахунок сплати заборгованості за штрафом/пенею, то суд зазначає про таке.

Пунктом 4.1 Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п.1.4 цього Договору з урахуванням угод про продовженням строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв`язку з укладенням цих угод, зобов`язаний сплатити на користь Товариства пеню у розмірі 2.00 відсотків від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.

Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою ст.1050 ЦК України унормовано, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» ( в редакції на час укладення правочину і виникнення спірних правовідносин) споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Заявлені позивачем вимоги не містять відомостей про те, з якого розрахунку і упродовж якого періоду часу нарахована заборгованість по штрафах/пені.

Більше того, позивач не зазначає того, яку неустойку він просить стягнути з відповідача штраф и пеню.

З аналізу означених норм матеріального права та досліджених доказів суд робить висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такий висновок щодо застосування положень ст.549, 1050 ЦК України у взаємозв`язку із положеннями ст.625 того ж Кодексу міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі №202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), який судом застосовується з метою дотримання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.

Крім іншого, норми законодавства про споживче кредитування на час укладення правочину визначали, що у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Отже, упродовж дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів, неустойки встановлюються договором, і протягом дії останнього сторони мають здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Тобто, вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь невизначеного платежу штраф/пеня в сумі 3000,00 гривень за відсутності обґрунтування щодо порядку і строку нарахування, стягненню з відповідача на користь позивача не підлягає.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення 6018,00 гривень або 33,40%,, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 889 гривень 24 копійки сплаченого при подачі позову судового збору.

За змістом п. 3 ч. п. 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав копії таких доказів: договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, що укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» і за умовами якого правнича допомога полягає у представництві клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності; акту наданих послуг №Д/23372 від 14.04.2026, підписанням якого АО «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підтвердили надання та прийняття послуг відповідно до укладеного договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 в загальній сумі 8000,00 гривень; детального опису наданих послуг до акту №Д/23372 від 14.04.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, за змістом якого на виконання договору про надання правової допомоги АО «Апологет» у справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором №1491091 від 09.12.2019 надав такі послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (0 год 30 хв), ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год 00 хв), погодження правової позиції Клієнта у справі (0 год 30 хв), складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта (3 год 30 хв), подання заяви до суду від імені клієнта (1 шт.); витягу та виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АО «Апологет»; ордер серія ВС від 20.10.2025.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати за надану професійну правничу допомогу в сумі 2672,00 гривні (33,40%).

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором №1491091 від 09.12.2019 в сумі 6018 (шість тисяч вісімнадцять) гривень 00 копійок, з яких борг за основним зобов`язанням 6000,00 гривень; борг за процентами 18,00 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 889 гривень 24 копійки та 2672,00 гривні витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» місцезнаходження вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, Львівської області 79029, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Тетяна БАРСЬКА