Рішення № 140383910, 07.10.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3969/26

2-а/154/27/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки Лесика С.І.,

представників відповідача Мазурка Д.С., Федчишиної С.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі,-

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Володимирського міського суду Волинської області як адміністративного суду з позовом до Волинської митниці, у якому просила скасувати постанову Волинської митниці від 09 вересня 2026 року у справі про порушення митних правил №0478/UA205000/2026, якою її визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 18 026 грн 99 коп. та стягнуто витрати у справі за зберігання товарів у розмірі 1 698 грн 58 коп., а провадження у справі про порушення митних правил закрити.

Ухвалою суду від 22 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Обґрунтування позовних вимог

В обґрунтування позову зазначала, що митним органом не доведено належними та допустимими доказами належність їй трьох мобільних телефонів Samsung Galaxy S25 FE 8GB/128GB у кількості двох штук та Samsung Galaxy A57 5G 8GB/128GB у кількості однієї штуки, виявлених у транспортному засобі, оскільки разом із нею автомобілем слідували ще троє пасажирів. Звертала увагу на те, що мобільні телефони за певних умов можуть належати до особистих речей громадян, а митний орган не встановив, кому саме з осіб, які перебували в автомобілі, вони належали.

Також позивачка оспорювала визначену митним органом вартість вилучених товарів, посилаючись на те, що телефони були такими, що перебували у використанні, а експертом при визначенні їх вартості використано ціни українського ринку, тоді як під час розгляду справи митному органу подавалися роздруківки з мережі Інтернет щодо вартості аналогічних телефонів у Республіці Польща.

Позиція відповідача за відзивом

Представники відповідача у відзиві проти задоволення позову заперечили. Зазначили, що 24 липня 2026 року приблизно о 21 годині 56 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Sharan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом із трьома пасажирами прибула до зони митного контролю пункту пропуску «Устилуг-Зосин» та для в`їзду в Україну обрала смугу руху «зелений коридор».

У ході митного огляду у транспортному засобі виявлено два пороги до автомобіля, камінь-противагу до пральної машини, два мобільні телефони Samsung Galaxy S25 FE 8GB/128GB, які знаходилися у бардачку автомобіля, та один мобільний телефон Samsung Galaxy A57 5G 8GB/128GB, який знаходився на панелі приладів під особистим телефоном ОСОБА_1 .

Вартість двох порогів та каменя відповідно до наданого Paragon fiskalny від 14.07.2026 становила 380 польських злотих, що станом на 24.07.2026 відповідало 87,83 євро, загальна вага цих товарів становила 17,8 кг.

За результатами товарознавчої експертизи, проведеної Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, висновком від 21.08.2026 №1420003301-0741 визначено загальну ринкову вартість вилучених товарів станом на 25.07.2026 у сумі 60 089 грн 97 коп., зокрема: двох порогів до автомобіля 2 102 грн 34 коп., каменя-противаги до пральної машини 658 грн 80 коп., двох Samsung Galaxy S25 FE 37 889 грн 64 коп., Samsung Galaxy A57 19 439 грн 19 коп.

09 вересня 2026 року Волинською митницею ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил, передбаченому ч. 2 ст. 471 МК України, та накладено штраф у розмірі 30 відсотків вартості товарів 18 026 грн 99 коп.

Позиції сторін в судовому засіданні

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник позов підтримали.

ОСОБА_1 пояснила суду, що три мобільні телефони Samsung Galaxy S25 FE у кількості двох штук та Samsung Galaxy A57 їй особисто не належали, однак саме вона перевозила їх 24.07.2026 через митний кордон України. За її словами, телефони їй передав на території Республіки Польща невідомий чоловік із проханням перевезти їх в Україну для подальшого ремонту. Особу цього чоловіка позивачка не назвала.

Позивачка також пояснила, що разом із телефонами їй було передано роздруківки з мережі Інтернет щодо вартості аналогічних моделей у Польщі, відповідно до яких Samsung Galaxy S25 FE коштував 999 польських злотих, а Samsung Galaxy A57 950 польських злотих.

ОСОБА_1 підтвердила, що, крім зазначених трьох телефонів, у транспортному засобі перебував її власний мобільний телефон.

Вона також підтвердила, що знала правила перетину митного кордону України, розуміла різницю між проходженням митного контролю через «зелений» та «червоний» коридори, однак 24.07.2026 жодних товарів не декларувала. На запитання суду, чому за таких обставин товари не були задекларовані, переконливого пояснення не надала.

Представник позивачки ОСОБА_2 наполягав на тому, що митницею не доведено належність телефонів позивачці, а висновок товарознавчої експертизи не може беззастережно підтверджувати їх дійсну вартість, оскільки експертом використано ціни українського ринку, тоді як позивачкою подавалися матеріали щодо нижчої вартості аналогічних телефонів у Польщі.

Представники Волинської митниці Мазурок Д.С. та Федчишина С.Ф. проти позову заперечили. Звернули увагу, що в акті митного огляду окремо зафіксовано наявність у ОСОБА_1 її особистого мобільного телефона, у зв`язку з чим вилучені три телефони не були її особистими речами. Також зазначили, що висновок експерта складено компетентною особою після безпосереднього дослідження предметів із застосуванням коригування вартості з урахуванням їх стану, а належних доказів іншої вартості конкретних вилучених телефонів позивачкою не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін

Судом встановлено, що 24 липня 2026 року приблизно о 21 годині 56 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Sharan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому також перебували троє пасажирів, прибула у напрямку в`їзду в Україну до зони митного контролю пункту пропуску «Устилуг-Зосин» митного поста «Устилуг» Волинської митниці та для проходження митного контролю обрала смугу руху «зелений коридор».

Під час проведення митного огляду в автомобілі виявлено два пороги до автомобіля та камінь-противагу до пральної машини. Відповідно до наданого ОСОБА_1 фіскального чека (Paragon fiskalny) від 14.07.2026 зазначені товари були придбані за загальну суму 380 польських злотих, що за визначеним митним органом курсом станом на 24.07.2026 становило 87,83 євро. Загальна вага цих товарів становила 17,8 кг.

Крім того, під час огляду в автомобілі виявлено два мобільні телефони «Samsung Galaxy S25 FE 8GB/128GB», які знаходилися у бардачку автомобіля, та один мобільний телефон « НОМЕР_2 », який знаходився на панелі приладів під особистим мобільним телефоном ОСОБА_1 .

Зазначені два пороги, камінь-противага та три мобільні телефони становили предмет окремого провадження у справі про порушення митних правил №0478/UA205000/2026.

Разом із тим під час того самого митного огляду в транспортному засобі було виявлено іншу групу мобільних телефонів, розміщених під чохлами сидінь водія та переднього пасажира, виявлення яких стало можливим після залишення водієм та пасажиром своїх місць і зняття чохлів. За цим фактом митним органом складено окремий протокол №0477/UA205000/2026 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Таким чином, предметом справи №0478/UA205000/2026, постанова в якій оскаржується у цьому адміністративному провадженні, є виключно два пороги до автомобіля, камінь-противага до пральної машини, два мобільні телефони Samsung Galaxy S25 FE 8GB/128GB та один мобільний телефон Samsung Galaxy A57 5G 8GB/128GB, які не приховувалися, проте не були задекларовані позивачкою.

За результатами проведеного митного огляду складено акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205110/2026/002579 від 25.07.2026. ОСОБА_1 ознайомилася із зазначеним актом, підписала його, доповнень чи зауважень щодо зафіксованих у ньому товарів та місця їх виявлення не зазначила.

25 липня 2026 року посадовою особою Волинської митниці стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0478/UA205000/2026 за ч. 2 ст. 471 МК України. Після ознайомлення з матеріалами під час його оформлення ОСОБА_1 відмовилася від підписання окремих документів, у зв`язку з чим було залучено двох понятих, однак копію протоколу вона отримала, що засвідчила підписом у відповідній графі.

У письмових поясненнях від 24.07.2026 ОСОБА_1 зазначила, що під час поїздки до Польщі придбала пороги до автомобіля та камінь до пральної машини, а також описала обставини виявлення мобільних телефонів у сидіннях водія і пасажира, які, за її словами, вона взяла поблизу кордону для перевезення та приховала від митного контролю, при цьому вказала, що пасажири до цих телефонів відношення не мають. Зміст цих письмових пояснень стосується мобільних телефонів, що стали предметом окремого провадження №0477/UA205000/2026.

У зв`язку з відсутністю документів, які підтверджували б фактичну вартість трьох мобільних телефонів, постановою митного органу від 30.07.2026 призначено товарознавчу експертизу.

Згідно з висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 21.08.2026 №1420003301-0741 ринкова вартість товарів станом на 25.07.2026 визначена у загальному розмірі 60 089 грн 97 коп., у тому числі: двох порогів до автомобіля 2 102 грн 34 коп., каменя-противаги до пральної машини 658 грн 80 коп., двох мобільних телефонів Samsung Galaxy S25 FE 8GB/128GB 37 889 грн 64 коп., мобільного телефона Samsung Galaxy A57 5G 8GB/128GB 19 439 грн 19 коп.

Під час експертного дослідження мобільні телефони були безпосередньо оглянуті та ідентифіковані за моделями і IMEI. У висновку зазначено, що видимих ознак використання телефонів експертом не встановлено; під час дослідження вони вмикалися, однак не були активовані. Для визначення їх вартості експерт застосував порівняльний підхід та коригування ціни з урахуванням стану товару.

Під час розгляду справи Волинською митницею ОСОБА_1 подала роздруківки з мережі Інтернет щодо вартості мобільних телефонів Samsung Galaxy S25 FE та Samsung Galaxy A57 на ринку Республіки Польща. Митним органом зазначені матеріали не прийнято як підтвердження фактичної ціни конкретних вилучених телефонів, оскільки вони не підтверджували їх придбання ОСОБА_1 та сплату за них відповідних сум.

09 вересня 2026 року заступником начальника Волинської митниці за результатами розгляду справи №0478/UA205000/2026 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості товарів, що становить 18 026 грн 99 коп. Вилучені товари загальною вартістю 60 089 грн 97 коп. постановлено повернути ОСОБА_1 для проведення митного оформлення відповідно до законодавства.

Також постановою з ОСОБА_1 стягнуто на користь Волинської митниці витрати у справі про порушення митних правил, пов`язані зі зберіганням товарів, у розмірі 1 698 грн 58 коп.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, добросовісно, розсудливо та пропорційно.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України саме на відповідача суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення.

За змістом ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед установленої сили.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке становить протиправні, винні дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства порядок переміщення товарів через митний кордон України, їх пред`явлення митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою письмовою, усною або шляхом вчинення дій точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України та інших відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення.

За змістом ст. 366 МК України двоканальна система передбачає можливість самостійного обрання громадянином «зеленого» або «червоного» коридору. Обрання «зеленого коридору» є заявленням громадянином шляхом вчинення дій про те, що переміщувані ним товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження.

У постанові від 06 червня 2024 року у справі №813/2601/18 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого обрання громадянином «зеленого коридору» є юридично значущою заявою про відсутність у нього товарів, які підлягають письмовому декларуванню чи оподаткуванню. Вибір відповідної смуги руху залежить саме від особи, яка перетинає кордон, а вибір «зеленого коридору» не звільняє її від дотримання встановлених правил переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 МК України товари, що ввозяться громадянами на митну територію України через пункти пропуску, інші ніж відкриті для повітряного сполучення, не підлягають письмовому декларуванню та оподаткуванню митними платежами, якщо їх сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 500 євро, а сумарна вага не перевищує 50 кг.

Частиною другою ст. 471 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, у виді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості таких товарів.

Приміткою до ст. 471 МК України визначено, що недекларуванням є незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які переміщуються таким громадянином через митний кордон України, у тому числі при проходженні каналом, позначеним символами зеленого кольору «зелений коридор».

Отже, для відповідальності за ч. 2 ст. 471 МК України юридично значущим є факт переміщення конкретним громадянином через митний кордон товарів, що підлягали декларуванню, та незаявлення ним відомостей про такі товари у встановленому порядку. Наявність у цієї особи права власності на товар не є конструктивною ознакою складу зазначеного правопорушення.

Саме тому довід позову про те, що митницею не доведено належність трьох мобільних телефонів ОСОБА_1 на праві власності, не спростовує складу інкримінованого їй порушення митних правил.

Більше того, під час судового розгляду позивачка безпосередньо підтвердила обставину, яка до цього заперечувалася у позові: три мобільні телефони були передані саме їй та саме вона особисто перевозила їх через митний кордон України 24.07.2026.

За таких обставин питання про те, кому ці телефони належали на праві власності, для вирішення справи правового значення не має.

Посилання позивачки на те, що у транспортному засобі перебували ще троє пасажирів, після надання нею наведених пояснень не створює жодної розумної альтернативної версії події, оскільки сама позивачка підтвердила, що телефони були передані для перевезення саме їй, а не будь-кому із пасажирів.

Суд окремо враховує, що письмові пояснення ОСОБА_1 від 24.07.2026, у яких вона зазначала про телефони, приховані у сидіннях водія та пасажира, які вона взяла біля кордону для перевезення та до яких пасажири відношення не мали, стосувалися іншої групи мобільних телефонів, що стала предметом окремого провадження №0477/UA205000/2026 за ч. 1 ст. 483 МК України.

Тому суд не використовує ці письмові пояснення як самостійний доказ факту переміщення трьох телефонів, що є предметом провадження №0478/UA205000/2026.

Разом із тим така обставина не впливає на доведеність вини у цій справі, оскільки факт переміщення саме цих трьох телефонів ОСОБА_1 безпосередньо підтвердила під час судового розгляду.

Не заслуговують на увагу й доводи про можливість віднесення вилучених телефонів до особистих речей.

Відповідно до п. 36 ч. 1 ст. 4 МК України особистими речами є товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті її перебування в Україні або за кордоном та не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам.

Дійсно, ст. 370 МК України передбачає можливість віднесення до особистих речей стільникових телефонів у кількості не більше двох штук.

Однак сама лише відповідність речі найменуванню і кількісній межі, наведеній у ст. 370 МК України, не надає їй автоматично статусу особистої речі. Вона одночасно повинна відповідати визначальним ознакам, установленим п. 36 ч. 1 ст. 4 МК України.

За поясненнями самої ОСОБА_1 , спірні телефони їй не належали, не використовувалися нею для забезпечення її повсякденних потреб, а були передані сторонньою особою для доставки на територію України з подальшою передачею для ремонту.

Таким чином, спірні телефони за визначенням не були особистими речами позивачки. Крім того, у матеріалах митного огляду окремо зафіксовано наявність у ОСОБА_1 її власного мобільного телефона, який предметом провадження №0478/UA205000/2026 не був.

Отже, посилання на положення ст. 370 МК України до трьох спірних телефонів є юридично неспроможним.

Щодо вартості товарів суд виходить із такого.

Вартість двох порогів до автомобіля та каменя до пральної машини була документально підтверджена Paragon fiskalny від 14.07.2026 та становила 380 польських злотих, що митним органом визначено як 87,83 євро станом на 24.07.2026. Вага цих товарів становила 17,8 кг.

Окремо ці товари не перевищували меж, визначених ч. 1 ст. 374 МК України.

Водночас вирішальне значення має сукупна вартість усіх товарів, які фактично переміщувалися позивачкою та не були задекларовані.

Зі слів самої позивачки, два телефони Samsung Galaxy S25 FE коштували по 999 польських злотих кожний, а Samsung Galaxy A57 950 польських злотих. Отже, навіть за вартістю, на яку посилалася сама позивачка, сукупна вартість лише трьох телефонів становила 2 948 польських злотих.

Якщо врахувати застосований митним органом на дату події валютний еквівалент, за яким 380 польських злотих відповідали 87,83 євро, наведена самою позивачкою вартість трьох телефонів становила понад 680 євро.

Отже, навіть альтернативна оцінка вартості, на яку посилалася сторона позивачки, не спростовує, а навпаки підтверджує перевищення встановленого ч. 1 ст. 374 МК України вартісного порогу у 500 євро.

Таким чином, спір щодо ринкової вартості конкретних моделей телефонів не впливає на сам факт виникнення обов`язку їх декларування.

Разом із тим для визначення розміру адміністративного стягнення митним органом правомірно було встановлено вартість безпосередніх предметів правопорушення шляхом проведення товарознавчої експертизи.

Висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 21.08.2026 №1420003301-0741 після безпосереднього огляду товарів та їх ідентифікації визначено їх загальну ринкову вартість у сумі 60 089 грн 97 коп.

Експерт навів використані джерела цінової інформації, застосований порівняльний підхід та відповідні коригування. Для мобільних телефонів застосовано знижку в розмірі 10 відсотків та додаткову знижку в розмірі 10 відсотків. Експертом безпосередньо оглянуто телефони, зафіксовано їх моделі, IMEI та стан; під час дослідження вони вмикалися та були неактивованими.

Доводи представника позивачки про використання експертом цін українського ринку самі по собі не свідчать про недостовірність чи недопустимість такого висновку.

Надані позивачкою роздруківки з польських інтернет-ресурсів є інформацією про окремі пропозиції продажу аналогічних моделей та не підтверджують фактичного придбання саме вилучених телефонів за вказаними цінами, не містять зв`язку з конкретними IMEI вилучених пристроїв і не є документами про здійснення відповідної господарської операції.

Позивачка не подала іншого експертного висновку, не заявляла клопотання про проведення судової товарознавчої експертизи та не навела конкретних методологічних помилок, які б давали суду об`єктивні підстави поставити під сумнів правильність висновку спеціаліста.

Суд не наділений спеціальними товарознавчими знаннями та не може довільно замінити висновок компетентного експерта власним припущенням щодо ринкової вартості досліджених товарів.

Те, що подія правопорушення мала місце 24.07.2026 о 21 годині 56 хвилин, тоді як експертом вартість товарів визначено станом на 25.07.2026 дату складання протоколу про порушення митних правил, також не є підставою для відхилення висновку.

Подія відбулася пізно ввечері 24.07.2026, процесуальне оформлення виявленого правопорушення продовжувалося наступного календарного дня, а будь-яких доказів того, що протягом цього короткого проміжку часу відбулася зміна ринкової вартості конкретних товарів, яка могла істотно вплинути на результат експертної оцінки, стороною позивачки суду не надано.

При цьому сам висновок експерта у передбаченому законом порядку не оспорений та доказами аналогічної доказової сили не спростований.

Отже, суд не встановив підстав визнавати визначену експертом вартість товарів недостовірною.

Щодо суб`єктивної сторони правопорушення суд враховує, що ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердила свою обізнаність із правилами переміщення товарів через митний кордон, знання правового значення «зеленого» та «червоного» коридорів, а також факт того, що 24.07.2026 вона жодного товару не декларувала.

Водночас позивачка знала про наявність у транспортному засобі трьох переданих їй сторонньою особою телефонів, мала при собі відомості про їх приблизну вартість та свідомо обрала «зелений коридор».

Зазначені обставини виключають можливість пояснення її поведінки необізнаністю з установленим порядком митного контролю чи випадковою помилкою.

При цьому мотив уникнення сплати митних платежів не є самостійною обов`язковою конструктивною ознакою складу порушення, передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України. Водночас встановлені обставини свідчать про усвідомлений характер поведінки позивачки при виборі спрощеного режиму митного контролю.

Європейський суд з прав людини у справі «Надточій проти України» визнав, що провадження у справах про порушення митних правил, з огляду на каральний характер передбачених санкцій, охоплюється кримінальним аспектом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні «Кобець проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що доказування «поза розумним сумнівом» може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

Застосовуючи цей стандарт до обставин цієї справи, суд виходить не з припущення про винуватість позивачки та не покладає на неї обов`язку доводити свою невинуватість.

Навпаки, митний орган надав сукупність взаємоузгоджених доказів: факт обрання ОСОБА_1 «зеленого коридору»; факт знаходження трьох телефонів у керованому нею транспортному засобі; акт митного огляду, підписаний нею без зауважень; окрему фіксацію її особистого телефона; висновок експерта про вартість вилучених товарів; матеріали щодо розгляду справи митним органом.

При цьому під час судового розгляду ОСОБА_1 підтвердила, що три спірні телефони були передані саме їй, вона перевозила їх через митний кордон України на прохання іншої особи та не декларувала їх у встановленому порядку

За таких обставин версія про можливу належність телефонів трьом пасажирам не лише не підтверджена будь-яким доказом, а й суперечить поясненням самої позивачки, наданим безпосередньо суду.

Суд не вбачає у встановленій сукупності обставин будь-якої реальної, заснованої на доказах альтернативної версії, яка могла б породжувати розумний сумнів у тому, що саме ОСОБА_1 переміщувала через митний кордон України спірні товари та не заявила про них митному органу у встановленому законом порядку.

Отже, Волинською митницею поза розумним сумнівом доведено як подію правопорушення, так і винність ОСОБА_1 у його вчиненні.

Встановлена експертним висновком загальна вартість безпосередніх предметів порушення митних правил становить 60 089 грн 97 коп., а тому штраф у розмірі 30 відсотків цієї вартості становить 18 026 грн 99 коп., що відповідає санкції ч. 2 ст. 471 МК України.

Відповідно до ст. 486 МК України завданням провадження у справі про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її з дотриманням вимог закону.

Згідно зі ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил посадова особа зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про порушення митних правил відповідно до ст. 495 МК України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Досліджені судом матеріали свідчать, що при прийнятті постанови №0478/UA205000/2026 Волинською митницею встановлено обставини, які входили до предмета доказування, належно визначено безпосередні предмети порушення митних правил, їх вартість, форму недекларування та особу, яка здійснювала їх переміщення.

Істотних процесуальних порушень, які позбавили б ОСОБА_1 можливості реалізувати право на захист або ставили б під сумнів законність прийнятої постанови, судом не встановлено.

Тому оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі та у межах наданих законом повноважень, з урахуванням обставин, що мали значення для вирішення справи, а висновок про винність ОСОБА_1 відповідає фактичним обставинам та підтверджений достатньою сукупністю належних і допустимих доказів.

Підстав для її скасування та закриття провадження у справі про порушення митних правил суд не встановив.

Щодо судових витрат суд враховує Рішення Конституційного Суду України від 09 вересня 2026 року №10-р(ІІ)/2026 у справі про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення, яким надано конституційно узгоджене тлумачення положенням Закону України «Про судовий збір» та встановлено, що вони не передбачають справляння судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також відповідної апеляційної скарги.

У зв`язку з цим судовий збір з позивачки стягненню не підлягає. Інші судові витрати сторонами до розподілу не заявлялися.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 271, 286 КАС України, статтями 4, 257, 366, 368, 370, 374, 458, 471, 486, 489, 495, 515, 516, 519, 520, 522 Митного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.Р. Вітер