Рішення № 140385114, 30.09.2026, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/1475/26

Провадження по справі № 2/538/1131/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання Андріяки О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лохвицького районного суду Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» Паладич А.О. звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 9037447 від 08.12.2024 в розмірі 45500 грн, а також судовий збір в сумі 2662 грн 40 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що 08.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 9037447. Відповідно до Розділу 1 кредитного договору, ТОВ «Мілоан» зобов`язується надати позичальнику кредит у гривні в сумі 15000 грн на строк, визначений договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається строком на 345 днів. За Договором нараховуються комісії у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: комісія за надання кредиту становить 1875 грн та нараховується за ставкою 12.50 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту; комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування становить 46200 грн та нараховується за ставкою 14.00 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду); проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою 0.0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, що за весь строк кредитування складають 0,00 грн. Додатково умовами договору передбачено, що позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш 2 днів. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. 27.06.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Свеа Фінанс» (фактор) було укладено Договір факторингу № 01.02-16/25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає (передає) новому кредитору права вимоги, а новий кредитор набуває права вимоги від первісного кредитора та сплачує первісному кредитору за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу у порядку та у строки встановлені цим договором факторингу. ТОВ «Свеа фінанс набуло право грошової вимоги в тому числі за заборгованістю ОСОБА_1 перед первісним кредитором за Договором про надання споживчого кредиту № 9037447 від 08.12.2024. Згідно з розрахунком заборгованості до Договору № 9037447 від 08.12.2024 заборгованість відповідача, складає 45500 грн, яка з складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту 14900 грн; заборгованість за комісією за обслуговування кредиту 23100 грн; заборгованість за штрафом 7500 грн. З огляду на неналежне виконання відповідачем взятих зобов`язань, та наявність заборгованості, позивач вимушений звернутись до суду та просить вказаний борг стягнути із відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Вовненко О.В. надала відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначила, що відповідач ОСОБА_1 визнає позов частково у розмірі 8825 грн (реальний залишок тіла кредиту з урахуванням уже сплачених ним 6175 грн). Щодо іншої частини позовних вимог комісії за обслуговування кредиту у сумі 23100 грн та штрафу у сумі 7500 грн сторона відповідача категорично заперечує. Також зазначила, що відповідач по справі ОСОБА_1 є військовослужбовцем, з 28 лютого 2025 року, позивач не мав права здійснювати нарахування будь-яких відсотків за користування кредитом, а також штрафів чи пені. Нарахування прихованої щомісячної комісії за обслуговування є незаконним і нікчемним відповідно до Закону «Про споживче кредитування» та практики Верховного Суду. Незаконний штраф (7500 грн) - стягнення будь-яких штрафних санкцій заборонено законом на час дії воєнного стану.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив справу розглядати без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Вовненко О.В. в судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, 08.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 9037447.

Відповідно до Розділу 1 кредитного договору, ТОВ «Мілоан» зобов`язується надати позичальнику кредит у гривні в сумі 15000 грн на строк, визначений договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається строком на 345 днів. За Договором нараховуються комісії у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: комісія за надання кредиту становить 1875 грн та нараховується за ставкою 12.50 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту; комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування становить 46200 грн та нараховується за ставкою 14.00 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду); проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою 0.0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, що за весь строк кредитування складають 0,00 грн. Додатково умовами договору передбачено, що позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш 2 днів.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

27.06.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Свеа Фінанс» (фактор) було укладено Договір факторингу № 01.02-16/25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає (передає) новому кредитору права вимоги, а новий кредитор набуває права вимоги від первісного кредитора та сплачує первісному кредитору за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу у порядку та у строки встановлені цим договором факторингу. ТОВ «Свеа фінанс набуло право грошової вимоги в тому числі за заборгованістю ОСОБА_1 перед первісним кредитором за Договором про надання споживчого кредиту № 9037447 від 08.12.2024.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості до Договору № 9037447 від 08.12.2024 заборгованість відповідача, складає 45500 грн, яка з складається з наступного:

- заборгованість за сумою кредиту 14900 грн;

- заборгованість за комісією за обслуговування кредиту 23100 грн;

- заборгованість за штрафом 7500 грн.

Сторона відповідача визнає позовні вимоги частково у розмірі 8825 грн (залишок тіла кредиту з урахуванням усіх фактично сплачених відповідачем коштів). Щодо іншої частини позовних вимог комісії за обслуговування кредиту у сумі 23100 грн та штрафу у сумі 7500 грн сторона відповідача категорично заперечує.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 62 від 28.02.2025, він був призваний на військову службу під час мобілізації та зарахований до списків особового складу частини.

Отже з 28.02.2025 року (дата мобілізації) нарахування будь-яких відсотків відповідачу припиняється повністю на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є порушенням.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Щодо стягнення 23100 грн суми заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, суд зазначає наступне.

Основну частину заявленої до стягнення суми складає так звана «комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості)» у розмірі 23100 грн (за умовами договору її загальний розмір за весь строк кредитування становить взагалі 46200,00 грн, тобто більш ніж утричі перевищує саме тіло кредиту у 15000 грн).

Спірні правовідносини виникли з договору про споживчий кредит, а тому регулюються Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, закон допускає встановлення комісії лише за надання конкретних додаткових чи супутніх послуг, а не за дії, які є обов`язком кредитодавця.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку щодо погашення заборгованості тощо.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати лише плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 сформулювала висновок, згідно з яким якщо в кредитному договорі кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та за які встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У даній справі кредитний договір № 9037447 від 08.12.2024 не містить визначення конкретного переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту та реально надаються відповідачу, а за які встановлена комісія у розмірі 46200 грн. Фактично під виглядом «комісії за обслуговування» кредитодавець приховав плату за користування кредитними коштами, оскільки процентна ставка за договором штучно встановлена на рівні 0,0010 % річних (0,00 грн).

Дії з надання кредиту, його обліку, ведення рахунку та обслуговування заборгованості є прямим обов`язком кредитодавця, а не окремою послугою для споживача.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц, надання грошових коштів за кредитним договором є обов`язком кредитодавця, виконання якого не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника; умова договору про споживчий кредит, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні закону, є нікчемною.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення комісії за обслуговування кредиту у розмірі 23100 грн є необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення комісії за надання договором кредиту у розмірі 1875 грн, суд зазначає наступне.

Договором передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 1875 грн (12,50 % від суми кредиту), яка була фактично сплачена відповідачем 23.12.2024, що прямо підтверджується розрахунком заборгованості позивача.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту визначає, що кредитори не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь кредитора за дії, які кредитор здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь кредитора, чи що їх вчиняє кредитор або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору тощо).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком кредитодавця, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок кредитодавця за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого кредитодавця, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Кредитний договір № 9037447 від 08.12.2024 не містить переліку конкретних послуг, які кредитодавець реально надав відповідачу за плату у 1875 грн. Підготовка, організація та надання фінансової послуги (кредиту), про які йдеться в договорі, є діями кредитодавця виключно на власну користь.

Отже, умови договору про сплату комісії за надання кредиту є нікчемними, а сплачені відповідачем на її погашення 1875 грн підлягають зарахуванню в рахунок погашення тіла кредиту.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 та від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22.

Щодо стягнення 7500 грн суми заборгованості за штрафом, суд зазначає наступне.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України).

Проте, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому вимога позивача в частині стягнення штрафу у розмірі 7500 грн задоволенню не підлягає.

Окрім того, відповідач є військовослужбовцем, відповідно ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються

Проценти за користування кредитом договором фактично не передбачено (ставка 0,0010 % річних, що складає 0,00 грн за весь строк кредитування). З детального розрахунку заборгованості позивача, відповідачем було здійснено такі платежі на виконання договору: 23.12.2024 1875 грн (зараховано позивачем у погашення комісії за надання кредиту); 07.01.2025 2100 грн (зараховано позивачем у погашення комісії за обслуговування кредиту); 22.01.2025 2100 грн (зараховано позивачем у погашення комісії за обслуговування кредиту); 22.01.2025 100 грн (зараховано позивачем у погашення тіла кредиту). Загальна сума фактично сплачених відповідачем коштів становить 6 175 грн (1 875 + 2100 + 2100 + 100 = 6175 грн).

При цьому переважну частину цих коштів, а саме 6075 грн, позивач (первісний кредитор) зарахував у погашення комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредиту, тобто у погашення платежів, встановлених нікчемними умовами договору. Оскільки нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина перша статті 216 ЦК України), у позивача були відсутні правові підстави для зарахування сплачених відповідачем коштів у погашення таких комісій.

За таких обставин усі сплачені відповідачем кошти у загальній сумі 6175 суд зараховує в рахунок погашення тіла кредиту.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість виключно за тілом кредиту у розмірі 8825 грн.

Таким чином позов ТОВ «Свеа фінанс» підлягає задоволенню частково.

За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 516 грн 39 коп.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_4 , МФО 300528) заборгованість за Договором № 9037447 від 08.12.2024 року в розмірі 8825 грн.

В частині інших позовних вимогах відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_4 , МФО 300528) судові витрати суму сплаченого судового збору у розмірі 516 грн 39 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.А. Бондарь