Постанова № 140383941, 06.10.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/417/26

Провадження № 3/156/213/26

Рядок статзвіту 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, що надійшли з Сектору поліцейської діяльності №2 (сел. Іваничі) Володимирського районного ВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя (ВПО) АДРЕСА_2 , працюючого пакувальником на ТОВ «КРОМБЕРГ ЕНД ШУБЕРТ УКРАЇНА»

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),

учасники справи:

захисник ОСОБА_1 адвокат Васильчук В.Г.

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

04.04.2026 року о 23:49 год. по вул. Вільної України в сел. Іваничі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Опель Вектра, номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння шкірного покриву обличчя. Пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та найближчому медичному закладі відмовився. Від подальшого керування транспортним відсторонений.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ІІ. Пояснення учасників справи

В попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 , за участю перекладача, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Додатково зазначив, що у той вечір він з сином забирали дружину з роботи, оскільки йому було погано, автомобілем керував його син -вчився їздити на автомобілі. Під час руху, син сказав, що засвітилася якась лампочка у автомобілі, тоді він сів за кермо автомобіля та завів двигун (авто не їхало), щоб подивитися у чому несправність. В той час до них під`їхали працівники поліції та повідомили, що керуючи автомобілем він не увімкнув показник повороту, на що він вимагав надати докази правопорушення. Надалі працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Він відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки працівники поліції, на його думку неправомірно висунули до нього таку вимогу, оскільки авто він не керував. Він також просив поліцейських надати йому перекладача, оскільки він не повністю розуміє Державну мову, однак останні йому відмовили.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Васильчук В.Г. підтримав позицію свого підзахисного та надав свої письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення. У своєму запереченні зазначив, що працівниками патрульної поліції не було дотриманого вимог статті 35 Закону України «Про національну поліцію», а автомобіль було зупинено незаконно, внаслідок чого було порушено права ОСОБА_1 . Оскільки автомобіль в якому перебуваав ОСОБА_1 було «зупинено» з порушенням вимог статті 35 Закону України «Про національну поліцію», тому відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева» (fruitofthepoisonouslree), сформульованої Європейським Судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії». «Шабельник проти України» «Балицький проти України». «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», недопустимими є всі наступні докази, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення. Відсутність постанови про вчинення водієм адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху тільки підтверджує доводи ОСОБА_1 про те, що не було ніякої зупинки його автомобіля працівниками поліції під його керуванням.

Відповідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А тому матеріали справи ставлять під обґрунтований та розумний сумнів наявність вини ОСОБА_1 у вчинені вказаного правопорушення, оскільки у справі не доведено факт керування ним транспортним засобом, а саме відсутні належні, допустимі та достатні докази керування даним транспортним засобом ОСОБА_1 за обставин зазначених у протоколі, що підтверджується відео файлами, наданими працівниками поліції та неодноразовими твердженнями самого ОСОБА_1 зафіксованими на «бодікамери» працівників поліції.

Крім цього ОСОБА_1 в порушення вимог ст.268 КУпАП на його клопотання щодо надання перекладача (погане володіння мовою та не розуміння дій поліції) було відмовлено. Також клопотання щодо надання правової допомоги було аналогічно проігноровано інспектором, який «розглядав» справу за ст.122 КУпАП та складав протокол за ст.130 КУпАП, що являється істотним порушень вимог закону та прав особи. Таким чином, враховуючи викладене, можна прийти до висновку, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.3 ч.1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів;- порушення мови;- виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;- поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи

Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Протокол серії ЕПР 1 № 632392 від 05.04.2026 року складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст.ст.255, 256 КУпАП та в силу ст.251 КУпАП є доказом у справі.

Встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується такими дослідженими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 632392 від 05.04.2026 року, в якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду - відмовився;

- направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_2 до КНП «Іваничівська БПЛ» не доставлявся, останній від проходження огляду відмовився;

- зобов`язанням від 05.04.2026 року до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №632392.

- рапортом ЄО №4248 від 05.04.2026 року в якому зазначено, що 04.04.2026 року в сел. Іваничі, водій транспортного засобу Опель Вектра ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, почервоніння шкіряного покриву обличчя. Пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився.

- відеозаписами із бодікамери працівника поліції на DVD-R диску на якому зафіксовано, що працівники поліції під час патрулювання помітили вчинення водієм ( ОСОБА_1 ) порушення ПДР, а саме не увімкнення показника повороту на транспортному записі та під`їхали на місце зупинки транспортного засобу. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, оскільки вбачалися ряд ознак в останнього, однак останній своїми діями уникав надати відповідь. Суд зауважує, що під час огляду відеозаписів чітко встановлено, що під час спілкування ОСОБА_1 з працівникакми поліції, останній неодноразово ставив запитання працівникові поліції: - навіщо ви мене зупинили? згодом ствердив, що працівники поліції за поворотом чекали поки він забере дружину з роботи. Крім того, ОСОБА_1 постійно наголошував, що його зупинили без причини. На запитання працівника поліції чому останній зупинився, останній відповів: - ви ж мене зупинили. Працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про його права та ознайомлено про складення на його ім`я протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, однак останній відмовився отримати копію протоколу про адміністративне правопорушення. Суд наголошує, що протягом усього спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 жодного разу не ствердив, що саме його син керував автомобілем та не озвучував версію подій яку висунув в судовому засіданні.

Проаналізовані документи відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення, і доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і його винуватість.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не скеровував.

Доводи про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом повністю спростовуються відеозаписами на яких зафіксовано миттєву зупинку його транспортного засобу, оскільки за ним їхали працівники поліції. Також на відеозаписах сам водій підтверджує, що працівники поліції чекали на службовому автомобілі за будинком поки він приїде забрати свою дружину з роботи. Його доводи, що автомобілем керував син не підтверджені відеозаписами, оскільки син перебував на задньому пасажирському сидінні, що фізично унеможливило останнього бути водієм транспортного засобу. Крім того, на відеозаписах ОСОБА_1 жодного разу не повідомив, що автомобілем керував саме його син, а навпаки стверджував: - навіщо ви мене зупинили? Крім того, ОСОБА_1 постійно наголошував, що його зупинили без причини. На запитання працівника поліції чому останній зупинився, останній відповів: - ви ж мене зупинили. Тому пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Що стосується доводів захисника про те, що зупинка працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 була незаконною, суд зазначає, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, законодавець поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння. ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, чим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Отже, з огляду на правовий аналіз норм ПДР, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, такий обов`язок прямо передбачений п. 2.5 ПДР та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу. Слід звернути увагу, що судовий розгляд справи повинен проводитися в межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 632392 від 05.04.2026 року у провину ОСОБА_1 ставиться порушення ним вимог п. 2.5 ПДР. Порядок оскарження дій поліцейського у зв`язку із незгодою водія з причинами зупинки транспортного засобу встановлено законом та здійснюється у порядку адміністративного судочинства. Відтак, згідно з нормами КУпАП, суд неповноважний виходити за межі вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, а тому розглядає справу в межах пред`явленого обвинувачення.

Крім того, 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по даний час. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що передбачає надання відповідним органам державної влади додаткових повноважень з тимчасовим обмеження конституційних прав громадян. Зокрема на час дії воєнного стану передбачено можливість заборони громадянам права на пересування та перебування в певних місцях, встановлення певних режимів в`їзду чи виїзду, а також заборона руху транспортних засобів. При цьому, передбачено право перевіряти у громадян, а тому числі водіїв, документи, а в разі потреби проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу. При цьому, законом не передбачено конкретної процедури зупинки транспортних засобів та спілкування з водіями в умовах військового стану.

Що стосується доводів захисника про те, що працівники поліції не забезпечили ОСОБА_1 перекладача, вони також спростовуються відеозаписами на яких зафіксовано, що водія було ознайомлено з його правами, в тому числі право на перекладача та на правовому допомогу. Згодом, після довгої дискусії, яку останній він українською мовою, відповідав на запитання працівників поліції теж державною мовою та навіть робив їм зауваження щодо вживання певних слів в українській мові, останній наголосив, що не розуміє мову якою спілкуються працівники поліції, на що йому було дозволено залучити перекладача та захисника або назвати свої дані для залучення їх органом Національної поліції, однак водій надалі відмовився спілкуватися з поліцейськими.

Європейський суд з прав людини в справі «К. проти Франції» від 07.12.1983 дійшов наступного висновку: «п.8. ... Як видно з рішення трибуналу, заявник народився і здобув освіту у Франції і йому не було важко розуміти й спілкуватися французькою мовою, якою вели провадження в суді. Конвенційне право на допомогу перекладача, що міститься в підпункті (е) пункту 3 статті 6, очевидно, може бути застосоване тільки в тому випадку, коли обвинувачений не розуміє мови, використовуваної в суді, чи не розмовляє нею». У даному випадку, з дослідженого відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 розумів та навіть спілкувався державною мовою, був обізнаний з ПДР України, на що і сам вказував працівникові поліції.

Відповідно до ст.274 КУпАП, перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Перекладач зобов`язаний з`явитися на виклик органу (посадової особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад.

Дійсно, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у суді, суд керуючись принципами верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, а також принципом змагальності сторін максимально сприяв громадянину України ОСОБА_1 на забезпечення його прав, в тому числі шляхом залучення перекладача, однак враховуючи вищенаведене, суд зауважує, що своєю поведінкою, яка спровокувала майже двох годинний діалог з працівниками поліції, ОСОБА_1 спілкуючись Державною мовою намагався уникнути проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому суд не вбачає порушення його прав у цій частині.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

ІV. Накладення адміністративного стягнення

Згідно з положеннями ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за дане адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, суддею враховано також характер вчиненого правопорушення, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння: дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжких імовірних наслідків; дані про особу, майновий стан ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, поведінку правопорушника під час та після вчинення правопорушення та вважає необхідним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.

У довідці інспектора з РПП СПД №1 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області А. Прокоп`юка зазначено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 20.07.2000 року, орган видачі Центр ДАІ 1418. Отже, суд застосовує щодо ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

V. Судові витрати

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, суддя вважає за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст. 9, 33, 34, 35, 40-1, 256, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Встановити ОСОБА_1 , строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя М.О. Федечко